Ухвала

від 13.09.2022 по справі 947/25107/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/25107/20

Провадження № 2-п/947/46/22

УХВАЛА

14.09.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 29.10.2020 року по цивільній справі №947/25107/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №947/25107/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

За наслідком розгляду вказаної справи, 29.10.2020 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 29967 гривень 10 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 гривні 00 копійок.

23.08.2021 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 29.10.2020 року по цивільній справі №947/25107/20, з посиланням на те, що відповідача належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, оскільки його сповіщалось не місцем мешкання, яким є: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Красногріка, за наслідком чого він був позбавлений надати відзив на позовну заяву.

У заяві представник додатково посилається на те, що судом не було враховано, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу, перед третіми особами була застрахована в ПраТ «СК «ЮНІВЕС», а від останній, як страховик відповідача є належним відповідачем в цій справі та у відповідності до межі інституту страхування, відповідає за виплату страхового відшкодування. Також представник в обґрунтування заяви посилається на незгоду з висновком суду стосовно того, що у ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, за наслідком чого вимоги були пред`явлені до відповідача.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу заявупро перегляд заочного рішеннябуло розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 25.08.2022 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено до судового засідання.

У судове засідання призначене на 14.09.2022 року сторони по справі не з`явились, однак до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про підтримання заявлених вимог щодо скасування заочного рішення суду та розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши та вивчивши заяву відповідача з доданими до неї документами, матеріали цивільної справи №947/25107/20, суд вважає заяву підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цього Кодексу,Закону України"Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач:

- не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також,

- не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, з аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих умов в сукупності у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки і не подав відзив з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи №947/25107/20, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що з матеріалів цивільної справи вбачається, що приймаючи що у відповідності до відповіді з відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області ОСОБА_1 в місті Одесі та Одеській області не значиться зареєстрованим, відповідач в судові засідання викликався шляхом направлення судової повістки поштовим відправленням разом з рекомендованим повідомленням про вручення, за адресою місця проживання зазначеною у постанові про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а саме: АДРЕСА_1 .

Однак з поданих заявником до суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в Кіровоградській області, Голованівський район, с. Красногріка, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 30.04.2002 року Голованівським РВ УМВС України в Кіровоградській області.

Так, устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертійстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги: вимога змагальності процесу відповідно до статті6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на публічне слухання, що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (справа «Екбатані проти Швеції»(Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 року, пункти24-33); право на ефективну участь («T. та V. проти Сполученого Королівства», 16 грудня 1999 року, пункти 83-89).

Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (справа «Каралевічус проти Литви» (Karaleviиius v. Lithuania),06 червня 2002 року).

Отже, з урахуванням вищевикладеного та дослідивши матеріали цивільної справи №947/25107/20, судом встановлено, що під час розгляду судом справи, відповідач не був належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання, а відтак не був обізнаний про наявне судове провадження відносно нього, за наслідком чого останній був позбавлений можливості скористатись процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву та подати до суду докази на підтвердження своїх заперечень.

Частиною 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11. 1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року та відповідно дост.9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Також відповідно до положеньст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Беручи до уваги конкретні обставини справи та доводи заявника, а також з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеногост.55 Конституції Українита ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, також враховуючи, що під час винесення заочного рішення не були перевірені з урахуванням думки відповідача усі обставини справи та не були вивчені його докази, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 29.10.2020 року по цивільній справі №947/25107/20, є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а рішення суду скасуванню.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою зокрема скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

До тогож,відповідно доч.ч.2-6ст.19ЦПК України,цивільнесудочинство здійснюєтьсяза правилами,передбаченими цимКодексом,у порядку: наказногопровадження; позовногопровадження (загальногоабо спрощеного); окремогопровадження. Спрощенепозовне провадженняпризначене длярозгляду: 1)малозначних справ; 2)справ,що виникаютьз трудовихвідносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілейцього Кодексумалозначними справамиє: 1)справи,у якихціна позовуне перевищуєста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб; 2)справи незначноїскладності,визнані судоммалозначними,крім справ,які підлягаютьрозгляду лишеза правиламизагального позовногопровадження,та справ,ціна позовув якихперевищує двістіп`ятдесят розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб; 3)справи простягнення аліментів,збільшення їхрозміру,оплату додатковихвитрат надитину,стягнення неустойки(пені)за простроченнясплати аліментів,індексацію аліментів,зміну способуїх стягнення,якщо таківимоги непов`язані ізвстановленням чиоспорюванням батьківства(материнства); 4)справи пророзірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з огляду на ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак справа є малозначною та згідно із ч. 1ст. 274 ЦПК Українипідлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.

Керуючись ст.ст. 187, 284-288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задовольнити.

Скасувати заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 29.10.2020 року по цивільній справі №947/25107/20 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження.

Призначити судове засідання з повідомленням учасників справи у залі № 226 Київського районного суду м. Одеси на 19 жовтня 2022 року о 12 годині 00 хвилин.

Визначити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз`яснити позивачеві, що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності до ст.179 ЦПК України, у десятиденний строк з дня отримання відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив, до якого застосовуються правила встановлені ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності до ст.180 ЦПК України, у десятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, до яких застосовуються правила встановлені ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Відповідач має право, в строк для подання відзиву, подати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Роз`яснити відповідачу, що якщо відповідач не подасть у визначений строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/sud1512/.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий Калініченко Л. В.