Рішення

від 30.08.2022 по справі 463/9409/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/9409/21

Провадження № 2/463/208/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради 208545 грн. 18 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Львівської міської ради (далі - ЛМР) від 13.12.2012 №1977 відповідачу, зокрема п.2 передано земельні ділянки на АДРЕСА_1 , для обслуговування будівель і споруд майнового комплексу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі комерції; 2.1 площею 0,1694 га в оренду терміном на 10 років; 2.2 площею 0,1603 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень в оренду терміном на 5 років; п.3 громадянці ОСОБА_3 у місячний термін укласти з ЛМР договори оренди та провести їх державну реєстрацію.

Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:08:002:0013, площею 0,1603 га за адресою: АДРЕСА_1 , 22.12.2014 зареєстроване за позивачем. Крім цього, міститься запис про інше речове право №8217383 від 22.12.2014 за видом речового права - право оренди земельної ділянки, підстава - договір оренди земельної ділянки №Л-1811 від 01.08.2013, строк дії речового права до 13.12.2017.

Після закінчення терміну дії договору рішення про продовження терміну оренди ЛМР не приймалось.

24.03.2014 за відповідачем зареєстровано право власності на будівлю складу «Н-1», загальною площею 311,7 кв.м, і присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 340261046101.

Разом з тим, представниками відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м.Львові Департаменту містобудування ЛМР було проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 , яким встановлено, що земельна ділянка площею 0,1603 га, кадастровий номер 4610137200:08:002:0013, зайнята будівлею складу «Н-1», загальною площею 311,7 кв.м, яка перебуває у власності відповідача, тобто остання фактично використовує цю земельну ділянку за відсутності відповідних рішень ЛМР про передачу її у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, про що складено акт від 16.10.2020 №136 та вимогу від 29.12.2021 №136/1.

У зв`язку з наведеним на підставі ст.13 Конституції України, ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.12, 93, 96, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, у відповідача як власника нерухомого майна виник обов`язок не лише звернутися до органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки та оформити і зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, а й сплачувати орендну плату за користування ними, однак цього не зробила, у зв`язку з чим ОСОБА_3 як фактичний користувач земельної ділянки, яка без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, що мала заплатити за користування земельною ділянкою, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати ВС від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також постанові ВС від 12.04.2019 у справі №922/981/18.

Згідно з інформацією з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.05.2021 №1180, виданого відділом у м.Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:002:0013 становить 2317168 грн. 56 коп., річний розмір орендної плати згідно з п.5 ухвали ЛМР №1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м.Львові» встановлено 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, відповідно розмір збитків, завданих власнику землі за період з 01.08.2018 по 31.07.2021 становить 208545 грн. 18 коп., які просить стягнути на користь позивача як представника територіальної громади з відповідача.

Ухвалою від 21.09.2021 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначити судове засідання для розгляду справи по суті 20.10.2021, яке неодноразово відкладалося, востаннє на 31.08.2022.

В судовому засіданні відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про призначення експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Вважає, що доводи відповідача належними доказами не підтверджені та є безпідставними, а тому враховуючи користування відповідачем земельною ділянкою кадастровий номер 4610137200:08:002:0013, площею 0,1603 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу, просила за користування такою стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.48). Зазначив, що відповідач 25.01.2021 зверталася до позивача для пролонгації оренди земельної ділянки, однак 27.01.2021 її заява була повернута без виконання у зв`язку з ненаданням згідно з переліком усіх документів, що на його думку є формальним, з урахуванням також того, що усі необхідні документи були наявні у позивача.

Крім цього, заявлена позивачем до стягнення сума є явно завищеною, непідтвердженою належними і допустими доказами. Враховуючи карантинні обмеження, органи місцевого самоврядування встановлювали понижуючі коефіцієнти нормативної грошової оцінки у відповідний період, навіть звільняли від сплати за оренду нерухомого майна, що у комунальній власності, а докази щодо відсутності рішень щодо понижуючих коефіцієнтів оцінки відсутні. Також вважає, що неправильно застосовано коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельних ділянок, що найбільше впливає на розмір недоотриманої орендної плати і неправильне застосування якого може вплинути на права і обов`язки відповідача. Також позивачем не надано доказів щодо спів падіння Кф витягу із інформацією щодо Кф, яка зазначена у технічній документації із нормативної грошової оцінки земель, що була затверджена відповідною радою і є первинним документом, що може теж необґрунтовано і неправомірно збільшити суму недоотриманої орендної плати. Правова позиція у подібних правовідносинах, викладена у Постанові ВП від 16.02.2021 у справі №921/530/18.

