ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/765/21
13 вересня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника відповідача Цимбаліста С.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Релігійної громади "Парафія Святитель Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви до Тернопільської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась релігійна громада "Парафія святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви" з позовною заявою до державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марії Павлівни, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марії Павлівни від 09.10.2020 09:40 год. код:1108955002 про відмову у проведенні державної реєстрації зміни керівника релігійної громади "Парафія святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 24627933);
зобов`язати державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марію Павлівну провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на підставі документів, поданих протоієреєм ОСОБА_1 про зміну керівника релігійної громади "Парафія святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви від 08.10.2020.
Ухвалою суду від 24.02.2021, залишеною без змін постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Постановою Верховного Суду від 07.02.2022 скасовано ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 25.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 16.05.2022 допущено заміну відповідача державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марії Павлівни на його правонаступника Тернопільську обласну військову адміністрацію.
Ухвалою суду від 30.05.2022 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно указу єпархіального архієрея, митрополита Тернопільського і ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) №168 від 01.10.2020 протоієрея Олександра Олександровича Кантицького призначено настоятелем (керівником) релігійної громади "Парафія Святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви. Указ було складено у відповідності до статутних вимог та чинного законодавства. Звернувшись до відповідача із пакетом документів для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", а саме: реєстрація зміни керівника релігійної громади, відповідачем 09.10.2020 безпідставно прийнято рішення про відмову, посилаючись на ч.7, 8 ст.12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", п.4 розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України" № 2662-VIII від 20.12.2018. Однак, норми права застосовані державним реєстратором стосуються назви релігійних організацій та не мають ніякого відношення до реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" визначених ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
На думку позивача, спірне рішення про відмову у державній реєстрації прийняте з порушенням вимог чинного в Україні законодавства, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Заперечуючи проти позову, Тернопільська обласна військова адміністрація у відзиві послалась на те, що відмова державного реєстратора у державній реєстрації по заяві "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", щодо релігійної громади "Парафія Святителя Миколая" села Колодне - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви від 09.10.2020 є правомірною, так як подані позивачем документи суперечать вимогам ч.7, 8 ст.12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", п.4 розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України" № 2662-VIII від 20.12.2018.
За таких обставин, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прийнято в межах наданих повноважень та з урахуванням чинного законодавства України, у зв`язку з цим підстави для його скасування відсутні.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві. Наполягав на розгляді справи по суті та просив залишити позов без задоволення.
Представник позивача в судове засідання повторно не з`явився. Причини неявки суду не повідомлено. Заява про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не надходила.
Додані до позовної заяви матеріали, що надіслані позивачу разом з копією ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі від 24.02.2021, з моменту відкриття провадження у справі до розгляду справи по суті позивач не надав, що зумовило виготовлення копії таких судом з автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Враховуючи приписи п.2 ч.3 та ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), оскільки представник відповідача наполягає на розгляді справи по суті, а перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що згідно указу єпархіального архієрея, митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія ( ОСОБА_3 ) №168 від 01.10.2020 протоієрея Олександра Олександровича Кантицького призначено настоятелем (керівником) релігійної громади "Парафія Святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви.
08.10.2020 релігійна громада "Парафія Святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви звернулася до управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації із заявою про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", а саме зміни керівника релігійної громади.
Державним реєстратором, розглянувши документи подані для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" стосовно релігійної громади "Парафія Святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, встановлено, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України, ч.7, ч.8 ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону ч.7, 8 ст.12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та п.4 розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України" № 2662-VIII від 20.12.2018.
Керуючись ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", 09.10.2020 державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003 (далі Закон № 755-IV).
Пунктом 4 ч.1 ст.1 Закону №755-IV визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з п.13 ч.2 ст.9 Закону №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Положеннями ч.4 ст. 17 Закону № 755-IV визначено перелік документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону № 755-IV порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Разом з цим, у ч.1 ст.28 Закону №755-IV визначено вичерпний перелік підстави для відмови у державній реєстрації, серед яких:
документи суперечать вимогам Конституції та законів України (п.5);
невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону (п.8 ).
З метою гарантування права на свободу совісті громадянам України та здійснення цього права; забезпечення відповідно до Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та норм міжнародного права, визнаних Україною, соціальної справедливості, рівності, захисту прав і законних інтересів громадян незалежно від ставлення до релігії; визначення обов`язків держави щодо релігійних організацій; визначення обов`язків релігійних організацій перед державою і суспільством; подолання негативних наслідків державної політики щодо релігії і церкви; гарантування сприятливих умов для розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадянської злагоди і співробітництва людей незалежно від їх світогляду чи віровизнання прийнято Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" №987-ХІІ від 23.04.1991 (далі Закон №987-ХІІ).
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону № 987-ХІІ релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Частинами 1, 7, 8 ст.12 Закону № 987-ХІІ визначено, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Релігійна організація (об`єднання), яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об`єднання) входить до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, зобов`язана у своїй повній назві, зазначеній у її статуті (положенні), відображати належність до релігійної організації (об`єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов`язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об`єднання) з можливим додаванням слів "в Україні" та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.
