Постанова

від 12.09.2022 по справі 527/582/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/582/22 Номер провадження 22-ц/814/4409/22Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т. В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Хіль Л.М.,

суддів: Пилипчук Л.І., Триголова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Завезіона Євгена Леонідовича який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Глобинського районого суду Полтавської області від 21 червня 2022 року по справі за позовом Завезіона Євгена Леонідовича який діє в інтересах ОСОБА_2 до Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Погрібної Світлани Сергіївни про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В:

У квітня 2022 року представник позивача Завезіон Є.Л. звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована за адресою с. Зарічне Глобинського району Полтавської області та проживала одна. Після її смерті залишилося спадкове майно у виді земельних ділянок.

Зазначав, що ОСОБА_2 , як спадкоємець четвертої черги, подала відповідну заяву до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Погрібної С.С., де було заведено спадкову справу.

Нотаріус пояснила позивачу, що для підтвердження належності до спадкоємців четвертої черги необхідне відповідне рішення суду.

Зазначав, що ОСОБА_2 проживала однією сім`єю із померлою ОСОБА_3 із 2014 року, вони вели спільне господарство, спільний побут, спільно відпочивали. ОСОБА_3 опікувалася позивакою, так як остання являлася онукою її покійного чоловіка ОСОБА_4 , а також сплачувала кошти за її навчання.

Крім того, ОСОБА_3 була довіреною особою ОСОБА_2 при укладенні договору із сімейним лікарем.

Рішенням Глобинського районого суду Полтавської області від 21 червня 2022 року в задоволенні позову Завезіона Є. Л. який діє в інтересах ОСОБА_2 до Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Погрібної Світлани Сергіївни про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив Завезіон Є.Л. який діє в інтересах ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що реєстрація ОСОБА_2 у м. Полтава пов`язана не із переїздом її на постійне проживання у м. Полтава, а пов`язана із навчанням та вимогами навчального закладу про реєстрацію та укладення договорів із сімейним лікарем.

Вказує, що під час навчання ОСОБА_2 була пов`язана із померлою ОСОБА_3 спільним побутом, вони мали взаємні права та обов`язки, що підтверджується підписаною декларацією із сімейним лікарем, а також договором на навчання, та іншими доказами.

Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.

Вказне узгоджується з правовою позицією від 13 липня 2022 року справі № 761/14537/15-ц.

Від адвоката Завезіона Є.Л. який діє в інтересах ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі.

За таких обставин колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити без учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що 28 травня 2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , виданого Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) 31 травня 2021 року (а.с.12).

Також встановлено, що ОСОБА_3 належали земельна ділянка площею 0,185 га, кадастровий номер: 5320685804:04:003:0082, житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,6 га, кадастровий номер: 5320685801:01:005:0175, земельна ділянка площею 4,9098 га, кадастровий номер: 5320685800:00:013:0021, земельна ділянка площею 4,91 га, кадастровий номер: 5320685800:00:013:0022, земельна ділянка площею 5,08 га, кадастровий номер: 5320685800:00:011:0022, земельна ділянка площею 5,08 га, кадастровий номер: 5320685800:00:011:0021 (а.с.19-25).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Глобинської міської ради від 12.05.2022 року № 02-23.15/69, запису № 030075-1в погосподарській книзі №5 за 2016-2023 роки виконавчого комітету Обознівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 до 12.07.2017 року (а.с.46).

Як вбачається з Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 862914-2021 від 28.09.2021 року, ОСОБА_2 з 12.10.2017 року зареєстрована у АДРЕСА_3 (а.с.5).

Згідно довідки Виконавчого комітету Глобинської міської ради від 12.05.2022 року № 02-23.15/68, відповідно запису № 030061-1 в погосподарській книзі № 5 за 2016-2023 роки виконавчого комітету Обознівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_3 була зареєстрована і постійно проживала до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 та на момент смерті проживала одна (а.с.47).

Місцевим судом вірно встановлено, що ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7-10).

ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з 07 жовтня 1983 року з ОСОБА_3 (а.с.11).

Відповідно до накладних №№ А8, 11 від 29 травня 2021 року, ОСОБА_2 сплачено 22560,00 грн за послуги з поховання (а.с.13-14).

ОСОБА_3 було укладено Договір про надання освітньої послуги з вищим навчальним закладом для ОСОБА_2 , місце надання освітньої послуги: Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», м. Полтава, вул. Коваля,2. Строк надання освітньої послуги: з 01 вересня 2017 року по 30 червня 2021 року, денна форма навчання. ОСОБА_3 було здійснено оплату за навчання ОСОБА_2 (а.с.15-16).

Згідно Декларації № 0001-5Х0Т-9А00 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, довіреною особою ОСОБА_3 14.09.2018 року укладено декларацію в інтересах ОСОБА_2 з КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Полтавської міської ради» за адресою: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 36 (а.с.17).

Судом встановлено, що позивач з померлою ОСОБА_3 були зареєстровані за різними адресам.

Крім того, позивач з 12.07.2017 року навчалася у навчальному закладі на денній формі навчання в місті Полтаві, де і була зареєстрована.

Також позивач з 14.09.2018 року отримувала первинну медичну допомогу у місті Полтаві. Згідно з дослідженою в судовому засіданні декларацією № 0001-5Х0Т-9А00 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, зазначено адресу місця фактичного проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 ( а.с.17).

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що оскільки в період з 12.07.2017 року позивач постійно проживала та була зареєстрована у місті Полтаві, так як навчалася на денній формі навчання у навчальному закладі, відсутні підстави вважати, що вона постійно проживала та вела спільне господарство з померлою ОСОБА_3 .

За таких обставин не доведено факт її постійного проживання та ведення спільного господарства з померлою ОСОБА_3 .

Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

У частині першій статті 1264 ЦК Українипередбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, у справі підлягали встановленню, як факт проживання позивача однією сім`єю разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, так і тривалість такого проживання - щонайменше п`ять років.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків.

При вирішенні спору про право на спадщину особи, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), колегія суддів враховує правила частини другоїстатті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Згідно із частиною першою ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ст.79 ЦПК ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ( ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторонимають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Всупереч вимогам вказаних статей, позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували участь ОСОБА_3 у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність спільних витрат з ОСОБА_2 , спільного побуту,надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням.

Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем є доведеність факту спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років до дня смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Між тим із матеріалів справи вбачається,що позивач з померлою ОСОБА_3 були зареєстровані за різними адресам.

Крім того, позивач з 12.07.2017 року навчалася у навчальному закладі на денній формі навчання в місті Полтаві, де і була зареєстрована.

Також позивач з 14.09.2018 року отримувала первинну медичну допомогу у місті Полтаві. Згідно з дослідженою в судовому засіданні декларацією № 0001-5Х0Т-9А00 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, зазначено адресу місця фактичного проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 ( а.с.17).

За таких обставин місцевий суд дійшов вірного висновку, що оскільки в період з 12.07.2017 року позивач постійно проживала та була зареєстрована у місті Полтаві, так як навчалася на денній формі навчання у навчальному закладі, відсутні підстави вважати, що вона постійного проживала та вела спільне господарство з померлою ОСОБА_3 .

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v.Ukraine) від 10.02.2010 року, заява №4909/04).

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Завезіона Євгена Леонідовича який діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районого суду Полтавської області від 21 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя Л.. Хіль

Судді: Л.І. Пилипчук

В.М. Триголов

Повний текст постанови складено 14.09.2022