Постанова

від 13.09.2022 по справі 921/270/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2022 р. Справа №921/270/21

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Желіка М.Б.

суддівГалушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гриценка Івана Павловича №01-32/67 від 02.08.2022 (вх.ЗАГС. №01-05/1975/22 від 09.08.2022)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2022 (суддя Хома С.О.)

у справі №921/270/21

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Насіння, 03110, м. Київ, вул. Клінічна, буд 25,

до боржника: Приватного підприємства Прогрес Агро, ідентифікаційний код 32808272, 48124, Тернопільська обл., Теребовлянський район,с. Ладичин;

про: відкриття провадження у справі про банкрутство (в порядку Книги третьої Кодексу України з процедур банкрутства)

за участі представників сторін:

апелянт: арбітражний керуючий Гриценко І.П. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від боржника: Костюкович Д.К. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від інших учасників: не з`явились

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2022 у справі №921/270/21 закрито провадження у справі № 921/270/21 про визнання банкрутом Приватного підприємства Прогрес Агро; клопотання №01-32/63 від 26.07.2022 (вх. №4802 від 27.07.2022) з врахуванням клопотання (доповненого) №01-32/64 від 27.07.2022 (вх.№4808 від 28.07.2022) арбітражного керуючого Гриценко І.П. розпорядника майна ПП Прогрес-Агро - задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства Прогрес Агро на користь арбітражного керуючого Гриценко Івана Павловича основну грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна у справі №921/270/21 про банкрутство ПП Прогрес-Агро в сумі 152 350 грн. та витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень в сумі 15 000 грн.; в задоволенні решти вимог клопотання №01-32/63 від 26.07.2022 (вх. №4802 від 27.07.2022) з врахуванням клопотання (доповнене) №01-32/64 від 27.07.2022 (вх.№4808 від 28.07.2022) арбітражного керуючого Гриценко І.П. розпорядника майна ПП Прогрес-Агро - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2022 у справі №921/270/21 в частині стягнення основної та додаткової грошової винагороди та відшкодування витрат з ПП Прогрес-Агро; прийняти постанову про стягнення з ПП Прогрес-Агро основної грошової винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна) ПП Прогрес-Агро Гриценка І.П. за період з 01.11.2021 по 27.07.2022 в сумі 169962,91 грн., додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна) ПП Прогрес-Агро Гриценка І.П. в сумі 80151,20 грн. та витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна) ПП Прогрес Агро Гриценка І.П. в сумі 15000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2022 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Гриценка Івана Павловича на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2022 у справі №921/270/21, призначено розгляд справи на 14.09.2022.

13.09.2022 на адресу суду надійшов відзив ПП Прогрес Агро на апеляційну скаргу, в якому боржник просить залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 14.09.2022 апелянт вимоги скарги підтримав, надав суду пояснення щодо проведеної ним в процедурі розпорядження роботи, зазначив, що проводив консультації з боржником щодо можливих шляхів виходу з процедури банкрутства, просив оскаржену ухвалу скасувати в частині стягнення основної та додаткової грошової винагороди та відшкодування витрат з ПП Прогрес-Агро та прийняти нове рішення, яким стягнути з ПП Прогрес-Агро основну грошову винагороду за виконання обов`язків розпорядника майна боржника за період з 01.11.2021 по 27.07.2022 в сумі 169962,91 грн., додаткову грошову винагороду в сумі 80151,20 грн. та понесені витрати в сумі 15000,00 грн.

Представник боржника проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, звернув увагу на те, що арбітражний керуючий під час виконання повноважень розпорядника майна жодного разу не здійснив виїзду на підприємство, а виконана ним робота зводилась до участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, просив залишити оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.

Кредитори у справі правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта та представника боржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа про банкрутство Приватного підприємства Прогрес Агро.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.07.2021 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Насіння відкрито провадження у справі №921/270/21 про банкрутство Приватного підприємства Прогрес Агро, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гриценко Івана Павловича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1215 від 04.07.2013).

Відповідно до реєстру вимог кредиторів кредиторами ПП Прогрес Агро є АТ Державний ощадний банк України в особі філії Тернопільського обласного управління АТ Ощадбанк, ТзОВ АГРО АРЕНА та ТзОВ Торговий Дім Насіння, загальна сума визнаних господарським судом вимог кредиторів до боржника становить 2436136,01 грн.

У зв`язку з одночасним погашенням усіх визнаних судом вимог кредиторів у підсумковому засіданні 29.07.2022 за клопотанням боржника було закрито провадження у справі; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 05.07.2021, припинено повноваження розпорядника майна Приватного підприємства Прогрес Агро, арбітражного керуючого Гриценко Івана Павловича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1215 від 04.07.2013), скасовано інші заборони та обмеження застосовані судом відносно боржника - Приватного підприємства Прогрес Агро, у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідним вимогами визнаються - такими, що не підлягають виконанню; вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) визнано погашеними.

Окрім того, ухвалою від 29.07.2022 місцевий господарський суд частково задоволив клопотання №01-32/63 від 26.07.2022 (вх. №4802 від 27.07.2022) з врахуванням клопотання (доповненого) №01-32/64 від 27.07.2022 (вх.№4808 від 28.07.2022) арбітражного керуючого Гриценко І.П. розпорядника майна ПП Прогрес-Агро (п.7 резолютивної частини ухвали); постановив стягнути з Приватного підприємства Прогрес Агро на користь арбітражного керуючого Гриценко Івана Павловича основну грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна у справі №921/270/21 про банкрутство Приватного підприємства Прогрес-Агро в сумі 152 350 грн. та витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень в сумі 15 000 грн., видати наказ (п.8 резолютивної частини ухвали); відмовив у задоволенні решти вимог клопотання №01-32/63 від 26.07.2022 (вх. №4802 від 27.07.2022) з врахуванням клопотання (доповненого) №01-32/64 від 27.07.2022 (вх.№4808 від 28.07.2022) арбітражного керуючого Гриценка І.П. розпорядника майна ПП Прогрес-Агро (п.9 резолютивної частини ухвали).

Предметом апеляційного оскарження є пункт 8 резолютивної частини ухвали Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2022.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано наступним.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.07.2021 встановлено оплату послуг розпорядника майна у справі І.П. Гриценка в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за один місяць виконання повноважень. Ухвалою від 13.07.2022 було розглянуто та затверджено звіт арбітражного керуючого Гриценка І.П. про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат за період з 05.07.2021 по 29.06.2022 на загальну суму 237 027,42 грн., з яких 222 027,42 грн. нарахована основна грошова винагорода та 15 000,00 грн. відшкодування витрат) за виконання повноважень розпорядника майна ПП «Прогрес-Агро». Станом на 13.07.2022 основна грошова винагорода в сумі 69 677,42 грн. була виплачена Гриценку І.П. Також станом на 13.07.2022 до ІІІ розділу реєстру вимог кредиторів «Вимоги, які задовольняються позачергово» внесено заборгованість з виплати основної грошової винагороди розпорядника майна Гриценка І.П. 29.06.2022 Господарським судом Тернопільської області було відкладено розгляд справи в підсумковому засіданні на 27.07.2022, у період з 29.06.2022 по 27.07.2022 арбітражний керуючий продовжував виконувати повноваження розпорядника майна ПП «Прогрес-Агро», а саме приймав участь у 4 засіданнях 13.07.2022 (12-15 та 12-30 год), 27.07 та 29.07.22), готував та подавав суду документи: звіт, реєстр вимог кредиторів станом на 13.07. та 25.07.2022, клопотання, заперечення до клопотання), у зв`язку з чим, 25.07.2022 донарахував основну грошову винагороду розпорядника майна за період з 30.06. по 27.07.2022 (дата останнього засідання) та вніс до реєстру вимог кредиторів суму 17 612,91 грн., внаслідок чого основна сума грошової винагороди склала 169 962,91 грн. Проте, оскарженою ухвалою стягнуто основну грошову винагороду в сумі 152 350 грн. без врахування основної грошової винагороди за період з 30.06. по 27.07.2022.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.30 КУзПБ арбітражний керуючий має право на отримання додаткової грошової винагороди, яка визначається в розмірі трьох відсотків суми погашених вимог кредиторів. Таке право виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів. Станом на 25.07.2022 загальна сума погашених вимог кредиторів ПП «Прогрес-Агро», без врахування судового збору, складає 2 671 706,48 грн. Таким чином, сума додаткової грошової винагороди складає 2 671 706,48 грнх3%=80151,20 грн., тому арбітражним керуючим було внесено зміни до реєстру вимог кредиторів станом на 25.07.2022. Однак, оскарженою ухвалою ОСОБА_1 було відмовлено у стягненні додаткової грошової винагороди.

Скаржник покликається на ухвалу Господарського суду м.Києва від 29.07.2021 у справі №910/11384/20, якою було затверджено звіт про нарахування додаткової винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна) як на судову практику у подібних правовідносинах.

У відзиві на апеляційну скаргу боржник заперечує проти вимог апеляційної скарги, наголошує, що у відповідності до ч.1 ст.30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, тобто умовою виплати арбітражному керуючому грошової винагороди є саме виконання ним певних повноважень. При цьому арбітражному керуючому законом гарантована основна грошова винагорода, розмір якої у цій справі судом визначено в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень. Стосовно додаткової грошової винагороди у розмірі трьох відсотків суми погашених вимог кредиторів, право такої вимоги виникає з дня фактичного надходження на рахунок боржника коштів, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.

Боржник звертає увагу на те, що правовою підставою закриття провадження у справі було фактичне повне погашення усіх вимог кредиторів, яке відбулось виключно за ініціативою та зусиллями власника підприємства ОСОБА_2 . З наявних в матеріалах справи квитанцій вбачається, що всі вимоги кредиторів були погашені шляхом внесення особисто ОСОБА_2 від імені боржника відповідних готівкових сум до каси банку з метою їх безпосереднього перерахування кредиторам. Будь-яких надходжень на рахунок боржника коштів з метою їх подальшого спрямування на погашення вимог кредиторів у цій ситуацій не було, а розпорядник майна жодних дій, які б сприяли і призвели до погашення вимог кредиторів, не вчиняв, тому законне право на додаткову винагороду у цьому випадку в арбітражного керуючого не виникло.

На переконання боржника, заявлена арбітражним керуючим в останньому судовому засіданні вимога про сплату грошової винагороди є по своїй суті безпідставним вимаганням виплати грошових коштів, а тому така правомірно була відхилена судом.

Окрім того, боржник зазначає, що 13.07.2022 суд затвердив розпоряднику майна звіт про нарахування, виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат на загальну суму 237 027,42 грн, із врахуванням вже сплаченої арбітражному керуючому суми в розмірі 69 677,42 грн. залишок належних до виплати коштів становив 167 350 грн. і саме цю суму правомірно суд стягнув з боржника на користь арбітражного керуючого.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у частині 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно з абз. 2, 5, 6 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Згідно ч.6 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2022 затверджено звіт про нарахування, виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат на загальну суму 237 027,42 грн. (222 027,42 грн. нарахована основна грошова винагорода, 15 000 грн. відшкодування витрат арбітражного керуючого).

26.07.2022 розпорядник майна звернувся до суду з клопотанням, яке згодом, 27.07.2022, було доповнене, та відповідно до якого арбітражний керуючий просив стягнути з боржника основну грошову винагороду за період з 01.11.2021 по 27.07.2022 в сумі 169 962,91 грн. та додаткову грошову винагороду в сумі 80151,20 грн. Разом з тим, до клопотань не подано звіту про нарахування та виплату основної та додаткової грошової винагороди як це передбачено ч.6 ст.30 КУзПБ, тому суд першої інстанції правомірно взяв до уваги звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, який затверджено ухвалою суду від 13.07.2022.

При цьому колегія суддів відхиляє усне зауваження апелянта, висловлене в судовому засіданні про те, що суд не задоволив його усне клопотання про відкладення розгляду справи в підсумковому засіданні для погодження звіту про нарахування винагороди кредиторами, оскільки підсумкове засідання неодноразово відкладалось і арбітражний керуючий не був позбавлений можливості подати звіт із врахуванням основної винагороди за новий період.

Відповідно до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2022 арбітражному керуючому Гриценко І.П. виплачено основну грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна у справі №921/270/21 про банкрутство ПП Прогрес-Агро, в сумі 54000,00 грн., за період з 05.07.2021 по 05.10.2021 за рахунок коштів, авансованих боржником згідно із платіжним дорученням №448 від 26.05.2021. Також в матеріалах справи міститься подана арбітражним керуючим виписка банку АТ Полтава-банк за період з 05.11.2021 по 05.11.2021, що є підтвердженням сплати боржником грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ПП Прогрес Агро в сумі 15 677,42 грн.

Таким чином, розмір невиплаченої основної винагороди арбітражному керуючому становить 152 350 грн. та витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень в сумі 15 000 грн, і саме такі суми обґрунтовано та правомірно суд першої інстанції стягнув з боржника на користь апелянта.

Відповідно до ч.3 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Додаткова винагорода не сплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв`язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.

Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що додаткова грошова винагорода є законодавчо встановленим стимулом для арбітражних керуючих під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора у справі вчинити усі необхідні дії для погашення визнаних грошових вимог кредиторів в якнайбільшому розмірі.

В судовому засіданні 14.09.2022 арбітражний керуючий на запитання суду надав пояснення, що такі дії в цьому випадку полягали у наданні консультацій боржнику.

Разом з тим, боржник в поясненнях в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу стверджував, що арбітражний керуючий не здійснив жодного виїзду на підприємство, а усі дії для погашення кредиторських вимог вчинено за ініціативою і зусиллями власника підприємства.

Колегія суддів бере до уваги, що у звіті розпорядника майна про проведену ним роботу зазначено про такі вчинені дії арбітражного керуючого: розгляд заявлених грошових вимог кредиторів за участю боржника, повідомлення кредиторів про розгляд їхніх вимог, проведення інвентаризації майна боржника, направлення запитів до органів реєстрації майна та майнових прав з метою виявлення майна боржника, направлення керівнику боржника повідомлень про деякі особливості (обмеження) при здійсненні господарської діяльності (у звіті зазначено, що кореспонденція поверталась відділенням зв`язку із відміткою про відмову від отримання); ведення реєстру вимог кредиторів, проведено аналіз фінансово-господарського стану боржника із залученням аудитора; моніторинг господарської діяльності та надання консультацій (пояснень) щодо особливостей ведення господарської діяльності із врахуванням вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, зі звіту розпорядника майна не вбачається зазначення ним відомостей про будь-які дії, які б мали наслідком фактичне надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або фактичне надходження коштів на рахунок боржника, які підлягали спрямованню на погашення вимог кредиторів.

Слід наголосити, що норма ч.3 т.30 КУзПБ пов`язує момент виникнення в арбітражного керуючого права вимоги додаткової грошової винагороди саме з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, повідомлень кредиторів про повне погашення їхніх вимог та доданих підтверджуючих документів, погашення заборгованості боржник здійснював через ОСОБА_2 , який відповідно до відомостей є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ПП «Прогрес-Агро».

Також, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд вірно врахував правову позицію, викладену у п.48 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 904/7678/15, відповідно до якої, незважаючи на імперативність норм частини 3 статті 30 КУзПБ щодо умов, розміру та підстав виникнення права арбітражного керуючого на отримання додаткової грошової винагороди, таке заохочення того чи іншого арбітражного керуючого, який здійснював повноваження у певній процедурі банкрутства має здійснюватися із застосуванням судового розсуду, оскільки норми вказаної статті не виключають можливості того, що право на отримання винагороди, передбаченої в частині 3 статті 30 КУзПБ може виникнути як у арбітражного керуючого, під час здійснення повноважень якого настали визначені цією нормою умови (фактичне надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або фактичне надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів), так і у інших арбітражних керуючих, які виконували відповідні повноваження у справі про банкрутство у періоди як до, так і після настання визначених цією статтею умов. Відповідне рішення остаточно має бути прийняте господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з урахуванням позиції ключових учасників провадження у справі, передусім зборів/комітету кредиторів і арбітражних керуючих, які стверджуються про наявність у них права на отримання додаткової грошової винагороди.

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими законодавством про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції про відмову у задоволенні вимог клопотання №01-32/63 від 26.07.2022 (вх. №4802 від 27.07.2022) з врахуванням клопотання (доповненого) №01-32/64 від 27.07.2022 (вх.№4808 від 28.07.2022) арбітражного керуючого Гриценка І.П. в частині виплати додаткової грошової винагороди.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги арбітражного керуючого Гриценка Івана Павловича №01-32/67 від 02.08.2022 (вх.ЗАГС. №01-05/1975/22 від 09.08.2022) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2022 у справі №921/270/21 в оскарженій частині залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 16.09.2022.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.