39/39
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 39/39
08.10.07
до Приватного підприємства "Амік"
про стягнення 80133,56 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Ковальчук О.В. (довіреність № 196-1678/КР від 21.06.2007 р.)
Від відповідача: не з‘явилися.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 80133,56 грн. заборгованості за договором № 1218/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об‘єкту (-ів) зовнішньої реклами від 29.12.2005 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 78336,15 грн., пеню в розмірі 1169,53 грн., інфляційні збитки в розмірі 419,25 грн. та три відсотки річних в розмірі 208,63 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору надав відповідачу послуги (право на тимчасове користування місцями для розміщення об‘єктів зовнішньої реклами), проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих послуг виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою суду від 07.09.2007р. порушено провадження у справі № 39/39 та призначено справу до розгляду на 24.09.2007р. о 10:10 год.
Ухвалою суду від 24.09.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 08.10.2007 р. о 09:50 год.
Відповідач у судові засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.
В судовому засіданні, призначеному на 08.10.2007 р., за згодою сторони, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
29.12.2005 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (позивачем) і Приватним підприємством “Амік” (відповідачем) укладено договір № 1218/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об‘єкту (-ів) зовнішньої реклами, відповідно до п. 2.1. якого у відповідності до умов цього договору та на виконання “Порядку розміщення об‘єктів зовнішньої реклами у м. Києві”, робочий орган (позивач) надає розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ами) згідно Додатку (-ів), який (-і) є невід‘ємною частиною цього договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) –використовує надане (-і) місце (-я) за цільовим призначенням –для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, здійснює оплату за право користування місцем (-ями) та звільняє у триденний термін місце (-я) після закінчення терміну дії дозволу (та/або цього договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозволу та/або цього договору.
Відповідно до умов договору розмір плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єктів зовнішньої реклами встановлюється виконавчим органом (Київською міською державною адміністрацією) та сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі рахунків-фактур, наданих робочим органом (п. 4.1.).
Пунктом 4.2. договору було встановлено обов'язок розповсюджувача зовнішньої реклами (відповідача) отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування об'єктів зовнішньої реклами не пізніше 15-го числа поточного місяця.
На підставі п. 4.5. договору розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) зобов'язався сплачувати плату за право тимчасового користування місцем (-ями) щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі, наданої робочим органом (позивачем), на поточний рахунок останнього.
10.05.2007р. між сторонами було підписано додаток № 3 та додаток № 4, а 04.07.2007р. –додаток № 5 до договору № 1218/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об‘єкту (-ів) зовнішньої реклами від 29.12.2005р., відповідно до яких підприємство (позивач) згідно п. 2.1. договору надало розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідачу) право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об‘єктів зовнішньої реклами за адресами, зазначеними у вказаних додатках.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” (далі – Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.07.2002р. №1395 “Про затвердження Положення госпрозрахункової організації “Київреклама” встановлено, що позивачу надано право щодо надання платних послуг у сфері розміщення реклами.
Відповідно до пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.
Згідно із пунктом 5.2 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002р. № 2159 (зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 19.12.2002р. за № 92/475) договори на право тимчасового користування місцями (для розташування ОЗР), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, укладаються між уповноваженим на це робочим органом та розповсюджувачами зовнішньої реклами, за умови погодження дозволу підприємствами, установами, організаціями комунальної власності м. Києва чи іншими користувачами (балансоутримувачами) цих місць розташування ОЗР.
Пунктом 1 Порядку визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.05.2005 № 859 (зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 21.06.2005 за № 36/678) встановлено, що плата за право тимчасового використання місць (для розташування зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, складається з базових тарифів та коефіцієнтів диференціації плати в залежності від зони розміщення зовнішньої реклами, на які послідовно перемножується базова плата.
Позивач на виконання умов договору № 1218/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об‘єкту (-ів) зовнішньої реклами від 29.12.2005р. виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату за право тимчасового користуванням місцями для розміщення об‘єктів зовнішньої реклами: № 69724 від 10.05.2007р. на суму 887,69 грн., № 69725 від 10.05.2007р. на суму 8100,00 грн., №70622 від 07.06.2007р. на суму 6835,22 грн., № 73533 від 13.07.2007р. на суму 6652,80 грн., № 73832 від 13.07.2007р. на суму 4285,78 грн., № 73833 від 13.07.2007р. на суму 5911,44 грн., № 73834 від 13.07.2007р. на суму 2419,20 грн., № 73835 від 13.07.2007р. на суму 4911,14 грн., № 73836 від 13.07.2007р. на суму 11527,28 грн., № 75785 від 15.08.2007р. на суму 4384,80 грн., № 75787 від 15.08.2007р. на суму 7862,40 грн., № 75788 від 15.08.2007р. на суму 2764,80 грн., № 75790 від 15.08.2007р. на суму 11793,60 грн., всього на загальну суму 78336,15 грн.
Зобов‘язання по оплаті наданих позивачем послуг відповідачем не виконано в повному обсязі.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті надання права тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами та ґрунтуються на договорі № 1218/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об‘єкту (-ів) зовнішньої реклами від 29.12.2005 року.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав послуги - право тимчасового користування місцями для розміщення об‘єктів зовнішньої реклами, але зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить по зазначеному договору 78336,15 грн.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 78336,15 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі 1169,53 грн., інфляційних збитків в розмірі 419,25 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 208,63 грн.
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 6.3. договору № 1218/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об‘єкту (-ів) зовнішньої реклами від 29.12.2005р. передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1169,53 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 419,25 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 208,63 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 801,34 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “Амік” (02232, м. Київ, просп. Маяковського, 46, кв. 3; код ЄДРПОУ № 31173919, рахунок № 2600601965 в АБ “Синтез” в м. Києві, МФО 322711), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-А; код ЄДРПОУ № 26199714; рахунок № 2600633013122 в Києво-Святошинському відділенні КФ ВАТ “Хрещатик”, МФО 300830) 78336,15 грн. (сімдесят вісім тисяч триста тридцять шість гривень 15 коп.) основного боргу, 1169,53 грн. (одну тисячу сто шістдесят дев‘ять гривень 53 коп.) пені, 419,25 грн. (чотириста дев‘ятнадцять гривень 25 коп.) інфляційних збитків, 208,63 грн. (двісті вісім гривень 63 коп.) три відсотки річних, 801 (вісімсот одну) грн. 34 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 11.10.2007р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2007 |
Оприлюднено | 30.10.2007 |
Номер документу | 1062987 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні