ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
15 вересня 2022 року м. Київ№ 640/39655/21Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірій Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання про закриття провадження в адміністративній справі
за позовомКиївської обласної державної адміністрації до треті особи Переяславської міської ради Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства; Державне підприємство "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" (ДП ''Переяслав-Хмельницький лісгосп"); Приватно-орендна агрофірма «Україна» провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
Київська обласна державна адміністрація звернулася до суду з даним позовом в якому просить:
1.Скасувати рішення Переяславської міської ради від 26.11.2021 року № 01-18-VIII "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" в частині реєстрації на праві комунальної власності земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223380400:04:010:0004, 3223380400:04:003:0105, 3223380400:04:003:0106, 3223380400:04:006:0029, 3223380400:04:012:0001, 3223380400:04:015:0003, 3223380400:04:015:1006, 3223380400:04:015:0006, 3223380400:04:015:0005, 3223380400:04:015:0004, 3223380400:04:003:0107, 3223380500:06:003:0001, 3223380500:06:003:0002, 3223380500:06:002:0007, 3223380500:06:002:0008, 3223380500:06:012:0084, 3223380500:06:012:0048, 3223380500:06:012:0049 3223380500:06:014:0057.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права комунальної власності земельних ділянок з кадастровими номерами:
3223380400:04:010:0004, 3223380400:04:003:0105, 3223380400:04:003:0106, 3223380400:04:006:0029, 3223380400:04:012:0001, 3223380400:04:015:0003, 3223380400:04:015:1006, 3223380400:04:015:0006, 3223380400:04:015:0005, 3223380400:04:015:0004, 3223380400:04:003:0107, 3223380500:06:003:0001, 3223380500:06:003:0002, 3223380500:06:002:0007, 3223380500:06:002:0008, 3223380500:06:012:0084, 3223380500:06:012:0048, 3223380500:06:012:0049 3223380500:06:014:0057.
3. Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровими номерами:
3223380400:04:010:0004, 3223380400:04:003:0105, 3223380400:04:003:0106, 3223380400:04:006:0029, 3223380400:04:012:0001, 3223380400:04:015:0003, 3223380400:04:015:1006, 3223380400:04:015:0006, 3223380400:04:015:0005, 3223380400:04:015:0004, 3223380400:04:003:0107, 3223380500:06:003:0001, 3223380500:06:003:0002, 3223380500:06:002:0007, 3223380500:06:002:0008, 3223380500:06:012:0084, 3223380500:06:012:0048, 3223380500:06:012:0049 3223380500:06:014:0057, та повернути на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації спірні земельні ділянки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2021 відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 26.04.2022 призначено судове засідання на 02.08.2022 року о 10:30 год., для визначення наявності ознак компетенційних спорів у даній справі.
02.08.2022 у зв`язку з технічними перебоями в системі КП ДСС фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в адміністративній справі № 640/39655/21, не здійснювалось.
30.08.2022 в судовому засіданні протокольною ухвалою залучено третю особу без сомостійних вимог - приватно-орендну агрофірму «Україна».
09.09.2022 від відповідача надійшли пояснення по справі в яких зазначає, що з поданих позивачем позовних вимог вбачається, що даний спір є спором про право власності на землі лісогосподарського призначення, які знаходяться в межах Переяславської міської територіальної громади та просить закрити провадження у справі, адже спори майнового характеру про право власності його набуття чи відновлення, мають розглядатися в порядку господарського судочинства господарськими судами. Також пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Господарські суди розглядають справи у спорах, щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
13.09.2022 в судовому засідання представник відповідача та третьої особи ПОА «Україна» підтримали клопотання про закриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
З аналізу позовних вимог та поданих документів, суд вважає, що спір у цій справі не відповідає ознакам та характеристикам публічно-правового спору з огляду на таке.
Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг, при цьому ці управлінські функції чи адміністративні послуги суб`єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у правовідносинах, у яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
Разом із тим, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Якщо ж, на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою - суб`єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи.
Справи у спорах між органами місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких органи місцевого самоврядування є учасниками цивільних відносин та реалізують повноваження власника майна, не мають ознак публічно-правового спору та належать до юрисдикції господарських судів. (Постанова від 02.10.2018 № 911/488/18 Верховний Суд. Велика Палата)
З предмета та підстав позову, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом на захист порушеного права власності на вказані ним земельні ділянки до відповідача як особи, за якою зареєстровано право власності на ті ж самі земельні ділянки, тобто, спір, який виник із майнових відносин приватноправового характеру, та існування якого не залежить від додержання вимог законодавства при здійсненні запису про реєстрацію права суб`єктом державної реєстрації прав.
З урахуванням вищевказаного суд приходить до висновку про відсутність ознак публічно-правових відносин у спірних правовідносинах.
Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин у даній справі суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Також, на виконання вимоги, зазначеної у частині першій статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, є необхідним роз`яснити позивачу, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися у порядку господарського судочинства із врахуванням правил територіальної підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити клопотання представника Переяславської міської ради про закриття провадження у справі 640/39655/21.
2. Закрити провадження у справі 640/39655/21 за Київської обласної державної адміністрації до Переяславської міської ради, треті особи Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" (ДП ''Переяслав-Хмельницький лісгосп"), приватно-орендна агрофірма «Україна.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2022 |
Оприлюднено | 19.09.2022 |
Номер документу | 106289181 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Арсірій Р.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні