Рішення

від 14.09.2022 по справі 683/3611/21

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3611/21

2/683/268/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Кутасевич О.Г.

з участю секретаря судового засідання Свідерської К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

його представника адвоката Віхерко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу № 683/3611/21, 2/683/268/2022 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності житлового будинку на праві особистої приватної власності та про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказував, що він є єдиним спадкоємцем майна померлого за заповітом і у встановленому законом порядку прийняв спадщину. До складу спадщини увійшло будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке належало померлому на підставі свідоцтва про право особистої власності на житло від 05 грудня 1979 року.

Однак, нотаріусом відмовлено йому в оформленні його спадкових прав, оскільки спірне будинковолодіння було придбане ОСОБА_3 під час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , хоча фактично шлюбні відносини були між ними припинені з 1965 року.

03 серпня 2022 року позивачем збільшено позовні вимоги: він просив також встановити факт належності ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що його батько ОСОБА_3 з 1965 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з його матір`ю ОСОБА_4 , окрім нього мали ще двоє дітей та разом збудували спірне будинок по АДРЕСА_1 . Йому було відомо, що батько за життя намагався розірвати шлюб із ОСОБА_2 , однак не зміг встановити її місце перебування, оскільки вона ще у 60-х роках виїхала у Росію. Уважає, що будинок є особистою приватною власністю ОСОБА_3 , оскільки такий був набутий під час роздільного проживання подружжя.

Відповідачка ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, відзив на позов не подавала.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2022 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 ) перебували у шлюбі, зареєстрованому виконавчим комітетом Молодогвардійської міської ради Луганської області 14 жовтня 1960 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Старокостянтинівської міської ради народних депутатів 05 грудня 1979 року належав будинок по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. До складу спадкового майна після його смерті увійшов будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 6810800000:04:019:0125 для будівництва та обслуговування будинку за цією ж адресою площею 0,0478 га, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 15 січня 2007 року Старокостянтинівською міською радою.

На день своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_1

15 листопада 2007 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області зареєстрований в реєстрі за № 3418, яким заповів ОСОБА_1 належний йому житловий будинок з надвірними будівлями, спорудами та земельну ділянку, що розташовані по АДРЕСА_1 .

07 липня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу заведено спадкову справу №107/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 6810800000:04:019:0125 площею 0,0478 га, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ 119589, виданого 15 січня 2007 року Старокостянтинівською міською радою.

У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 відмовлено, оскільки згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб на момент набуття житлового будинку ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 .

Указані обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , довідкою, виданою виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради 07 липня 2021 року про склад сім"ї ОСОБА_3 на день його смерті; матеріалами спадкової справи № 107/2021, заведеної 07 липня 2021 року приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Ю.А., свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Старокостянтинівської міської ради народних депутатів 05 грудня 1979 року.

Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину та оформив частину спадкового майна.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям на час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини Навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку

Таким чином, законодавець презюмує спільність майна, якщо воно було набуте за час шлюбу. Протилежне, тобто належність майна до роздільного майна подружжя, потребує доведення. При цьому обов`язок доказування, що майно не є спільним, належить тому, хто це заперечує (постанови Верховного Суду України від 24 травня 2017 р. у справі №6-843цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 р. у справі №372/504/17-ц).

Як стверджував позивач ОСОБА_1 його батько ОСОБА_3 не проживав з ОСОБА_2 з 1965 року та перебував у фактичних шлюбних відносинах з його матір`ю ОСОБА_4 , окрім нього мали ще двоє дітей та разом збудували спірне будинковолодіння. Відтак уважав, що будинок є особистою приватною власністю ОСОБА_3 , оскільки такий був набутий під час роздільного проживання подружжя.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила, що вона разом з ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 1965 року, мають троє спільних дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони разом збудували будинок по АДРЕСА_1 та 05 грудня 1979 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право особистої приватної власності на нього. Зазначила, що ОСОБА_2 вона ніколи не бачила, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не був розірваний за життя останнього, оскільки не вдалося встановити місце перебування ОСОБА_2 .

Зазначені свідком ОСОБА_4 обставини об`єктивно підтверджуються свідоцтвами про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , де вона та ОСОБА_3 вказані батьками, а також відомостями домової книги про спільне місце проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 з часу зведення будинку.

Відповідно до ч. ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, суд уважає, що судом здобуто достатньо доказів на підтвердження факту набуття спірного будинку під час роздільного проживання подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а тому такий є особистою власністю ОСОБА_3 .

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька, суд уважає, що позов про встановлення факту належності житлового будинку на праві особистої приватної власності та про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 82, 264-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Установити факт належності ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст виготовлено 15 вересня 2022 року.

Суддя: