Ухвала

від 28.10.2022 по справі 566/1553/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 566/1553/21

провадження № 51-3284 ск 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2.,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року щодо нього,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд рішення суду апеляційної інстанції.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Так, за змістом касаційної скарги засуджений порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду, однак на обґрунтування своїх вимог взагалі не вказує на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, які допустив суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок в апеляційному порядку.

Разом з тим, при обґрунтуванні незаконності оскаржуваного судового рішення засуджений наводить доводи, які за своїм змістом, стосуються лише невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження які, на його думку, могли вплинути на вирішення питання про невинуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Натомість вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг.

Однак, оскаржуючи ухвалу апеляційного суду засуджений не зазначає які доводи апеляційних скарг сторони захисту, у порушення вимог ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції, належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінивта не вказує, які істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у взаємозв`язку з положеннями ст. 404 КПК України, допустив апеляційний суд.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Такі вимоги мають узгоджуватися із приписами ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Однак, у касаційній скарзі засудженого взагалі відсутнє формулювання його вимог із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.

Враховуючи наведе, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції засудженим має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4