Ухвала

від 14.09.2022 по справі 2-2929/11

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2929/11

Провадження № 4-с/442/19/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Медведика Л.О.,

за участю секретаря Далявської Л.І.,

боржника ОСОБА_1 ,

стягувачки ОСОБА_2 ,

державного виконавця Ільницької О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дрогобичі справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій головного державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Ільницької Ольги Ігорівни при здійсненні розрахунку заборгованості по аліментах неправомірними та зобов`язання усунути порушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Ільницької Ольги Ігорівни Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), згідно якої просив визнати її дії здійсненні розрахунку його заборгованості по аліментах неправомірними та зобов`язати державного виконавця усунути порушення.

В судовому засіданні скаржник підтримав свою скаргу, додатково зазначивши про невідповідність сум у графах розрахунку, необхідність зарахування сплаченої рентної плати в рахунок заборгованості по аліментах, колізію між частинами ст.195 Сімейного кодексу України.

Стягувачка ОСОБА_2 заперечила щодо задоволення скарги, зокрема зазначивши, про те, що боржник шукає різні приводу щоб не сплачувати і так мізерну суму заборгованості. З приводу сплаченої ним квитанції на суму 200 гривень на її ім`я, заперечила щодо зарахування такої в рахунок аліментів.

Державний виконавець Ільницька О.І. заперечила щодо задоволення скарги, наполігши, що оскаржений розрахунок повністю відповідає як вимогам закону, крім того подала письмові заперечення на скаргу із посиланнями на норми СКУ, правові позиції ВС.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, судом враховує те, що справа подібного характеру розглядалась Дрогобицьким міськрайонним судом тричі. Зокрема, двічі щодо розрахунку заборгованості за цей же самий період. Однак, цього разу головуючий узяв документацію додому і просидів з калькулятором цілий вечір. Із застосуванням нехитрих математичних розрахунків, які сторони виконавчого провадження могли давно зробити самостійно, за пунктом І скарги встановлено наступне.

Сума оплат за аліментами, зазначена скаржником, за усіма видами платежів дійсно складає 55270,71 гривень. Даний обрахунок підтверджується доданими платіжними документами. Натомість, оскаржений ним Розрахунок визначає величину стягнених із нього сум в розмірі 53747,51 гривень. Попри це, різниця зумовлена об`єктивними факторами, які не спростовують правильності розрахунків державного виконавця.

Першою причиною є те, що в розрахунку цілком природно не враховано останню проплату аліментів боржником за серпень 2022 року у розмірі 1323,20 гривень, оскільки така була здійснена ним саме у день складання спірного Розрахунку і фізично не могла до нього втрапити без доведення її до відома виконавця у той же день. Попри те, державним виконавцем як в судовому засіданні було слушно зауважено, так і зрештою в самому Розрахунку наприкінці зазначено, про можливість його корекції у випадку представлення боржником належних доказів… Тобто дана сума повинна і буде однозначно врахована в майбутньому.

Другою причиною є неврахування державним виконавцем сплаченої боржником суми в розмірі 200 гривень. І цілком правильно, оскільки попри зазначення у ній стягувачки, як отримувача платежу, - призначення самого платежу стягувачем не зазначено. Відтак, юридичних підстав зараховувати його до аліментів у державного виконавця не було.

Зрештою, все сходиться: 55270,71 - 1323,20 200 = 53747,51

За пунктом ІІ скарги. Можливо електронна форма розрахунку аліментів ДВС має свої недоліки для її зрозумілого сприйняття і такі доречно зауважені скаржником. Однак, кінцеві суми виведені по кожній графі є правильними, що власне і було перевірено судом та в підсумку наведено вище. Окремі формальні невідповідності назв граф розрахунку не є підставою для його скасування.

За пунктом ІІІ скарги. Цитування боржником ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження» як підстави для зарахування рентної плати є суто його суб`єктивним розуміння положення цього нормативного акта. Оскільки у контексті цієї норми «…після утримання податків і зборів…», законодавець не відносить до таких рентну плату. Тут йдеться власне про порядок відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника передбачених для такої процедури податків і зборів. Сплата боржником будь-яких податків і зборів за його відповідними заняттями іншими видами діяльності сюди не відноситься. Те ж саме більш доступніше і викладається у згаданому боржником п.13 постанови КМУ №146 від 26.02.1993 року. Більш того, за своєю правовою природою рентна плата згідно ст.9 ПКУ відноситься до загальнодержавних податків який сплачується, в тому числі і за користування радіочастотним ресурсом України. Попри це все, мінусувати таку від заборгованості за аліментами суперечило б не тільки визначенню України як соціальної держави, закладеному в ст.1 Основного Закону, але й здоровому глузду.

За пунктом ІV скарги. Те, що боржником сприймається як колізія норм, - однозначно вирішено Верховним Судом у справі 446/6206/18, постанова від 05.08.2020 року. Дане рішення ВС є обов`язковим для застосування судами нижчих інстанцій. Тож державний виконавець при складанні свого розрахунку повністю дотримався правил застосування і ч.1 і ч.2 ст.195 СК України.

При цьому, в Розрахунку вірно було враховано і те, що не передбачено зменшення суми середньомісячного заробітку у відповідній місцевості на суму видатків, що зазвичай сплачуються з фактично отриманого доходу платника. Позиція державного виконавця в цьому випадку також узгоджується із позицією ВС по справі № 0603/2-751/11.

Дотримуючись правових позицій ВС, місцевий суд при вирішенні подібних за змістом правовідносин не пов`язаний висновками попередніх своїх рішень.

Зважаючи на вищенаведене, суд не вбачає підстав до задоволення поданої ОСОБА_1 скарги.

Керуючись 447-453 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Медведик Л.О.