Рішення

від 15.09.2022 по справі 420/2980/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2980/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» (далі ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПС України), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №25466 від 13.12.2021 про відповідність ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків;

зобов`язати ГУ ДПС виключити ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;

визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС: №3319739/39078210 від 02.11.2021 про відмову в реєстрації ПН №39 від 21.09.2021, №3297177/39078210 від 28.10.2021 про відмову в реєстрації ПН №31 від 17.09.2021, №3319738/39078210 від 02.11.2021 про відмову в реєстрації ПН №1 від 30.09.2021, №3580863/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №2 від 06.10.2021, №3580864/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №3 від 08.10.2021, №3580865/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №4 від 18.10.2021, №3580866/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №5 від 18.10.2021, №3580867/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №6 від 25.10.2021, №3606024/39078210 від 31.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №1 від 02.11.2021, №3622534/39078210 від 05.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №2 від 12.11.2021, №3627670/39078210 від 06.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №3 від 12.11.2021, №3627669/39078210 від 06.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №4 від 12.11.2021, №3627668/39078210 від 06.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №5 від 15.11.2021, №3633009/39078210 від 10.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №6 від 18.11.2021, №3633010/39078210 від 10.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №7 від 19.11.2021, №3639328/39078210 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №8 від 19.11.2021, №3639327/39078210 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №9 від 18.11.2021, №3639326/39078210 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №10 від 16.11.2021, №3639325/39078210 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №11 від 29.11.2021;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» №39 від 21.09.2021, №31 від 17.09.2021, №1 від 30.09.2021, №2 від 06.10.2021, №3 від 08.10.2021, №4 від 18.10.2021, №5 від 18.10.2021, №6 від 25.10.2021, №1 від 02.11.2021, №2 від 12.11.2021, №3 від 12.11.2021, №4 від 12.11.2021, №5 від 15.11.2021, №6 від 18.11.2021, №7 від 19.11.2021, №8 від 19.11.2021, №9 від 18.11.2021, №10 від 16.11.2021, №11 від 29.11.2021.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача зазначив, що ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» для реєстрації в ЄРПН направлено 19 податкових накладних за господарськими операціями, які були прийняті, але реєстрацію зупинено з підстав того, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

До позивача надійшло рішення Комісії ГУ ДПС №25466 від 07.10.2021 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріям ризиковості.

Представник позивача вказує, що він спробував скористатися правом, передбаченим п.6 Порядку №1165 та направив повідомлення про подання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Проте з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів Комісією прийняте рішення №25466 від 13.12.2021 року, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі «податкова інформація» було зазначено: «встановлено придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить інформації, про те, які саме обставини та податкова інформація або податкова накладна стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості. Відповідачем не надіслано на його адресу додатків до оскаржуваного рішення із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цього рішення.

Загальними вимогами до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав та зрозумілих мотивів його прийняття.

Позивач вказує, що віднесення його до переліку ризикових платників податку є підставою для зупинення усіх без виключення податкових накладних, поданих на реєстрацію в ЄРПН, що тягне для нього негативні наслідки як суб`єкта господарювання.

Також представник позивача зазначає, що рішення №3319739/39078210 від 02.11.2021, №3297177/39078210 від 28.10.2021, №3319738/39078210 від 02.11.2021, №3580863/39078210 від 28.12.2021, №3580864/39078210 від 28.12.2021, №3580865/39078210 від 28.12.2021, №3580866/39078210 від 28.12.2021, №3580867/39078210 від 28.12.2021, №3606024/39078210 від 31.12.2021, №3622534/39078210 від 05.01.2022, №3627670/39078210 від 06.01.2022, №3627669/39078210 від 06.01.2022, №3627668/39078210 від 06.01.2022, №3633009/39078210 від 10.01.2022, №3633010/39078210 від 10.01.2022, №3639328/39078210 від 11.01.2022, №3639327/39078210 від 11.01.2022, №3639326/39078210 від 11.01.2022, №3639325/39078210 від 11.01.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ним дотримано вимоги до п. 187.1 ст.187, п.201.7,п.201.10 статті 201 ПКУ.

Представник позивача зазначив, що ним складено податкові накладні за господарськими операціями, які було подано на реєстрацію. Ним отримано квитанції про зупинення реєстрації зазначених податкових накладних, в яких зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У зв`язку з чим ним направлено до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копії первинних документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено.

Проте за результатами розгляду пояснень та наданих копій документів були прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Представник позивача вважає, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ним дотримано вимог до п. 187.1 ст.187, п.201.7,п.201.10 статті 201 ПКУ.

Крім того, зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних загального посилання на п.8 критеріїв ризиковості платника податків не відповідає вимогам обґрунтованості та правової визначеності, оскільки позбавляє платника податків вчинити певні дії щодо здійснення розблокування зупинення реєстрації податкової накладної.

У квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН відсутні як розраховані показники за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, так і будь-які інші відомості, які б свідчили про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та з огляду на які позивач мав би змогу визначити перелік та обсяг документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію ПН.

Між тим, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Вказана правова позиція наводиться Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30.01.2020 р. по справі №300/148/19.

Також позивач вказує, що згідно з пп. 3 п. 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Однак у квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН не зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520), конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки

При цьому можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації ПН/РК призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» був позбавлений можливості належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації спірних ПН.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 р. по справі №300/148/19.

Представник позивача вказує на суперечливість нормативно-правових актів та неможливість визначити, яка саме господарська операція зумовила висновок про відповідність ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог також зазначає, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС є актами індивідуальної дії. Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Однак, оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Позивач у позові наводить справи щодо практики Верховного Суду з вказаного питання.

Позивач вважає, що зазначений висновок суду узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, є джерелом права.

Ухвалою суду від 14.02.2022 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2022 року справу передано судді Хурса О.О.

Ухвалою суду від 16.05.2022 року прийнято до провадження справу, вирішено розпочати розгляд адміністративної справи №420/2980/22 спочатку. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлений відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Представником відповідачів ДПС України та ГУ ДПС надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що вважає винесене рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків таким, що винесене у відповідності до діючого законодавства.

Представник відповідачів вказує, що згідно зі ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ.

Представник відповідачів у відзиві зазначає, що за результатами проведеного аналізу діяльності позивача встановлено, придбання товарів/послуг у контрагентів із ознаками ризиковості. Так, серед контрагентів з ознаками ризиковості встановлено придбання: ТОВ «Галаксі Транс Сервіс».

Також представник відповідачів стверджує, що у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних.

Представник відповідачів вказує, що позивачем в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарських операцій також не було надано жодного бухгалтерського документа (наприклад, оборотно - сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій.

Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області були прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, у зв`язку із тим, що позивачем не подано документи, передбачені п. 5 Порядку №520.

До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що відповідач не конкретизує які документи необхідні для реєстрації податкових накладних. Також вказує на відступіть в матеріалах справи протоколів засідання Комісії ГУ ДПС, або витягу з них.

Також представник позивача зазначає, що ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» не отримано жодних додатків до рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу рішення. Позивач критично оцінює викладені у відзиві посилання відповідача на рішення про віднесення контрагентiв позивача до ризикових, як на єдину підставу вiднесення ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» до переліку ризикових платників податків, з огляду на неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» є юридичною особою, зареєстрованою 03.02.2014 року. Основним видом діяльності є 52.29 вантажний автомобільний транспорт, також здійснює економічну діяльність: 43.99 інша допоміжна діяльністьу свері транспорту (а.с.60-62 т.1). Також ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» є платником ПДВ з 01.03.2014 року (а.с.215 т.1).

Для здійснення господарської діяльності позивачем укладений з ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКО» договір транспортного експедирування №1208/19 від 12.08.2019, згідно умов якого ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» взяло на себе зобов`язання за відповідну плату та за рахунок клієнта надати-транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень (а.с.228-233 т.1).

Також 18.11.2019 року ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» укладений з ТОВ «МАСТЕР КЛАСС ХХІ» договір транспортного експедирування №1811/19, згідно умов якого ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» взяло на себе зобов`язання за відповідну плату та за рахунок ТОВ «МАСТЕР КЛАСС ХХІ» організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних, транзитних та внутрішніх перевезень вантажу ТОВ «МАСТЕР КЛАСС ХХІ», а також виконати організувати додаткові послуги, необхідних для доставки вантажу (а.с.145-181 т.1).

Крім того, 30.05.2017 року позивачем укладений з ТОВ «ТЕРМЕКС» договір транспортного експедирування №3005/17, згідно умов якого ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» взяло на себе зобов`язання за відповідну плату та за рахунок ТОВ «ТЕРМЕКС» надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу (а.с.52-58 т.2).

