Рішення

від 13.09.2022 по справі 460/1929/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2022 року м. Рівне№460/1929/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області доБлагодійна організація "Будинок милосердя" про застосування заходів реагування, -В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі позивач, Головне управління ДСНС України у Рівненській області) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Благодійної організації «Будинок милосердя» (далі відповідач) про застосування заходів реагування.

Позивач просив суд:

-застосувати заходи реагування у виді повного зупинення роботи Благодійної організації «Будинок милосердя», що знаходиться за адресою:34500, Рівненська область, м.Сарни, вул.Ковельська, 89, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом опечатування вхідних дверей будівлі та відключення від системи електрозабезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами позапланової перевірки встановлено порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 28.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого просив у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема, зазначив, що частина порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксовані в акті перевірки вже усунуті, а ті які не усунені, самі по собі не призводять до виникнення та розповсюдження пожежі, а отже не створюють загрози життю і здоров`ю людей. Вважає, що вимогу позивача щодо повного зупинення роботи відповідача шляхом опечатування вхідних дверей будівлі та відключення від системи електрозабезпечення такою, що не відповідає важкості тих порушень, які виявлені під час перевірки.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

У період з 16.02.2021 по 19.02.2021 посадовими особами Сарненського районногго сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на підставі наказу від 29.01.2021 №1 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 15.02.2021 №5 було проведено позапланову перевірку Благодійної організації «Будинок милосердя», розташованої за адресою: вул.Ковельська, 89, м.Сарни, Рівненська область, 34500 щодо дотримання нею вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За наслідками проведеного зазначеного позапланового заходу складено акт від 19.02.2021 №5 (далі Акт №5), відповідно до якого встановлені порушення у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, а саме:

1.Посадова особа відповідальна за дотримання правил пожежної безпеки не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2016 №444 (п.16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

2.Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (люк виходу на горище не замінено на протипожежний, сертифікований в Україні) (п.2.3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

3.Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, ляти) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п.2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

4.Зменшено ширину евакуаційних виходів з будівель і приміщень (ширину коридору не менше 1.8 м для осіб вільнопересуваючих або 2.2 м при наявності крісел-калясок, ширину дверей не менше 0,8 м для осіб вільнопересуваючих або 2,2м при наявності крісел-калясок) (п.2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні п.6.3.16 п.6.3.18 ДБН В.2.2-18:2007 «Заклади соціального захисту населення»);

5.Шляхи евакуації (вихід з 2-го поверху) не приведено у відповідність (п.2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

6.Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п.1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

7.Не проведено перевірку установок захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних проявів (п.1.21. розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

8.Не проведено технічне обслуговування вогнегасників (п.3.17 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

9.Не проведено навчання керівного складу з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (п.8 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України);

10.Не дотримано протипожежні розриви між будівлями (п.1.1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

11.Приміщення не дозабезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно з Типовими нормами належності вогнегасників (п.3.6 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

12.Не здійснюється підтримання експлуатаційної придатності СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту (п.1.14 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

13.Обслуговуючий персонал не забезпечено електричними ліхтарями (п.2.34 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

14.У житлових кімнатах відсутні на видимих місцях план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі (п.5.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні);

15.Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ (п.3.10 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

16.Для приміщень об`єкта не розроблено та не затверджено керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (п.4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

17.Будівлю не приведено до ІІ ступеня вогнестійкості (п.2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.7.2 ДБН В.2.2-18:2007 «Заклади соціального захисту населення);

18.Допускається використання об`єктів нерухомості без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ст.57 Кодексу цивільного захисту України);

19.Відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (п.13 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444).

Згідно з Актом №5, у відповідача відсутні заперечення щодо проведеного заходу та змісту складеного акта. Примірник зазначеного акта перевірки отримано ОСОБА_1 19.02.2021.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, цивільного захисту, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з позовом до суду щодо застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктами 1 та 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052), визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, та який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до пп.48 п.4 вказаного Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Водночас, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України (далі КЦЗ України).

В силу вимог статей 64, 65, 66 КЦЗ України, Головне управління ДСНС України у Рівненській області здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст.68 КЦЗ України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, підставою для повного або часткового зупинення діяльності підприємства є встановлення органом державного нагляду (контролю) на підставі акта, складеного за результатами перевірки, факту створення підприємством реальної загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку з експлуатацією об`єкта з порушеннями вимог законодавства.

Обов`язковою передумовою для застосування судом заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення експлуатації приміщення є існування таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті, які створюють загрозу здоров`ю та життю людей.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у виді повного зупинення роботи Благодійної організації «Будинок милосердя» , є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного рішення суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті обставини, які існують на час ухвалення судового рішення.

Вичерпного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у Кодексі не наведено. Отже, це є оціночним поняттям.

Іншою важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Судом враховується, що станом на день прийняття рішення у справі відповідачем усунуто 13 з 19 виявлених при перевірці порушень.

Усунення виявлених позивачем порушень підтверджується наступними доказами, а саме: актом від 04.06.2021 №102 про прийняття в експлуатацію виконаних робіт з вогнезахисного обробляння, протоколом від 22.06.2021 №204/06-21 перевірки ізоляції силової та освітлювальної електропроводки та обладнання, протоколом від 22.06.2021 №205/06-21 перевірки повного опору петлі фаза-нуль, протоколом від 22.06.2021 №206/06-21 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування, протоколом від 22.06.2021 №207/06-21 перевірки захисту автоматичних вимикачів напругою до 100В, актом від 04.06.2021 №205 прийняття в експлуатацію, актом від 20.05.2021 №220 прийняття пожежної сигналізації та системи оповіщення людей при пожежі до експлуатування, договором від 25.06.2021 №31/С, протоколом від 13.09.2021 №336/09-21 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів того, що порушення, які залишились не усунутими на момент розгляду справи судом, зафіксованих в Акті №5, та які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей позивачем не надано. Поряд з цим, надані відповідачем докази підтверджують, що ним дійсно вживаються необхідні заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень.

Встановлені судом фактичні обставини, з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, свідчать на користь висновку про відсутність підстав для застосування такого виключного заходу реагування, як повне зупинення роботи відповідача.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України у Рівненській області до Благодійної організації «Будинок милосердя» про застосування заходів реагування відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул. Гетьмана Полуботка, 37,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610634)

Відповідач - Благодійна організація "Будинок милосердя" (вул.Ковельська,89,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500, ЄДРПОУ/РНОКПП 26299114)

Суддя Д.Є. Махаринець