Рішення

від 05.09.2022 по справі 910/17680/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2022Справа № 910/17680/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпайп Україна"

про розподіл судових витрат

у справі № 910/17680/21

за позовом Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпайп Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Емерсон"

про стягнення 26 104 373,67 грн

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бенчук О.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача Чобанюк Т.М.;

від відповідача Буняк Ю.І.;

від третьої особи не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпайп Україна" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 26 104 373,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 2019/п/ОО/226 від 27.02.2019, укладеного між сторонами, внаслідок поставки позивачу товару неналежної якості.

Ухвалою суду від 08.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 (суддя Удалова О.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

09.08.2022 відповідачем через електронну пошту суду подано заяву про залучення до матеріалів справи доказів понесення останнім судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 120 000,00 грн, а також витрат на проведення експертизи в розмірі 78 000,00 грн для ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 10.08.2022 розгляд вказаної заяви призначено в судовому засіданні на 18.08.2022.

17.08.2022 позивачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18.08.2022, яка занесена до протоколу судового засіданні, в судовому засіданні оголошено перерву до 23.08.2022 о 16:30 год.

22.08.2022 відповідачем подано додаткові пояснення щодо окремих питань, викладених в заяві позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23.08.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд заяви про винесення додаткового рішення на 06.09.2022 о 15:15 год.

Ухвалою суду від 29.08.2022 задоволено клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 05.09.2022 задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримав, представник позивача просив зменшити розмір заявлених до стягнення витрат.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд заяви щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/17680/21, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, у відзиві на позов відповідачем в попередньому (орієнтованому) розрахунку судових витрат зазначалось про понесення витрат на правничу допомогу, орієнтований розмір яких може становити 298 000,00 грн, докази чого будуть надані суду до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відповідачем такий розмір визначено в розмірі 120 000,00 грн витрат на правничу допомогу, а також 78 000,00 грн витрат на проведення експертизи.

На підтвердження понесення заявлених до стягнення витрат відповідачем надано суду:

- договір № 135/3/2021ГП від 09.11.2021 про надання правової допомоги, укладений між відповідачем (замовник) та Адвокатським об`єднанням «БРАНТ» (адвокатське об`єднання), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати оплатну правову допомогу клієнту в тих обсягах і на тих умовах, які зазначені в договорі;

- ордер серії КС № 758875 від 30.11.2021, виданий адвокату Адвокатського об`єднання «БРАНТ» Буняку Ю.І. на підставі вищевказаного договору;

- рахунок № 135/3/2021-ГП-01 від 09.11.2021 на суму 60 000,00 грн та виписку з банківського рахунку адвокатського об`єднання про оплату вказаного рахунку, а також рахунок № 135/3/2021-ГП-02 від 05.07.2022 на суму 60 000,00 грн;

- акт № 135/3/2021-ГП-01 від 05.08.2022 про надання правової допомоги на суму 120 000,00 грн, складений між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «БРАНТ»;

- звіт про надану правову допомогу від 05.08.2022.

Також на підтвердження витрат на проведення експертизи в розмірі 78 000,00 грн відповідачем надано суду рахунок-фактуру № 18112021/1 від 18.11.2021 на суму 78 000,00 грн, а також платіжне доручення № 4763 від 19.11.2021 на суму 78 000,00 грн.

Заперечуючи проти покладення на позивача заявлених відповідачем витрат, позивачем зазначається, що назва договору та ордеру, на підставі якого виданий такий ордер, відрізняються, також у звіті про надану правову допомогу вказано, що остання надана Товариству з обмеженою «МІКРО ТРОНІК», а не відповідачу у даній справі.

Позивач зазначає, що дана справа не є складною, а відповідно витрати на послуги адвоката в розмірі 120 000,00 грн є завищеними та підлягають зменшенню.

Стосовно витрат на проведення експертизи позивач вказує, що такі витрати були понесені за ініціативою відповідача, що не було пов`язано з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, відтак, на переконання позивача, зазначене є підставою, яка доводить відсутність підстав для покладення таких витрат на позивача.

Як вказувалось вище, відповідачем 22.08.2022 подані додаткові пояснення щодо окремих питань, в яких відповідачем серед іншого визнано технічну описку в звіті про надану правову допомогу від 05.08.2022, а саме в зазначенні товариства, якому надавалась така допомога, водночас, відповідач вказує, що згідно зі змістом такого звіту є очевидним, що правова допомога надавалась саме відповідачу у даній справі. Окрім того, відповідачем надано докази оплати рахунку № 135/3/2021-ГП-02 від 05.07.2022 на суму 60 000,00 грн.

Оцінивши подані докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1 укладеного між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «БРАНТ» договору, врахувавши складність справи, кваліфікацію, досвід та завантаження адвокатського об`єднання та інші обставини, сторони дійшли згоди, що основна вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором становить 120 000,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 4.1.1 договору сторони домовились, якщо за результатами участі адвокатського об`єднання в будь-яких процесах врегулювання/вирішення буде досягнута умов у справі, що відповідають інтересам клієнта (відмовлено в позові, припинено розгляд, зафіксовано погоджені клієнтом домовленості з позивачем тощо) замовник сплачує адвокатському об`єднанню винагороду в розмірі 100 000,00 грн без ПДВ, протягом 3-ох банківських днів з моменту досягнення таких умов.

Як погоджено сторонами в п. 4.2 договору, оплата основної вартості правової допомоги за цим договором здійснюється клієнтом в наступному порядку:

Протягом 3-ох банківських днів з моменту підписання договору клієнт здійснює на користь адвокатського об`єднання перший авансовий платіж в розмірі 60 000,00 грн без ПДВ;

Клієнт здійснює остаточний розрахунок в розмірі 60 000,00 грн без ПДВ протягом 3-ох банківських днів з моменту винесення рішення суду першої інстанції та/або припинення судового розгляду справи з незалежних від адвокатського об`єднання підстав.

Так, під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем надано суду рахунки на загальну суму 120 000,00 грн, а також доказів оплати такої суми за надання правової допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Водночас, в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Водночас, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 120 000,00 грн, який погоджений сторонами в договорі № 135/3/2021-ГП від 09.11.2021, є завищеним, у зв`язку з чим, суд вважає за доцільне обмежити розмір таких витрат до 80 000,00 грн з огляду на наступне.

Вищевказаним договором визначено фіксовану вартість оплати гонорару та погоджено її в сумі 120 000,00 грн, водночас, суд зазначає, що станом на момент укладення такого договору (09.11.2021) вказана сума не була пропорційною, оскільки фактично у відповідача на той час могли бути лише копія позовної заяви та ухвала суду про відкриття провадження у справі, тобто адвокатське об`єднання могло станом на момент укладення договору надати консультацію клієнту та розпочати процес підготовки для написання відзиву на позов, а також запланувати можливу кількість участі в судових засіданнях.

Проте, визначення таких витрат в розмірі 120 000,00 грн є завищеним та не пропорційним.

Водночас, суд погоджується з тим, що Адвокатським об`єднання «БРАНТ» були надані відповідачу у даній справі послуги з правничої допомоги, проте, суд вважає за можливе зменшити розмір таких витрат до 80 000,00 грн, відповідно витрати на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн підлягають покладенню на відповідача.

Щодо витрат відповідача на проведення експертизи у даній справі в розмірі 78 000,00 грн, суд зазначає про таке.

До відзиву на позовну заяву відповідачем було додано висновок експерта № 15077 від 29.11.2021, поряд з цим, у самому відзиві на позов, вказуючи попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, відповідачем було зазначено витрати на правову допомогу, проте про витрати, пов`язані з проведенням експертизи, відповідачем не зазначено, в той час як з наданих відповідачем документів (рахунку № 18112021/1 від 18.11.2021, а також платіжного доручення від 19.11.2021) вбачається, що такі витрати були ним понесені до подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не доведено необхідність проведення експертного дослідження у даній справі на його замовлення, при цьому, висновок експерта оцінюється судом поряд з іншими доказами, наданими сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Також суд зазначає, що при ухваленні судом рішення у даній справі про відмову в задоволенні позову судом на брався до уваги експертний висновок № 15077 від 29.11.2021, доданий відповідачем до позову, а мотиви відмови в позові грунтуються на інших доказах (аналізі змісту договору поставки з додатками, технічних паспортів тощо).

Враховуючи викладене, зважаючи, що відповідачем не доведено факту того, що понесення таких витрат було фактичним та неминучим, суд не вбачає підстав для покладення витрат на проведення експертизи на позивача у даній справі.

Відповідно, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме витрат відповідача на правничу допомогу та витрат за проведення експертизи підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 80 000,00 грн витрат на послуги адвоката, в задоволенні іншої частини заяви суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпайп Україна" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі № 910/17680/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, код 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпайп Україна" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, поверх 4, код 38576489) витрати на правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн. (вісімдщесят тисяч гривень) 00 коп.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 19.09.2022.

Суддя О.Г. Удалова