Ухвала

від 16.09.2022 по справі 559/2275/22

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/2275/22

Провадження № 1-кс/559/353/2022

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

16 вересня 2022 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дубноклопотання старшогослідчого СВДубенського ВПГУНП Українив Рівненськійобласті ОСОБА_4 ,яке погодженепрокурором Дубенськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 ,за матеріаламикримінального провадженнявнесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань№12022181040000397від 15вересня 2022року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого,ч.2ст.190КК України,про застосуваннявідносно підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , не одруженого, на утриманні дітей не має, раніше не судимого,

- запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2022 до суду надійшло до суду вищезазначене клопотання слідчого, яке обгрунтовується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, вступив у злочинну змову з невстановленими слідством особами, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій та передбачаючи настання їх наслідків, ОСОБА_6 , 15.09.2022 близько 11год. 40 хв. виконуючи обумовлену з усіма учасниками роль, прибув до господарства, ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , де умисно шляхом обману, з корисливих спонукань, з метою власного незаконного збагачення, шляхом обману під приводом лікування дочки потерпілої незаконно заволодів її грошовими коштами в сумі 18 тис. гривень та 300 доларів США, що станом на 15.09.2022 по курсу НБУ становило 10970,58 гривень, які йому добровільно передала потерпіла.

В подальшому, ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину, незаконно заволодівши вказаними грошовими коштами, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 28970 гривень 58 копійок.

Таким чином, ОСОБА_6 , внаслідок своїх умисних дій обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

15.09.2022 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , не одруженого, на утриманні дітей не має, раніше не судимого.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:

1.протоколом огляду місця події від 15.09.2022 в ході якого зафіксовано обстановку на місці вчинення правопорушення, вилучено власноручно написану розписку та фрагмент сліду пальця руки, який ймовірно залишив ОСОБА_6 ;

2.протоколом огляду місця події від 15.09.2022 в номері готелю «Дубно», в якому в той момент проживав ОСОБА_6 , в ході якого, в останнього вилучено грошові кошти в сумі 4900 гривень, банківську картку, чеки про переказ грошових коштів, мобільний телефон, з допомогою якого ОСОБА_6 підтримував зв`язок з іншими співучасниками, паперовий конверт, в якому, зі слів потерпілої, вона передавала кошти та інші речі;

3.протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , яка детально повідомила про обставини вчинення відносно неї злочину, повідомила, що до неї зателефонував невідомий чоловік який назвався лікарем та повідомив що її дочка потрапила в ДТП, та їй терміново необхідна операція на яку необхідні кошти по які прийде лікар, детально описала чоловіка який отримав від неї кошти.

4.Протоколом впізнання з потерпілою ОСОБА_7 в ході якого остання впізнала ОСОБА_6 як особу, яка заволоділа його коштами.

5.Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що працює водієм таксі та 15.09.2022 орієнтовно о 11 год. 30 хв. підвозив невідомого чоловіка до будинку по АДРЕСА_3 , також детально описав зовнішність невідомого, та зазначив що він був не місцевий оскільки зовсім не орієнтувався в м. Дубно.

6.Протоколом впізнання зі свідком ОСОБА_8 в ході якого останній впізнав ОСОБА_6 як особу, яку які він підвозив.

7.Протоколом затримання ОСОБА_6 , в ході якого останній повідомив, що дійсно незаконно заволодів коштами ОСОБА_7 , та іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Санкція ч.2 ст.190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, також встановлено, що ОСОБА_6 , відразу після вчинення злочину, залишив місце його вчинення та переховувався в готелі «Дубно», що знаходиться по вул. Д. Галицького, 9, м. Дубно, а також перешкоджав кримінальному провадженні переславши кошти, здобуті злочинним шляхом, іншій особі, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , може бути застосований.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім процесуальних обов`язків та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1. Вчинити інше кримінальне правопорушення (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_6 , на даний час перевіряється на причетність до вчинення інших аналогічних злочинів зокрема у кримінальному провадженні № 12022186130000165 від 13.09.2022 за ч. 1 ст. 190 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється сектором дізнання ВП № 6 (м. Здолбунів), Рівненського РУП. Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 ніде офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонукання останнього до вчинення нових кримінальних правопорушень, з метою отримання грошових коштів.

2. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Дані ризики (передбачені п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до не тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавленням волі до трьох років, що дає підстави вважати, що він з метою уникнення передбаченого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду, будь-яким способом уникати викликів слідчого, прокурора та суду, чим затягувати строки досудового розслідування та перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим що ОСОБА_6 являється жителем іншої області, та місце його проживання значно віддалене ввід місця вчинення злочину, що дає підстав вважати, що ОСОБА_6 з метою уникнення від передбаченого покарання може залишити місце свого проживання, та будь яким чином ухилятися від органів досудового розслідування та суду, що в свою чергу негативно вплине на розслідування та розгляд даного провадження.

3. Незаконно впливати на потерпілих свідків у цьому ж кримінальному провадженні (передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 , зможе впливати, шляхом погроз чи залякування на потерпілу, яка є особою похилого віку, свідків (понятих які були присутніми при проведенні слідчих дій), а також на інших можливих співучасників, які на даний час не встановлено та з яким він зможе зв`язуватись та узгоджувати подальші дії, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на потерпілого, свідків та співучасників злочину у кримінальному провадженню, на думку слідчого, необхідно застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, а також належним чином гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, обставин вчинення злочину та особи підозрюваного.

Беручи до уваги те, що встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, наявність обставин що свідчать, що перебуваючи на волі, ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити нове кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших співучасників у цьому ж кримінальному провадженні, а також, докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий вважає за необхідне обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При призначенні розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, слідчий вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із викладених у ньму обставин, просив його задоволити..

Слідчий у судовому засіданні просить клопотання задоволити. Вважає, що жоден більш м`який запобіжний захід не усуне наявних ризиків.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненому визнає, розкаюється, від правоохоронних органів переховуватися не мав наміру, просить застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме особисте зобовязання.

Захисник підтримала позицію свого підзахисного, просила обрати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи слідчого і прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

При розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділенням Дубенського РВПГУНП Українив Рівненськійобласті здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12022181040000397 від 15 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до протоколу затримання 15.09.2022 фактично о 19 год. 00 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

15.09.2022 повідомлено про підозру у вичинені вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_6 .

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність постійного місця проживання, репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей та інше.

При цьому, наявність відповідних ризиків того, що підозрюваний може вчинити певні дії, передбачені ст.177КПК України є припущенням, але з певною значною долею вірогідності. Натомість сторона обвинувачення має довести можливість такого припущення не загальними міркуваннями, а конкретними фактами та обставинами, які підтверджуються відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим , залежить від обставин.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки з суспільством.

Слідчий суддя переконався, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до не тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри, ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об`єктивний характер встановлених фактів і приходить до висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування, яке було розпочато 15.09.2022.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Всі докази перевіряються лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.

В клопотанні та в судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених п. 3, п.4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України

Вказаний же в клопотанні ризик щодо можливості підозрюваного ухилитись від слідства та суду слідчим та прокурором не доведений, жодних фактичних даних щодо таких спроб не наведено, як і не надано жодних доказів, що ОСОБА_6 вчиняв будь-які дії, які б вказували на бажання ухилитись від слідства та суду.

Згідно з ч. 2 ст.1КПК України Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною РадоюУкраїни,цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішення тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи «Боротюк проти України», рішення від 16.03.2011, Європейський суд з прав людини у п. 62 наголосив, що «існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

Відповідно до ч. 2 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Окрім того, згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Обставини, які зазначає слідчий у клопотанні, а саме те, що ОСОБА_6 , відразу після вчинення злочину, залишив місце його вчинення та переховувався в готелі «Дубно», що знаходиться по вул. Д. Галицького, 9, м. Дубно, а також перешкоджав кримінальному провадженні переславши кошти, здобуті злочинним шляхом, іншій особі, на думку слідчого судді, не можуть слугувати доводами, які у відповідності до п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, дають підстави вважати, що до ОСОБА_6 , який є раніше не судимим і підозрюється у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Прокурором у судовому засіданні, також, не доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

За такого, при розгляді клопотання стороною обвинувачення не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, а також, п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.194КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При цьому, обираючи певний запобіжний захід слід враховувати одне із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (в тому числі і запобіжних заходів) визначене в ст. 132 КПК України, а саме те, що певний захід забезпечення може застосовуватись тоді, коли потреби досудового розслідування виправдовують подібне втручання у права і свободи особи.

Обрання запобіжного заходу має забезпечувати баланс між інтересами підозрюваного та визначеними ст.2КПК України завданнями кримінального провадження та інтересами досудового розслідування.

Оскільки матеріали справи дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_6 та вказують на наявність ризиків того, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших співучасників у цьому ж кримінальному провадженні, але не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику, як і можливість застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий суддя вважає доцільним обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та необхідність покладення на підозрюваного додаткових обов`язків, які б унеможливили його перебування поза межами житла та дали змогу контролювати належну процесуальну поведінку підозрюваного. Матеріали клопотання не містять доказів, що такий запобіжний захід в даному випадку буде недостатнім, при цьому одночасно такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, забезпечить вказаний вище баланс приватних інтересів особи, її сім`ї та інтересів досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст.176,177,178,179,183,193,194,196,309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчогоСВ ДубенськогоВП ГУНПУкраїни вРівненській області ОСОБА_4 ,яке погодженепрокурором Дубенськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 ,за матеріаламикримінального провадженнявнесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань№12022181040000397від 15вересня 2022року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого,ч.2ст.190КК України,про застосуваннявідносно підозрюваного ОСОБА_6 , - запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , не одруженого, на утриманні дітей не має, раніше не судимого, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (днів) - з 15 вересня 2022 року по 14 листопада 2022 року включно.

На підставі ч. 5 ст.194КПК України зобов`язати ОСОБА_6 :

- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово;

- прибувати за першим викликом суду;

- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою.

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Згідно з ч.4 ст.181КПК України копію ухвали направити до Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті для скерування на виконання до відповідного Районного територіального(відокремленого)підрозділу, за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати негайно поставити на облік ОСОБА_6 і повідомити про це слідчого.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у криімнальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після їїпроголошення.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відповідно до ч.3 ст.202КПК України негайно доставити підозрюваного ОСОБА_6 до місця його проживання та звільнити з-під варти.

Ознайомити підозрюваного ОСОБА_6 під підпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та вручити копію.

Дата закінчення дії ухвали 14.11.2022.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1