З метою надання послуг передбачених умовами договорів транспортного експедирування ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ», під час здійснення господарської діяльності укладені договори перевезення вантажів автомобільним транспортом (залучено перевізників): ТОВ «ГАЛАКСІ ТРАНС» за договором від 01.07.2020 (а.с.234-238, т.1), ТОВ «МЕРСК УКРАЇНА ЛТД» за договором № UA00074912 від 12.01.2018 року (а.с.8-10, т.2), ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» за договором №0614-6 від 17.06.2014 року (а.с.185-,190 т.1), «MEE A/S» за договором від №SGL/00074492 від 12.01.2018 (а.с.152-162, т.1), MRF International Forwarding Co, LTD за договором №DF101012018 від 01.01.2018 року (а.с.59-65, т.2), ТОВ «Транспортна компанія «ЦЕНТР ПЛЮС» за договором перевезення вантажів №01/10-2020 від 01.10.2020 року (а.с.71-76, т.2), ТОВ «BSA Ukraine Ltd.» за договором №261-Э від 19.03.2015 року (а.с.77-82, т.2) та ТОВ «БРУКЛІН-КИЇВ-ПОРТ» на умовах договору №2-830 від 28.12.2018 року (а.с.83-94, т.2).

Відповідно до умов договорів №1208/19 від 12.08.2019, №1811/19 від 18.11.2019 та №3005/17 від 30.05.2017, позивачем надано послуги та виписані податкові накладні №39 від 21.09.2021, №31 від 17.09.2021, №1 від 30.09.2021, №2 від 06.10.2021, №3 від 08.10.2021, №4 від 18.10.2021, №5 від 18.10.2021, №6 від 25.10.2021, №1 від 02.11.2021, №2 від 12.11.2021, №3 від 12.11.2021, №4 від 12.11.2021, №5 від 15.11.2021, №6 від 18.11.2021, №7 від 19.11.2021, №8 від 19.11.2021, №9 від 18.11.2021, №10 від 16.11.2021, №11 від 29.11.2021 (а.с.112-147 т.2).

Згідно отриманих квитанцій від 12.10.2021 року №9301332833, №9301346879, №9301676339, від 29.10.2021 року №9324352020, №9324352557, від 11.11.2021 року №9340488308, №9340488235, №9340488142, від 29.11.2021 №9361824288, №9361779359, №9361735963, №9361784516, №9361822408, від 30.11.2021 №9364463005, №9364437136, №9364492962, №9364460527, №9364501082, №9364489464 податкові накладні прийнято, реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку» (а.с.86-104 т.1).

Також через електронний кабінет платника податків позивач отримав рішення Комісії ГУ ДПС №22122 від 07.10.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріям ризиковості. У графі «податкова інформація» зазначено: «встановлено придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості» (а.с.78 т.1).

30.11.2021 ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» направило на адресу Комісії повідомлення №01-17 про подання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості (а.с.179 т.1).

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, поданих разом із повідомленням №01-17 від 30.11.2021 Комісією прийняте рішення №12662 від 02.02.2021, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено: «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку» (а.с.180 т.2).

Також ТОВ «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» направлено до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Разом з поясненнями позивачем додано копії первинних документів, а саме, зокрема: товарно-транспортні накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні, видаткові ордери, інвойси, акти прийому-передачі наданих послуг, акти надання послуг, рахунки на оплату, платіжні доручення, коносаменти.

Комісією ГУ ДПС прийняті рішення №3319739/39078210 від 02.11.2021 про відмову в реєстрації ПН №39 від 21.09.2021, №3297177/39078210 від 28.10.2021 про відмову в реєстрації ПН №31 від 17.09.2021, №3319738/39078210 від 02.11.2021 про відмову в реєстрації ПН №1 від 30.09.2021, №3580863/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №2 від 06.10.2021, №3580864/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №3 від 08.10.2021, №3580865/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №4 від 18.10.2021, №3580866/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №5 від 18.10.2021, №3580867/39078210 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №6 від 25.10.2021, №3606024/39078210 від 31.12.2021 про відмову в реєстрації ПН №1 від 02.11.2021, №3622534/39078210 від 05.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №2 від 12.11.2021, №3627670/39078210 від 06.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №3 від 12.11.2021, №3627669/39078210 від 06.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №4 від 12.11.2021, №3627668/39078210 від 06.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №5 від 15.11.2021, №3633009/39078210 від 10.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №6 від 18.11.2021, №3633010/39078210 від 10.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №7 від 19.11.2021, №3639328/39078210 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №8 від 19.11.2021, №3639327/39078210 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №9 від 18.11.2021, №3639326/39078210 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №10 від 16.11.2021, №3639325/39078210 від 11.01.2022 про відмову в реєстрації ПН №11 від 29.11.2021. Підставами вказано - ненадання платником податків копій документів.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами стосуються питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовані податкові накладні та надіслані до ЄРПН, проте реєстрація податкових накладних була зупинена.

Пунктом 3 встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).

Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165 при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється підлягає чи ні ПН/РК безумовної реєстрації. Якщо ПН/РК підпадає відповідно до п.3 Порядку безумовної реєстрації вона не зупиняється, а реєструється.

Згідно з п.5 лише всі інші (які не підлягають безумовній реєстрації) перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3), тобто відсутність перевірки ПН/РК вказаним критеріям виключає можливість віднесення суб`єкта господарювання або проведену ним господарську операцію до ризикових.

З оскаржуваного рішення неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН Комісія прийшла до висновку відповідності позивача як платника ПДВ критеріям ризиковості.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з п.8 таким критерієм є контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)».

Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття така інформація повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

З цих підстав безпідставним є посилання представника відповідача ГУ ДПС в обґрунтування позиції, що податкова інформація є службового та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Якщо податкова інформація застосовується для прийняття контролюючим органом рішень - актів індивідуальної дії, вона є вже не службовою, а публічною, повинна бути достовірною, оскільки тягне наслідки, у тому числі негативні, для платника податків.

Між тим, в оскаржуваному рішенні така податкова інформація наведена наступним чином: «встановлено придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначення податкової інформації в оскаржуваному рішенні по даній справі ставить платника податків у правову невизначеність, оскільки він не обізнаний за який час та за якими операціями він повинен надати Комісії документи для прийняття протилежного рішення.

Позивач дійсно надав на адресу Комісії повідомлення та копії документи, які з його точки зору підтверджують неправомірність прийнятого Комісією рішення. Проте за результатами розгляду вказаних документів Комісією прийнято оскаржуване по даній справі рішення, яке також не містить конкретних мотивів його прийняття.

Лише у відзиві відповідач посилається на те, що такою інформацією є те, що позивач здійснював господарські операції з платником податків, які в свою чергу віднесений до переліку ризикових платників податків: ТОВ «Галаксі Транс Сервіс».

Суд вважає, що зазначення податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, у такий спосіб не визначає оскаржуване рішення як вмотивоване та обґрунтоване.

Крім того, ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На вказані обставини вказує Верховний Суд у правових висновках щодо аналогічних спірних правовідносин у постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.

Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем у справі №640/11321/20 в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 12.05.2020 року у справі №813/8791/14 зазначив, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить інформативний характер. Посилання контролюючого органу на акт за результатами невиїзної перевірки та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення таких актів будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Отже, оспорюване рішення №25466 від 13.12.2021 не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

В ході розгляду даної справи відповідач не надав документальних доказів, як б надали можливість встановити, яка саме податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення №25466 від 13.12.2021 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправними та скасувати рішень про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає наступне.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 10,11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

12.10.2021, 29.10.2021, 29.11.2021 та 30.11.2021 сформовані квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, у яких підставою зупинення реєстрації податкових накладних зазначено відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі Порядок №520).

Пунктами 4, 5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктами 9,10,11 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Водночас, п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а й навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

З цих підстав суд вважає безпідставними доводи представника відповідачів, викладені у відзиві на позов, що позивачем разом із повідомленням не було надано жодного бухгалтерського документа (наприклад, оборотно - сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, оскільки в рішенні про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначений перелік документів, які необхідно надати позивачу.

Висновком суду по даній справі є невідповідність рішень про зупинення реєстрації податкових накладних законодавчо визначеним вимогам щодо необхідності зазначення у таких рішеннях не тільки підстав зупинення реєстрації податкових накладних, але і переліку документів, які необхідно надати платнику податків для вирішення питання щодо їх реєстрації. Не зазначення такого переліку як передумови подальшого вирішення питання про реєстрацію податкової накладної свідчить про необґрунтованість таких рішень.

Верховний Суд в постанові від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 вказав, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії. Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, №821/1173/17 та ін.).

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

За висновком Верховного Суду по справі №0940/1240/18 суду першої інстанції для прийняття рішення достатньо було констатації ним невідповідності рішення про зупинення реєстрації податкової накладної законодавчо визначеним вимогам, про що прямо вказав суд першої інстанції, а здійснення дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, свідчить про безпідставне розширення предмету доказування.

З урахуванням викладеного та висновків суду по даній справі доводи представника відповідачів є неспроможними.

Позивач зазначив, що він надав всі необхідні документи для підтвердження господарських операцій за договором, які є достатніми для здійснення реєстрації податкових накладних. Відповідач не навів перелік документів, тому вони були надані у тому об`ємі, який позивач вважав достатнім для підтвердження господарської операції.

З огляду на те, що позивач мав право надати документи протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК, а контролюючим органом взагалі не визначено які документи необхідно подати (або додатково подати в межах 365 днів), то прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача є передчасним.

З іншої сторони Порядок №520 вимагає від Комісії розглянути протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, та прийняти рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, в цієї частині Порядок №520 не відповідає вимогам до законодавства щодо його якості.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

Факт зупинення реєстрації податкових накладних та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні. Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, тому суд доходить висновку, що податкові накладні повністю відповідають вимогам законодавства.

Судом встановлено, що податкові накладні сформовані позивачем у відповідності до умов Договорів та підтверджуються первинними документами. Таким чином є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню Рішення Комісії №3319739/39078210 від 02.11.2021, №3297177/39078210 від 28.10.2021, №3319738/39078210 від 02.11.2021, №3580863/39078210 від 28.12.2021, №3580864/39078210 від 28.12.2021, №3580865/39078210 від 28.12.2021, №3580866/39078210 від 28.12.2021, №3580867/39078210 від 28.12.2021, №3606024/39078210 від 31.12.2021, №3622534/39078210 від 05.01.2022, №3627670/39078210 від 06.01.2022, №3627669/39078210 від 06.01.2022, №3627668/39078210 від 06.01.2022, №3633009/39078210 від 10.01.2022, №3633010/39078210 від 10.01.2022, №3639328/39078210 від 11.01.2022, №3639327/39078210 від 11.01.2022, які не відповідають вимогам вмотивованості.

Саме не зазначення документів в квитанції про зупинення ПН, які необхідно подати платнику податків для її реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати ці документи, навести свої аргументи. На його ж думку він надав всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та дають право на складання податкових накладних та їх реєстрацію в ЄРПН.

Суд дійшов до висновку також про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №39 від 21.09.2021, №31 від 17.09.2021, №1 від 30.09.2021, №2 від 06.10.2021, №3 від 08.10.2021, №4 від 18.10.2021, №5 від 18.10.2021, №6 від 25.10.2021, №1 від 02.11.2021, №2 від 12.11.2021, №3 від 12.11.2021, №4 від 12.11.2021, №5 від 15.11.2021, №6 від 18.11.2021, №7 від 19.11.2021, №8 від 19.11.2021, №9 від 18.11.2021, №10 від 16.11.2021, №11 від 29.11.2021.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 ст.201 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 49620,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Одеській області.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Станом на час розгляду справи суд позбавлений можливості вирішення питання розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, оскільки позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» (вул. Одеська, 16, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 3907810) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області (Комісія регіонального рівня) №25466 від 13.12.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних: №3319739/39078210 від 02.11.2021, №3297177/39078210 від 28.10.2021, №3319738/39078210 від 02.11.2021, №3580863/39078210 від 28.12.2021, №3580864/39078210 від 28.12.2021, №3580865/39078210 від 28.12.2021, №3580866/39078210 від 28.12.2021, №3580867/39078210 від 28.12.2021, №3606024/39078210 від 31.12.2021, №3622534/39078210 від 05.01.2022, №3627670/39078210 від 06.01.2022, №3627669/39078210 від 06.01.2022, №3627668/39078210 від 06.01.2022, №3633009/39078210 від 10.01.2022, №3633010/39078210 від 10.01.2022, №3639328/39078210 від 11.01.2022, №3639327/39078210 від 11.01.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №39 від 21.09.2021, №31 від 17.09.2021, №1 від 30.09.2021, №2 від 06.10.2021, №3 від 08.10.2021, №4 від 18.10.2021, №5 від 18.10.2021, №6 від 25.10.2021, №1 від 02.11.2021, №2 від 12.11.2021, №3 від 12.11.2021, №4 від 12.11.2021, №5 від 15.11.2021, №6 від 18.11.2021, №7 від 19.11.2021, №8 від 19.11.2021, №9 від 18.11.2021, №10 від 16.11.2021, №11 від 29.11.2021 датою їх подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНФРАХТ ІНВЕСТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору розмірі у розмірі 49620,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

СуддяО.О. Хурса