Постанова

від 13.03.2024 по справі 757/45174/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 757/45174/20 Головуючий у суді першої інстанції -Волкова С.Я.

Номер провадження № 22-ц/824/3721/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Сукач О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Болездюком Володимиром Мирославовичем , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Дочірнє підприємство «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 27 грудня 2013 року між ДП «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» та ОСОБА_1 укладено договір, який зареєстровано за № 2798.

Згідно п. 1.1. договору, позивач зобов`язується у строк до 01 липня 2014 року (включно) відмовитись на користь ОСОБА_1 від права користування частиною земельної ділянки та забезпечити (при участі ОСОБА_1 ) оформлення всіх необхідних документів для права користування цією земельною ділянкою на ім`я ОСОБА_1 , а саме: земельної ділянки, орієнтовною загальною площею 0,015 га, але не менше 0,015 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що є суміжною із земельною ділянкою (кадастровий номер №3223155400:03:029:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ). Остаточна загальна площа земельної ділянки буде визначена у відповідності до відповідних документів на земельну ділянку.

Відповідно до п. 1.2. договору, позивач вказував, що на момент укладення цього договору земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1836 га, знаходиться в його користуванні з 2003 року згідно рішення Козинської селищної ради № 27-б від 15 квітня 2003 року, на підставі договору оренди земельної ділянки посвідченого нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. від 26 серпня 2013 року за реєстровим № 1953 з договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16 жовтня 2013 року за реєстровим № 2505 посвідченого нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І.

Вказував, що земельна ділянка орієнтовною загальною площею 0,015 га, є частиною земельної ділянки площею 0,1836 га, кадастровий номер №3223155400:03:029:0116.

Позивач посилався на те, що ним виконано обов`язки за договором у повному обсязі. Проте, відповідач порушив умови договору від 27 грудня 2013 року, не виконав свої зобов`язання, передбачені п. 2.2.1. договору, а саме: не сплатив протягом 10 робочих днів з дати належним чином оформленого права користування земельною ділянкою кошти у розмірі 559 510 грн.

Збільшивши позовні вимоги, ДП «Інтер`єр» просило суд стягнути з ОСОБА_1 1 053 903,68 грн, з яких: сума боргу за договором - 559 510,00 грн, сума інфляційного збільшення боргу - 390 646,73 грн, сума штрафу у вигляді 3% річних - 103 746,96 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ДП «Інтер`єр» 1 053 903,68 грн, з яких: 559 510,00 грн - суми боргу за договором, 390 646,73 грн - суми інфляційного збільшення боргу, 103 746,95 грн - суми штрафу у виді 3% річних, 15 808,61 грн - сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - Болездюк В.М. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, апелянт вказував, що дійсно між сторонами укладено договір. Проте жодних дій щодо виконання даного договору з боку обох сторін не відбулось.

Апелянт наголошував, що умови договору стосувались земельної ділянки з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0116 в результаті поділу якої й мала утворитись земельна ділянка, що є об`єктом договору №2798 з визначеними цим договором критеріями, зокрема, загальною площею не менше 0,015 га та яка була б суміжна із земельною ділянкою з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0113.

Крім того вказував, що відповідно до умов договору, позивач мав забезпечити укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки, яка мала утворитись та повідомити його про готовність всіх необхідних документів на ім`я відповідача щодо такої ділянки, а витрати, пов`язані з оформленням договору оренди земельної ділянки, сторони мали сплатити в рівних частинах кожен.

В апеляційній скарзі звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів виконання всіх умов договору позивачем, як відсутні й докази понесення позивачем будь-яких витрат на оформлення у користування або власність ОСОБА_1 земельних ділянок.

Натомість, земельна ділянка площею 0,0161 га з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0149, від прав на якe відмовився позивач, не відповідає погодженим сторонами у договорі обов`язковим характеристикам. Зокрема, вона утворена шляхом поділу земельної ділянки площею 1,7712 га з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0115.

Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0154, хоч і утворена внаслідок поділу земельної ділянки площею 0,1836 га з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0116, проте не відповідає погодженим сторонами умовам договору в частині площі та суміжності із земельною ділянкою за кадастровим номером № 3223155400:03:029:0113. А крім того, відмова позивача від такої земельної ділянки здійснена після спливу строку, визначеного договором.

А також апелянт наголошує, що земельні ділянки, на які посилався позивач у позові, набуті ОСОБА_1 у власність та користування внаслідок його самостійних дій, а не за сприяння позивача, як передбачено договором №2798.

Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на неповажність причин пропуску позивачем строків позовної давності.

09 листопада 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ДП «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед», відповідно до якого позивач вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а твердження про порушення судом норм матеріального та процесуального права безпідставні.

У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача зазначено, що відносно земельної ділянки, яку отримав відповідач у власність, підприємство також в свій час відмовилося, а тому саме через цю обставину ОСОБА_1 зміг набути право власності на неї.

Разом з тим, зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0113 площею 0,14 га та земельна ділянка з кадастровим номером № 322315500:03:029:0149 є суміжними та прилеглими одна до одної, що підтверджується даними з публічної кадастрової карти, а земельна ділянка з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0154 є прилеглою до земельної ділянки з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0149 та є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером № 3223155400:03:029:0113, оскільки усі три земельні ділянки примикають до загальної межі.

А також вказує, що ОСОБА_1 набув земельні ділянки у сумі навіть із більшою площею, ніж було передбачено договором.

Враховуючи вказане у відзиві, представник позивача просить апеляційний суд залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване ним рішення - без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Болездюком В.М. , задоволено. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнуто з ДП «Інтер`єр» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 23 712,91 грн.

У грудні 2022 року ДП «Інтер`єр» подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року.

Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 - Болездюк В.М. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Керівник Дочірнього підприємства «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед», Кубицький О.В. , та представник даного підприємства Батюсь Т.В. заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

При цьому зазначили, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував умови укладеного між сторонами вказаної справи Договору від 27 грудня 2013 року, а також те, що ДП «Інтер`єр» взяті на себе зобов`язання щодо відмови від частини земельної ділянки, яка перебувала в оренді ДП відмовилася для того, щоб відповідач у справі ОСОБА_1 мав можливість її набути у власність, а останній, оформивши право власності на вказану земельну ділянку, відмовився виконувати свої зобов`язання за вказаним договором.

Зазначили, що вказані у договорі кошти були затрачені ДП «Інтер`єр» на опоряджувальні роботи в тому числі і щодо набутої ОСОБА_1 земельної ділянки в частині днопоглиблювальних та берегоукріплювальних робіт на каналі, що поєднує набуту у власність ОСОБА_1 земельну ділянку із річкою Дніпро, тому підприємство і погодилося на умови Договору, який укладений між сторонами та розраховувало на добросовісність дій відповідача у частині виконання взятих ним на себе зобов`язань по сплаті коштів. Оскільки відповідач набувши земельну ділянку у власність на підставі рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 22 травня 2014 року земельну ділянку площею 0,0161 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт. Козин, не здійснив оплату на виконання своїх зобов`язань за договором від 27 грудня 2013 року, тому суд першої інстанції обґрунтовано нарахував відповідачу три відсотки річних та інфляційне збільшення суми заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Вважають рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що 27 грудня 2013 року між Дочірнім підприємством «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» (сторона-1) та ОСОБА_1 (сторона-2) укладено договір, за умовами якого сторона-1 зобов`язується у строк до 01 липня 2014 року, включно, відмовитись на користь сторони-2 від права користування частиною земельної ділянки та забезпечити при участі сторони-2 оформлення всіх необхідних документів для права користування земельною ділянкою на ім`я сторони-2 орієнтовною загальною площею 0,015 га, але не менше 0,015 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що є суміжною із земельною ділянкою кадастровий номер 3223155400:03:029:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.1. договору); сторона-1 зобов`язується забезпечити виготовлення документів на земельну ділянку (пункт 1.3. договору); сторона-1 зобов`язуєтеся відмовитися від користування земельною ділянкою, оформити письмову відмову від права користування на користь сторони-2, надати стороні-2 документи про відмову і сприяти подальшому переоформленню, забезпечити оформлення на ім`я сторони-2 документів, які посвідчують його право користування земельною ділянкою (пункт 2.1. договору); сторона-2 зобов`язується у строк протягом 10 робочих днів з дати належним чином оформленого на ім`я сторони-2 права користування земельною ділянкою, передбаченого пунктом 1.1. цього договору, та за умов виконання стороною-1 підпунктів 2.1.1.-2.1.6. сплатити на користь сторони-1 шляхом безготівкового перерахування грошові кошти у розмірі 559 510,00 грн, в тому числі ПДВ, на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТасКомбанк», податковий номер 31625094, МФО 339500; оплата вказаної суми підтверджується оригіналом відповідного платіжного документу банківської установи з відміткою банківської установи про оплату (перерахування) грошових коштів (підпункт 2.2.1. договору). Договір засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимченко Л.Р., зареєстровано в реєстрі за № 2798.

Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:029:0149 оформлено на відповідача 05 червня 2014 року, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру; право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:029:0154 оформлено на відповідача 25 вересня 2015 року, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру, отже 10-денний строк з моменту оформлення на ОСОБА_1 земельної ділянки закінчився 12 жовтня 2015 року, втім станом на 16 грудня 2021 року, та день подачі позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, відповідач не виконав свої грошові зобов`язання перед позивачем.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги ДП «Інтер`єр» суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наявні в матеріалах справи докази, зокрема, договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2014 р., посвідченого 21.08.2013 р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. за реєстровим № 1953, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І., зареєстрований в реєстрі за № 560, який свідчить про поділ земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:029:0115 на 20 новоутворених земельних ділянок та відмову від права оренди земельних ділянок, у тому числі, земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:029:0149, укладений 11.04.2014 р. між Козинською селищною радою Київської області та Дочірнім підприємством «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» акт передачі-приймання (повернення) земельної ділянки; рішення Козинської селищної ради № 24/34 від 17.04.2014 р. «Про надання дозволу ОСОБА_1 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою надання у власність», № 20/53 від 22.05.2014 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 »; Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №№ 228203292, 3228349843, сформовані, відповідно, 15 жовтня 2020 року та 16 жовтня 2020 року, свідчать про повне виконання позивачем своїх зобов`язань.

Оскільки відповідач не виконав умови договору у добровільному порядку, сума обумовлених угодою коштів, 3% річних за період з 12 жовтня 2015 року по 16 грудня 2021 року, інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача, а саме 559 510,00 грн суми боргу за договором, а також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 103 746,95 грн у виді 3% річних, 390 646,73 грн суми інфляційного збільшення боргу, всього 1 053 903,68 грн.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення №27-6 Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 15 квітня 2003 року Дочірньому підприємству «Інтер`єр» передано в оренду строком на 49 років з правом викупу земельну ділянку площею 4.16 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель АБ «Ажіо» та земельну ділянку розміром 0,225 га за рахунок земель комунальної власності Козинської селищної ради та встановлено загальну площу земельної ділянки 4.385 га під житлову забудову та землі загального користування ( а.с. 7 т.1).

21 серпня 2013 року між Козинською селищною радою та Дочірнім підприємством «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» на виконання вище вказаного рішення селищної ради було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4.2499 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та виділена на місцевості трьома масивами згідно до кадастрових планів : 1 - площею 0,6402 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0111, землі загального користування; 2- площею 0,7777 га кадастровий номер 3223155400:03:029:0112 цільове призначення землі загального користування; 3- площею 2,8270 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0110 цільове призначення земельної ділянки - під житлову забудову (а.с. 13-18 т.1).

16 жовтня 2013 року сторонами вище вказаного Договору - Козинською селищною радою та Дочірнім підприємством «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки згідно до якого земельна ділянка площею 2,8270 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0110 цільове призначення земельної ділянки - під житлову забудову була поділена на шість новоутворених земельних ділянок :

- площею 0,14 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0113 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- площею 0,14 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0114 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- площею 1,7712 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0115 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- площею 0,1836 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0116 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- площею 0,5125 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0117 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- площею 0,0797 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0118 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд

та відмовою Орендаря від права оренди земельних ділянок площею 0,6402 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:011, землі загального користування, площею 0,7777 га кадастровий номер 3223155400:03:029:012 цільове призначення землі загального користування, що були предметом договору оренди земельної ділянки за реєстрованим №1953 від 21 серпня 2013 року (а.с. 19-24 т.1).

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 жовтня 2020 року вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_1 27 грудня 2013 року на підставі договорів купівлі-продажу набув у власність житловий будинок загальною площею 357,2 кв.м., та земельну ділянку площею площею 0,14 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0113 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані в АДРЕСА_2 (а.с. 31-32 т.1).

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2013 року між Дочірнім підприємством «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» (сторона-1) та ОСОБА_1 (сторона-2) укладено договір, за умовами якого сторона-1 зобов`язується у строк до 01.07.2014 р., включно, відмовитись на користь сторони-2 від права користування частиною земельної ділянки та забезпечити при участі сторони-2 оформлення всіх необхідних документів для права користування земельною ділянкою на ім`я сторони-2 орієнтовною загальною площею 0,015 га, але не менше 0,015 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що є суміжною із земельною ділянкою кадастровий номер 3223155400:03:029:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.1. договору); сторона-1 зобов`язується забезпечити виготовлення документів на земельну ділянку (пункт 1.3. договору); сторона-1 зобов`язуєтеся відмовитися від користування земельною ділянкою, оформити письмову відмову від права користування на користь сторони-2, надати стороні-2 документи про відмову і сприяти подальшому переоформленню, забезпечити оформлення на ім`я сторони-2 документів, які посвідчують його право користування земельною ділянкою (пункт 2.1. договору); сторона-2 зобов`язується у строк протягом 10 робочих днів з дати належним чином оформленого на ім`я сторони-2 права користування земельною ділянкою, передбаченого пунктом 1.1. цього договору, та за умов виконання стороною-1 підпунктів 2.1.1.-2.1.6. сплатити на користь сторони-1 шляхом безготівкового перерахування грошові кошти у розмірі 559 510,00 грн, в тому числі ПДВ, на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТасКомбанк», податковий номер 31625094, МФО 339500; оплата вказаної суми підтверджується оригіналом відповідного платіжного документу банківської установи з відміткою банківської установи про оплату (перерахування) грошових коштів (підпункт 2.2.1. договору). Договір засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимченко Л.Р., зареєстровано в реєстрі за № 2798 (а.с. 8-12 т.1).

11 квітня 2014 року Козинською селищною радою та Дочірнім підприємством «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 21 серпня 2013 року згідно до якого земельна ділянка площею 1,7712 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0115 була поділена на 20 (двадцять) новоутворених земельних ділянок, серед яких і земельна ділянка - НОМЕР_2 площею 0.0161 га кадастровий номер 3223155400:03:029:0149 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 23-28 т.1). У цьому ж договорі ДП «Інтер`єр» на виконання умов укладеного 27 грудня 2013 року договору із ОСОБА_1 відмовилося від права оренди вище вказаної земельної ділянки на користь Козинської селищної ради ( а.с. 24 т.1).

17 квітня 2014 року рішенням Козинської селищної ради №24/34 ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою з метою надання вищевказаної земельної ділянки площею 0.0161 га кадастровий номер 3223155400:03:029:0149 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у власність (а.с. 29 т.1).

22 травня 2014 року рішенням Козинської селищної ради №24/34 земельну ділянки - площею 0.0161 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0149 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд передано у власність ОСОБА_1 ( а.с. 30 т.1).

05 червня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Обухівському МРУЮ Київської області Коваль Ю.Л. було внесено запис до ДРРПНМ про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0161 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0149 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується інформацією із ДРРПНМ від 16 жовтня 2020 року (а.с. 33 т.1).

Аналіз вище вказаних обставин свідчить про повне виконання Дочірнім підприємством «Інтер`єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» взятих на себе зобов`язань за укладеним 27 грудня 2013 року договором із ОСОБА_1 .

Однак, як вбачається із матеріалів справи та відповідної позиції представника відповідача у справі ОСОБА_1 , адвоката Болездюка В.М., відповідач у справі ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за договором не виконав та вважає, що він не повинен їх виконувати, оскільки вважає, що право на вказану земельну ділянку він набув не у зв`язку із вище зазначеними діями позивача у справі, а самостійно на підставі чинного земельного законодавства.

