Справа № 758/3269/15-ц
Категорія 52
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-Логістика», Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Київської області та м. Києві, треті особи: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, Управління Пенсійного Фонду України у Подільському районі м. Києва, директор ТОВ «Склад-Логістика» Лобов Олександр Борисович про визнання трудового договору укладеним, зобов`язання внести записи до трудової книжки про прийняття на роботу та про звільнення з посади, зобов`язання сплатити усі обов`язкові платежі та зобов`язання Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві утворити комісію із спеціального розслідування нещасного випадку та провести розслідування нещасного випадку на виробництві,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 7 грудня 2012 року за рекламним оголошенням він звернувся для працевлаштування до ТОВ «Склад-Логістика» за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 82. Вказане товариство пов`язане з інтернет-магазином бренду «Розетка». У той же день з ним було проведено співбесіду працівниками відділу кадрів та директором товариства ОСОБА_2 .
За вимогою останнього ним було написано заяву на посаду пакувальника з випробувальним терміном у два місяці. При цьому було досягнуто домовленість про щомісячну заробітну плату у розмірі 2500 гривень та що у період випробувального терміну вона становитиме 2000 гривень. Працівниками кадрів та директором ОСОБА_2 було роз`яснено суть роботи та режим праці, проведено інструктаж з охорони праці та техніки безпеки з розписом у журналі інструктажів. За режимом праці передбачалась роботи у нічні зміни з 21 години по 9 годину ранку.
З ним у одному екземплярі оформлявся трудовий договір та заповнювався бланк на відкриття зарплатної картки. Того ж дня 7 грудня 2012 року було виписано перепустку для проходження прохідної. 8 грудня 2012 року він приступив до своїх трудових обов`язків.
На підставі цих фактичних обставин, з посиланням на ч.1 ст. 21, ч. 2 ст. 23, ч. 1,3,4 ст. 24, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 28 КЗпП України, позивач стверджує, що незважаючи на те, що офіційного наказу чи розпорядження про прийняття на роботу не було, його фактично було допущено до роботи з визначеним режимом та формою оплати, трудовий договір є укладеним на невизначений строк, випробувальний термін за законом складає один місяць і він його пройшов.
Працюючи у ніч з 18 на 19 лютого 2013 року у нічну зміну на її початку отримав виробничу травму. Травму позивач отримав при падінні, знімаючи з верхніх стелажів пакувальний матеріал при підготовці робочого місця. Працювати після цього не зміг та з відома керівництва був транспортований додому у м. Вишгород.
У цей же день доставлявся до травмпункту Вишгородської центральної районної лікарні де встановлено діагноз медіальний перелом шийки лівого бедра та видано направлення до хірургічного відділення Київської обласної клінічної лікарні.
Вишгородською центральною районною лікарнею про виробниче травмування офіційно проінформовано компетентні органи. В Київський обласній клінічній лікарні діагноз було підтверджено та здійснено хірургічну операцію - закриту репозицію уламків шийки ліво-стегнової кістки. У подальшому Іванківською МСЄК Київської області 13 червня 2013 року встановлено спочатку ІІ групу інвалідності, а через рік 24 липня 2014 року - ІІІ групу інвалідності.
Незважаючи на факт виробничого травмування, розслідування нещасного випадку на виробництві не було в установленому порядку проведено, більш того, цей факт ТОВ «Склад-Логістика» свідомо приховувався. До 30 червня 2013 року включно ним отримувалась від ТОВ «Склад-Логістика» готівкова заробітна плата, після чого з липня 2014 року виплати припинились.
На підставі наведени фактичних обставин позивач на підставі ч. 1 ст. 36, п. 5 ч. 1 ст. 40, ч. 1, 2 ст. 48 КЗпП України, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» вважає, що трудові відносини з ТОВ «Склад-Логістика» у нього тривали з 7 грудня 2012 року по 30 червня 2014 року. Він був звільнений відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з 30 червня 2014 року.
З наведених підстав позивач просить зобов`язати роботодавця внести відповідні записи до його трудової книжки (про прийняття на роботу та звільнення);
Крім того, з посиланням на ст. 171 Податкового кодексу України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» позивачем обґрунтовується вимога до ТОВ «Склад-Логістики» про сплату всіх офіційних платежів на користь держави, які пов`язуються зі сплатою йому заробітної плати, а також з посиланням на ст.43 КЗпП України, ст. 9 Закону України «Про охорону праці», положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року (далі «Порядок») позивач вважає, що наявний факт приховання та не розслідування нещасного випадку, який стався з ним на виробництві та позивачем обґрунтовується вимога до ТУ Держгірпромнагляду у Київський області та м. Києві про створення комісії для проведення в установленому порядку такого спеціального розслідування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2015 дану цивільну справу розподілено головуючому судді Декаленко В.С.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Декаленко В.С. від 16.04.2015 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2017, цивільну справу № 758/3269/15-ц передано судді Супрун Г.Б., оскільки суддю ОСОБА_3 звільнено з посади.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2018 зазначену цивільну справу передано судді Васильченку О.В., оскільки суддю ОСОБА_4 звільнено з посади.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021, цивільну справу № 758/3269/15-ц (номер провадження 2/758/606/21) передано судді Подільського районного суду м. Києва Петрову Д.В., оскільки суддю Васильченка О.В. згідно рішення Вищої ради правосуддя № 798/0/15-21 від 08.04.2021 звільнено з посади судді Подільського районного суду м. Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Ухвалою суду від 20.07.2021 справу прийнято до провадження головуючого судді Петрова Д.В., визначено її розгляд в загальному позовному провадженні та призначено по справі підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29 червня 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_5 подав до суду письмову заяву, у якій повністю підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, проте на попередніх етапах розгляду справи підтримував позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Крім того, позивач ОСОБА_1 допитувався у якості свідка та пояснив суду наступне.
7 грудня 2012 року для працевлаштування він дійсно звернувся у м. Києві до ТОВ «Склад-Логістика», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 82. Звернення відбулося за рекламним оголошенням інтернет-магазину бренду «Розетка». Товариство «Склад-Логістика» пов`язане з цим інтернет-магазином та брендом. При вирішенні питання про прийом на роботу спілкувався з директором товариства ОСОБА_2 та двома працівниками з відділу кадрів на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Після співбесіди- спілкування йому була погоджена посада пакувальника. Директор ОСОБА_2 запропонував написати заяву при прийняття на роботу на цю посаду з випробувальним терміном у два місяці, на що він погодився. При цьому досягалась домовленість, що місячна заробітна плата становитиме 2500 гривень і що у період випробування вона складатиме 2000 гривень. Заяву про прийом на роботу було написано та передано працівникам відділу кадрів. Працівниками відділу кадрів та директором ОСОБА_2 йому була роз`яснена сутність роботи на посаді та режим праці. За режимом праці він мав працювати у нічні зміни з 21 години вечора по 9 годину ранку. Працівники відділу кадрів провели з ним інструктаж з охорони праці та безпеки під розписку у журналі. Також з ним у одному екземплярі по типовій формі був оформлений трудовий договір, який залишався у працівників відділу кадрів. Записи у трудову книжку про прийом на роботу не вносились, надано обіцянку це здійснити після проходження випробувального терміну. З наказом чи розпорядженням про прийом на роботу позивача ознайомлено не було.
7 грудня 2012 року позивачем було заповнено бланк на відкриття банківської картки для отримання заробітної плати та на його ім`я оформлено паперову перепустку для проходження прохідної до робочого приміщення. З 8 грудня 2012 року він приступив до роботи. По закінченню 2 місяців йому замінили паперову перепустку на біометричну, заробітну плату отримував готівкою у конверті. Банківську картку для отримання заробітної плати видано не було.
У його обов`язки по посаді входило пакування товарів для відправлення адресатам інтернет-магазину «Розетка», що ним і виконувалось з оформленням документів від імені працівників, які вже були офіційно працевлаштовані. Роботу він виконував, претензій до нього не було. Проте офіційне працевлаштування не здійснювалось і, знову ж таки, обіцялось оформлення у найближчому майбутньому. Згодом він зрозумів, що таке працевлаштування для ТОВ «Склад-Логістика» було типовим. У товаристві лише незначна кількість працівників являлась офіційно працевлаштованою. Більшість працювало на таких же умовах, як і він. Він не виключає, що офіційне працевлаштування врешті-решт і здійснилось би, якби він не отримав виробничу травму. Травмувався він на роботі у ніч з 18 на 19 лютого 2013 року. 18 лютого 2013 року з`явився, як і зазвичай, на роботу о 21 годині та приступив до виконання робочих обов`язків. Послизнувся, впав, відчув нестерпний біль у лівому стегні, зрозумів, що травмувався достатньо серйозно. Про випадок було повідомлено директора ОСОБА_2 . Оскільки працювати він не міг, на таксі його відправили додому у м. Вишгород.
Після звернення до лікарні було зроблено рентгенівський знімок та встановлено діагноз - перелам шийки кістки лівого стегна, видано довідку та оформлено направлення до хірургічного відділення Київської обласної клінічної лікарні.
З лікарні 19 лютого 2013 року о 10 годині 30 хв. по телефону передано телефонограму про нещасний випадок з позивачем в районне управління Фонду захисту праці та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Крім того, лікарнею 7 березня 2013 року про факт виробничої травми передано факс до Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві.
У ТОВ «Склад-Логістика» запропонували щоб позивач не розголошував факт виробничої травми, а взамін буде оплачено лікування та заробітна плата до одужання.
На лікуванні на стаціонарі знаходився з 20 лютого 2013 року по 1 березня 2013 року.
22 лютого 2013 року позивачу проведено хірургічну операцію, Іванківською МСЕК Київської області 13 червня 2013 року по 30 червня 2014 року йому було встановлено ІІ групу інвалідності. Цією ж Іванківською МСЕК Київської області 24 липня 2014 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. До липня 2014 йог дружині для нього виплачувалися кошти, остаточно припинено сплату 30 червня 2014 року. Після припинення виплат він намагався добитися для захисту своїх прав проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, але безрезультатно.
Позивач ОСОБА_1 заявив суду, що вимушено під тиском тяжких обставин та правової необізнаності не намагався відразу ініціювати розслідування нещасного випадку з ним, але вважає, що це був прямий обов`язок роботодавця та відповідних компетентних органів.
Представник відповідача ТОВ «Склад-Логістика» та третя особа директор ТОВ «Склад-Логістика» до суду не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином за відомою суду адресою місцезнаходження відповідача- юридичної особи, про причини неявки суд не повідомили.
Із матеріалів справи убачається, що на попередніх етапах розгляду вони заперечували проти позову, вмотивовуючи тим, що позивач ОСОБА_1 на підприємстві не працював, відповідно не міг отримати й виробничу травму.
Представник відповідача ТУ Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Із матеріалів справи убачається, що на попередніх етапах розгляду відповідачем 2 проти позову заперечувалось з огляду на недоведеність офіційного працевлаштування позивача ОСОБА_1 у ТОВ «Склад-Логістика».
Представники третіх осіб управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м. Києві, Управління Пенсійного Фонду України у Подільському районі м. Києва, Державної податкової інспекції ГУ ДФС у м. Києві у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Оцінюючи показання позивача ОСОБА_1 у якості свідка про обставини працевлаштування у ТОВ «Склад-Логістика» на посаду пакувальника, про обставини отримання ним виробничої травми у період роботи на цьому підприємстві у ніч з 18 на 19 лютого 2013 року, про обставини подальших відносин з ТОВ «Склад-Логістика» зі звільненням з роботи у зв`язку з встановленою інвалідністю, про обставини не розслідування і укриття нещасного випадку на виробництві з ним, суд вважає їх правдивими, оскільки вони комплексно узгоджуються з іншими доказами, які не викликають об`єктивних сумнівів у суду.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що у ній у якості свідка допитувалась дружина позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_8 , якою надано абсолютно тотожні з ним показання.
Вона підтвердила, що про обставини працевлаштування і травмування знала від чоловіка ОСОБА_1 , а після його травмування займалась організацією його лікування та постійно приїжджала до ТОВ «Склад-Логістика», де спілкувалась як з директором ОСОБА_2 , так і працівниками відділу кадрів, знає їх контакти, отримувала за чоловіка зарплату у конвертах. При цьому у неї збереглися три конверти та одна паперова стрічка, на яких працівниками ТОВ «Склад-Логістика» фіксувалося прізвище чоловіка та сума коштів до виплати. Ці конверти і стрічку вона передала чоловіку ОСОБА_1 та вони долучені ним, як позивачем, до матеріалів справи.
Із матеріалів справи убачається, що за клопотанням позивача ОСОБА_1 було допитано свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які працевлаштовувались та працювали у ТОВ «Склад-Логістика» за аналогічних обставин без офіційного оформлення.
Обидві у показаннях пояснили, що знають ОСОБА_1 та підтверджують факт його травмування під час роботи у ТОВ «Склад-Логістика».
Також вони послідовно розповіли про обставини свого особистого працевлаштування на це підприємство, які в деталях співпадають зі свідченнями позивача ОСОБА_1 .
Обидві пояснили, що працевлаштовувались на роботу за рекламними оголошеннями у структуру, пов`язану з інтернет-магазином «Розетка», з обома попередньо співбесіди проводили директор ОСОБА_2 та працівниці відділу кадрів, наказів про прийом на роботу не було, але їх було допущено до роботи з випробувальним терміном, офіційне працевлаштування обіцялось пізніше, їм виписувались паперові перепустки, які згодом були замінені на біометричні, обом спочатку зарплата виплачувалась готівкою у конвертах, а потім, як і обіцялось, на них були оформлені банківські картки від ПАТ «Банк Національний Кредит».
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у підтвердження показань передали стороні позивача ОСОБА_1 отримані банківські картки, договори про надання пластикових карток ( ОСОБА_9 ) виписки по руху коштів на картках ( ОСОБА_9 - картку НОМЕР_1 , договір № R-543UAN від 24 січня 2013 року, виписку про рух коштів по картці від 10.12.2015 року за період з 23.01.2013 року по 16.10.2015 року; ОСОБА_10 - картку НОМЕР_2 , виписку про рух коштів по картці від 14 грудня 2015 року за період з 20.03.2013 року по 03.07.2014 року).
За клопотанням сторони позивача копії цих документів долучені до матеріалів справи.
Свідок ОСОБА_9 у показаннях також пояснила, що у період роботи у неї виникли розбіжності з директором ОСОБА_2 щодо обліку її виходів на роботу і тому вона отримувала паперове підтвердження - роздруківку з електронної бази прохідної за біометричною перепусткою. Цю роздруківку передано стороні позивача та долучено до матеріалів справи. Крім того, свідок ОСОБА_10 пояснила, що незважаючи на те, що більшість працівників ТОВ «Склад-Логістика» не була офіційно працевлаштована, керівництвом при захворюваності робочого персоналу вимагалось у підтвердження пропуску роботи з поважних причин отримувати лікарняні листи. Особисто вона отримувала два таких лікарняних листи.
Для підтвердження цього факту вона зверталась до Вишгородської центральної районної лікарні та отримала відповідь від 4.10.2016 року за № 1467, додатками до якої були витяг з журналу реєстрації листків непрацездатності та корінці двох листів непрацездатності № 686810 від 17.05.2013 року та № 038449 від 06.03.2014, у яких фіксується місце її роботи - ТОВ «Склад-Логістика». Зазначені копії свідком ОСОБА_10 передані стороні позивача та долучено до матеріалів справи.
За особистою згодою свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Лупейком О.В. було відібрано письмові пояснення останніх. Надані письмові пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 долучено до матеріалів справи.
Оцінюючи свідчення свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 суд приймає їх як достовірні та правдиві. Вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, є взаємо узгодженими з поясненнями позивача та його свідченнями, незважаючи на те, що відповідачем ТОВ «Склад-Логістика» заперечується робота на підприємстві позивача ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
При цьому судом береться до уваги, що з огляду на заперечення роботи названих осіб на підприємстві, усі вони поряд з іншим детально допитувались про процес роботи від проходження прохідної до перебування у виробничому приміщенні з описом внутрішньої обстановки, всі ці свідчення виявились узгодженими.
У той же час суд критично оцінює свідчення у справі у якості свідків директора ТОВ «Склад-Логістика» ОСОБА_2 (третя особа у справі), працівників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки ці свідчення є суперечливими, такими що не відповідають іншим обставинам справи, надано зацікавленими особами, які перебувають в офіційних відносинах з відповідачем ТОВ «Склад-Логістика».
Поряд з цим, фактичні обставини у справі підтверджуються і іншими доказами, зокрема, копією довідки травмпункту Вишгородської центральної районної лікарні від 18.02.2012 року № 4044, у якій фіксується встановлення ОСОБА_1 у зв`язку з отриманою виробничою травмою діагнозу: медіальний перелом шийки лівого стегна; копією витягу із журналу прийому хворих у травмпункті Вишгородської центральної районної лікарні від 18.02.2013 року, у якому фіксується, що о 23 год. 50 хв. за допомогою звернувся ОСОБА_1 , котрий пояснив, що у цей день близько 22 годин під час роботи впав на виробництві і отримав травму; копією витягу запису від 18.02.2013 року із журналу про виробничі травми Вишгородської центральної районної лікарні, у якому фіксується факт встановлення отримання ОСОБА_1 виробничої травми, вказується місце роботи та прописується ім`я керівника - ОСОБА_2 ; копією довідки Вишгородської центральної районної лікарні від 19.02.2013 про те, що о 10 год. 30 хв. телефонограмою передано повідомлення про виробничу травму ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділення захисту праці та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві; копією виписки з історії хвороби стаціонарного хворого за медичною карткою № 315129 Київської обласної клінічної лікарні від 1.03.2013 року, у якій фіксується уточнення ОСОБА_1 діагнозу: перелом шийки лівої стегневої кістки зі зміщенням уламків та проведення хірургічної операції - закритої репозиції уламків шийки лівої стегневої кістки, МОС 3-МА конюльованими гвинтами, та вказується місце роботи: інтернет-магазин «Розетка»; копією медичної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , код КМ 538736, Вишгородської центральної районної лікарні, у якій знаходяться копія документів з приводу отриманої 18 лютого 2013 року виробничої травми та фіксуються записи про продовження лікування, а також знаходяться копії документів Іванківської МСЕК, які підтверджують встановлення ОСОБА_1 у період з 13.06.2013 по 30.06.2014 ІІ групи інвалідності, а з 24.07.2014 - ІІІ групи інвалідності; копією медичної картки ОСОБА_1 у Київській обласній клінічній лікарні, у якій приводяться записи по проведеному лікуванню у зв`язку з отриманою травмою; копією довідки Іванківської міськрайонної МСЕК від 24.07.2014 року № 0431009, якою фіксується встановлення ОСОБА_1 з даної дати ІІ групи інвалідності; копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 від 2 жовтня 2013 року, з якого вбачається, що на час видачі у ОСОБА_1 була встановлена ІІ групу інвалідності; копією довідки травмпункту Вишгородської центральної районної лікарні від 6.10.2014 року за № 3419, якою фіксується, що 07.03.2013 року було передано факсове повідомлення про виробниче травмування ОСОБА_1 до ТУ Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві та 19.02.2013 року о 10 год. 30 хв. таке ж повідомлення до Вишгородського районного відділення фонду захисту праці та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві; копією листа Вишгородської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Вишгородському районі Київської області від 10.06.2015 року за № 15/05-02-161, у якому підтверджується отримання відповідного факсового повідомлення від Вишгородської центральної районної лікарні; копією листа ТУ Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві від 25.04.2014 № 04-12/1612 у якому фіксується, що управлінням встановлюється для проведення розслідування юридична адреса інтернет-магазину «Розетка» для з`ясування причин і обставин нещасного випадку з ОСОБА_1 .
При оцінці цих доказів суд враховує свідчення та пояснення ОСОБА_1 , що вказуючи місце своєї роботи він плутав назви підприємства, де працював, посилаючись на інтернет-магазин «Розетка», підприємство «ТТ», оскільки його робота пов`язувалась з брендом «Розетка», на вхідних дверях відділу кадрів знаходились дві великі літери ТТ. Насправді він працював у ТОВ «Склад-Логістика», де директором є ОСОБА_2 та підприємство дійсно працює у системі бренду «Розетка».
Для доведення останнього факту стороною позивача долучено численні фотоматеріали, оскільки ТОВ «Склад-Логістика» заперечує факт працевлаштування ОСОБА_1 , так само як заперечує і свою пов`язаність з брендом «Розетка».
Оцінюючи у сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність фактичних обставин, на які посилався позивач ОСОБА_1 , зокрема про те, що:
- 07 грудня 2012 року позивач працевлаштувався на роботу у ТОВ «Склад-Логістика» на посаду пакувальника, хоча офіційно прийом не було оформлено;
- трудовий договір з позивачем фактично є укладеним через фактичний допуск до роботи;
- позивач в ніч з 18 на 19 лютого 2013 року отримав виробничу травму;
- розслідування нещасного випадку на виробництві не здійснювалось та роботодавцем цей факт приховано;
- заробітна плата позивачу виплачувалася неофіційно, у тому після нещасного випадку, до 30 червня 2014 року без здійснення встановлених законом відрахувань;
- у зв`язку з виробничою травмою позивачу спочатку було встановлено ІІ група, а потім з 24.07.2014 - ІІІ групу інвалідності;
- у зв`язку з інвалідністю він реально звільнений з роботи 30 червня 2014 року;
- записи у трудовій книжці про прийом на роботу та звільнення не вносились.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначеною цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 29 КЗпП України передбачено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:
роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України (яка діяла на момент виникнення трудових правовідносин) укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Частиною 4 ст. 24 КЗпП України (у редакції, яка була чинною на момент укладання трудового договору) встановлено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено на роботу.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» фіксується, що фактичний допуск до роботи вважається укладанням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота проводилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.
Згідно ч. 2 ст. 23 КЗпП України та пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не можуть бути встановлені з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Таким чином, укладання трудового договору на визначений строк за відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Частиною 1 ст. 28 КЗпП України унормовано, що коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать: що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу пакувальника; з ним були погоджені і обумовлені всі умови і складові по роботі на цій посаді; що незважаючи на відсутність офіційного наказу про прийняття на роботу він був допущений до неї і виконував її; випробувальний термін по робочій посаді є один місяць та він його пройшов, отже трудовий договір з ним є дійсно укладеним на невизначений строк з 7 грудня 2012 року.
Відтак, позовна вимога про укладення трудового договору підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 48 КЗпП України унормовується, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичній особи понад п`ять днів; до трудової книжки заносяться відомості про роботу.
Як встановлено судом, офіційного оформлення прийняття позивача ОСОБА_1 на роботу не відбулося, хоча він був фактично допущений до роботи на посаді пакувальника та трудовий договір з ним є укладеним. Однак, до трудової книжки відповідний запис не вносився, відтак позовна вимога про внесення такого запису підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: угода сторін; закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; призов або вступ працівника або-власника-фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призиву працівника на військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці; набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; 7-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», 7-2) з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»; підстави, передбачені контрактом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим органом у випадку нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв`язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Норма ч. 3 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» також передбачає, що за працівниками, які втратили працездатність у зв`язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням зберігається також середня заробітна плата до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.
Із матеріалів справи убачається, що позивачу ОСОБА_1 13.06.2013 у зв`язку з отриманою виробничою травмою встановлювалась ІІ група інвалідності, а з 24.07.2013 - ІІІ група інвалідності.
Отже, з 13 червня 2013 року він міг бути звільнений з роботи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, однак це було правом, а не обов`язком роботодавця та трудові відносини продовжились до 30 червня 2014 року із отриманням заробітної плати. Виплата заробітної плати припинилась з 30 червня 2014 року. Отже позивач є звільненим саме з цієї дати, а фактичною правовою підставою звільнення є п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Відтак, з огляду на викладене, позовна вимога про внесення до трудової книжки ОСОБА_1 запису про його звільнення з роботи з 30 червня 2014 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 171 Податкового Кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно пункту 6.1 розділу VІ Інструкції «Про порядок нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України № 455 від 09.09.2013 року обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок покладено на роботодавців підприємства, установи або організації, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництві відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 на посаді пакувальника у ТОВ «Склад-Логістика» отримував заробітну плату з 07 грудня 2012 року по 30 червня 2014 року, але в установленому законом порядку податки та збори у зв`язку з її отриманням роботодавцем до державного бюджету не перераховувались.
Відтак, з огляду на викладене, позовна вимога про зобов`язання ТОВ «Склад-Логістика» здійснити відповідні обов`язкові платежі підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні безпечні і здорові умови праці.
Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавецем трудового договору про дистанційну роботу.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Роботодавець повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.
Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров`я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я умов праці роботодавець зобов`язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може надати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.
На роботодавця покладається обов`язок проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки.
Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов праці, охорони праці та проведення санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання таких планів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до п. 5 ст. 1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
Процедуру проведення розслідування нещасного випадку на виробництві на час існування спірних правовідносин визначав Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок).
Законодавством України гарантується проведення розслідування кожного нещасного випадку, що стався з працівником на підприємстві. Відповідно до Порядку, передбачено 2 шляхи проведення розслідування: спеціальне розслідування та організоване роботодавцем. Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки, що потягнули за собою тяжкі наслідки у залежності від їх ступеня. Порядком передбачений вичерпний перелік випадків, в яких проведення спеціального розслідування є обов`язковим, а в яких за рішенням територіального органу Держгірпромнагляду. Інші нещасні випадки підлягають розслідуванню комісією, що утворює роботодавець.
Відповідно до пункту 33 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.
Внесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості затвердженого МОЗ.
Відповідно до пункту 3 класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого Наказом МОЗ України від 04.07.2007 року № 370, до тяжких травм відноситься стійка втрата працездатності (інвалідність).
Згідно з пунктом 37 Порядку про нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки роботодавець зобов`язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв`язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення: територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства; органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку; Фондові за місцезнаходженням підприємства; органові управління підприємства (у разі його відсутності - місцевій держадміністрації); закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь); первинній організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - профспілці, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб`єднанню за місцем настання нещасного випадку; органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі необхідності).
Відповідно до п. 33 Порядку якщо територіальним органом Держгірпромнагляду протягом доби не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування такого нещасного випадку розслідування проводиться роботодавцем або Фондом за місцем настання нещасного випадку згідно із пунктом 3-32 цього Порядку.
Відповідно до п. 10 Порядку роботодавець протягом доби зобов`язаний утворити комісію у складі не менше як три особи та організувати проведення розслідування.
Пунктом 14 Порядку зазначено, що комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення скласти акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1. У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.
Відповідно до п. 15 Порядку обставиною, за якою нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт Н-1 є виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства.
Пункт 19 Порядку зазначає, що примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби надсилаються роботодавцем: керівникові (спеціалістові) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалістові), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий; потерпілому або уповноваженій ним особі, яка представляє його інтереси; Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо профспілка на підприємстві відсутня.
Копії актів за формою Н-5 і Н-1 надсилаються органові управління підприємства, а у разі його відсутності - місцевій держадміністрації.
Відповідно до пункту 9 Порядку Лікувально-профілактичний заклад повинен передати протягом доби з використанням засобів зв`язку та на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві: підприємству, де працює потерпілий; робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою-підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно; територіальному органові Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку; закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де працює потерпілий, або такому закладові за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою-підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).
Лікувально-профілактичний заклад обов`язково проводить у порядку, встановленому МОЗ, необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначає ступінь його сп`яніння.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що у ніч з 18 на 19 лютого 2013 року при роботі у нічну зміну у ТОВ «Склад-Логістика» із позивачем ОСОБА_1 дійсно стався нещасний випадок з важким фізичним травмуванням.
Медичними установами проведено лікування із постановкою діагнозу про складний перелом шийки кістки лівого стегна, на основі якого йому у червня 2013 року спочатку встановлювалась друга група інвалідності, а з липня 2014 року третя група інвалідності.
Лікувальним закладом про нещасний випадок були здійснені всі необхідні офіційні повідомлення.
За обставинами виробничої травми та характеру травмування нещасний випадок із позивачем ОСОБА_1 підлягав обов`язковому спеціальному розслідуванню органами Держгірпромнагляду.
Між тим, розслідування нещасного випадку із ОСОБА_1 не здійснювалось, роботодавцем цей факт було приховано, а ТУ Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві фактично ухилилось по формальним причинам від проведення розслідування.
Отже, позовна вимога про зобов`язання ТУ Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві підлягає задоволенню.
При ухваленні рішення суд вважає обґрунтованим посилання позивача ОСОБА_1 щодо поновлення строків звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовний вимог.
За заявленими п`ятьма позовними вимогами немайнового характеру кожній позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп.
Із заявлених та задоволених позовних вимог чотири пред`являлись до ТОВ «Склад-Логістика» та одна до ТУ Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві.
Отже, на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню з ТОВ «Склад-Логістика» сума судового збору у розмірі 974 грн 40 коп., а з ТУ Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві - 243 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-Логістика», Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Київської області та м. Києві, треті особи: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, Управління Пенсійного Фонду України у Подільському районі м. Києва, директор ТОВ «Склад-Логістика» Лобов Олександр Борисович про визнання трудового договору укладеним, зобов`язання внести записи до трудової книжки про прийняття на роботу та про звільнення з посади, зобов`язання сплатити усі обов`язкові платежі та зобов`язання Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві утворити комісію із спеціального розслідування нещасного випадку та провести розслідування нещасного випадку на виробництві - задовольнити.
Визнати укладеним з 7 грудня 2012 року трудовий договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Склад-Логістика» (код ЄДРПОУ 37756674), згідно до якого ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду пакувальника.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Склад-Логістика» (код ЄДРПОУ 37756674) внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про прийняття на роботу на посаду пакувальника з 07 грудня 2012 року.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Склад-Логістика» (код ЄДРПОУ 37756674) внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення з посади пакувальника з 30 червня 2014 року на підставі пункту 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Склад-Логістика» (код ЄДРПОУ 37756674) сплатити усі обов`язкові платежі до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за ОСОБА_1 за період роботи з 07 грудня 2012 року по 30 червня 2014 року.
Зобов`язати Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві (код ЄДРПОУ 22061410) утворити комісію із спеціального розслідування нещасного випадку та провести розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався із ОСОБА_1 18.02.2013 року під час роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Склад-Логістика» (код ЄДРПОУ 37756674).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-Логістика» (код ЄДРПОУ 37756674) на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 974 гривні 40 копійок.
Стягнути з Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві (код ЄДРПОУ 22061410) на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 243 гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
- відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Склад-Логістика», місцезнаходження: 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, село Хотів, вул. Промислова, 3а, код ЄДРПОУ 37756674;
- відповідач - Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Київської області та м. Києві, місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавилових, 10;
- третя особа Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 12;
- третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, місцезнаходження: 03113, м. Київ, провулок Артилерійський, 7-9;
- третя особа Управління Пенсійного Фонду України у Подільському районі м. Києва, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14;
- третя особа директор ТОВ «Склад-Логістика» Лобов Олександр Борисович місцезнаходження: 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, село Хотів, вул. Промислова, 3а, код ЄДРПОУ 37756674
Суддя Д. В. Петров
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2022 |
Оприлюднено | 19.09.2022 |
Номер документу | 106284778 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Петров Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні