Постанова

від 14.09.2022 по справі 918/1016/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року Справа № 918/1016/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Єфімчук А.І.

за участю представників:

позивача: Стасюк М.І. - директор

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 (суддя Романюк Р.В., м.Рівне, повний текст складено 01.06.2022 року)

за позовом Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради

до Приватного підприємства "Фірма "ДАН"

про визнання недійсним договору та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Малосовпівська гімназія Великомежиріцької сільської ради звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Фірма "ДАН" в якому просить визнати недійсним договір поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 року та стягнути з відповідача 192 417 грн. 60 коп.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 позов задоволено. Визнано недійсним договір поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 року, укладений між Малосовпівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області та Приватним підприємством "Фірма "ДАН"". Стягнуто з Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" на користь Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради кошти в сумі 192 417,60 грн. та 5 156,26 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне підприємство "Фірма "ДАН" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022р. по справі №918/1016/21 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради до ПП «Фірма «ДАН»» про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів, відмовити.

На думку апелянта Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" суд першої інстанції помилково вказав, що позивач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення такого правочину, оскільки в матеріалах справи відсутні докази погодження позивачем зобов`язань за спірним правочином із Генеральним державним замовником.

Невірність цього висновку полягає у тому, що згідно з пунктом 13 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р. № 1352 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1.06.2011 р. № 582) під час виконання завдань (проектів) Національної програми Інформатизації державні замовники беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі за такими завданнями (проектами) після їх погодження з Генеральним державним замовником у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, а в разі закупівель послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості, - коли їх вартість перевищує 1 тис. гривень.

Ціна спірного договору не дорівнює та не перевищує 500 тис, грн. при цьому, предметом вказаного договору є поставка товару, а не надання послуг.

Спірним договором передбачено, що Сторони гарантують одна одній, що відповідно до своїх статутів/положень та інших установчих документів вони мають повне право підписувати та виконувати Договір; Сторони гарантують одна одній, що особи, які підписали Договір, мають на це право відповідно до установчих документів та/або чинного законодавства України.

Також, в цьому контексті, звертаємо увагу, що договір було повністю виконано обома сторонами, весь поставлений товар було прийнято без зауважень, він використовується замовником за призначенням вже більше двох років, при цьому, жодних претензій/зауважень, тощо, від Генерального державного замовника не надходило.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем було введено позивача в оману (ст.230 ЦК України), В подальшому, у своєму відзиві позивач спростував саме таку підставу позову. Суд першої інстанції з доводами відповідача погодився, вказавши що введення позивача в оману не мало місця, однак помилково прийшов до висновку, що договір суперечить інтересам держави і застосував ч. 3 ст. 228 ЦК України.

При цьому, скаржник вважає, що суд першої інстанції не мав підстав для визнання недійсним договору керуючись ч. 3 ст. 228 ЦК України, оскільки позивач не є особою, яка в силу закону наділена повноваженнями на звернення з позовом в інтересах держави.

Крім неналежності позивача, в контексті застосування ч.3 ст. 228 ЦК України, апелянт вважає, що спірний договір не суперечить інтересам держави. Відсутні докази наміру відповідача на укладення протиправного договору, мета якого суперечила би інтересам держави і суспільства, що свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Відтак, будь-які правові підстави для визнання договору недійсним - відсутні, а висновок суду щодо підставності позову є помилковим.

Апелянт звертає увагу суду, що обставини які досліджуються в даній справі (щодо повноважень службових осіб замовника, їх дій та ін.), перевіряються в межах кримінального провадження і, наскільки відомо з відкритих джерел, службовим особам позивача повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України. Наведене, зазначає апелянт, дає підстави вважати, що позов було ініційовано з метою, відмінною від зазначеної в прохальній частині позовної заяви, а саме з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 та розгляд апеляційної скарги призначено на 20 липня 2022 року.

20 липня 2022 року на адресу суду від Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

В судове засідання 20.07.2022 Приватне підприємство "Фірма "ДАН" свого представника не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином засобами електронного зв`язку та телефонограмою (а.с.221, 222), причини неявки представника суду не повідомлено.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2022 року не заперечувала щодо відкладення розгляду апеляційної скарги, оскільки звернула увагу на те, що відзив нею був надісланий на адресу скаржника лише 20.07.2022 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено на 15 вересня 2022 року об 10:30 год. Витребувано у Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради: належним чином завірену копію тендерної документації на закупівлю мережевого обладнання для підключення до Інтернету наявної комп`ютерної техніки та персональних комп`ютерів (ДК 021:2015-32420000-3) на суму 199756,80 грн. (оригінал для огляду в судове засідання); докази оплати вартості товару за договором поставки мережевого обладнання №48 від 23.12.2019 року; письмові пояснення щодо формування суми, яка заявлена позивачем до стягнення в розмірі 192418,60 грн. Витребувано у Приватного підприємства "Фірма "ДАН": належним чином завірені копії договору підряду №7112019/1 від 07.11.2019 укладеного між Приватним підприємством "Фірма "ДАН" та ФОП Браценюком Т.В. та актів приймання-передачі матеріалів/обладнення №1 від 13.12.2019, №2 від 16.12.2019, №3 від 17.12.2019 (оригінали для для огляду в судове засідання).

10 серпня 2022 року від Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2022 надішли пояснення.

В судовому засіданні 15.09.2022 року представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги відповідача з урахуванням поданих пояснень, які надійшли надійшли на адресу суду 10.08.2022 року. Просила суд апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 без змін.

В судове засідання 15.09.2022 Приватне підприємство "Фірма "ДАН" своїх представників не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином засобами електронного зв`язку на електронну адресу info@dan.net.ua., яка наявна в матеріалах справи, причини неявки суду представника не повідомило. Також, судом апеляційної інстанції було повідомлено уповноваженого представника Приватного підприємства "Фірма "ДАН" - адвоката Алєшко А.А. (а.с. 207) про судове засідання 15.09.2022 об 10:30 год. засобами електронного зв`язку на електронну адресу andriy.alieshko@azpartners.net зазначену вказаним представником в апеляційній скарзі. Докази надсилання примірників ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 відповідачу та його представнику на вищевказані електронні адреси наявні у матеріалах справи (а.с. 235).

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Приватного підприємства "Фірми "ДАН".

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради в судових засіданнях 20.07.2022 та 15.09.2022, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "ДАН" слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 в частині стягнення 192 417,60 грн. скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за змістом пункту 1.1 Статуту Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Великомежиріцької сільської ради №76 від 27.01.2021 року, Малосовпівська гімназія Великомежиріцької сільської ради є комунальним закладом і знаходиться у власності Великомежиріцької сільської ради та є правонаступником майна, прав, обов`язків та трудових відносин Малосовпівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області (а.с. 78).

Рішенням Великомежиріцької сільської ради № 76 27.01.2021 року "Про прийняття у власність Великомежиріцької сільської ради прав та обов`язків засновника Малосовпівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів" Корецької районної ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 24171870) із спільної власності територіальних громад Рівненського району Рівненської області" вирішено: прийняти права та обов`язки засновника Малосовпівської загальноосвітньої школи І - ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області із спільної власності територіальних громад Рівненського району Рівненської області; визначити Великомежиріцьку сільську раду засновником Малосовпівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів; перейменувати Малосовпівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області на: повна назва - Малосовпівська гімназія Великомежиріцької сільської ради, скорочена назва - Малосовпівська гімназія; затвердити Статут Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради, юридична адреса: вул..Набережна, буд.11-А, село Мала Совпа, Корецький район, Рівненська область, індекс 34720) в новій редакції, що додається (а.с. 9).

23 грудня 2019 року між Малосовпівською загальноосвітньою школою І - ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області (Замовник) та Приватним підприємством "Фірма "ДАН"" (Постачальник) укладено Договір поставки мережевого обладнання № 48 (далі за текстом - Договір) (ас. 10-17).

Відповідно до п. 1.1. - п. 1.3. Договору, постачальник зобов`язується забезпечити постачання замовнику відповідно до Договору ДК 021:2015 - 32420000-3 "Мережеве обладнання" (далі - "товар"), а замовник прийняти і оплатити такий товар, на умовах, викладених у Договорі. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару визначена сторонами Додатку 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною. Комплектація, опис та технічні характеристики складових товару наведено в Додатку 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що постачальник повинен поставити товар, якість якого повинна відповідати необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі.

Згідно з пунктами 3.1. та 3.2. Договору, ціна (сума) Договору становить 199756 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 33292 грн 80 коп. Ціна одиниці товару визначена сторонами в Додатку 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 4.1. - 4.4. Договору, усі розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України. Замовник здійснює оплату товару на підставі накладної на товар, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Оплата товару Замовником здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання належним чином оформленої накладної на товар. Допускається поетапна оплата суми Договору відповідно до поставленого Товару, засвідченого накладними на товар. Джерело фінансування - кошти субвенції з державного бюджету.

Строк постачання товару - з моменту підписання Договору обома сторонами до 25 грудня 2019 року. Постачання товару постачальником здійснюється партіями, кожна з яких поставляється за заявкою замовника. Місце постачання товару: Україна, Рівненська область, Корецький район, с Мала Совпа, наб. Набережна, 11-А. Датою поставки товару вважається дата доставки, підключення (монтажу) та перевірки працездатності товару представниками постачальника у приміщенні (приміщеннях) місця (місць) постачання та підписання належним чином оформлених накладних на товар. Факт поставки товару підтверджується підписанням належним чином оформлених накладних на товар (п. 5.1. - п. 5.2. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року, а частині розрахунків до повного їх виконання. Договір може бути достроково розірваний у таких випадках: за взаємною згодою сторін; відсутності потреби у закупівлі товару; за рішенням суду; ліквідації (визнання банкрутом, реорганізації) однієї (обох) сторін за Договором; з ініціативи замовника у випадках, передбачених п. 6.2.8. Договору; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 10.1. - п. 10.2. Договору).

Відповідно до Додатку 1 до Договору № 48 від 23.12.2019 р. (специфікація, опис та технічні характеристики складових товару) сторонами досягнуто згоди, що ціна (сума договору становить: 199758 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 33292 грн. 80 коп. (а.с. 18).

ПП "Фірма "ДАН"" відповідно до видаткової накладної № РН-000019 від 23.12.2019 р. поставлено товар (оптичний мережевий термінал GEPON NGpon Е 104 - 1 шт, за ціною 6000,00 грн на суму 6000,00 грн; кабель оптичний ОКТ-Д(1,0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - 120,000 м за ціною 1316,00 грн на загальну суму 157920,00 грн; анкерний затискач Ho3(F) - 4 шт за ціною 290,00 грн на суму 1160,00 грн; пигтейл SC 1,5 m - 1 шт за ціною 196,00 грн на суму 196,00 грн; кабель КПП-ВП (100) 2х2х0,50 (UTP - кат.5) - 0,005 км за ціною 6000,00 грн на суму 30,00 грн; конектор RJ 45 STP (P88U-C)5E-C1) - 2 шт за ціною 9,00 грн на суму 18,00 грн; бокс - міні FOR-02 - 1 шт за ціною 960,00 грн на суму 960,00 грн; роз`єм оптичний Fast connector SC/UPC FTTH-02 - 1 шт за ціною 116,00 грн на суму 116,00 грн; гільза FTTH 60 мм з двома проволоками - 2 шт за ціною 32,00 грн на суму 64,00 грн) Малосовпівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області на загальну суму 199756,80 грн. (а.с.19).

Сторонами було підписано акт приймання - передачі послуг (надання послуг), в якому зазначили, що виконавцем (ПП "Фірма "ДАН") були проведені такі роботи (надані такі послуги) - послуги з доступу до інтернету з мережевим обладнанням для підключення до інтернету наявної комп`ютерної техніки та персональних комп`ютерів за адресою: Україна, Рівненська область, Корецький район, с. Мала Совпа, наб Набережна, 11-А (Малосовпівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області). Загальна вартість послуг без ПДВ 166665,00 грн, ПДВ 20% - 33333,00 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 199998,00 грн. (а.с. 20).

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію фінансово господарської діяльності відділу освіти Корецької РДА за період 01.01.2017 по 31.12.2020.

Згідно акту Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області №13-17-03-06/11 від 05.04.2021 року ревізії фінансово - господарської діяльності відділу освіти Корецької районної державної адміністрації за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 (а.с. 21-33), встановлено, що Малосовпівською ЗОШ І-ІІ ступенів з ПП "Фірма "ДАН"" укладено Договір поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 на суму 199756,80 грн. Бюджетні зобов`язання на суму 199756,80 грн згідно з Договором поставки мережевого обладнання №48 від 23.12.2019 взяті з порушенням ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу, абз. 2 п. 5, абз. 1 п. 46 Порядку № 228. Договір поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 зареєстрований в органі Держказначейства 26.12.2019, оплату за цим Договором здійснено 26.12.2019.

В.о. директора Малосовпівської ЗОШ І-ІІ ст. Стасюк М.І. взято бюджетне зобов`язання за Договором № 48 від 23.12.2019 на оплату мережевого обладнання на суму 199756,80 грн (проплачене платіжним дорученням № 2 від 26.12.2019) без погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації шляхом повідомлення за визначеною ним процедурою, чим порушено ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу, п. 13 Положення № 1352, п. 3 Методики від 14.05.2019 № 35, п. 18 Порядку № 319.

В даному Акті ревізії вказано, що закупівлю згідно з Договором поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 мережевого обладнання (ДК 021:2015-32420000-3) без використання електронної системи закупівель на суму 199756,80 грн проведено з недотриманням принципів здійснення публічних закупівель, установлених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема принципу максимальної економії та ефективності, чим порушено ч. 1 ст. 2 цього Закону. Як наслідок за завищеною вартістю придбано обладнання на загальну суму 195769,80 грн, у тому числі без потреби придбано 120 м кабелю типу ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-036Ф3.5/022Н18-1, вартість якого завищено на загальну суму 188982,00 грн, 1 оптичний мережевий термінал GEPON NGpon Е104, вартість якого завищено на суму 6787,80 гривень.

Малосовпівською ЗОШ І-ІІ ст. згідно з Договором поставки мережевого обладнання №48 від 23.12.2019 придбано мережевого обладнання на суму 192417,60 грн, потреби у придбанні якого не було, оскільки умовами договору про надання послуг № 49 від 23.12.2019 передбачено надання послуг з доступу до Інтернету з мережевим обладнанням із зазначення у Додатку № 1 до цього Договору переліку послуг, їх кількості, комплектності та ціни, яке використано підрядником ПП "Фірма "ДАН" ФОП Браценюком Т.В. при виконанні Замовлення № 11 від 23.12.2019 до Договору підряду № 7112019/1 від 07.11.2019, вартість якого включена у вартість послуг провайдера, та якого під час зустрічної звірки у Малосовпівській гімназії не виявлено в наявності, чим порушено п. 1.2 Договору про надання послуг № 49 від 23.12.2019, ст. 629 Цивільного кодексу. При цьому закупівлю мережевого обладнання за Договором поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 та послуг провайдера згідно з Договором про надання послуг № 49 від 23.12.2019 проведено без погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації, чим порушено ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу, п. 13 Положення № 1352, п. 3 Методики від 14.05.2019 № 35, п. 6.1.3 Договору про надання послуг № 45 від 24.12.2019, ст. 629 Цивільного кодексу.

Бюджетні зобов`язання за Договором поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 на суму 199756,80 грн взяті за відсутності на дату укладання цього Договору затверджених в кошторисі на 2019 рік із врахуванням внесених змін, бюджетних асигнувань на видатки з придбання мережевого обладнання, КЕКВ 2210, чим порушено ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу, абз. 2 п. 5, абз. 1 п. 46 Порядку № 228.

Порушення допущено в.о. директора Малосовпівської ЗОШ І-ІІ ст. Стасюк М.І., якою підписані Договір поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019, накладну №РН-000019 від 26.12.2019, Договір про надання послуг № 49 від 23.12.2019, Додаток 1до цього Договору, де у відповідності з п. 1.2 Договору не зазначена комплектність послуги, якою взяті бюджетні зобов`язання на оплату мережевого обладнання за відсутності на дату укладання Договору поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 бюджетних асигнувань на вказані цілі згідно з кошторисом, здійснено закупівлю мережевого обладнання та послуг провайдера без погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації, мережевого обладнання - без дотримання принципу максимальної економії та ефективності.

За зверненням слідчого СУ ГУНП в Рівненській області до Рівненського науково -дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України з постановою про доручення проведення судової економічної експертизи та постановою про доручення проведення судової товарознавчої експертизи від 08.04.2020 р. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2020 за № 42020180000000017 було проведено судові експертизи.

Відповідно до висновку експерта № 3.2-458/20 від 15.04.2020 р. Рівненського науково -дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України (а.с.34-40), встановлено ринкова вартість нових товарно - матеріальних цінностей з урахуванням податку на додану вартість станом на грудень 2019 року, а саме: кабелю типу ОКТ-Д(0,5)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 за 1 метр, становила - 2,71 грн; кабелю типу ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 за 1 метр, становила - 4,35 грн; оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon Е 104, становила - 412,20 грн.

Відповідно до висновку експерта № 3.2-36/20 від 27.05.2020 р. Рівненського науково -дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України (а.с. 41-67):

1. Документально підтверджується реалізація кабелю ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - в загальній кількості 1398,5 м. та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon Е 104 в загальній кількості 12 шт. у грудні 2019 ПП "Фірма "ДАН"" (ЄДРПОУ 22555781) наступним закладам освіти, зокрема, 1.9. Малосовпівській ЗОШ І-ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 24171870) відповідно до договору № 48 від 23.12.2019 кабелю ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 в кількості 120 м та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon Е104 в кількості 1 шт. на суму 196 704,00 грн. з ПДВ.

2. Документально підтверджується оплата для ПП "Фірма "ДАН"" (ЄДРПОУ 22555781) мережевого обладнання, а саме кабелю ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon Е104 у грудні 2019 наступними закладами освіти, зокрема, 2.9. Малосовпівською ЗОШ І-ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 24171870) відповідно до договору № 48 від 23.12.2019 кабелю ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - в кількості 120 м на суму 189 504,00 грн з ПДВ та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon El04 в кількості 1 шт. на суму 7 200,00 грн. з ПДВ.

3. Вартість кабелю ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon El04, з урахуванням висновку товарознавчої експертизи № 3.2-458/20 від 15.04.2020, реалізованих ПП "Фірма "ДАН"" (ЄДРПОУ 22555781) у грудні 2019 року наступним закладам освіти завищена, зокрема, 3.9. Малосовпівській ЗОШ І-ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 24171870) відповідно до договору № 48 від 23.12.2019 кабелю ОКТ-Д(1.0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - в кількості 120 м на суму 188 982,00 грн з ПДВ та оптичного мережевого терміналу GEPON NGpon El04 в кількості 1 шт. на суму 6 787,80 грн. з ПДВ.

4. Документально підтверджується передача ПП "Фірма "ДАН"" (ЄДРПОУ 22555781) для ФОП "Браценюк Т.В." (3090522019) кабелю ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - у грудні 2019 року, відповідно до договору підряду № 7112019/1 від 07.11.2019 по вартості 2,47 грн (без ПДВ) за 1 метр та ПП "Фірма "ДАН"" (ЄДРПОУ 22555781) для ФОП "Маркусь С.П." (2881012014) кабелю ОКТ-Д(1)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - у грудні 2019 року, відповідно до договору підряду №7112019/2 від 07.11.2019 по вартості 2,47 грн (без ПДВ) за 1 метр.

Враховуючи вищевикладене, Малосовпівська гімназія Великомежиріцької сільської ради звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Фірма "ДАН" в якому просить визнати недійсним договір поставки мережевого обладнання №48 від 23.12.2019 року та стягнути з відповідача 192 417 грн. 60 коп.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини за своїм змістом стосуються обставин укладення договору про поставку мережевого обладнання №48 від 23.12.2019 року. Позивач вважає, що вказаний договір необхідно визнати недійсним з огляду на невідповідність вимогам цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

Згідно з пунктом 13 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р. №1352 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1.06.2011 р. № 582) під час виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації державні замовники беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі за такими завданнями (проектами) після їх погодження з Генеральним державним замовником у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, а в разі закупівель послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості, - коли їх вартість перевищує 1 тис. гривень. Погодження завдань (проектів) вартістю меншою, ніж визначена в абзаці першому цього пункту, здійснюється шляхом повідомлення Генерального державного замовника за визначеною ним процедурою.

Пунктом 3 розділу І Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації затвердженою наказом Державного агентства з питань електронного урядування України від 14.05.2019 року № 35 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 19.06.2019 за № 639/33610 передбачено, що органи державної влади та інші розпорядники бюджетних коштів погоджують з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації завдання, проекти (роботи) Національної програми інформатизації, які виконуються в межах бюджетних програм, що належать до сфери інформатизації, та/або контракти (договори) на їх виконання відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України та Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року №1352.

Матеріали справи не містять доказів погодження позивачем зобов`язань за спірним правочином із Генеральним державним замовником. Оскільки, таке погодження із Генеральним державним замовником позивач не здійснив, спірний договір укладений без додержання вимог законодавства, за відсутності необхідного для укладення такої угоди обсягу цивільної дієздатності.

Посилання скаржника про відсутність вимоги погоджувати роботи /послуги, які виконуються в межах бюджетних програм, що належать до сфери інформатизації, та/або контракти (договори), вартість яких не дорівнює/не перевищує 500 тис. грн., суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, враховуючи наступне.

Використовуючи критерії оцінки доказів, встановлені ст.86 ГПК України, апеляційний суд виходить з положень ст.73, 91 ГПК України , враховуючи позиції КГС ВС щодо оцінки актів ревізії фінансової інспекції, надані зокрема у постанові від 18.02.20 у справі №910/1784/16, яка полягає у тому, що акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання. Таким чином, обставини, які встановлюються на підставі даних Акту ревізії, апеляційний суд вважає достовірно і повно встановленими, оскільки оцінює цей доказ у сукупності з іншими доказами у справі.

Як вбачається з Акту ревізії від №13-17-03-06/11 від 05.04.2021 року, позивачем укладалось два договори з відповідачем: договір поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 року та договір про надання послуг №49 від 23.12.2019 згідно якого передбачено надати послуги провайдерів (послуги з доступу до Інтернету з мережевим обладнанням для підключення до Інтернету наявної комп`ютерної техніки та персональних комп`ютерів). Таким чином, укладання цих договорів є взаємопов`язаними діями для досягнення однієї мети, оскільки укладення лише одного з двох договорів не було достатнім для досягнення поставленої мети.

Пункт 6.1., 6.3 Договору поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 р. прямо вказують на мету укладення обох договорів, оскільки встановлюють обов`язок для постачальника забезпечити поставку, встановлення, підключення (монтаж) та перевірку працездатності товару (п.6.3.1); провести навчання працівників за місцем постачання щодо експлуатації товару (п.6.3.5).

Частиною 5 статті 2 Закону України "Про Національну програму інформатизації" встановлює, що програми та проекти (або їх частини), які спрямовані на створення, розвиток та інтеграцію інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій чи передбачають придбання засобів інформатизації з метою забезпечення функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, виконуються як складові частини Національної програми інформатизації, якщо інше не передбачено законодавством. Відповідно до частини 2 статті 4 цього Закону до суб`єктів, які беруть участь у відносинах, що регулюються цим Законом, належать замовники робіт з інформатизації, виконавці окремих завдань (проектів) інформатизації, організації, що здійснюють експертизу окремих завдань та проектів інформатизації, користувачі автоматизованих та інших інформаційних систем і засобів інформатизації.

Відповідно до частини 1 статті 15 вказаного Закону, Порядок формування та виконання окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації визначається Положенням про формування та виконання Національної програми інформатизації, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведені положення законодавства, зокрема і Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р. №1352 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1.06.2011 р. № 582), застосовуються до правовідносин, що виникли на підставі оспорюваного договору, серед іншого вимога щодо обов`язкового погодження договору з Генеральним державним замовником.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Колегія суддів зазначає, що стаття 228 ЦК України об`єднує два види правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (ч. 2 ст. 228 ЦК України) і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У законодавстві відсутні визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства". Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

У ч. 3 ст. 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору у справах про визнання правочину таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін. Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.

Зі спірного договору вбачається, що предметом договору є продаж/придбання технічного обладнання за бюджетні кошти, внаслідок чого полягає зв`язок з інтересами держави і суспільства, що випливає з положень ст.95 Конституції України.

Колегія суддів відзначає, що відповідач як продавець товару не міг не бути обізнаним щодо реальної ринкової вартості переданого позивачу товару, оскільки здійснює господарську діяльність на цьому ринку. З висновків експерта №3.2-36/20 від 27.05.2020 та №3.2-458/20 від 15.04.2020 Рівненського науково -дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України встановлено, що вартість товару була завищена в понад 200 разів, що виключає випадковий збіг обставин, несвідомі дії або інші причини. Таким чином, наявність умислу на вчинення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, суд вбачає у свідомому завищені ціни продажу товару, який мав бути оплачений бюджетними коштами.

Отже, метою правочину з боку відповідача була реалізація технічного обладнання за значно завищеною ціною з метою неправомірного збагачення за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що доводи позивача щодо невідповідності спірного договору інтересам держави і суспільства, оскільки продавець мав свідомий намір заволодіти бюджетними коштами, вважаються обґрунтованими.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не встановлено наявності умислу позивача на вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки за відсутності у позивача належних повноважень на вчинення правочину (відсутнє погодження із Генеральним державним замовником) наявність наміру у юридичної особи вчинити правочин, який суперечить інтересам держави і суспільства, не може вважатися встановленою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недійсність договору поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 року з підстав його невідповідності положенням статей 203, ч.3 ст. 228 ЦК України, оскільки спірний договір є таким, який вчинено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, вчинено позивачем без необхідного обсягу цивільної дієздатності та наявний умисел у відповідача на вчинення такого правочину.

За таких умов мають бути застосовані особливі наслідки недійсності правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що кореспондується з приписами статті 216 ЦК України.

У статті 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У частині першій цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з частиною другою статті 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Тлумачення статті 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК України або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Так, за правилами ч.3 ст. 228 ЦК України, при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції в даному випадку вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з Приватного підприємства "Фірма "ДАН" грошових коштів у сумі 199 756,80 грн., які були отримані останнім за договором поставки мережевого обладнання № 48 від 23.12.2019 року.

Проте, судом першої інстанції не враховані вищевказані приписи законодавства та неправильно застосовані норми матеріального права щодо повернення коштів під час вирішення спору у даній справі в результаті чого стягнуто з відповідача лише сума заявлена позивачем у позовні заяві в розмірі 192 417 грн. 60 коп.

Згідно ч.4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 в частині стягнення коштів в розмірі 192 417 грн. 60 коп. підлягає скасуванню та прийняттю в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача коштів в сумі 199 756,80 грн. одержані останнім за договором поставки мережевого обладнання №48 від 23.12.2019 року, доповнивши в цій частині мотивувальну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 в редакції даної постанови.

Згідно ч.4 ст.277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Щодо інших підстав позову, які зазначав позивач, а саме тверджень про укладення спірного договору під впливом помилки та під впливом обману, правові наслідки, яких передбачені положеннями статей 229 та 230 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ч.1 ст.229 ЦК України).

Кваліфікація правочину за статтею 230 ЦК України вимагає доведення, що одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі статті 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже, позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.

При цьому обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Отже, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2021 року у справі № 910/15424/19.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача щодо вчинення спірного правочину під впливом помилки або внаслідок введення в оману. Наявність помилки щодо якостей або властивостей майна, які значно знижують його цінність, або щодо можливості використання цього майна за цільовим призначенням, не були доведені позивачем. Речі, які були предметом спірного договору, мають звичайну цінність як майно, яке може бути використано за призначенням, і позивач як покупець був обізнаний щодо якостей і фізичного стану цього майна, прийняв його на виконання договору без зауважень. Також не доведено , що продавець діяв під впливом усвідомленого наміру ввести покупця в оману, адже покупець був обізнаний щодо кількості , якості і технічних характеристик придбаного майна.

Доводи скаржника в апеляційної скарги стосовно того, що позивач не є особою, яка уповноважена звертатися до суду в інтересах держави, з огляду на положення ст.131-1 Конституції України, відповідно до якої прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Частина 3 статті 215 ЦК України встановлює, що дійсність правочину може заперечуватись як однією з сторін, так і іншою заінтересованою особою. Одночасно з цим, стаття 228 ЦК України не містить жодних положень, які б встановлювали коло осіб, що можуть звернутись до суду з позовом з визначених нею підстав.

У цій справі позивачем є установа комунальної форми власності, правонаступник сторони оспорюваного договору.

Натомість, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Відтак, у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в суді, оскільки навчальний заклад самостійно звернувся з позовом до суду.

Оскільки підставою недійсності правочину визначено ч.3 ст. 228 ЦК України, а наявними у матеріалах справи висновками експертів від 27.05.2020 р. № 3.5-36/20 та судової товарознавчої експертизи від 15.04.2020 р. №3.2-458/20, проведених у межах кримінального провадження №42020180000000017 від 31.01.2020 р. підтверджено фактичну вартість мережевого обладнання та суму завищення вартості товару, що не спростовано відповідачем, доводи апелянта про помилкове застосування норм матеріального права, а саме ч.3 ст. 228 ЦК України, не заслуговують на увагу.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія зазначає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 слід задовольнити частково.Рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 в частині стягнення 192 417,60 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" на користь Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради кошти в сумі 199 756,80 грн., доповнивши в цій частині мотивувальну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 в редакції даної постанови. В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 залишити без змін.

При цьому, судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5156,26 грн., що підтверджується квитанціями 0.0.2337317767.2 від 12.11.2021 на суму 5126,26 грн., 0.0.2360645201.1 від 30.11.2021 на суму 30,00 грн. (а.с. 8, 76).

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції задоволено до стягнення з відповідача коштів у розмірі 199 756,80 грн., при зверненні з даним позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 5266,35 грн. (199 756,80 грн. х 1,5 % = 2996,35 грн.; 2996,35 грн. + 2270,00 грн. = 5266,35 грн.).

Отже, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 110,09 грн. (5266,35 грн. - 5156,26 грн. = 110,09 грн.), який підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Поряд з цим, враховуючи викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі становить 7899,52 грн. (5266,35 грн. х 150% = 7899,52 грн.)

В свою чергу, скаржником при поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір в розмірі 7735,50 грн. (а.с. 206), тобто різниця становить 164,02 грн. (7899,52 грн. - 7735,50 грн. = 164,02 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України.

Згідно ч.14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 129, ч.4 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 в частині стягнення 192 417,60 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, 10, код ЄДРПОУ 22555781) на користь Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради (34720, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Мала Совпа, вул. Набережна, 11 - а, код ЄДРПОУ 24171870) кошти в сумі 199 756,80 грн. та 5266,35 грн. витрат по сплаті судового збору.

Доповнити в цій частині мотивувальну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 в редакції даної постанови.

В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.22р. у справі №918/1016/21 залишити без змін.

3. Стягнути з Малосовпівської гімназії Великомежиріцької сільської ради (34720, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Мала Совпа, вул. Набережна, 11 - а, код ЄДРПОУ 24171870) до Державного бюджету України 110,09 грн. судового збору за подання позовної заяви.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, 10, код ЄДРПОУ 22555781) до Державного бюджету України 164,02 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Рівненської області видати судові накази.

6. Справу №918/1016/21 повернути Господарському суду Рівненської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "16" вересня 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.