Входження релігійної організації (об`єднання) до релігійної організації (об`єднання), зазначеної в частині сьомій цієї статті, визначається у разі наявності однієї з таких ознак:
1) у статуті (положенні) релігійної організації, що діє в Україні, містяться вказівки на входження до структури релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України;
2) у статуті (положенні) закордонної релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, містяться вказівки на входження до її структури релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, а також на право прийняття статутними органами управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) рішень з канонічних і організаційних питань, які є зобов`язуючими для релігійної організації (об`єднання), що діє на території України;
3) статутом (положенням) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, передбачене обов`язкове входження керівників (повноважних представників) релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, до статутних органів управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) з правом вирішального голосу.
Суд звертає увагу, що ч.7 та ч. 8 ст.12 Закону №№987-ХІІ викладені в редакції наведеній вище на підставі Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України" №2662-VIII від 20.12.2018 (далі Закон № 2662-VIII).
Пунктом 4 розділу ІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону № 2662-VIII передбачено, що у разі, якщо протягом чотирьох місяців (для релігійних громад - дев`яти місяців) з дня набрання чинності цим Законом та/або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, релігійна організація (об`єднання) не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідні зміни до свого статуту (положення) на реєстрацію, її статут (положення) втрачає чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об`єднання).
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що встановлення відповідності статуту (положення) релігійної громади ознакам за ч.7, 8 ст. 12 Закону № 987-ХІІ зумовлює обов`язок такої організації внести до нього відповідні зміни. Наслідком невиконання такого обов`язку протягом дев`яти місяців є втрата ним чинності в частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації.
У спірних правовідносинах державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації зміни керівника релігійної громади "Парафія святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, керуючись ст.28 Закону №755-IV.
Така відмова обумовлена тим, що:
документи суперечать вимогам Конституції та законів України, ч.7, 8 ст. 12 № 987-ХІІ;
невідповідністю найменування юридичної особи вимогам закону п.4 розділу ІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону № 2662-VIII.
З матеріалів справи видно, що відповідно до загальних положень статуту про управління Української Православної Церкви, Українська Православна Церква з`єднана з Помісними Православними Цеквами через Руську Православну Церкву. Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів і у своєму управління керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року та даним Статутом при повазі до державних законів і дотриманні їх. Українська Православна Церква об`єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства та місії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.
Відповідно вищевказаний статут містить, положення, що керівні органи Руської Православної Церкви приймають рішення, які є обов`язковими для релігійних організацій, що знаходяться у її складі та діють на території України.
Таким чином, статут релігійної громади "Парафія Святитель Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви підпадає під дію ч.7, 8 ст.12 Закону Закону № 987-ХІІ і має відображати в своїй назві належність до релігійної організації за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, до якої вона входить, шляхом обов`язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої організації з можливим додаванням слів "в Україні".
Позивач протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності Законом № 2662-VIII не вніс передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подав відповідні зміни до свого статуту (положення) на реєстрацію, а відповідно сам не виконав вимог діючого законодавства України, що в подальшому вплинуло на реалізації його прав на зміну відомостей про зміну керівника.
Більше того, як вказано у позовній заяві позивач не піддає сумніву юридичну силу установчих документів парафії та не має намір змінити її найменування.
Однак суд вважає таку позицію помилковою, адже, як вже було зазначено, встановлення відповідності статуту (положення) релігійної громади ознакам за ч.7, 8 ст. 12 Закону № 987-ХІІ зумовлює обов`язок такої організації внести до нього відповідні зміни.
Суд не спростовує того факту, що позивач звернувся із заявою про внесення змін відомостей про зміну керівника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичної особи - релігійної громади "Парафія Святитель Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, які не пов`язані з реєстрацією змін до статуту, проте наслідком невиконання обов`язку внести відповідні зміни протягом дев`ятьох місяців є втрата ним чинності в частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації.
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення, суд також враховує, що рішення суб`єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації містить посилання на конкретну норму законодавства, виклавши зміст п.5, 8 ч.1 ст.28 Закону №755-IV, із зазначенням порушення. Сам факт відсутності певного номеру пункту вказаної законодавчої норми не спричинив порушення прав та інтересів позивача.
З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що спірне рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.10.2020 є таким, що прийняте державним реєстратором в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством, з дотриманням принципів пропорційності та законності у відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування останнього, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.
Відповідно, відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на підставі документів, поданих протоієреєм ОСОБА_1 про зміну керівника релігійної громади "Парафія святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви від 08.10.2020, оскільки така вимога є похідною від першої.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваного рішення, про що описано вище.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Судом також враховується п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову релігійної громади "Парафія святителя Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви" до Тернопільської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 16 вересня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Релігійна громада "Парафія Святитель Миколая" села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (місцезнаходження/місце проживання: с. Колодне,Збаразький район, Тернопільська область,47335, код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Тернопільська обласна військова адміністрація (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,46021, код ЄДРПОУ/РНОКПП 00022622);
Головуючий суддяМандзій О.П.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2022 |
Оприлюднено | 20.09.2022 |
Номер документу | 106288299 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Пліш Михайло Антонович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мандзій Олексій Петрович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мандзій Олексій Петрович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мандзій Олексій Петрович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мандзій Олексій Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні