Постанова

від 10.09.2022 по справі 914/16/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2022 р. Справа №914/16/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімал-Трейдінг» №4 від 30.06.2022 (Вх. № ЗАГС 01-05/1538/22 від 04.07.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2022 (повний текст складено 20.06.2022)

у справі №914/16/22

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімал-Трейдінг», м. Львів

про стягнення 8 738, 82 грн

Короткий зміст позовних вимог.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ТОВ «Оптімал Трейдінг» про стягнення 8 738, 82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31.10.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України. За результатами габаритно-вагового контролю складено довідку № 0018838 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.10.2019 та акт № 048122 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.10.2019, на підставі якого проведено розрахунок № 01 від 31.10.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 314,80 євро, що станом на 31.10.2019 еквівалентна 8 738, 82 грн, перевізник у встановлений нормами законодавства строк плати не вніс, тому такі обставини, на думку позивача, є підставою для стягнення плати у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2022 у справі №914/16/22 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Оптімал-Трейдінг» в дохід Державного бюджету України на р/р UA 758999980313191216000019751 суму в розмірі 8 738, 82 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Стягнуто з ТОВ «Оптімал-Трейдінг» на користь Державної служби України з безпеки на транспорті суму в розмірі 2 270, 00 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки відповідачем не спростовано факт перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом та не надано доказів оскарження в установленому порядку дій працівників Управління Укртрансбезпеки щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

ТОВ «Оптімал Трейдінг» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2022 у справі №914/16/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права України та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що транспортні засоби, щодо яких було здійснено перевірки, не належать ТОВ «Оптімал Трейдінг», що підтверджується даними реєстраційних документів на транспортні засоби, які долучені позивачем до позовної заяви, водій, який здійснював перевезення, не є працівником відповідача, а, відповідно, перебуває у трудових чи цивільно- правових відносинах із власником транспортних засобів ТОВ «ВАМОІЛ-Л».

Скаржник зазначає, що ТОВ «Оптімал Трейдінг» не здійснювало перевезення 31.10.2019 а.д. М- 12 191 км+100м, транспортні засоби, щодо яких було здійснено перевірку, не належать відповідачу, водій, який керував транспортними засобами не перебуває з відповідачем у трудових чи цивільно-правових відносинах, а відтак у відповідача не виникло обов`язку щодо оплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2022, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Оптімал Трейдінг» №4 від 30.06.2022 на рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2022 у справі №914/16/22, апеляційну скаргу ТОВ «Оптімал Трейдінг» вирішено розглядати без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

31.10.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України.

Зокрема, 31.10.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області (місце проведення перевірки: а.д. М-12 191 км + 100 м) проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF, модель FТ ХF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ) з напівпричепом марки ELLINGHAUS, модель К-SТА 24-41/8, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), що перевозив вантаж на підставі товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 3430 від 30.10.2019 по маршруту м. Одеса - м. Львів.

В товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 3430 від 30.10.2019 в графі Автомобільний перевізник, Замовник зазначено ТзОВ Оптімал - Трейдінг. Вантажоодержувач - ТзОВ Альянс енерго трейд для ТзОВ Оптімал - Трейдінг.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку № 006682 від 28.10.2019, графіка проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області в період з 28.10.2019 по 03.11.2019.

За результатами проведеного зважування транспортного засобу на підставі талону (роздруківки) зважування № 29561 від 31.10.2019 зафіксовано перевищення вагових параметрів, а саме: навантаження на строєну вісь транспортного засобу- 24.15т, при нормативно визначених 22 т.

За результатами габаритно-вагового контролю складено довідку № 0018838 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.10.2019 та акт № 048122 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.10.2019, на підставі якого проведено розрахунок № 01 від 31.10.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 314,80 євро.

Окрім того, за результатами вищезазначеного порушення складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 181280 від 31.10.2019.

01.11.2019 відповідачу було направлено лист про необхідність сплати грошових коштів в розмірі 8 738, 82 грн, з копіями відповідних документів.

Відповідачем кошти в сумі 8 748,82грн на рахунок управління казначейства у м. Тернополі не перераховано, що стало підставою для звернення із даним позовом.

Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до абз.4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.п.15, 27 п.5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина четверта статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 29 Закону України "Про дорожній рух").

У пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється (пункт 22.5 Правил дорожнього руху).

За змістом пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879 здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 3 якого визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 803/3/18, від 12.02.2020 у справі № 926/16/19, зазначено, що плата за проїзд великоваговим транспортним засобом за своєю правовою природою не є штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, а порядок справляння, в тому числі розрахунку уповноваженим органом, регламентовано Порядком № 879.

У цій справі вимоги про стягнення з відповідача плати за проїзд заявлено на підставі акта та розрахунка, складених Укртрансбезпекою, при здійсненні перевірки відповідності габаритно-вагових параметрів транспортного засобу відповідача.

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (пункт 22 Порядку № 879).

У пунктах 23, 24 Порядку № 879 передбачено, що власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Системний аналіз цих нормативних приписів свідчить про те, що вони визначають у взаємозв`язку окрему процедуру припинення порушення та відшкодування перевізником завданої шкоди, що складається з послідовності дій порушника (1) приведення у відповідність до нормативів габаритно-вагових параметрів транспортного засобу; (2) здійснення перевізником плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України; (3) проходження транспортним засобом повторного габаритно-вагового контролю, за результатами якого фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, тобто обов`язкове вчинення всієї сукупності цих дій до продовження транспортним засобом порушника подальшого руху за маршрутом.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Таким чином, сума 314, 80 євро станом на 31.10.2019, тобто на день проведення перевірки та здійснення розрахунку за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, еквівалентна 8 738, 82 грн.

Щодо твердження скаржника, що ТОВ «Оптімал Трейдінг» не здійснювало перевезення 31.10.2019 а.д. М- 12191 км+ 100 м, а відтак у відповідача не виникло обов`язку щодо оплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, судова колегія зазначає таке.

Згідно із положеннями частин першої та третьої ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Товарно-транспортна накладна є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Оформлена товарно-транспортна накладна має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення. Товарно-транспортна накладна не визначає правовий статус суб`єктів перевезення, не встановлює належність транспортного засобу, а виключно є документом обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (надалі Правила перевезень), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Абзацом 2 п. 11.1. розділу 11 Правил перевезень визначено, що товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначення неповних відомостей, що мало місце при оформленні ТТН № 3430 від 30.10.2019, не спростовує фактичне перевезення вантажу та оформлення такої ТТН, що була надана водієм транспортного засобу під час проведення перевірки працівникам позивача, та достовірність наведеної в ній інформації, зокрема, що відповідач ТОВ Оптімал - Трейдінг є автопідприємством, тобто перевізником, замовником (платником) та вантажоодержувачем.

Скаржником не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували викладену в ТТН інформацію щодо перевізника вантажу, замовника, вантажоодержувача та вантажовідправника вантажу.

У розділі 1 Правил перевезень, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 926/16/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником належними та допустимими доказами не обгрунтовано підставності заперечень, викладених в апеляційній скарзі.

З огляду на вищенаведені обставини у сукупності судова колегія прийшла до висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно ст.86 ГПК Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2022 у справі №914/16/22 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2022 у справі №914/16/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімал-Трейдінг» №4 від 30.06.2022 (Вх. № ЗАГС 01-05/1538/22 від 04.07.2022) - без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника

2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.