Постанова

від 16.08.2022 по справі 396/439/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2022 року м. Кропивницький

справа № 396/439/18

провадження № 22-ц/4809/5/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Дуковського О.Л.

суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Руденко Галина Валентинівна;

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»;

третя особа - приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу в Кіровоградській області Українська Наталія Михайлівна.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року, у складі головуючого судді Шепетька В.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», третя особа: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу в Кіровоградській області Українська Наталія Михайлівна про визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації іншого речового права ,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», третя особа: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу в Кіровоградській області Українська Наталія Михайлівна про визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації іншого речового права.

В обґрунтування позову вказувала, що позивач на момент розпаювання земель КСП ім. Горького Новоукраїнського району Кіровоградської області була членом вказаного сільськогосподарського підприємства.

Вважає, що на підставі та в порядку встановленому Закном України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», набула права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 5,54 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Вказувала, що право власності на земельну ділянку підтверджувалося державним актом на право приватної власності на землю серія КР №3524080600:02:00:166, виданий 29.12.1999 Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_5 .

В подальшому вказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 3524080600:02:002:0237.

Зазначала, що з часу надання у приватну власність зазначеної земельної ділянки їй, земельна ділянка перебувала в оренді СТОВ «Зоря».

Договір оренди було укладено між ОСОБА_1 та на той час директором СТОВ «Зоря» ОСОБА_2 в 2004 році, який зареєстровано в державному земельному кадастрі 14.06.2015.

В квітні 2015 року ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 надати довіреність щодо розпорядження належною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на ім`я ОСОБА_3 ..

Мотивуючи вказане тим, що у зв?язку із закінчення терміну дії попереднього договору оренди та необхідністю укладання нового договору необхідно видати довіреність, а також тим, що вона проживає в іншому населеному пункті, з яким відсутнє пряме сполучення та не має змоги сама прибути для укладення угоди.

Позивач вказувала, що дійсно в квітні 2015 року надала довіреність на ім`я ОСОБА_3 для розпорядження належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 3524080600:02:002:0237.

Вказувала, що була впевнена, що надавала довіреність її для переукладення саме договору оренди вказаної земельної ділянки.

В серпні 2015 року ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 5000,00 грн. як орендну плату за оренду належної їй земельної ділянки за 2015 рік, при цьому в розмові з ОСОБА_2 дійшли згоди про переукладення договору оренди ще на 10 років.

Зазначала, що самого договору оренди чи будь-якого іншого договору вона не підписувала.

Звернувшись за орендною платою в 2016 та 2017 роках їй ОСОБА_2 відмовив у виплаті.

З інформаційної довідки, виданої 26.06.2018 державним реєстратором Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області їй стало відомо, що від її імені було укладено договір міни та належна їй земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_2 .

Вказувала на те, що звернувшись до приватного нотаріуса Новоукраїнського нотаріального округу Української Н.М. вона отримала копію договору міни земельних ділянок та встановила, що 19 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , інтереси якої на підставі нотаріально посвідченої довіреності представляла Погрібна Г.І., було укладено договір міни про те, що ОСОБА_2 міняє земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3524010100:02:003:1600, яка знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства на належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,5439 га, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення переданої у приватну власність земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вважала, що вона під впливом обману видала довіреність на представлення своїх інтересів з питань користування власною земельною ділянкою, яка знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району і саме на підставі цієї довіреності 19.10.2015 ОСОБА_3 уклала від її імені договір міни, за яким належна їй земельна ділянка площею 5,5439 га перейшла у власність ОСОБА_2 , а земельна ділянка площею 0,1000 га перейшла у власність ОСОБА_1 без доплати.

Тому, просила:

визнати недійсним договір міни земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 5,5439 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0237, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 19 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1619;

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 5,5439 га, з кадастровим номером 3524080600:02:000:0237 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі договору міни №1619 від 19.10.2015,

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, який укладений 03.11.2015 між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря», зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області Коцюрбою Г.П., номер запису про інше речове право - 12014151; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 26069912 від 12.11.2015, предметом якого є право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 5,5439 га, кадастровий №3524080600:02:000:0237, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області,

скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що виникла на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 03.11.2015 між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря», зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області Коцюрбою Г.П., номер запису про інше речове право - 12014151; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 26069912 від 12.11.2015 року, предметом якого є право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 5,5439 га, кадастровий №3524080600:02:000:0237, яка розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір міни земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 5,5439 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0237, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 19 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1619.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 5,5439 га, із кадастровим номером 3524080600:02:000:0237 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі договору міни №1619 від 19.10.2015.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, який укладений 03.11.2015 між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря», зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області Коцюрбою Г.П., номер запису про інше речове право - 12014151; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 26069912 від 12.11.2015 року, предметом якого є право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 5,5439 га, кадастровий №3524080600:02:000:0237, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що виникла на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 03.11.2015 між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря», зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області Коцюрбою Г.П., номер запису про інше речове право - 12014151; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 26069912 від 12.11.2015 року, предметом якого є право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 5,5439 га, кадастровий №3524080600:02:000:0237, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких ставлять питання про скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову (том 1 а.с. 85-93,186-189).

Посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судового рішення.

Позивач подала відзиви на апеляційні скарги, в яких просить рішення суду залишити без змін, а скарги без задоволення. Вважає, що судом першої інстанції дотримано норми чинного законодавства під час ухвалення судового рішення (том 1 а.с. 133-139,207-211).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про задоволення апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія КР №3524080600:02:00:166, ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) є власником земельної ділянки площею 5,54 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області для ведення товарного сільгоспвиробництва №166 (том 1 а.с.16).

Цільове призначення вказаної земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності зареєстроване за №11651075, виданого 19.10.2015 державним реєстратором Українською Н.М. приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області.

15.04.2015 від імені ОСОБА_1 видано нотаріально посвідчено довіреність, якою уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси з питань користування належною їй земельною ділянкою, в тому числі і з правом укладання договорів оренди або обміняти земельну ділянку на іншу земельну ділянку (том 2 а.с. 95).

19 жовтня 2015 року ОСОБА_2 , з однієї сторони та з другої сторони ОСОБА_1 , від імені якої діяла згідно нотаріально завіреної довіреності ОСОБА_3 , уклали договір міни земельних ділянок (том 1 а.с. 20-22).

З вказаного договору вбачається, що ОСОБА_2 міняє земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, цільове призначення для ведення фермерського господарства, право власності якої посвідчується свідоцтвом про право власності НОМЕР_2 , індексний номер 36869828, виданим Реєстраційною службою Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області 28.04.2015 з кадастровим номером 3524010100:02:003:1600 та зареєстрованим в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 28.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 626650435240 згідно витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності зареєстроване за №9505966, виданого 28.04.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції Гайдученко Н.Л. на належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,5439 га, №166.

Після обміну земельних ділянок - ОСОБА_2 належить земельна ділянка, площею 5,5439 га, яка знаходиться на території Глодоської сільської ради, Новоукраїнського району Кіровоградської області, а ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,1000 га, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (том 1 а.с.20-22).

Звернувшись із даним позовом позивач просила визнати укладений від її імені договір міни недійсним з тих підстав, що договір міни укладений внаслідок зловмисної домовленості її представника ОСОБА_3 , з ОСОБА_6 .

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог , із мотивів, які викладені у позовній заяві.

З такими висновком колегія суддів не погоджується.

Встановлена пунктом 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (у редакції, чинній на момент вчинення оспорюваних правочинів) передбачала винятки, одним з яких була можливість обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону, а не земельної частки (паю) на іншу земельну частку (пай).

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі їх придбання за договором міни.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (частини перша-третя статті 715 ЦК України).

У разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву (частина перша статті 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)») ( далі - Закон № 899-IV).

Сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку (абзац одинадцятий частини першої статті 5 Закону № 899-IV).

Частина перша статті 14 Закону № 899-IV визначає один з випадків можливого обміну земельними ділянками, що використовуються їхніми власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не регулює обмін земельними частками (паями), права на які підтверджені сертифікатом, і розподіленими та визначеними у натурі земельними ділянками, які ще не зареєстровані за власниками земельних часток (паїв).

Стаття 14 Закону № 899-IV не забороняє можливість обміну земельними ділянками, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в інших випадках, ніж той, який визначений у частині першій цієї статті, як і не забороняє можливість обміну іншими, ніж призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, визначена у підпункті «б» пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2019 року, та виключення з неї можливості обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону стосуються не тільки земельних ділянок, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а й інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Наявність у сільських, селищних, міських рад і районних державних адміністрацій передбаченого в абзаці одинадцятому частини першої статті 5 Закону № 899-IV повноваження оформляти матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку (з 01 січня 2019 року - до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку), не виключає можливість обміну згідно з чинним законодавством земельними ділянками, на які вже були видані державні акти на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

У своєму рішенні від 22 травня 2018 року Європейський суд з прав людини у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (Zelenchuk and Tsitsyura v. Ukraine), що набуло статусу остаточного 22 серпня 2018 року, зазначив, що законодавча заборона відчуження земельних ділянок становить втручання у мирне володіння майном заявників (§ 104). Заборона відчуження та її продовження мали підґрунтя у національному законодавстві, яке ніколи не визнавалось неконституційним (§ 105). Органи влади України послідовно протягом майже двох десятиліть визначали своєю метою кінцеве запровадження належним чином врегульованого ринку землі, розглядаючи заборону відчуження як проміжний етап на шляху до досягнення цієї мети. Сам характер заборони відчуження, проголошена ціль її запровадження та продовження полягали по суті у наданні часу для розгляду можливих альтернатив абсолютній забороні продажу (§ 129).

Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018 року у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine, заяви № 846/16 і № 1075/16) не може трактуватися як спеціальний дозвіл на вільний обіг земельних ділянок сільськогосподарського призначення безвідносно до приписів нормативних актів України.

Такий висновок відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 (касаційне провадження № 14-66цс19), у якому відступлено від висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-172цс14, від 11 лютого 2015 року у справі № 6-5цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-464цс16.

Суд першої інстанції установив, що оспорюваний договір міни (обміну) земельних ділянок від 19 жовтня 2015 року укладено між власниками, яким земельні ділянки належали на праві приватної власності.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обмінялися сформованими земельними ділянками з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і для ведення фермерського господарства, та які зареєстровані, а тому на спірні правовідносини не поширюються положення Закону № 899-IV.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 383/1486/15-ц (провадження № 61-2629св18) зроблено висновок щодо застосування статті 232 ЦК України та вказано, що «під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, що представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен утілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним.

Тобто, в основу зловмисної домовленості покладено умисні дії представника, який усвідомлював, що вчиняє правочин усупереч інтересам довірителя та бажав (або свідомо допускав) їх настання. При цьому не має значення, від кого виходила ініціатива здійснити змову - від представника чи від другої сторони правочину. Головне, що характеризує цей правочин - наявність усвідомленості і волі другої сторони правочину та представника на здійснення дій усупереч інтересам особи, яку він представляє. Кваліфікація правочину, як вчиненого внаслідок зловмисної домовленості, зумовлює встановлення, що: від імені однієї із сторін правочину виступав представник, хоча й не виключаються випадки, коли від імені обох сторін виступають представники; зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника; існував умисел в діях представника щодо зловмисної домовленості; настали несприятливі наслідки для особи, яку представляють; існує причинний зв`язок поміж зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють».

Згідно із довіреністю від 15.04.2015 ОСОБА_1 видала нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси з питань користування належною їй земельною ділянкою, площею 5,54 га, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області для ведення товарного сільгоспвиробництва №166, в тому числі і з правом укладання договорів оренди або обміняти земельну ділянку на іншу земельну ділянку (том 2 а.с. 95).

У вказаній довіреності позивач підтвердила, що довіреність відповідає її дійсним намірам створити відповідні юридичні наслідки.

Вказана довіреність недійсною не визнана.

Крім того, позивачем не доведено факту існування зловмисної домовленості її представника ОСОБА_3 , з набувачем земельної ділянки ОСОБА_6 .

Колегія суддів вважає, що за таких обставин, у задоволенні позову про визнання недійсним договору міни земельної ділянки слід відмовити через його необґрунтованість.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, визнання недійсним договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 03.11.2015 між ОСОБА_2 . Та СТОВ «Зоря» та скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно, яку проведено на підставі цього договору, оскільки вони є похідними від основної вимоги про визнання недійсним договору міни.

Доводи апеляційних скарг дають підстави для висновку, що оскаржене судово рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, з урахуванням позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладеної у постанові від 02.12.2020 у справі 396//419/18 у подібних правовідносинах.

Судовий збір підлягає розподілу у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», третя особа: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу в Кіровоградській області Українська Наталія Михайлівна про визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації іншого речового права - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4228,80 грн. та на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4228,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

13.09.2022 - складено постанову.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний