Постанова

від 28.03.2023 по справі 500/765/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/765/21 пров. № А/857/18375/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Релігійної громади «Парафія Святитель Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року (головуючий суддя Мандзій О.П. м. Тернопіль, повний текст складено 16.09.2022 року) по справі за адміністративним позовом Релігійної громади «Парафія Святитель Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви до Тернопільської обласної військової адміністрації про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

Релігійна громада «Парафія Святитель Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Тернопільської обласної військової адміністрації в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марії Павлівни від 09.10.2020 09:40 год. код:1108955002 про відмову у проведенні державної реєстрації зміни керівника релігійної громади «Парафія святителя Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 24627933);

зобов`язати державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марію Павлівну провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на підставі документів, поданих протоієреєм ОСОБА_1 про зміну керівника релігійної громади «Парафія святителя Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви від 08.10.2020.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням першої інстанції Релігійна громада «Парафія Святитель Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви оскаржила його в апеляційному порядку, просить скасувати таке та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що в обґрунтування свого рішення суд зазначив, що при проведенні реєстраційної дії Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу стосовно релігійної громади Позивача, державним реєстратором було встановлено, що подані документи суперечать вимогам Конституції та законів України, ч. 7, ч. 8 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону ч. 7, 8 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»" та п.4 розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» № 2662-УІІІ від 20.12.2018.

На думку суду, у спірних правовідносинах державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації зміни керівника релігійної громади Позивача, керуючись ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755- IV від 15.05.2003.

Вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення суд припустився неправильного застосування зазначених норм матеріального права.

Згідно Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ, релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями) - ч. 1 ст. 7 ЗУ № 987-ХІІ. Релігійними організаціями в Україні є, зокрема, релігійні громади - ч. 2 ст. 7 ЗУ № 987-ХІІ.

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб - ч. 1 ст. 8 ЗУ № 987-ХІІ.

Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації - ч. 1 ст. 13 ЗУ № 987-ХІІ. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення) - ч. 2 ст. 13 ЗУ № 987-ХІІ .

Згідно Цивільного кодексу України (ЦК України), юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю - ст. 80 ЦК України. Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ч. 1-2. 4 ст. 89 ЦК України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом (ч. 1). Підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи встановлюються законом, відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав, ніж встановлені законом, не допускається (ч. 2). До Єдиного державного реєстру вносяться відомості, зокрема, про органи управління юридичної особи (ч. 4).

Відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) відомостей про органи управління юридичної особи перешкоджає здійсненню такою юридичною особою повного обсягу цивільної правоздатності і дієздатності, яку вона має відповідно до законодавства. У випадку релігійної організації Позивача, відсутність актуальних відомостей про керівника релігійної громади, створює суттєві перешкоди у діяльності Позивача (зокрема, через неможливість подання встановленої звітності до органу ДПС, скликання Парафіяльних зборів для вирішення питань, що віднесені Статутом позивача до їх компетенції тощо), чим порушує конституційні права парафіян, встановлені ст. 35 Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-ІУ, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 25 вказаного Закону). Згідно ч. 2. вказаної статті порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає, зокрема, перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів (п. 5. ч. 2 ст. 25 ЗУ № 755-ІУ), перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації (п. б ч. 2 ст. 25 ЗУ № 755-ІУ). Перевірка реєстраційної справи в цілому для здійснення реєстраційних дій нормами ЗУ № 755-ІУ не передбачена.

Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, а саме Заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (форма 2), на реєстрацію Позивачем були подані зміни до відомостей про юридичну особу, що підтверджується відповідною позначкою навпроти написів «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу». Конкретний склад відомостей про юридичну особу Позивача, що були ним подані для здійснення їх державної реєстрації, визначається:

1. Відповідною позначкою навпроти напису «Зміна керівника або відомостей про керівника» на першій сторінці форми.

2. Відповідною позначкою навпроти напису «зміна керівника», а також даними керівника Позивача, викладеними на сторінці 6 форми.

Усі зміни до відомостей про юридичну особу, подані Позивачем, відповідають вимогам чинного законодавства, що підтверджується відсутністю зауважень до них з боку державного реєстратора.

Будь-які інші зміни до відомостей про юридичну особу, зокрема відомості про зміну найменування та/або установчих документів Позивачем для проведення їх державної реєстрації не подавались.

Таким чином, апелянт вважає, що оскільки позивачем були подані для проведення державної реєстрації відомості про зміну керівника релігійної організації Позивача, а відомостей про зміну найменування та/або установчих документів Позивач не подавав, правових підстав для перевірки відповідності найменування юридичної особи Позивача вимогам чинного законодавства у державного реєстратора не виникло. Вважає, що такі дії державного реєстратора є перевищенням її компетенції, і не можуть виправдати незаконну відмову у здійсненні реєстраційної дії.

Щодо посилання суду 1-ї інстанції на норми Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» від 20 грудня 2018 року №2662-УІІІ, а саме п. 4. розділу II. Перехідні та прикінцеві положення цього Закону, то апелянт зазначає, що даний Закон не містить положень, які б забороняли здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у ЄДР. Навпаки, згідно п. 5 розділу II.

Перехідні та прикінцеві положення Закону № 2662-УІІІ «не допускається надання переваг або накладення обмежень у діяльності релігійної організації (об`єднання), що входить до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, крім обмеження доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників такої релігійної організації у частини, з`єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених законом».

Оскільки відсутність у ЄДР актуальних відомостей про керівника релігійної громади створює суттєві перешкоди у діяльності такої громади, що цілком відповідає поняттю «накладення обмежень», вжитому Законодавцем, вважає, що норми, встановлені ЗУ № 2662-УІІІ, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, як підстава для відмови у здійсненні державної реєстрації відомостей про керівника релігійної громади.

З огляду на зазначені вище обставини, бездіяльність державного реєстратора має всі ознаки протиправності, оскільки порушує законодавство України, а саме права та охоронювані законом інтереси Позивача, а також конституційні права віруючих громадян України, які складають Релігійну громаду Позивача. Проте, через хибне тлумачення наведених норм діючого законодавства, а саме: ч. 7, 8 ст. 12 ЗУ № 987-ХІІ та п. 4 розділу II Перехідних та прикінцевих положень ЗУ № 2662-VIII, суд 1-ї інстанції припустився неправильного застосування зазначених норм права, що привело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно указу єпархіального архієрея, митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія (Генсіцького Бориса Наумовича) №168 від 01.10.2020 протоієрея Олександра Олександровича Кантицького призначено настоятелем (керівником) релігійної громади «Парафія Святителя Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви.

08.10.2020 релігійна громада «Парафія Святителя Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви звернулася до управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації із заявою про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», а саме зміни керівника релігійної громади.

Державним реєстратором, розглянувши документи подані для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» стосовно релігійної громади «Парафія Святителя Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, встановлено, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України, ч.7, ч.8 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону ч.7, 8 ст.12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та п.4 розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України 2Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» № 2662-VIII від 20.12.2018.

Керуючись ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», 09.10.2020 державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 (далі Закон № 755-IV) визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п.13 ч.2 ст.9 Закону №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Положеннями ч.4 ст. 17 Закону № 755-IV визначено перелік документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону № 755-IV порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Частиною 1 ст.28 Закону №755-IV визначено вичерпний перелік підстави для відмови у державній реєстрації, серед яких:

документи суперечать вимогам Конституції та законів України (п.5);

невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону (п.8 ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» №987-ХІІ від 23.04.1991 (далі Закон №987-ХІІ) релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Частинами 1, 7, 8 ст.12 Закону № 987-ХІІ визначено, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Релігійна організація (об`єднання), яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об`єднання) входить до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, зобов`язана у своїй повній назві, зазначеній у її статуті (положенні), відображати належність до релігійної організації (об`єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов`язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об`єднання) з можливим додаванням слів «в Україні» та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.

Входження релігійної організації (об`єднання) до релігійної організації (об`єднання), зазначеної в частині сьомій цієї статті, визначається у разі наявності однієї з таких ознак:

1) у статуті (положенні) релігійної організації, що діє в Україні, містяться вказівки на входження до структури релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України;

2) у статуті (положенні) закордонної релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, містяться вказівки на входження до її структури релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, а також на право прийняття статутними органами управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) рішень з канонічних і організаційних питань, які є зобов`язуючими для релігійної організації (об`єднання), що діє на території України;

3) статутом (положенням) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, передбачене обов`язкове входження керівників (повноважних представників) релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, до статутних органів управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) з правом вирішального голосу.

При цьому суд першої інстанції зауважив, що ч.7 та ч. 8 ст.12 Закону №№987-ХІІ викладені в редакції наведеній вище на підставі Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» №2662-VIII від 20.12.2018 (далі Закон № 2662-VIII).

Пунктом 4 розділу ІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону № 2662-VIII передбачено, що у разі, якщо протягом чотирьох місяців (для релігійних громад - дев`яти місяців) з дня набрання чинності цим Законом та/або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, релігійна організація (об`єднання) не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідні зміни до свого статуту (положення) на реєстрацію, її статут (положення) втрачає чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об`єднання).

З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що встановлення відповідності статуту (положення) релігійної громади ознакам за ч.7, 8 ст. 12 Закону №987-ХІІ зумовлює обов`язок такої організації внести до нього відповідні зміни. Наслідком невиконання такого обов`язку протягом дев`яти місяців є втрата ним чинності в частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції з`ясував, що у даній спірній ситуації державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації зміни керівника релігійної громади «Парафія святителя Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, керуючись ст.28 Закону №755-IV.

Така відмова обумовлена тим, що: документи суперечать вимогам Конституції та законів України, ч.7, 8 ст. 12 № 987-ХІІ; невідповідністю найменування юридичної особи вимогам закону п.4 розділу ІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону № 2662-VIII.

Відповідно до загальних положень статуту про управління Української Православної Церкви, Українська Православна Церква з`єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву. Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів і у своєму управління керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року та даним Статутом при повазі до державних законів і дотриманні їх. Українська Православна Церква об`єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства та місії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.

Отже, вищевказаний статут містить, положення, що керівні органи Руської Православної Церкви приймають рішення, які є обов`язковими для релігійних організацій, що знаходяться у її складі та діють на території України.

З огляду на це, суд першої інстанції вірно вважав, що статут релігійної громади «Парафія Святитель Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви підпадає під дію ч.7, 8 ст.12 Закону Закону № 987-ХІІ і має відображати в своїй назві належність до релігійної організації за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, до якої вона входить, шляхом обов`язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої організації з можливим додаванням слів «в Україні».

Позивач протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності Законом № 2662-VIII не вніс передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подав відповідні зміни до свого статуту (положення) на реєстрацію, а відповідно сам не виконав вимог діючого законодавства України, що в подальшому вплинуло на реалізації його прав на зміну відомостей про зміну керівника. Встановлення відповідності статуту (положення) релігійної громади ознакам за ч.7, 8 ст. 12 Закону № 987-ХІІ зумовлює обов`язок такої організації внести до нього відповідні зміни.

При цьому суд першої інстанції правильно вважав, що хоча позивач і звернувся із заявою про внесення змін відомостей про зміну керівника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичної особи - релігійної громади «Парафія Святитель Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, які не пов`язані з реєстрацією змін до статуту, проте наслідком невиконання обов`язку внести відповідні зміни протягом дев`ятьох місяців є втрата ним чинності в частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що спірне рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.10.2020 є таким, що прийняте державним реєстратором в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством, з дотриманням принципів пропорційності та законності у відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування останнього, відповідно і відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на підставі документів, поданих протоієреєм ОСОБА_1 про зміну керівника релігійної громади «Парафія святителя Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви від 08.10.2020, оскільки така вимога є похідною від першої.

Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Релігійної громади «Парафія Святитель Миколая» села Колодно - селище Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року по справі №500/765/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 07.04.2023