Ухвала

від 14.09.2022 по справі 930/1515/21

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1515/21

№1-кс/930/418/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2022 року

Слідчий суддя Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданнів м. Немирові клопотаннястаршого слідчого СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42021022240000056 від 08.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст.239 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Немирівського районного суду звернувся старший слідчий СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , із клопотанням, яке погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,на підставіматеріалів кримінальногопровадження внесеногодо ЄРДРза №42021022240000056 від 08.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст.239 КК України, про арешт майна, мотивуючи його тим, що рішенням виконавчого комітету № 455 «Про затвердження проектної документації» від 17 листопада 2020 року затверджено зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта «Завершення будівництва каналізаційних очисних споруд в м. Немирів», однак станом на 02.07.2021 будівництво каналізаційних очисних споруд в м. Немирів не виконано, таким чином посадові особи Немирівської міської ради за попередньою змовою групою осіб вчинили привласнення та розтрату коштів місцевого бюджету. За вказаним фактом Немирівською окружною прокуратурою до ЄРДР внесено відомості за №42021022240000056 від 08.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, до Немирівською окружною прокуратурою розпочато кримінальне провадження за №42022022240000044 від 01.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, по факту забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил.

Постановою прокурора Немирівської окружної прокуратури від 25.07.2022 матеріали кримінальних проваджень № 42021022240000056 від 08.07.2021 та №42022022240000044 від 01.07.2022, об`єднано в одне кримінальне провадження під №42021022240000056 від 08.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 239 КК України.

В ходіпроведення досудовогорозслідування встановлено,що наземельну ділянкуз кадастровимномером 0523083800:02:001:0800площею 1.0496га неодноразовоздійснювався викидканалізаційних нечистотіз автомобіля марки «ГАЗ», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що за даними НАІС ДДАІ МВС України належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що автомобіль марки ««ГАЗ», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що за даними НАІС ДДАІ МВС України належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , являється речовим доказам, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на вказане майно.

Слідчий СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНПу Вінницькій області ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання слідчого здійснювався у відсутність осіб у володінні і користуванні, яких знаходились вищевказані речі, з метою усунення можливостей їх приховування та знищення, а також забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Слідчий суддя, беручи до уваги вищевикладене, вивчивши клопотання дійшов до такого висновку.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, всупереч вимогам КПК України клопотання про накладення арешту належним чином не обґрунтоване, вказані в клопотанні підстави для накладення арешту не підтвердженні будь-якими доказами, не додано доказів хто являється власниками даних речей, в клопотанні не вказано необхідність накладення арешту та відсутні докази, що майно може бути певним чином приховано, знищено, зіпсовано, втрачено, передано, перереєстровано чи відчужено. Також слідчим не додано доказів, що майно, про накладення арешту якого він клопоче, відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 та ст. 98 КПК України, як і не доведено можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що обов`язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, прокурора, який звернувся з клопотанням про арешт майна.

Разом із тим, додані до клопотання документ (протокол за результатами НРСД) виготовлений в нечитабельній якості та не завірений належним чином.

У відповідності до КПК України розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється за участі власника майна, натомість у клопотанні відсутні відомості, які б дозволили викликати власника майна в судове засідання в установленому порядку.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчим не доведено взагалі необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 98, 107, 110, 131,132,167,170-173,395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42021022240000056 від 08.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст.239 КК України, про арешт майна, - відмовити.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1