Колегія суддів, перевіряючи доводи відповідача у справі щодо неправильності висновків суду першої інстанції, враховує наступні норми матеріального права.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, зазначивши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов`язань, є неприпустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Частинами першою та другою ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Так, суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір та стягуючи із ОСОБА_1 на користь ДП «Інтер`єр» узгодженої сторонами договору суми грошових коштів 559 510 грн обґрунтовано виходив із того, що позивач у справі, виконавши взяті на себе зобов`язання за Договором, розраховував на такі ж дії відповідача у справі. Оскільки відповідач вказані зобов`язання в добровільному порядку не виконав в супереч положенням умов договору та вимогам ст. 526, 629 ЦК України, тому суд першої інстанції задовольнив вказані вимоги позивача.

Обґрунтованим на думку колегії суддів також є і рішення суду першої інстанції в частині покладення на відповідача зобов`язань компенсації втрат позивачем грошових коштів у зв`язку із несвоєчасним виконанням взятих на себе зобов`язань.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав умови договору у добровільному порядку та у строки, визначені п.2.2. 1. Умов Договору від 27 грудня 2013 року, тому суд обґрунтовано, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, задовольнив вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 3% річних за період з 12 жовтня 2015 року по 16 грудня 2021 року в сумі 103 746,95 грн, та інфляційні втрати в розмірі 390 646,73 грн.

Надаючи оцінку доводами апелянта щодо того, що предметом укладеного договору є земельна ділянка, яка є частиною 3223155400:03:029:0116, тоді як відповідач отримав у власність земельну ділянку, яка є частиною земельної ділянки 3223155400:03:029:0115, колегія суддів враховує, що отримана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0.0161 га кадастровий номер 3223155400:03:029:0149 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у власність, була отримана внаслідок виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Договором від 27 грудня 2013 року. Вказане підтверджується послідовними діями, вчиненими позивачем щодо укладення із орендодавцем додаткових угод в частині поділу земельних ділянок та виділення саме остаточної земельної ділянки, спочатку земельної ділянки площею 2,8270 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0110 на шість земельних ділянок , а потім земельної ділянки площею 1,7712 га. кадастровий номер 3223155400:03:029:0115 на 20 ( двадцять) новоутворених земельних ділянок, серед яких і земельна ділянка - НОМЕР_2 площею 0.0161 га кадастровий номер 3223155400:03:029:0149 цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Вказані дії позивача свідчать про виконання ним погоджених із відповідачем умов, викладених в укладеному Договорі, направлених на досягнення кінцевої мети - отримання відповідачем права на приватизацію саме земельної ділянки площею 0.0161 га кадастровий номер 3223155400:03:029:0149, яка є суміжною із придбаної ним раніше земельною ділянкою із кадастровим номером 3223155400:03:029:0113.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивач відмовився від двох земельних ділянок, і від земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:029:0149, яка є частиною земельної ділянки 3223155400:03:029:0115 загальною площею 1, 7712 га та від права оренди на земельну ділянку 3223155400:03:029:0154, яка була утворена із земельної ділянки 3223155400:03:029:0116 загальною площею 0, 1836 га. Указана земельна ділянка також перейшла до користування позивача. Таким чином позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором та до відповідача перейшли правомочності на 2 земельні ділянки: на 3223155400:03:029:0149 (площа 0,0161га) (право власності), на 3223155400:03:029:0154 (площа 0, 0119 га) (право користування).

Колегія суддів із врахуванням пояснень представників позивача у справі при апеляційному розгляді вважає висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки позивач у справі, будучи орендарем земельної ділянки за Договором від 21 серпня 2013 року із Козинською селищною радою поніс відповідні витрати на упорядкування орендованої земельної ділянки, облаштування каналу, берегоукріплювальних робіт, та витрат на виготовлення технічної документації із землеустрою, розраховував на виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто компенсацію понесених витрат за рахунок відповідача.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, вірно встановив фактичні обставини справи й обґрунтовано виходив із того, що позивач у справі ДП «Інтер`єр» довів належними та допустимими доказами наявність між ним та відповідачем договірних зобов`язань за якими позивач виконав взяті на себе зобов`язання, а відповідач, діючи недобросовісно, взятих на себе зобов`язань у строк, визначений договором, не виконав, тому обґрунтовано стягнув вказані кошти у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Болездюком Володимиром Мирославовичем , залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 березня 2024 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв