Рішення

від 06.09.2022 по справі 460/3146/19

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/3146/19

Провадження №2/944/189/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2022 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Романик Ю.В.,

представника позивача - Луньо Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення Івано-Франківської селищної ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення ІХ сесії ІV скликання Івано-Франківської селищної ради «Про надання земельної ділянки у власність під будівництво індивідуального житлового будинку» № 142 від травня 2004 року та визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4625855300:07:001:0080 серія ЯГ №045517 із відміткою про перехід права власності на вказану земельну ділянку до ОСОБА_2 , що зареєстровано в Поземельній книзі 22.02.2010 за реєстровим номером 464070010080001 та скасувати його державну реєстрацію. Також просив стягнути з відповідачів на його користь документально підтверджені понесені судові витрати.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідно до Рішення № 139 від 22.04.2016 VI сесії VII скликання Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , у якому зазначено, що виготовлену і погоджену у відповідності до законодавства технічну документацію подати на затвердження сесії селищної ради.

Під час виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки виявлено, що суміжна земельна ділянка ОСОБА_2 кадастровий номер 4625855300:07:001:0080 частково накладається на земельну ділянку позивача, а також на частину його літньої кухні, що не дає можливості здійснити приватизацію земельної ділянки, на якій розміщені належні на праві власності позивачу житловий будинок та господарські будівлі. Відтак право позивача не може бути реалізованим, оскільки на частину його земельної ділянки (в тому числі частково на будинок) накладається земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 кадастровий номер 4625855300:07:001:0080.

Вказана земельна ділянка за кадастровим номером 4625855300:07:001:0080, відповідно до Рішення ІХ сесії ІV скликання Івано-Франківської селищної ради «Про надання земельної ділянки у власність під будівництво індивідуального житлового будинку» № 142 від травня 2004 року передана у власність ОСОБА_3 для будівництва індивідуального житлового будинку і господарських будівель. На підставі зазначеного рішення вказаній особі видано і на її ім`я зареєстровано Державний акт на право власності на земельну ділянку за № 01.06.464.00789 від 27.04.2006 серія ЯГ № 045517.

22.02.2010 нотаріусом Яворівського нотаріального округу зроблено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 01.02.2010, що зареєстрований в реєстрі за № 79. Вказані дії зареєстровано в Поземельній книзі 22.02.2010 за реєстровим номером 464070010080001, при цьому новий Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 не видавався.

При проведенні геодезичних робіт на місцевості і видрукування абрису земельної ділянки, на яку позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на частину цієї земельної ділянки накладається земельна ділянка із кадастровим номером 4625855300:07:001:0080, що належить на праві власності ОСОБА_2 . Вказане свідчить, що при виготовленні державного акта на право власності на земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 не було належним чином перевірено розміри та межі земельної ділянки в натурі. При існуванні такого накладення земельних ділянок, позивач не має можливості оформити право власності на свою земельну ділянку. Про порушення своїх прав позивач дізнався у січні 2019 року, після отримання листа від ФОП ОСОБА_4 , який за договором виготовляв позивачу технічну документацію на його земельну ділянку, відтак просить поновити строк позовної давності та задоволити позовні вимоги.

Справа поступила у провадження судді Кондратьєвої Н.А.

Ухвалою суду від 14.08.19 провадження в справі відкрито та призначено підготовче засідання.

05.11.2019представник відповідачаІвано-Франківськоїселищної ради подав заяву, у якій просить відмовити у позові у зв`язку із спливом терміну позовної давності.

28.01.2021 відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про витребування доказів з метою подальшого приначення судової експертизи з питань землеустрою.

Ухвалою суду від 29.01.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою від 29.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Яворівського районного суду Львівської області №681 від 02.12.2021 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2021 року у зв`язку із припиненням повноважень судді Кондратьєвої Н.А. по відправленню правосуддя у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку призначення на посаду судді, матеріали справи передані судді Колтуну Ю.М.

Ухвалою від 17.01.2022 року суддею Колтуном Ю.М. справу прийнято до провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 05.05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнинити повністю.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Івано-Франківської селищної ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічний припис відображено в ст. 321 ЦК України. Також ст.373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) гарантується Конституцію України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування тощо.

Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до рішення VII сесії VII скликання Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 » № 139 від 22.04.2016, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , у якому зазначено, що виготовлену і погоджену у відповідності до законодавства технічну документацію подати на затвердження сесії селищної ради.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 06.07.2005 та витягу про рєстрацію права власності на нерухоме майно № 7692909 від 06.07.2005, ОСОБА_1 є одноосібним власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа ФОП ОСОБА_4 від 21.01.2019 № 13, адресованого позивачеві ОСОБА_1 , на виконання договору на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1 , позивачу повідомляється, що проведено геодезичні роботи на місцевості та видруковано абрис земельної ділянки. В зв`язку з тим, що на частину земельної ділянки ОСОБА_1 накладається земельна ділянка із кадастровим номером 4625855300:07:001:0080, роботи по приватизації земельної ділянки позивача призупинено, роботи по договору будуть продовжені після вирішення земельного спору.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № Я-1903/0-42/6-19 від 21.01.2019, згідно Національної кадастрової системи земельна ділянка із кадастровим номером 4625855300:07:001:0080 в смт. Івано-Франкове за гр. ОСОБА_2 не зареєстрована. ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 01.02.2010 в реєстрі № 79, прийняв у дар земельну ділянку площею 0,1175 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відмітка про перехід права власності на земельну ділянку від 22.02.2022 за № 464070010080001, що проставлена на державному аті на право власності на земельну ділянку за № 01.06.464.00789 від 27.04.2006, серія ЯГ № 045517.

Відповідно до рішення ІХ сесії ІV скликання Івано-Франківської селищної ради «Про надання земельної ділянки у власність під будівництво індивідуального житлового будинку» № 142 від травня 2004 року, ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,1175 га в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель.

Технічна документація по виконаних роботах з підготовки та видачі державного акту на право власності на землю ОСОБА_3 , за кадастровим номером 4625855300:07:001:0080 містить пояснювальну записку, схему розташування земельної ділянки, заяву-договір на виконання робіт, рішення Івано-Франківської селищної ради «Про надання земельної ділянки у власність під будівництво індивідуального житлового будинку» № 142 від травня 2004 року, проект встановлення і узгодження меж землекористування, абрис земельної ділянки, кадастровий план, католог координатів кутів зовнішніх меж землекористування, акт контролю і прийомки робіт, висновок про обмеження і сервітути, план встановлення меж земельної ділянки.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у цим Кодексом випадках.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.

Згідно із ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Частиною 1 ст. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ч. 1ст. 321 ЦК України,право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із частиною першої статті 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із вимогами ст.ст.125, 126 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення та видачі державного акту), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В свою чергу, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) для висновку про порушене право позивача мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи (частини перша та друга статті 116 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В обґрунтування власних позовних вимог позивач ОСОБА_1 покликається на те, що під час виготовлення технічної документації щодо встановлення меж його земельної ділянки виявлено, що суміжна земельна ділянка ОСОБА_2 кадастровий номер 4625855300:07:001:0080 частково накладається на земельну ділянку позивача, а також на частину його літньої кухні, що не дає можливості здійснити приватизацію земельної ділянки, на якій розміщені належні на праві власності позивачу житловий будинок та господарські будівлі.

Позивачем надано абрис земельної ділянки (а.с. 12), згідно із яким на його земельну ділянку накладається частково земельна ділянка ОСОБА_2 .

На переконання суду, з урахуванням характеру спору, для з`ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а саме, що земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 накладається на земельну ділянку позивача, необхідні спеціальні знання у галузі земельно-технічних відносин.

Позивач не звертався із клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою визначення наявності перетинів земельних ділянок, а також площі перетину земельних ділянок, при цьому факт наявності перетинів земельних ділянок, а також площі перетину земельних ділянок, має довести особа, яка пред`явила позов.

Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які б у своїй сукупності були достатніми для висновку про порушення його права. Суд не може покласти в основу рішення докази, які не відповідають вищезазначеним критеріям.

Представником відповідача - Івано-Франківської селищної ради було подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності. За змістом частини першоїстатті 261ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Судом не встановлено порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Тому немає підстав застосовувати наслідки спливу строку позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, позивачем належно не обгрунтовано та не доведено порушення його прав відповідачами.

За таких обставир, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,81,141, 247, 258,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення Івано-Франківської селищної ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Яворівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін.

Позивач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ЄДРПОУ 39769942, юридична адреса: м. Львів, пр. Чорновола, 4.

Відповідач Івано-Франківська селищна рада, ЄДРПОУ 34106981, юридична адреса: Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок,1.

Відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлене і підписане 16 вересня 2022 року.

Суддя Ю.М. Колтун