Рішення

від 13.09.2022 по справі 910/2691/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022Справа № 910/2691/22

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Помол"

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

про стягнення 132 244,28 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Помол" (далі - ТОВ "Гранд Помол", позивач) до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - АТ "ДПЗКУ", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 132 244,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови укладеного стронами договору поставки № 141Г від 24.02.2021 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Гранд Помол" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 127 725,00 грн., пеню у сумі 2 414,47 грн., інфляційні втрати у сумі 1 660,41 грн., 3 % річних у сумі 444,40 грн., що разом становить 132 244,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2022 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам спору надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 було відмовлено у клопотанні АТ "ДПЗКУ" про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні, а також у клопотанні відповідача про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву з підстав, зазначених у цій ухвалі.

У подальшому, із порушенням строку, визначеного законом, відповідач надав суду відзив (назвав його додатковими поясненнями), у якому проти позову заперечив з тих підстав, що сторони не погодили істотних умов поставки товару, в тому числі ціну договору, відтак вважав такий договір неукладеним. Також відповідач зазначив, що передумовою для проведення розрахунків за поставлений товар є надання рахунків-фактури, товарно-супровідних документів, зокрема, сертифікатів (паспортів) якості на поставлений товар, документів на підтвердження проведення сухої очистки транспорту перед кожною поставкою товару. Проте, товар був поставлений позивачем без супровідних документів, а отже, строк виконання зобов`язання покупця зі сплати вартості товару не настав. Просив відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі вказаного відзиву, відповідач зазначив про введення в країні воєнного стану та перебування філії «ДПЗКУ» «Ізюмський КХП» (на який безпосередньо здійснювалась поставка товару) на тимчасово окупованій території, а тому відповідач не мав можливості отримати первинні документи, що стосуються виконання умов договору поставки від філії, у зв`язку з чим просив розглянути спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, розглянувши зазначені відповідачем доводи, зважає на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який триває на даний час. Також суд приймає до уваги той факт, що господарську діяльність від імені АТ "ДПЗКУ" за договором № 141Г від 24.02.2021 здійснювала філія «Ізюмський КХП», яка станом на дату подачі відзиву знаходилась на окупованій території та від якої відповідач очікував отримати документи. Вказані обставини суд вважає поважними причинами пропуску процесуального строку, а тому прийшов до висновку про поновлення відповідачу строку для подання відзиву та прийняття його до розгляду.

Розглянувши заяви сторін по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 24.02.2021 між ТОВ "Гранд Помол" (постачальник) та АТ "ДПЗКУ" (покупець) був укладений договір постачання незернової сировини № 141Г (далі - договір поставки). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов`язується поставити та передати покупцю (на філію АТ «ДПЗКУ» «Ізюмський КХП», яка знаходиться за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Капитолівка, вул. Моросівська, 1, у власність незернову сировину для виготовлення комбікормів, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору (п. 1.1).

Товар, визначений у п. 1.1 договору, поставляється покупцю партіями. Кожна партія товару визначається специфікацією, що є невід`ємною частиною договору, в якій зазначається найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару (п. 1.2 договору).

Ціна договору становить сумарну вартість усіх поставлених партій товару протягом строку дії договору, але в будь-якому випадку не може перевищувати 1 000 000,00 грн. (п. 3.1 договору). Ціна за одиницю товару, що поставляється за цим догвором, визначається у специфікації, яку сторони підписують на кожну партію товару (п. 3.2 договору).

Розрахунки на товар проводяться на умовах 100 % після оплати на підставі отриманого рахунку-фактури постачальника протягом 7 календарних днів з дати поставки товару та за наявності оригіналів товаросупровідних документів на відповідну партію товару. У випадку, якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні на відповідні партії товару в ЄДРПН, покупець здійснює оплату за товар в наступному порядку: 80 % вартості товару - оплата шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який визначений у цьому договорі; 20 % вартості товару - після реєстрації постачальником податкових накладних в ЄДРПН (п. 4.1 договору).

Поставка товару здійснюється впродовж 3 календарних днів з дати зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не зазначено в специфікаціях на кожну окрему партію товару (п. 5.1 договору). Поставка товару відбувається на умовах DAP згідно Інкотермс 2010 (п. 5.2 договору). Місцем відвантаження товару є: Харківська обл., с. Капитолівка, вул. Моросівська, 1 (п. 5.3 договору). Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної на приймання товару та/або підписання акту прийому-передачі товару уповноваженими представниками обох сторін (п. 5.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 16.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2021).

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання своїх зобов`язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 127 725,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № 4143 від 23.12.2021, № 18 від 10.01.2022, № 43 від 12.01.2022, підписаними представником відповідача без зауважень, товарно-транспортними накладними від 23.12.2021, 10.01.2022, 12.01.2022, податковими накладними від 23.12.2021, від 10.01.2022, від 12.01.2022 та копіями квитанцій про реєстрацію цих податкових накладних 13.01.2022, 21.01.2022 у ЄДРПН.

Проте, відповідач, зі свого боку, зобов`язання з оплати товару не виконав, вартість отриманого товару у визначеному сторонами розмірі не сплатив. Отже, у відповідача виникла заборгованість за поставлений, але не оплачений товар, у сумі 127 725,00 грн.

Заперечуючи проти наявності боргу, відповідач вказував, що оскільки сторони не погодили усіх істотних умов договору (зокрема, ціну договору), то договір поставки є неукладеним.

Перевіряючи такі доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 202, ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

За змістом ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору, як того вимагає частина 3 ст. 180 ГК України, сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Дослідивши зміст укладеного сторонами договору поставки, суд приходить до висновку, що він містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом - предмет договору поставки, ціну договору, умови та терміни його поставки, порядок розрахунків, взаємні права та обов`язки сторін, інші умови, що узгоджуються з вимогами глави 54 Цивільного кодексу України.

Тобто, сторони досягли взаємної згоди щодо усіх істотних умов договору поставки № 141Г від 24.02.2021 та цей цей договір був вчинений у повній відповідності з вимогами законодавства, а у подальшому мав своїм наслідком реальне виконання досягнутих сторонами домовленостей (передачу позивачем товару та прийняття товару відповідачем без зауважень), що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних № 4143 від 23.12.2021, № 18 від 10.01.2022, № 43 від 12.01.2022 на загальну суму 127 725,00 грн., довіреностями АТ "ДПЗКУ" на отримання товару його представниками.

За таких обставин, доводи відповідача про неукладеність договору № 141Г від 24.02.2021 є безпідставними.

Стосовно тверджень відповідача про те, що передбачений договором строк для оплати не настав у зв`язку з ненаданням позивачем рахунків-фактур для оплати, сертифікатів (паспортів) якості на поставлений товар, документів на підтвердження проведення сухої очистки транспорту перед кожною поставкою товару, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, пунктом 4.1 передбачено, що розрахунки на товар проводяться на умовах 100 % оплати на підставі отриманого рахунку-фактури постачальника протягом 7 календарних днів з дати поставки товару та за наявності оригіналів товаросупровідних документів на відповідну партію товару. Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної на приймання товару та/або підписання акту прийому-передачі товару уповноваженими представниками обох сторін (п. 5.5 договору).

Отже, за умовами договору у відповідача виникає обов`язок оплатити товар після підписання видаткових накладних, що підтверджує факт поставки товару.

Також у пунктах 2.1, 7.3.6 договору сторони погоди обов`язок постачальника надати всі необхідні документи на товар згідно з вимогами системи GMP+, що забезпечує харчову безпечність сировини, державних стандартів та підтверджується сертифікатом (паспортом) якості.

Відповідно до п. 2.3.2 договору постачальник зобов`язаний забезпечити суху очистку транспорту постачальника, що буде задіяний у поставках згідно вимог санітарних норм на перевезення, та надати покупцю підтверджуючі документи.

Разом з тим, стаття 666 ЦК України визначає правові наслідки, що настають в разі невиконання продавцем обов`язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару. Зокрема, якщо продавець не передає покупцеві документи, які стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Крім того, відповідно до п. 2.2 договору покупець має право повернути постачальнику та (або) не приймати від постачальника неякійсний (такий, що не відповідає вимогам системи GMP+) та (або) небезпечний товар.

Із матеріалів справи вбачається, що доказів відмови покупця від прийняття товару за видатковими накладними № 4143 від 23.12.2021, № 18 від 10.01.2022, № 43 від 12.01.2022 на загальну суму 127 725,00 грн., відповідач не надав, також він не заявив про свої зауваження чи вимоги стосовно наявності будь-яких невідповідностей у супровідних документах на товар чи щодо самого товару, які позивач повинен був усунути.

За таких обставин доводи АТ "ДПЗКУ" у цій частині також є необгрунтованими.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував свого обов`язку сплатити належним чином поставлений товар за договором постачання незернової сировини № 141Г від 24.02.2021 на суму 127 725,00 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з АТ "ДПЗКУ" боргу в сумі 127 725,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач також просив стягнути з відповідача пеню у сумі 2 414,47 грн. за прострочення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 10.2 договору у разі несвоєчасної оплати рахунку за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на період, за який нараховується пеня від несплаченої суми.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми штрафних санкцій відповідно до наведених положень закону та договору, вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 2 414,47 грн., тобто у заявленій позивачем сумі.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1 660,41 грн. та 3 % річних у сумі 444,40 грн. за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 1 660,41 грн. та 3 % річних у сумі 370,91 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки ним не враховано п. 4.1 договору щодо відсторочки оплати товару на 7 календарних днів з дати поставки товару.

Таким чином позов ТОВ "Гранд Помол" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Помол" до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про стягнення заборгованості у сумі 132 244,28 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Помол" (49050, місто Дніпро, вул. Пушкіна генерала, 1; ідентифікаційний код 42685784) основний борг у сумі 127 725 (сто двадцять сім тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 00 коп., пеню у сумі 2 414 (дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 47 коп., інфляційні втрати у сумі 1 660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 41 коп., 3 % річних у сумі 370 (триста сімдесят) грн. 91 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн. 62 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повний текст рішення складений 14 вересня 2022 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.