Враховуючи наведене просив врахувати наведений ним у клопотанні про призначення експертизи розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно за відповідачем 24.03.2014 зареєстровано право власності на будівлю складу «Н-1», загальною площею 311,7 кв.м, і присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 340261046101.

Вказане нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:08:002:0013, площею 0,1603 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить територіальній громаді м.Львова та яка була передана в оренду відповідачу до 13.12.2017.

Як вбачається з копії акта обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 16.10.2020 №136 ухвал міської ради щодо продовження терміну оренди вказаної земельної ділянки не приймалось, документи, які посвідчують право користування такою відсутні, однак фактично використовується для обслуговування частини складу «Н-1» на АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

При цьому, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеному у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Вищенаведене також свідчить про необґрунтованість посилань представника відповідача на те, що відповідач 25.01.2021 зверталася до позивача для пролонгації оренди земельної ділянки, однак 27.01.2021 її заява була повернута без виконання у зв`язку з ненаданням згідно з переліком усіх документів, що на його думку є формальним, з урахуванням також того, що усі необхідні документи були наявні у позивача.

Як вбачається з витягу з технічної документації від 14.05.2021 №1180 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:002:0013, площею 0,1603 га за адресою: АДРЕСА_1 , така становить 2317168 грн. 56 коп.

Відповідно до розрахунку суми збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування, розмір орендної плати за період з 01.08.2018 по 31.12.2018 складає 28964 грн. 61 коп., за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 69515 грн. 06 коп., за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 69515 грн. 06 коп., за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 - 40550 грн. 45 коп.

Вказаний розрахунок заборгованості підтверджується належними доказами та є обґрунтованим, а тому суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем неправильно застосовано коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельних ділянок, оскільки для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання, а відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст.106 ЦПК України, на подання до суду висновку експерта, складеного на його замовлення з цього приводу.

Необґрунтованим є і посилання відповідача на Постанову ВП від 16.02.2021 у справі №921/530/18, оскільки спір у такій стосується інших обставин.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що заявлена позивачем до стягнення сума є явно завищеною ще й з тих підстав, що враховуючи карантинні обмеження, органи місцевого самоврядування встановлювали понижуючі коефіцієнти нормативної грошової оцінки у відповідний період, навіть звільняли від сплати за оренду нерухомого майна, що у комунальній власності, а докази щодо відсутності рішень щодо понижуючих коефіцієнтів оцінки відсутні, оскільки жодних доказів на підтвердження таких доводів представником відповідача не представлено всупереч вимогам ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника вказаної ділянки, зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Львівській міській рада на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Разом з тим, із розрахунку суми недоотриманих коштів слід виключити обраховану позивачем суму безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за березень 2020 року - 5792 грн. 92 коп. (69515,06/12=5792,92), оскільки, обґрунтовуючи звернення до суду із вищевказаним позовом тим, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно у вигляді коштів від орендної плати, тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача, ЛМР не враховано, що відповідно до п.52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, орендна плата за період з 1 березня по 31 березня 2020 року не нараховується і не сплачується, а тому не можна вважати нараховану за вказаний період суму не отриманою позивачем від відповідачів орендною платою, а, відповідно, і безпідставно збереженими відповідачем коштами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь Львівської міської ради слід стягнути безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610137200:08:002:0013, площею 0,1603 га за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.08.2018 по 31.07.2021 в сумі 202752 грн. 26 коп. (заявлені до стягнення 208545,18 грн. - 5792,92 грн. за березень 2020 року).

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені (а.с.25) судові витрати, що становлять 3129 грн. судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 3042 грн. 08 коп. (3129грн.*202752,26грн./208545,18грн.).

Керуючись ст.12, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради 202752 грн. 26 коп. (двісті дві тисячі сімсот п`ятдесят дві гривні двадцять шість копійок) безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради 3042 грн. 08 коп. (три тисячі сорок дві гривні вісім копійок) судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок,1, код ЄДРПОУ - 04055896.

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 05.09.2022.

Суддя: Р.Я. Головатий