Ухвала

від 12.09.2022 по справі 566/1553/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2022 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12020180170000219 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 на вирок Млинівського районногосуду Рівненськоїобласті від 30травня 2022року стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Терешів Млинівського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України (далі - КК) на два роки обмеження волі, за ч.2 ст.186 - на пять років позбавлення волі, а на підставі ч.1 ст.70 цього Кодексу, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено пять років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 24.12.2019, зміненого ухвалою Рівненського апеляційного суду від 23.04.2020, та призначено ОСОБА_5 остаточне покарання - пять років 7 місяців 10 днів позбавлення волі.

Цим вироком ОСОБА_5 визнаний винним в тім, що він 23 жовтня 2021 року близько 09.00 год. діючи з прямим умислом, спрямованим на порушення передбаченого ст.30 Конституції України права громадян на недоторканість житла, згідно якого кожному гарантується недоторканість житла і не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи без дозволу законного володільця, всупереч волі ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що порушує недоторканість приватного володіння, умисно, смикнувши рукою шляхом ривка, вирвав зачинені із середини на металеву защіпку вхідні двері її будинку і, таким чином, відкрив вхідні двері, через які проник у належний на праві власності потерпілій житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , чим порушив конституційне право ОСОБА_8 на недоторканість житла.

Після цього, 23.10.2021, приблизно о 09.15 год, перебуваючи в кухні вказаного будинку, діючи з метою викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та розуміючи, що за ним спостерігає потерпіла ОСОБА_8 і усвідомлює протиправний характер його дій, відкрито, умисно, таємно, викрав із морозильної камери холодильника м`ясо курки вагою 1,4 кг, вартістю 28 грн. за 1 кг, на суму 39.20 грн.; м`ясо свинини вагою 1 кг, - 70 грн. за 1 кг, на суму 70 грн., а також гриби маслюки вагою 0,6 кг, вартістю 30 грн. за 1 кг, на суму 18 грн., після чого склавши у поліетиленовий пакет викрадені м`ясні продукти, вийшов з будинку потерпілої і, таким чином, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном, завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 127 грн.20 коп.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить виправдати його повністю, оскільки він не вчиняв інкримінованих йому злочинів. Обвинувачений зазначив, що не було виявлено його відбитків пальців, не має жодного свідка чи очевидця цих злочинів, а показання потерпілої вважає намовляннями. Вказав, що потерпіла сама дала йому цей пакет аби він його передав комусь в центрі села, хоча кому саме він не знає. При цьому, обвинувачений вважає, що показання свідка ОСОБА_9 є недопустимими, оскільки вона їх змінювала протягом судового розгляду.

Захисник-адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вказаний вирок скасувати і закрити кримінальне провадження.

На обґрунтування цих вимог зазначив, що свідків проникнення ОСОБА_5 у будинок потерпілої немає, в протоколі огляду не зазначено механічних пошкоджень вхідних дверей житлового будинку, а, на його думку, скоба могла бути деформована ще раніше.

Також послався, що під час проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_8 , не було з`ясовано ряд обставин щодо вхідних дверей до будинку потерпілої. Вказав, що свідок ОСОБА_10 не була безпосереднім очевидцем проникнення ОСОБА_5 у будинок, а її показання під час судового розгляду були надані під тиском працівників поліції. Адвокат покликався на висновок дактилоскопічної експертизи, згідно якого на холодильнику у будинку потерпілої виявлені сліди пальців рук належать саме ОСОБА_8 , що підтверджує версію обвинуваченого про те, що потерпіла сама віддала йому пакет з продуктами.

Вважає, що місцевим судом не надано критичної оцінити характеристиці ОСОБА_5 за місцем проживання, оскільки обвинувачений не проживав у селі більше трьох років.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг сторони захисту, вважає правильним висновок місцевого суду щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу злочинів, передбачених ч.1 ст.162 та ч.2 ст.186 КК.

При цьому, ставлячи вимогу про скасування даного вироку та закриття кримінального провадження, ні обвинувачений ОСОБА_5 , ні адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого, у своїх апеляційних скаргах не заявляли клопотання про повторне дослідження доказів із зазначенням підстав, передбачених ч.3 ст.404 КПК, для такого дослідження.

За вказаних обставин, колегія суддів приймає до уваги докази, безпосередньо досліджені місцевим судом, не даючи їм іншої оцінки, ніж надав суд.

Так, з показань потерпілої ОСОБА_8 , наданих нею при допиті у суді першої інстанції, вбачається, що близько 09 год. 30 хв. 23.10.2021 у вхідні двері її будинку стукав ОСОБА_5 , вимагаючи, щоб вона його впустила, проте вона не мала наміру його впускати. Потйм ОСОБА_5 смикнув двері, в результаті чого зірвав металеву защіпку, на яку були закриті двері з середини, та увійшов до будинку. Потерпіла вказала, що вона злякалась та вийшла з кімнати, де вже знаходився ОСОБА_5 , та почула, як відкриваються двері холодильника та, повернувшись, побачила, як обвинувачений дістає продукти з морозильної камери холодильника. В подальшому, потерпіла пішла до сусідки ОСОБА_10 , яку попросила повідомити про подію в поліцію, а прийшовши з сусідкою до свого будинку, бачили ОСОБА_5 , який виходив з будинку з сірим пакетом.

Показання потерпілої ОСОБА_8 щодо незаконного проникнення ОСОБА_5 до її будинку та відкритого викрадення належних їй продуктів харчування, об`єктивно узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 , протоколом огляду місця події від 23.10.2021, протоколами слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_10 , а також показаннями свідка ОСОБА_11 , у присутності якого було затримано ОСОБА_5 та вилучено у нього пакет з викраденими у ОСОБА_8 продуктами харчування.

При цьому, ні під час розгляду провадження у місцевому суді, ні під час апеляційного розгляду, не було встановлено жодних обставин, які б свідчили про наявність підстав для намовляння потерпілою чи свідком ОСОБА_10 на ОСОБА_5 . Крім того, вказані особи перед допитом були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих відомостей.

Натомість, досліджені місцевим судом докази в цьому кримінальному провадженні безсумнівно підтверджують той факт, що обвинувачений проник до будинку потерпілої поза її волею, вона не запрошувала його та не надавала йому дозвіл на вхід до належного їй помешкання.

Доводи обвинуваченого про те, що потерпіла сама віддала йому пакет з продуктами харчування аби він передав їх іншій, йому невідомій, особі, не підтверджуються жодним доказом. При цьому, місцевим судом, для перевірки вказаної версії сторони захисту, було постановлено ухвалу про тимчасовий доступ до документів, що містять інформацію про надані телекомунікаційні послуги абонентському номеру, яким користувався ОСОБА_5 , та абонентському номеру, на який ніби здійснювала дзвінок потерпіла ОСОБА_8 , щоб домовитись про передачу ОСОБА_12 цій особі пакету з продуктами харчування. Проте, в результаті виконання даної ухвали було встановлено, що в день затримання ОСОБА_5 з`єднання між вказаними абонентським номером не відбувались.

Тому вказану версію подій колегія суддів розцінює як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини.

При цьому, колегія суддів наголошує, що відсутність відбитків пальців рук ОСОБА_5 на холодильнику потерпілої не спростовує висунутого йому обвинувачення та не свідчить поро те, що він не викрадав належних потерпілій продуктів.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для визнання даних про попередні судимості ОСОБА_5 недопустимими доказами, оскільки вони враховувались не для доведення винуватості обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а для правильного призначення йому остаточного покарання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить переконання, що вирок місцевого суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухваленим з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність, а тому жодних підстав для скасування вироку та задоволення апеляційних вимог сторони захисту не вбачається.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 30 травня 2022 року стосовно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та йогозахисника-адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_5 у той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3