Постанова

від 14.09.2022 по справі 640/18290/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18290/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Сталь» до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (дата і номер не відомі) про внесення ТОВ «Наша Сталь» до переліку ризикових суб`єктів господарювання;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 21 лютого 2019 року №1083223/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №272 від 18 грудня 2018 року, від 29 березня 2019 року №1125593/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №275 від 18 грудня 2018 року, від 11 лютого 2019 року №1073817/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №282 від 20 грудня 2018 року, від 27 березня 2019 року №1121055/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №301 від 22 грудня 2018 року, від 27 березня 2019 року №1121056/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №284 від 20 грудня 2018 року, від 04 квітня 2019 року №1132256/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 09 січня 2019 року, від 05 квітня 2019 року №1133909/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 11 січня 2019 року, від 25 березня 2019 року №1118560/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 14 січня 2019 року, від 04 квітня 2019 року №1132255/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 15 січня 2019 року, від 04 квітня 2019 року №1132257/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №42 від 15 січня 2019 року, від 05 квітня 2019 року №1133910/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №53 від 16 січня 2019 року, від 04 квітня 2019 року №1132258/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №112 від 28 січня 2019 року, від 03 квітня 2019 року №1130209/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №139 від 11 лютого 2019 року, від 04 квітня 2019 року №1132259/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №140 від 11 лютого 2019 року, від 18 березня 2019 року №1110563/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №141 від 11 лютого 2019 року, від 03 квітня 2019 року №1130210/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №142 від 11 лютого 2019 року, від 09 квітня 2019 року №1136839/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 23 січня 2019 року, від 09 квітня 2019 року №1136837/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 04 січня 2019 року, від 09 квітня 2019 року №1136839/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №125 від 01 лютого 2019 року, від 22 квітня 2019 року №1147014/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №129 від 05 лютого 2019 року, від 22 квітня 2019 року №1147013/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №150 від 15 лютого 2019 року, від 22 квітня 2019 року №1147012/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №155 від 13 березня 2019 року, від 12 липня 2019 року №1221125/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №159 від 02 квітня 2018 року, від 12 липня 2019 року №1221126/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №161 від 03 травня 2019 року; від 15 лютого 2019 року №1078519/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №48 від 15 січня 2019 року; від 15 лютого 2019 року №1078514/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09 січня 2019 року; від 14 лютого 2019 року №1077042/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №309 від 27 грудня 2018 року; від 14 лютого 2019 року №1077043/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №296 від 21 грудня 2018 року; від 14 лютого 2019 року №1077041/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 11 січня 2019 року; від 08 квітня 2019 року №1135448/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №128 від 05 лютого 2019 року; від 08 квітня 2019 року №1135449/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №127 від 04 лютого 2019 року; від 08 квітня 2019 року №1135447/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №39 від 14 січня 2019 року; від 08 квітня 2019 року №1135445/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 09 січня 2019 року; від 08 квітня 2019 року №1135446/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 11 січня 2019 року; від 18 березня 2019 року №1110296/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №56 від 16 січня 2019 року; від 24 січня 2019 року №1058575/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №297 від 21 грудня 2018 року; від 15 лютого 2019 року №1078515/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 03 січня 2019 року; від 12 лютого 2019 року №1075097/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №274 від 18 грудня 2018 року; від 15 лютого 2019 року №1078513/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 11 січня 2019 року; від 15 лютого 2019 року №1078518/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 11 січня 2019 року; від 15 лютого 2019 року №1078517/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 11 січня 2019 року; від 15 лютого 2019 року №1078516/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 11 січня 2019 року; від 15 лютого 2019 року №1078520/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 11 січня 2019 року; від 11 вересня 2019 року №1276219/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 04 січня 2019 року; від 11 вересня 2019 року №1276221/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 04 січня 2019 року; від 11 вересня 2019 року №1276224/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 04 січня 2019 року; від 11 вересня 2019 року №1276222/39535202 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 04 січня 2019 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані ТОВ «Наша Сталь»: №272 від 18 рудня 2018 року датою її фактичного отримання ДФС України - 14 січня 2019 року; №275 від 18 грудня 2018 року датою її фактичного отримання ДФС України - 14 січня 2019 року; №282 від 20 грудня 2018 року датою її фактичного отримання ДФС України - 15 січня 2019; №284 від 20 грудня 2018 року датою її фактичного отримання ДФС України - 15 січня 2019 року; №301 від 22 грудня 2018 року датою її фактичного отримання ДФС України - 14 січня 2019 року; №12 від 09 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №27 від 11 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №37 від 14 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №41 від 15 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №42 від 15 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №53 від 16 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 14 лютого 2019 року; №112 від 28 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 15 лютого 2019 року; №139 від 11 лютого 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 28 лютого 2019 року; №140 від 11 лютого 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 28 лютого 2019 року; №141 від 11 лютого 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 28 лютого 2019 року; №142 від 11 лютого 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 28 лютого 2019 року; №5 від 04 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №97 від 23 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 15 лютого 2019 року; №125 від 01 лютого 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 28 лютого 2019 року; №129 від 05 лютого 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 28 лютого 2019 року; №150 від 15 лютого 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 28 лютого 2019 року; №155 від 13 березня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 29 березня 2019 року; №159 від 02 квітня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 24 квітня 2019 року; №161 від 03 травня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 травня 2019 року; №48 від 15 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019; №10 від 09 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №309 від 27 грудня 2018 року датою її фактичного отримання ДФС України - 15 січня 2019 року; №296 від 21 грудня 2018 року датою її фактичного отримання ДФС України - 15 січня 2019 року; №26 від 11 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №128 від 05 лютого 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 28 лютого 2019 року; №127 від 04 лютого 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 28 лютого 2019 року; №39 від 14 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №15 від 09 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №30 від 11 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №56 від 16 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 15 лютого 2019 року; №297 від 21 грудня 2018 року датою її фактичного отримання ДФС України - 15 січня 2019 року; №2 від 03 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 24 січня 2019 року; №274 від 18 грудня 2018 року датою її фактичного отримання ДФС України - 14 січня 2019 року; №29 від 11 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №32 від 11 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №33 від 11 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №34 від 11 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №35 від 11 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №9 від 04 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №10 від 04 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №11 від 04 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року; №12 від 04 січня 2019 року датою її фактичного отримання ДФС України - 31 січня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, Головне управління ДПС у м.Києві (правонаступник ГУ ДФС у м.Києві) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної формується в автоматизованому режимі та позивачем не було надано документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що ним було надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій, натомість, ГУ ДФС у м.Києві порушено порядок зупинення реєстрації податкових накладних шляхом не зазначення конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних.

Державна податкова служба України (яка є правонаступником ДФС України) правом на подання відзиву не скористалась. В суді першої інстанції її позиція обґрунтовувалась тим, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних були прийняті ГУ ДФС у м.Києві правомірно.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Наша Сталь» зареєстрована юридичною особою 08.12.2014 року та основним видом діяльності підприємства за КВЕД є 46.72 «Оптова торгівля металами та металевими рудами», що підтверджується Детальною інформацією про юридичну особу (а.с.164-169).

За наслідками здійснення господарських операцій з ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському», ПрАТ «Технологія», ПрАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод», ТОВ «Броварський алюмінієвий завод», ТОВ «Завод технологічного обладнання», ТОВ «Фірма «Ренал», ТОВ «Гласкомерц», ТОВ «Демз-Проектбуд», ТОВ «Донбас ВДМ», ТОВ «Кіото Даймонд Тулз Україна», ТОВ «Укрспецоборудувание», ТОВ «Центр технологічних ініціатив», ТОВ «Торговий дім «Укрсплав» з постачання металовиробів, позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 18 рудня 2018 року №272, від 18 грудня 2018 року №275, від 20 грудня 2018 року №282, від 20 грудня 2018 року №284, від 22 грудня 2018 року №301, від 09 січня 2019 року №12, від 11 січня 2019 року №27, від 14 січня 2019 року №37, від 15 січня 2019 року №41, від 15 січня 2019 року №42, від 16 січня 2019 року №53, від 28 січня 2019 року №112, від 11 лютого 2019 року №139, від 11 лютого 2019 року №140, від 11 лютого 2019 року №141, від 11 лютого 2019 року №142, від 04 січня 2019 року №5, від 23 січня 2019 року №97, від 01 лютого 2019 року №125, від 05 лютого 2019 року №129, від 15 лютого 2019 року №150, від 13 березня 2019 року №155, від 02 квітня 2019 року №159, від 03 травня 2019 року №161, від 15 січня 2019 року №48, від 09 січня 2019 року №10, від 27 грудня 2018 року №309, від 21 грудня 2018 року №296, від 11 січня 2019 року №26, від 05 лютого 2019 року №128, від 04 лютого 2019 року №127, від 14 січня 2019 року №39, від 09 січня 2019 року №15, від 11 січня 2019 року №30, від 16 січня 2019 року №56, від 21 грудня 2018 року №297, від 03 січня 2019 року №2, від 18 грудня 2018 року №274, від 11 січня 2019 року №29, від 11 січня 2019 року №32, від 11 січня 2019 року №33, від 11 січня 2019 року №34, від 11 січня 2019 року №35, від 04 січня 2019 року №9, від 04 січня 2019 року №10, від 04 січня 2019 року №11, від 04 січня 2019 року №12, які були прийняті контролюючим органом, однак їх реєстрацію було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами розгляду поданих позивачем пояснень, Комісією ГУ ДФС у м.Києві були прийняті рішення про відмову в реєстрації наведених податкових накладних від 21 лютого 2019 року №1083223/39535202, від 29 березня 2019 року №1125593/39535202, від 11 лютого 2019 року №1073817/39535202, від 27 березня 2019 року №1121055/39535202, від 27 березня 2019 року №1121056/39535202, від 04 квітня 2019 року №1132256/39535202, від 05 квітня 2019 року №1133909/39535202, від 25 березня 2019 року №1118560/39535202, від 04 квітня 2019 року №1132255/39535202, від 04 квітня 2019 року №1132257/39535202, від 05 квітня 2019 року №1133910/39535202, від 04 квітня 2019 року №1132258/39535202, від 03 квітня 2019 року №1130209/39535202, від 04 квітня 2019 року №1132259/39535202, від 18 березня 2019 року №1110563/39535202, від 03 квітня 2019 року №1130210/39535202, від 09 квітня 2019 року №1136838/39535202, від 09 квітня 2019 року №1136837/39535202, від 09 квітня 2019 року №1136839/39535202, від 22 квітня 2019 року №1147014/39535202, від 22 квітня 2019 року №1147013/39535202, від 22 квітня 2019 року №1147012/39535202, від 12 липня 2019 року №1221125/39535202, від 12 липня 2019 року №1221126/39535202, від 15 лютого 2019 року №1078519/39535202, від 15 лютого 2019 року №1078514/39535202, від 14 лютого 2019 року №1077042/39535202, від 14 лютого 2019 року №1077043/39535202, від 14 лютого 2019 року №1077041/39535202, від 08 квітня 2019 року №1135448/39535202, від 08 квітня 2019 року №1135449/39535202, від 08 квітня 2019 року №1135447/39535202, від 08 квітня 2019 року №1135445/39535202, від 08 квітня 2019 року №1135446/39535202, від 18 березня 2019 року №1110296/39535202, від 24 січня 2019 року №1058575/39535202, від 15 лютого 2019 року №1078515/39535202, від 12 лютого 2019 року №1075097/39535202, від 15 лютого 2019 року №1078513/39535202, від 15 лютого 2019 року №1078518/39535202, від 15 лютого 2019 року №1078517/39535202, від 15 лютого 2019 року №1078516/39535202, від 15 лютого 2019 року №1078520/39535202, від 11 вересня 2019 року №1276219/39535202, від 11 вересня 2019 року №1276221/39535202, від 11 вересня 2019 року №1276224/39535202, від 11 вересня 2019 року №1276222/39535202 (а.с.23-163 т.1).

Підставами для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних визначено ненадання платником податку копій документів, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні (документи, яких не надано підкреслити).

Вважаючи такі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття відповідних рішень.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окремими положеннями наведеного Порядку не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі п. 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція п.201.16 ст.201 ПК України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.

Колегія суддів зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, а відтак, не є джерелом права відповідно до ст.7 КАС України. Натомість, позивачем подавались пояснення на підтвердження реальності господарських операцій для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак, підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, проаналізоване судом, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника податків (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, колегія суддів доходить висновку щодо безпідставності зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних, як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вказано критерій ризиковості, визначений виключно листом ДФС від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, внаслідок чого відповідні рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не можна вважати правомірними.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі № 620/3556/18 та від 23 серпня 2019 року у справі №540/2602/18, який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджені порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 22 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Пунктом 21 цього Порядку передбачено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Крім того, затверджена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

В той же час, незважаючи на подання позивачем у передбаченому законодавством порядку відповідних повідомлень та письмових пояснень, приймаючи оскаржувані рішення контролюючим органом не наведено жодних мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, комісією не було з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу і наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників. Оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). В той же час, у вказаному рішенні не зазначено, які конкретно документи не були подані позивачем, в тому числі шляхом підкреслення таких документів у відповідному рішенні.

Всупереч визначеній у вказаних рішеннях підставі для їх прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права і не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень, а саме не доведено, в чому саме виявилась недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішення про реєстрацію складеної позивачем податкової накладної.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та необхідності зобов`язати ДПС України (правонаступника ДФС України) зареєструвати їх в ЄРПН датою отримання.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що апеляційна скарга не містить жодних доводів та обґрунтувань стосовно задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про внесення ТОВ «Наша Сталь» до переліку ризикових суб`єктів господарювання, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 15 вересня 2022 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма