Рішення

від 15.09.2022 по справі 581/286/22

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/286/22

Провадження № 2/581/107/22

Р І Ш Е Н Н Я

і ме не м Ук ра їн и

16 вересня 2022 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого-судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання-Бочкун Л.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Ізюменка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження за цивільним позовом ОСОБА_2 в особі представника, адвоката Маківського Віталія Вікторовича, до Липоводолинської селищної ради про визнання рішення незаконним, зобов`язання виконати обов`язок в натурі,

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У липні 2022 року представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Маківський В.В., звернувся до суду із зазначеним вище позовом в інтересах ОСОБА_2 , який мотивував тим, що 28 лютого 2020 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявами, в яких просили надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельних ділянок орієнтовною площею по 2,0000 га для передання їх у власність. 01 квітня 2020 року наказом № 18-13312/16-20-СГ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надано вищезазначений дозвіл, а тому 01 квітня 2020 року вони звернулися до Сумської регіональної філії «Центр ДЗК» із заявою, в якій просили виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. У наступному 01 квітня 2020 року між ОСОБА_2 , як уповноваженою особою від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та СРФ «Центр ДЗК» укладено договір про розробку проекту землеустрою № 201999000345 - ПЗ. У процесі виконання робіт виявлено друкарську помилку у наказі №18-13312/16-20-СГ, яку наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області № 18-16410/16-20-СГ від 16 квітня 2020 року виправлено. Після виготовлення технічної документації, вони звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення трьох земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Яснопільщанська сільської ради Липоводолинського району Сумської області, площею по 2,0000 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 5923287400:01:004:0406. На підставі наказу №1-ОТГ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26 січня 2021 року вищезазначені земельні ділянки передані у власність Липоводолинської селищної ради. Тому 01 лютого 2021 року ОСОБА_2 , діючи від свого імені та від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулася до Липоводолинської селищної ради із аналогічною заявою, в якій просила затвердити технічну документацію, проте рішенням Липоводолинської селищної ради від 03 червня 2021 року їм відмовлено у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оскаржили його в судовому порядку і рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року зобов`язано Липоводолинську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею по 2.0000 га. кадастровий помер 5923287400:01:004:0422, яке відповідач виконав, але затвердивши проект землеустрою, не передав землю в її власність. 15 лютого 2022 року рішенням сесії Липоводолинської селищної ради на звернення ОСОБА_2 від 02 лютого 2022 року про передачу вказаної вище землі їй у власність відмовлено, причин відмови зазначено не було. Зазначав, що реєстрація державним кадастровим реєстратором земельних ділянок на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до ст. 9,24 Закону України "Про Державний земельний кадастр» свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а тому відмова Липоводолинської селищної ради у затвердженні проекту землеустрою є абсолютно безпідставною, а виготовлений на замовлення проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок позитивно погоджений (висновок від 05 травня 2020 року № 6805/82-20) з територіальним органом Держгеокадастру. Просив суд винести рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення сьомої сесії Липоводолинської селищної ради від 15 лютого 2022 року щодо відмови у передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, кадастровий номер: 5923287400:01:004:0422, зобов`язавши Липоводолинську селищну раду передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, площею 2.0000 га, кадастровий номер: 5923287400:01:004:0422, проект землеустрою щодо якої затверджено рішенням шостої сесії Липоводолинської селищної ради від 21 січня 2022 року.

Позиція представника позивача, представника відповідача по даній справі

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлений позов із вищевикладених підстав у суді та додатково суду пояснив про те, що позивачем подавалася все необхідна технічна документація та всі зібрані додатки на земельну ділянку площею 2,0 для затвердження проєкту землеустрою щодо її відведення ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Яснопільщанського сільської ради, на цей об`єкт не поширювалися жодні обмеження, були відсутні будь-які порушення вимог земельного законодавства для передачі цієї землі у власність позивачці, земельна ділянка сформована з дотриманням кадастрового законодавства, внесена до земельного кадастру, раніше у 2020 році за раніше діючим законодавством селищна рада погоджувала для ГУ Держгеокадастру в Сумській області передачу цієї землі у власність позивачці. 08 вересня 2022 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначав про те, що Липоводолинська селищна рада посилається на те, що ОСОБА_2 у 2020 році розпочинала приватизацію земельної ділянки, яка перебувала у державній формі власності, але станом на сьогоднішній день спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності, але, на їх думку, вказане не позбавляє позивача права на приватизацію землі, яка виконали всі умови і дії які передбачені чинним законодавством України, а зміна форми власності не впливає на можливість приватизації, а лише змінює розпорядника землі. При цьому, порядок приватизації є однаковим для земель державної чи комунальної власності. Також зазначив, що однією із підстав для відмови у задоволенні позову, на думку відповідача, є те, що на спірній земельній ділянці випасається велика рогата худоба, а відтак інтереси суспільства були враховані як більш пріоритетні ніж інтереси фізичної особи. Уважав, що указане не ґрунтується на нормах закону, оскільки жодна зі статей Земельного кодексу України, чи будь-якого іншого нормативно правового акту, не передбачає вказану обставину як підставу для відмови у наданні дозволу чи затвердження проекту відведення, тим більше 28 січня 2020 року рішенням сесії Липоводолиської селищної ради ОСОБА_2 надано погодження щодо дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Також Липоводолинська селищна рада зазначає, що позовна вимога щодо зобов`язання виконати певну дію, зобов`яже виборців, які віддали свій голос за депутатів Липоводолинської селищної ради, мати інтерес у задоволенні заяви ОСОБА_2 , що в подальшому повинно бути виражено депутатами на пленарному засіданні шляхом поіменного голосування. Із даною думкою представник позивача також не погодився, оскільки Конституцією України та іншими законами передбачено, що органи місцевого самоврядування повинні діяти в межах компетенції визначеної законодавством, а Земельним кодексом України закріплено право громадян України на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. При цьому, якщо для надання дозволу законодавством визначено підстави для відмови у його наданні, то для затвердження проекту та передачі землі у власність таких підстав немає. Із огляду на зазначене, представник уважав, що у Липоводолинської селищної ради є лише один законний та правомірний варіант прийняття рішення, а саме: затвердити проект відведення та передати землю у власність. Крім цього, зазначене питання вже досліджувалося в ході розгляду справи №480/6796/21 за позовом ОСОБА_2 до Липоводолинської селищної ради про зобов`язання останньої затвердити проект відведення. Крім того, на думку Липоводолинської селищної ради, оскільки на території всієї держави введено воєнний стан, а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах военного стану» забороняється на час воєнного стану передача земельних ділянок державної, комунальної власності фізичним, юридичним особам у приватну власність, - зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову. Уважає, що така позиція є безпідставною, оскільки на момент прийняття Липоводолинською селищною радою рішення щодо відмови ОСОБА_2 у передачі землі у власність, воєнний стан введений не був, а тому, оскільки закон не має зворотної дії в часі, застосувати вказану норму закону не є можливим (а.с.63-65).

Представник відповідача Липоводолинської селищної ради Ізюменка І.М., заперечуючи проти позову в повному обсязі, додатково суду пояснив про те, що позивачкою проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність виготовлявся з метою приватизації земель державної форми власності, а затверджувати виготовлений проект та приватизувати землі вона вирішила в органі місцевого самоврядування, адже бажана для неї ділянка була передана до Липоводолинської громади. При цьому бажання, наміри, потреби чи необхідність Липоводолинської селищної ради у даному випадку як власника (з правом володіти, користуватись та розпоряджатись власністю) позивачем взагалі не враховуються, оскільки у даний час на території, яка зазначається позивачем, як майбутня земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, місцеве населення випасає велику рогату худобу і ця обставина була врахована як одна з головних під час прийняття депутатами Липоводолинської селищної ради рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність. На даний час законодавчо не урегульована можливість заміни розпорядника земель або можливість зміни форми власності під час процедури отримання земельних ділянок у приватну власність у межах норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу України. При цьому Липоводолинська селищна рада фактично позбавляється можливості розпоряджатись землями отриманими у власність від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, так як, на думку позивача, лише зобов`язана тільки отримавши земельну ділянку, відразу її передати у приватну власність без врахування інтересів територіальної громади. Вимогу позивача зобов`язати Липоводолинську селищну раду передати у власність вищезазначену земельну ділянку повністю не відповідає вимогам чинного законодавства, так як у випадку задоволення такої вимоги судом, фактично буде зобов`язано виборців, які віддали свій голос за депутатів Липоводолинської селищної ради мати інтерес у задоволенні заяви ОСОБА_2 , що в подальшому повинно бути виражено депутатами на пленарному засіданні шляхом поіменного голосування і відповідно призводить до обмежень прав депутатів місцевої ради. При цьому, Липоводолинська селищна рада в межах та не виходячи за рамки рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у повній мірі виконала вищевказане рішення та затвердила гр. ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки, про що прийнято рішення сесії селищної ради від 21 січня 2022 року. Додав, що у вищезазначеному рішенні не зобов`язували селищну раду саме передати у власність вищезазначену земельну ділянку, а у разі прийняття рішення, щодо передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 , територіальна громада втратить право власності на частину площі земель комунальної власності. Також додав, що, враховуючи Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану», забороняється на час воєнного стану передача земельних ділянок державної, комунальної власності фізичним, юридичним особам у приватну власність. Зазначав про те, що рада, не передаючи у власність вищевказану земельну ділянку у власність позивачу, діяла з урахуванням інтересів громади в особі відповідних її мешканців. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за позовом ОСОБА_2 до Липоводолинської селищної ради про визнання рішення незаконним, зобов`язання виконати обов`язок в натурі. 15 серпня 2022 року представник ради за посадою подав до суду відзив на позовну заяву, якому викладв аналігічні доводи, про які зазначав представник ОСОБА_5 усно у судовому засіданні (а.с.48-51).

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 липня 2022 року у даній справі відкрито провадження, призначено судове засідання на 07 вересня 2022 року о 10 год. 00 хв. з викликом представників сторін. 07 вересня 2022 року у судовому засіданні оголошена перерва до 15 вересня 2022 року до 14 год. 00 хв. для надання часу стороні позивача висвітлити позицію на відзив на позовну заяву. 15 вересня 2022 року суд заслухав додаткові пояснення представників сторін, дослідив додатково докази. 16 вересня ухвалено рішення суду по суті спору.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Станкова Калуського району Івано-Франкіської області, є громадянином України (а.с.8,9).

01 квітня 2020 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №18-13312/16-20-СГ на заяву ОСОБА_2 від 28 лютого 2020 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею по 2.0000 га для передання їх у власність громадянам, серед яких і позивачка ОСОБА_2 (наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 16 квітня 2020 року № 18-16410/16-20-СГ внесено зміни до наказу №18-13312/16-20-СГ від 01 квітня 2020 року, а саме у порядковому номері 1 додатку до наказу змінено слова " ОСОБА_6 " на слова " ОСОБА_2 ") (а.с.10,11-12,14).

Згідно із висновку експерта державної експертизи ОСОБА_7 про розгляд документації із землеустрою, проект землеутрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у власність для ведення особистого селянського госодарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (сіножаті), розташованих за межами населеного пункту на території Яснопільщанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам та погоджений; дата подання на погодження: 27 квітня 2020 року (а.с.29-33).

Земельна ділянка площею 2,0000 га (сіножаті), кадастровий номер 5923287400:01:004:0422, яка призначена для ведення селянського господарства 06 травня 2020 року зареєстрована в Державному земельному кадастрі відділом Липоводолинського району Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку (а.с. 24-28).

Рішенням Липоводолинської селищної ради другого пленарного засідання третьої сесії сьомого скликання від 28 січня 2020 року ОСОБА_2 погоджено надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною орієнтованою площею 209,7647 га. для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради, додаток № 1 до цього рішення ради (а.с. 75-76).

Сумською регіональною філією Центр ДЗК за заявою ОСОБА_2 від 01 квітня 2020 року виготовлено технічну документацію, остання звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Яснопільщинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, площею 2,0000 га у межах земельної ділянки з кадастровим номером 5923287400:01:004:0406 (а.с. 13,15).

26 січня 2021 року на підставі наказу №1-ОТГ Головне управління Держгеокадастру у Сумській області бажану до відведення позивачу земельну ділянку передало у комунальну власність Липоводолинській селищній раді відповідно до акту приймання передачі, п. 133 додатку до даного рішення ради (а.с. 16,17-18).

Земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер: 5923287400:01:004:0422, яка призначена для ведення селянського господарства 15 квітня 2021 року зареєстрована на праві комунальної власності за Липоводолинською селищною радою Сумської області (а.с. 19-20).

01 лютого 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою, в якій просила затвердити розроблену технічну документацію та рішенням 3 сесії 8 скликання Липоводолинської селищної ради 03 червня 2021 року останній відмовлено у затвердженні проекту землеустрою (а.с. 21,23).

17 червня 2021 року Липоводолинська селищна рада надіслала лист ОСОБА_2 з повідомленням про розгляд її звернення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, площею по 2.0000 га, кадастрові номери: 5923287400:01:004:0421, 5923287400:01:004:0422, 5923287400:01:004:0423, розташовані на території Яснопільщанського старостинського округу Роменського району Сумської області, до листа додано витяг із рішення ради від 03 червня 2021 року (а.с. 22,23).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року визнано протиправним та скасовано рішення третьої сесії Липоводолинської селищної ради від 03 червня 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок» в частині відмови у затвердженні ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої на території Яснопільщинського старостинського округу Роменського району Сумської області та зобов`язано Липоводолинську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею по 2,0000 га, кадастровий номер 5923287400:01:004:0422 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованих на території Яснопільщинського старостинського округу Роменського району Сумської області, судове рішення набрало законної сили 14 грудня 2021 року (а.с.66-74).

Рішенням Липоводолинської селищної ради шостої сесії восьмого скликання від 21 січня 2022 року на виконання вищезазначеного рішення суду затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею по 2,0000 га, кадастровий помер 5923287400:01:004:0422 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованих на території Яснопільщинського старостинського округу Роменського району Сумської області (а.с. 34).

Рішенням Липоводолинської селищної ради сьомої сесії восьмого скликання від 15 лютого 2022 року вирішено не передавати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, сформовану за цим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,000 га, кадастровий номер 5923287400:01:004:0422, підстави відмови у переданні земельної ділянки позивачу в тексті рішення ради не наведена (а.с. 35).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі, які діяли станом на час виникнення спірних правовідносин

За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами першою, другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок станом на лютий 2022 року регулювався статтею 118 ЗК України.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

У відповідності зі статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з п.30, 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин та відчуження комунального майна повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону. Відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 59 цього Закону рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Висновки суду по двом заявленим вимогам, реагування суду на аргументи сторін

За змістом статті 118 ЗК України завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність.

Із досліджених матеріалів справи убачаються обставини про те, що 01 лютого 2021 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (сіножаті), розташованих за межами населених пунктів на території Яснопільщанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, та надання земельної ділянки площею 2,00 га у власність, до заяви додані розроблена відповідна земельно-кадастрова документація. Перед цим, 26 січня 2021 року на підставі наказу № 1-ОТГ Головне управління Держгеокадастру у Сумській області бажану до відведення земельну ділянку державної форми власності передало у комунальну власність Липоводолинській селищній раді відповідно до акту приймання-передачі. Разом із цим, ні в тексті рішення селищної ради від 03 червня 2021 року, яким відмовлено позивачу у затвердженні вищезазначеного проекту землеустрою, ні рішенням місцевого окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року не встановлено обставин щодо подання позивачем до селищної ради 01 лютого 2021 року неповного чи неналежно оформленого пакету документів, доданих до зазначеної вище заяви. Із огляду на це суд уважає, що позивачка вчинила всі юридично значущі та послідовно необхідні дії для вирішення питання про отримання у майбутньому права власності на вищенаведену земельну ділянку в порядку приватизації, включаючи отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки, також розробила такий проект, за її заявою сформовано земельну ділянку, у зв`язку із чим, вона мала законні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки, яка залежала від правомірної поведінки місцевого органу самоврядування.

Також за змістом ч.9 ст.118 ЗК України у разі прийняття відповідною радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність.

Оскаржуване рішення місцевої ради не містить жодних аргументів чи посилань на сформульовану підставу для фактичної відмови позивачу у непереданні їй у власність земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5923287400:01:004:0422, що є порушенням норм ч.9 ст. 118 ЗК України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", які не визначають підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність, оскільки цілісна і завершальна стадія передачі земельних ділянок комунальної власності у приватну власність при затвердженні розробленого проекту землеустрою одночасно пов`язується із безумовною та послідуючою передачею відповідної земельної ділянки у власність заінтересованій особі. При цьому, суд також ураховує те, що іншим рішенням місцевої ради шостої сесії восьмого скликання від 21 січня 2022 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 » вирішено лише затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність вищевказаної земельної ділянки також без вирішення питання щодо надання цього об`єкту в її приватну власність.

Вищенаведені висновки місцевого суду узгоджуються із правовими висновками, сформульованими судом касаційної інстанції, зокрема, у п.48, 49 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 587/2121/18, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 червня 2022 у справі № 700/305/20, від 24 березня 2020 у справі № 587/2123/18, від 19 червня 2018 року у справі № 816/1920/17.

Також, на думку суду, дійсні законні сподівання на оформлення права власності на спірну земельну ділянку виникли у позивача не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а саме з моменту її звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування з проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту заявник повинен усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає судовому захисту.

Із огляду на наведене вище, на підставі ч.1 ст.21 ЦК України суд уважає оскаржуване рішення місцевої ради таким, що прийнято з недотриманням вимог земельного закону, воно порушує такий, що виник, законний інтерес позивача на оформлення права власності на вищевказану земельну ділянку, а тому його слід визнати незаконним та скасувати.

Концепція «правомірних очікувань» випливає за змісту статті 1 Першого протоколу Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, та застосовується судом у даному спорі, оскільки її сутність у даній справі полягає у забезпеченні позивачу правомочності набути права на земельну ділянку у майбутньому. До цього, така концепція є практично закріпленою у судовій практиці Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ). Зокрема, у п.51,52 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд» та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 року Суд зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Тому із метою ефективного захисту законного інтересу (правомірного очікування) позивача на набуття та подальше оформлення права власності на спірну земельну ділянку в порядку завершеної процедури приватизації, суд на підставі п.5 ч.2 ст.16 ЦК України уважає за необхідне зобов`язати відповідача передати у власність позивачу вищевказану земельну ділянку для усунення незаконних і надуманих зволікань селищної ради по передачі землі площею 2,0 га позивачу у приватну власність.

При цьому, суд ураховує те, що відповідно до пп. 5 п. 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, а саме: забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Тому позовна вимога про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання у власність спірну земельну ділянку з метою усунення зволікань селищної ради по передачі у власність спірної земельної ділянки позивачу та з дотриманням принципу правової визначеності підлягає частковому задоволенню із огляду на введення на всій території України воєнного стану й поширення відповідної заборони на земельні правовідносини для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування у спосіб покладання обов`язку на відповідача передати у власність позивачу спірний об`єкт вже після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, оскільки заперечення сторони відповідача в цій частині вимоги суд розглядає слушними.

Довід представника відповідача ОСОБА_5 про те, що позивачем розроблявся проект землеустрою для відведення земельної ділянки із державної форми власності, а затверджено проект про землеустрою для передачі земельної длянки у власність з комунальної власності ради, не є переконливим, оскільки за змістом норм ст.ст. 118 ЗК України перелік умов щодо врахування певних аспектів при передачі земельної ділянки у власність не визначені цим законом, а процедура надання дозволу на розробку земельної ділянки чи то комунальної, чи то державної форми власності та діюча на той час процедура погодження цього питання із місцевою радою, яка проведена для спірної земельної ділянки, була ідентичною і з урахуванням вищенаведених норм земельного законодавства та зміни форми власності спірної земельної ділянки при проходженні процедури її приватизації громадяином не є підставою для відмови у затвердженні такого проекту землеустрою та передачі такого об`єкту у власність.

Довід представника відповідача ОСОБА_5 про те, що позивач просить суд покласти обов`язок на селищну раду фактично ухвалити безальтернативне рішення про передачу земельної ділянки площею 2,00 га на території с. Яснопільщина без урахування інтересів територіальної громади, що призведе до втручання у дискреційні повноваження ради та її депутатів, суд уважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки за змістом норм ч.7,9, 10 ст.118 ЗК України лише при відмові ради у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначений суб`єкт повинен мотивувати таку відмову, в тому числі з посиланнями на відповідні інтереси териториіальної громади чи окремих її членів тощо, які повинні мати відповідний виклад у генеральних планах населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначена незгода (відмова) органу місцевого самоврядування з приводу порушення інтересів громади наданням цієї земельної ділянки у власність також могла бути викладена у відповідному рішенні, як це раніше передбачалось діючою нормою ст.186-1 ЗК України. Проте після затвердження проекту землеустрою по діючому на той час законодавству та проведення погодження цього проекту місцевою радою на стадії вже затвердження цього проєкту та передання землі у власність громадянину зазначені обумовки чи зауваження органу місцевого самоврядуання не можуть формулюватися в їх рішеннях як підстава для відмови у передачі такої землі у власність і вони за змістом норм зазначеного закону не можуть враховуватися взагалі, так як одночасно із затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про передання земельної ділянки, по якій затверджено проект землеустрою, у власність відповідному заявнику. Оскільки за змістом ч.9 ст. 118 ЗК України при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність, при такій законодавчій чіткості та однозначності норм закону, твердження сторони відповідача про втручання у дискреційні повноваження ради є неспроможніми. До цього, не прийняттям одночасно із рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність рішення про передачу цієї земельної ділянки у власність позивачу відповідач неправильно застосовує земельний закон, допускаючи його суб`єктивне тлумачення та застосування, приймаючи оскаржуване рішення від 15 лютого 2022 року, а тому за таких обставин ефективним способом захисту буде покладання на відповідача обов`язку прийняти відповідне рішення з неухильним виконанням вимоги закону та одночасно обов`язку ради передати землю у власність при наявності вже затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу.

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути саме 992 грн. 40 коп. судового збору сплаченого ОСОБА_2 при зверненні до суду з даним позовом, оскільки заявлений позов задоволений судом частково, про лише по тій немайновій вимозі, яка задоволена частково, та вона не має свого грошового еквіваленту, має зобов`язальний зміст, а тому визначити певний відсоток задоволеної чи відхиленої частини цієї вимоги суд не має практичної можливості.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до Липоводолинської селищної ради Сумської області про визнання рішення незаконним, зобов`язання виконати обов`язок в натурі.

Визнати незаконним та скасувати рішення сьомої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради Сумської області від 15 лютого 2022 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 », яким вирішено не передавати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, кадастровий номер: 5923287400:01:004:0422.

Зобов`язати Липоводолинську селищну раду Сумської області після припинення чи скасування воєнного стану в Україні передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, кадастровий номер 5923287400:01:004:0422, проект землеустрою щодо якої затверджено рішенням шостої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради Сумської області від 21 січня 2022 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 ».

Стягнути з Липоводолинської селищної ради Сумської області на користь ОСОБА_2 992 грн. 40 коп. повернення судового збору, сплаченого останньою при зверненні до суду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Липоводолинська селищна рада Роменського району Сумської області (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: вул. Полтавська, буд 32, с-ще Липова Долина Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ: 04390972).

Повне рішення суду складено 16 вересня 2022 року.

Суддя Д. В. Бутенко