Рішення

від 08.09.2022 по справі 757/45174/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45174/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року Печерський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Зінченко М.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Боледзюка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,

установив:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2021 р. скасовано заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2021 р. у цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором і призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

19.10.2020 р. позивач Дочірнє підприємство «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , з урахуванням заяви від 17.12.2021 р. просив стягнути з відповідача 1 053 903,68 грн, з яких: 559 510,00 грн суми боргу за договором, 390 646,73 грн суми інфляційного збільшення боргу, 103 746,95 грн суми штрафу у виді 3% річних. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» обґрунтовані тим, що 27.12.2013 р. між ними було укладено договір, за умовами якого позивач зобов`язався у строк до 01.07.2014 р. відмовитись на користь відповідача від права користування частиною земельної ділянки та забезпечити оформлення усіх необхідних документів для права користування цією земельною ділянкою на ім`я ОСОБА_2 , останній зобов`язався протягом 10 робочих днів з дати належним чином оформленого на його ім`я права користування земельною ділянкою сплатити на користь позивача грошові кошти у розмірі 559 510,00 грн; позивач в обумовлений сторонами строк виконав свої зобов`язання у повному обсязі, втім відповідач грошові кошти не сплатив.

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву та заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Ухвалою суду від 02.08.2022 р. закрито підготовче провадження.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини справи, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позов Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 27.12.2013 р. між Дочірнім підприємством «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) укладено договір, за умовами якого сторона-1 зобов`язується у строк до 01.07.2014 р., включно, відмовитись на користь сторони-2 від права користування частиною земельної ділянки та забезпечити при участі сторони-2 оформлення всіх необхідних документів для права користування земельною ділянкою на ім`я сторони-2 орієнтовною загальною площею 0,015 га, але не менше 0,015 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що є суміжною із земельною ділянкою кадастровий номер 3223155400:03:029:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.1. договору); сторона-1 зобов`язується забезпечити виготовлення документів на земельну ділянку (пункт 1.3. договору); сторона-1 зобов`язуєтеся відмовитися від користування земельною ділянкою, оформити письмову відмову від права користування на користь сторони-2, надати стороні-2 документи про відмову і сприяти подальшому переоформленню, забезпечити оформлення на ім`я сторони-2 документів, які посвідчують його право користування земельною ділянкою (пункт 2.1. договору); сторона-2 зобов`язується у строк протягом 10 робочих днів з дати належним чином оформленого на ім`я сторони-2 права користування земельною ділянкою, передбаченого пунктом 1.1. цього договору, та за умов виконання стороною-1 підпунктів 2.1.1.-2.1.6. сплатити на користь сторони-1 шляхом безготівкового перерахування грошові кошти у розмірі 559 510,00 грн, в тому числі ПДВ, на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТасКомбанк», податковий номер 31625094, МФО 339500; оплата вказаної суми підтверджується оригіналом відповідного платіжного документу банківської установи з відміткою банківської установи про оплату (перерахування) грошових коштів (підпункт 2.2.1. договору). Договір засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимченко Л.Р., зареєстровано в реєстрі за № 2798.

Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:029:0149 оформлено на відповідача 05.06.2014 р., що підтверджується витягом з державного земельного кадастру; право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:029:0154 оформлено на відповідача 25.09.2015 р., що підтверджується витягом з державного земельного кадастру, отже 10-денний строк з моменту оформлення на ОСОБА_2 земельної ділянки закінчився 12.10.2015 р., втім станом на 16.12.2021 р., або день подачі позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, відповідач не виконав свої грошові зобов`язання перед позивачем.

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 525, частини першої статті 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За домовленістю сторін договір не може бути розірваний в односторонньому порядку (пункт 4.1. договору); договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і дійсний до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 4.3. договору).

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наявні в матеріалах справи докази, зокрема, договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2014 р., посвідченого 21.08.2013 р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. за реєстровим № 1953, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І., зареєстрований в реєстрі за № 560, який свідчить про поділ земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:029:0115 на 20 новоутворених земельних ділянок та відмову від права оренди земельних ділянок, у тому числі, земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:029:0149, укладений 11.04.2014 р. між Козинською селищною радою Київської області та Дочірнім підприємством «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» акт передачі-приймання (повернення) земельної ділянки; рішення Козинської селищної ради № 24/34 від 17.04.2014 р. «Про надання дозволу ОСОБА_2 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою надання у власність», № 20/53 від 22.05.2014 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 »; Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №№ 228203292, 3228349843, сформовані, відповідно, 15.10.2020 р. та 16.10.2020 р., свідчать про повне виконання позивачем своїх зобов`язань.

Суд, враховуючи, що відповідач не виконав умови договору у добровільному порядку, сума обумовлених договором коштів підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Згідно частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав умови договору у добровільному порядку, сума обумовлених угодою коштів, 3% річних за період з 12.10.2015 р. по 16.12.2021 р., інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача, або: 559 510,00 грн суми боргу за договором, 103 746,95 грн суми штрафу у виді 3% річних, 390 646,73 грн суми інфляційного збільшення боргу, всього 1 053 903,68 грн.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами, визначені у главі 19 ЦК України.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.05.1950 р., ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., набрала чинності для України 11.09.1997 р. (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 р. у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20.09.2011 р. у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи і за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Відповідач стверджує, що перебіг позовної давності почався з 21.05.2014 р. та, відповідно, закінчився 21.05.2017 р., а, оскільки позивач звернувся з позовом 19.10.2020 р., тому попустив трирічний строк позовної давності.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», наведених у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого законодавством, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Відповідний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 33/5009/8037/11.

Як встановлено судом, і не заперечується відповідачем, він не повідомив про оформлення прав на землю, від якої відмовився позивач, грошові кошти за договором не сплатив, що власником землі, яка була предметом договору від 27.12.2013 р., була Козинська селищна рада і відповідні правовстановлюючі документи могли знаходитись тільки у селищної ради та ОСОБА_2 . Суд, вивчивши надані документи, зокрема, лист Козинської селищної ради № 470 від 14.06.2016 р. у відповідь на звернення товариства від 05.05.2016 р., яким із посиланням на Закон України «Про доступ до публічної інформації» відмовлено у наданні інформації, документів (а.с. 49, том 2), запит адвоката Батюсь Т.В. в інтересах Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» від 29.09.2020 р. до Козинської селищної ради, відповідь № 939 від 06.10.2020 р. із додатками (а.с. 188-197, том 1), вважає, що строк позовної давності був пропущений з поважних причин. При цьому слід врахувати, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписами частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. Саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 911/3681/17, від 19.11.2019 р. у справі № 911/3680/17. Між тим питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 706/1272/14-ц).

Суд, оцінюючи поважність зазначених причин пропущення позивачем строку звернення до суду, зазначає таке.

За змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає у можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому, так і в позасудовому порядку.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. У даному випадку укладений між сторонами договір пов`язував строк настання зобов`язання у ОСОБА_2 з датою оформлення на його ім`я права користування земельною ділянкою, а про таку дату підприємство дізналося у жовтні 2020 р., то суд вважає, що причина пропуску строку позовної давності є поважною, оскільки існували обставини, які істотно утруднювали своєчасне подання позову.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у виді судового збору в розмірі 15 808,61 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 16, 526, 610, 629 ЦК України, статтями 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» (ЄДРПОУ: 31625094) 1 053 903,68 грн, з яких: 559 510,00 грн суми боргу за договором, 390 646,73 грн суми інфляційного збільшення боргу, 103 746,95 грн суми штрафу у виді 3% річних, 15 808,61 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: Дочірнє підприємство «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, к. 34, ЄДРПОУ: 31625094).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 19.09.2022 р.

Суддя Волкова С.Я.