Постанова

від 06.03.2023 по справі 910/17680/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2023 р. Справа№ 910/17680/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022

у справі № 910/17680/21 (суддя: Удалова О.Г.)

за позовом Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпайп Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Емерсон"

про стягнення 26 104 373,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастерпайп Україна" грошових коштів у розмірі 26 104 373,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки від 27.02.2019 № 2019/п/ОО/226 внаслідок поставки позивачу товару неналежної якості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у справі № 910/17680/21 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем під час розгляду даної справи не доведено: факту поставки йому відповідачем товару неналежної якості станом на момент передачі такого товару, існування недоліків в його роботі саме після проведення монтажу та пусконалагоджувальних роботах, про що було відомо позивачу, проте за відсутності звернення до відповідача (як постачальника) та виробника такого товару щодо виявлення недоліків в його роботі, відповідно до узгодженого сторонами в договорі порядку виявлення дефектів та недоліків в роботі товару, подальша експлуатація такого товару з недоліками спричинила його подальше руйнування.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 заяву ТОВ "Мастерпайп Україна" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі № 910/17680/21 задоволено частково. Стягнуто з АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат на користь ТОВ "Мастерпайп Україна" витрати на правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21 та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до ТОВ "Мастерпайп Україна" про стягнення грошових коштів у розмірі 26 104 373,67 грн задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваних рішень були неповно з`ясовані обставини справи, наявна невідповідність викладених в них висновків фактичним обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на те, що ТОВ "Мастерпайп Україна" порушуючи умови укладеного договору, нехтуючи положеннями чинного законодавства України та загальноприйнятими господарсько-партнерськими відносинами, не виконало передбачені договором вимоги щодо відновлення порушених прав покупця спричинених поставкою неякісної продукції. Зауважує, що висновок судового експерта одержаний позивачем з дотриманням норм законодавства, відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України, є належним, достовірним та допустимим доказом, на підставі якого можна встановити обставини, які входять в предмет доказування і який створено (отримано) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи та вимогам статті 98 ГПК України. Зазначає, що сума стягнутих судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн. не підлягає задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю, а також те, що при ухваленні додаткового рішення місцевий господарський суд порушив норми процесуального законодавства.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022, апеляційну скаргу у справі № 910/17680/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), ОСОБА_4, Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21 відкладено до надходження матеріалів справи № 910/17680/21 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17680/21.

До Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 22.09.2022 надійшли матеріали справи № 910/17680/21.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів ОСОБА_4 та Гаврилюка О.М., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2022 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 справу № 910/17680/21 за апеляційною скаргою АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Пономаренко Є.Ю.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 14.11.2022; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

02.11.2022 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21 - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що в апеляційній скарзі не зазначено в чому полягає неправильність встановлення судом першої інстанції обставин справи чи неповнота дослідження доказів, рівно як і відсутня вказівка на неправильно застосовані норми права та в чому це проявилось. Тобто, не наведено підстав скасування рішення і їх обґрунтування, а лише скопійовано доводи позовної заяви.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 задоволено клопотання представника АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.11.2022 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення позивача на відзив, у яких останній просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У зв`язку з відсутністю енергопостачання, судове засідання у справі № 910/17680/21, призначене на 14.11.2022, не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 розгляд апеляційної скарги АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21 призначено в режимі відеоконференції на 12.12.2022.

У судовому засіданні 12.12.2022 оголошено перерву до 23.01.2023.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), ОСОБА_4, Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 справу № 910/17680/21 за апеляційної скаргою АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), ОСОБА_4, Пономаренко Є.Ю.

У зв`язку з технічною неможливістю здійснення фіксації судового засідання через підсистему відеоконференцзв`язку, судове засідання, призначене на 23.01.2023 в режимі відеоконференції, не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 розгляд апеляційної скарги АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21 призначено в режимі відеоконференції на 06.03.2023.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 справу № 910/17680/21 за апеляційною скаргою АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Гаврилюк О.М.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржувані рішення скасувати та прийняти нові рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі та відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.03.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи в судове засідання 06.03.2023 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерсон".

Відповідно до частин 2, 3 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, яка повідомлена про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 27.02.2019 між ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець), яке змінило свою організаційно-правову форму на акціонерне товариство, та ТОВ "Мастерпайп Україна" (постачальник) укладено договір поставки № 2019/п/ОО/226, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар згідно зі специфікацією, яка є додатком до договору та є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених договором (в редакції протоколу розбіжностей).

Договір укладено між сторонами з протоколом розбіжностей, про що вказано на останній сторінці договору (далі по тексту редакція договору від 27.02.2019 № 2019/п/ОО/226 наводиться в узгодженій редакції, що викладена в протоколі розбіжностей, підписаній сторонами 11.03.2019).

Згідно з пунктом 2.3 договору якість товару повинна відповідати вимогам, встановленим в країні виробника такого товару.

За умовами пункту 2.4 договору постачальник гарантує належну якість товару, тобто можливість його використання за його цільовим призначенням та досягнення в процесі використання експлуатаційних характеристик, заявлених його виробником в товаросупровідній документації.

Якість товару підтверджується відповідним документом про якість (пункт 2.4.1 договору).

Відповідно до пункту 2.4.2 договору гарантійний строк на товар складає 18 календарних місяців, наступних за датою підписання акта приймання-передачі та документів, передбачених пунктом 6.3 вказаного договору, або 12 календарних місяців, наступних за датою введення такого товару в експлуатацію, передбачених пунктом 2.6.1 вказаного строку, в залежності від того, який з вказаних періодів часу настане раніше.

Згідно з пунктом 2.5 договору, у випадку виявлення протягом гарантійного строку невідповідності товару вимогам якості, що визначені в пункті 2.4 договору (дефекти товару), покупець негайно повідомляє про це постачальнику з метою приведення їх (дефектів) спільного огляду, результати якого фіксуються у відповідному акті, складеному в письмовій формі в двох екземплярах - по одному для кожної зі сторін, що мають однакову юридичну силу, підписаних сторонами та скріплених відтисками їх печаток.

У пункті 2.5.1 договору сторони домовились, що належним підтвердженням причин виникнення дефектів та підстав для виявлення конкретних способів їх усунення вони вважають заключення виробника такого товару Emerson Automation Solution Reno (США), якому сторони направляють акт про виявлені дефекти.

На підставі акта про виявлені дефекти виробник товару встановлює причини виникнення дефектів, визначає конкретні способи їх усунення та направляє для цього свого сертифікованого представника (пункт 2.5.2 договору).

Відповідно до пункту 2.5.3 договору в тому випадку, коли відповідно до заключення виробника дефектний товар підлягає заміні, така заміна здійснюється постачальником протягом 32 тижнів, які відраховуються лише з моменту отримання постачальником вказаного заключення виробника та письмової вимоги покупця про заміну товару.

В тому випадку, якщо заключенням виробника буде встановлено, що виявлені протягом гарантійного строку дефекти товару виникли після моменту поставки товару внаслідок порушення покупцем правил зберігання та/або експлуатації такого товару, діями третіх осіб, випадку або непереборної сили, всі витрати на усунення таких дефектів в т.ч., але не обмежуючись, на оплату сертифікованого представника виробника товару, несе покупець, а сума таких витрат визначається виробником товару. В протилежному випадку виявлені протягом гарантійного строку дефекти товару підлягають усуненню за рахунок постачальника (пункт 2.5.4 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що постачальник надає покупцю (його представнику) на товар, що постачається згідно з договором, наступні документи: рахунок-фактуру; документ про якість товару, що постачається; паспорт на товар, а також інструкцію про експлуатацію товару на російській мові, податкові документи; видаткові накладні.

У пункті 6.4 договору сторони погодили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється в порядку, передбаченому Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю якістю, затвердженою постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 з подальшими змінами та доповненнями, в частині, що не суперечить законодавству України.

Згідно з пунктами 6.4.1, 6.4.2 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється протягом не більше ніж 24 годин, наступних за моментом поставки товару. Покупець зобов`язаний перевірити кількість та якість поставленого товару та негайно заявити постачальнику про всі виявлені невідповідності з метою їх перевірки сторонами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2020 (пункт 13.3 договору).

Також протоколом розбіжностей внесено зміни до специфікації.

Відповідно до специфікації відповідач зобов`язався поставити позивачу, зокрема, ножеві задвижки Clarkson KG EMAD13E20H2N2R10Z (DN900), з визначеним матеріалів корпусу, штока втулок, Електропривід AUMA A14.6/GK30.2/AM02.1 живлення 380 VAC/3 Ph/50 Hz, в кількості 5 шт., загальною вартістю 30 500 000,00 грн.

Крім того, укладено додаткові угоди № 1 та № 2 від 25.07.2019.

На виконання умов договору, згідно з актом приймання-передачі від 23.10.2019 № 3 відповідачем передано, а позивачем прийнято товар, передбачений специфікацією, на загальну суму 32 630 467,08 в кількості 5 шт., при цьому вказано, що такий товар передано, зокрема, з документами про якість товару та паспортами, а також інструкцією щодо експлуатації товару на російській мові.

Прийняттю товару передував огляд такого товару відповідно до розділу 6 спірного договору (пункт 3 акта), за результатами якого у покупця відсутні претензії до постачальника.

При цьому, видаткова від 23.10.2019 № 98, долучена до позову, не підписана зі сторони позивача, а підписана відповідачем.

ТОВ "Мастерпайп Україна" виставлено АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" коригувальний рахунок на оплату від 23.10.2019 № 4 на суму 32 630 467,08 грн.

Позивачем 13.11.2019 проведено оплату поставленого відповідачем товару, що підтверджується випискою з банківського рахунку за 13.11.2019.

Крім того, позивачем надано сертифікат якості та відповідності № 3, виданий ТОВ "Емерсон", та паспорти на ножеві задвижки, в яких вказано про товар з заводськими номерами:

- 1102-1909-045592 (встановлено 17.08.2020 по 28.12.2020 - 1124 годин експлуатації);

- 1102-1909-045593 (встановлено 17.08.2020 по 28.12.2020 - 1214 годин експлуатації);

- 1102-1909-045642 (встановлено 17.08.2020 по 04.01.2021 - 824 годин експлуатації);

- 1102-1909-045643 (встановлено 17.08.2020 по 04.01.2021 - 712 годин експлуатації).

Монтаж поставленого товару здійснювався 19.08.2020 підрядними організаціями ТОВ "СУ-7", ТОВ "Інваріант", про що позивачем зазначено у відповіді на відзив (пункт 3 відповідей на запитання відповідача) та відповідні дані про монтаж товару відображені у паспортах.

Водночас акта введення товару в експлуатацію, складеного відповідно до пункту 2.6.1 договору, матеріали справи не містять, тобто представники відповідача та заводу виробника не викликались для введення поставленого відповідачем товару в експлуатацію, що не заперечувалось сторонами під час розгляду даної справи.

Позивачем до відповіді на відзив долучено лист від 15.09.2020 № 52-09/200, адресований відповідачу, в якому ТОВ "Мастерпайп Україна" вказується, що при проведенні робіт по наладці обладнання в запірній арматурі поставлених задвижек є протікання по системі промивки в закритому та відкритому положенні, у зв`язку з чим позивач просив направити компетентних представників для усунення недоліків, водночас доказів направлення такого листа відповідачу позивачем під час розгляду даної справи не надано.

Також, відповідачем до відповіді на відзив додано лист позивача від 19.08.2020 № 52-09/177, в якому позивачем вказувалось, що при проведенні пусконалагоджувальних робіт спеціалістами іншої компанії виявилась невідповіднісь показань електроніки (при повному підняттю ножа на екрані 0 % відкриття та горить сигнальна лампочка "закрито"), у зв`язку з чим позивач просив направити компетентних представників на 21.08.2020 для усунення вказаних недоліків.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів направлення позивачем вищенаведеного листа відповідачу, проте оскільки такий лист наданий безпосередньо відповідачем, у суду відсутні сумніви щодо отримання такого листа відповідачем.

Крім того, відповідачем надано лист від 06.10.2020 № 06/10-20, в якому відповідачем у відповідь на лист позивача від 02.10.2020 № 52-09/2/3 повідомляється, що за попередньою інформацією відомо, що при монтажі обладнання були допущено помилки, які призвели до деформації частини ущільнення та протікання на окремих частинах ущільнень, також на додаток до вказаного відповідачем надано лист від 16.10.2020 № 11/10-20, до якого додано відповідь представництва Еmеrson Україна відносно виїзду та огляду арматури. Водночас доказів направлення таких листів матеріали справи не містять.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом від 10.12.2020 № 52-09/309 та просив направити 11.12.2020 своїх представників для усунення несправностей двох засувок, поставлених відповідачем, оскільки виявлено протікання по ущільненню бризгоулавлюючого ножа. У матеріалах справи відсутні докази направлення такого листа.

Листом від 11.12.2020 № 52-09/316, у відповідь на лист відповідача від 10.12.2020 № 09/12-20 позивач наполягав на прибутті спеціалістів відповідача 14.12.2020 для усунення несправностей двох засувок, поставлених відповідачем.

14.12.2020 комісією позивача в складі: Копилов Д.М., Черкасов С.Е., Козович А.Д. та представника відповідача ОСОБА_2 складено акт, згідно з яким прийнято рішення про звернення постачальника до виробника товару щодо причин виникнення дефектів та можливих способів їх усунення в строк до 24.12.2020.

14.12.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 52-09/8202, в якому вимагав направити своїх представників 15.12.2020 для прийняття ними участі в складанні акта про приховані недоліки продукції, що підтверджується накладною № UA2041768, яка отримана відповідачем 14.12.2020.

15.12.2020 позивачем в односторонньому порядку складено акт № 15/12/2020 про приховані недоліки продукції, за висновками комісії виявлені дефекти та пошкодження свідчать про невідповідність фактичних показників якості товару заявленим, про невірну базову наладку кінцевих вимикачів приводів засувок на заводі-виробнику, що не є результатом порушення позивачем правил зберігання товару, його монтажу та пусконалагоджувальних робіт та/або дій третіх осіб.

Крім того, у наведеному акті зазначено, що у випадку незгоди постачальника з висновками комісії, останній має право звернутись до незалежної компетентної організації.

27.01.2021 позивачем складено акт обстеження запірної арматури, в якому вказано, що такий акт складався за участі представників відповідача, проте такий акт не містить підписів представників останнього, як вказано в акті від 27.01.2021 про відмову від підписання, представники відповідача відмовились від підпису акта про обстеження запірної арматури.

Листом від 03.02.2021 № 52-09/737 позивачем направлявся відповідачу акт про виявлені дефекти, що підтверджується рекомендованим повідомленням та описом вкладення від 03.02.2021. Вказане відправлення отримано відповідачем 22.02.2021.

19.02.2021 позивачем складено акт про виявлені дефекти, в якому вказано, що такий акт складався за участі представників відповідача, проте такий акт не містить підписів представників останнього, як вказано в акті від 19.02.2021 про відмову від підписання, представники відповідача відмовились від підпису акта про виявлені дефекти від 19.02.2021.

Вищевказаний акт був направлений позивачем відповідачу 23.02.2021 листом від 23.02.2021 № 52-09/1160, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 50026054114959, та отриманий відповідачем - 26.02.2022.

Листом від 25.02.2021 № 10/0221 відповідачем надано заперечення по акту про виявлені недоліки від 27.01.2021, в яких зазначено, що зусилля, з яким було зажаті кріплення фланців до задвижки, не відповідали рекомендованим інструкцією товару та були недостатні. При цьому, за твердженнями відповідача, викладеними у вказаному листі, відсутність протікань між фланцями та задвижкою не свідчить про кріплення фланців належним чином.

Також у запереченнях відповідача від 03.03.2021 № 01/03/21 щодо акта про виявлені дефекти від 19.02.2021 вказано, що при аналізі серійних номерів проводів та відповідних задвижек було виявлено, що серійні номери приводів на таких задвижках станом на 19.02.2021 не відповідають серійним номерам приводів, які були встановлені заводом виробником на момент відправлення з заводу, що, у свою чергу, призвело до збою налаштувань кінцевих вимикачів, та такі налаштування були проведені замовником товару без повідомлення про це постачальника та виробника товару. Крім того, у запереченнях відповідач посилається на невірний монтаж поставленого ним позивачу товару, що призвело до виникнення дефектів в його роботі, у зв`язку з його некоректним налаштуванням при монтажі.

У листі від 03.03.2021 № 02/03/21 відповідачем не заперечується факт проведення спільного огляду стану запірної арматури 21.01.2021 та 19.02.2021. Разом із тим, відповідач зазначає, що акти не були складені в присутності його представників, а надіслані останньому поштою, у зв`язку з чим у відповідача була відсутня можливість ознайомитись з такими актами в момент їх складення та надати свої зауваження та заперечення. Відповідач не заперечує щодо проведення ще одного спільного огляду, у зв`язку з чим просить позивача організувати підключення електроприводів до електричної мережі для можливості зчитування параметрів та даних.

12.03.2021 позивачем складено акт огляду стану запірної арматури, в якому зазначено, що представник відповідача відмовився від підписання такого акта, що також підтверджується актом про відмову від підпису від 12.03.2021.

Вищенаведений акт направлений позивачем на адресу відповідача супровідним листом від 12.03.2021 № 52-09/1687, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 5002605393510, яке отримане відповідачем 22.03.2021.

У заперечення щодо акта від 12.03.2021, відповідач листом від 25.03.2021 № 07/03/21 надав заперечення, в яких зазначив, що огляд товару 12.03.2021 проведено лише частково, у зв`язку з тим, що такий товар не був підключений до електричної мережі, відповідно не було можливості зчитати параметри та дані про роботу поставленого товару.

Листом від 19.03.2021 № 52-09/1909 позивач вимагав від відповідача вчинити дії щодо надання в строк до 23.03.2021 заходів по відновленню працездатності поставленого товару, який знаходиться на гарантії відповідача, в кількості 4 шт.

Позивач вказує, що 02.04.2021 він звертався до виробника поставленого відповідачем товару, який вказано в договорі від 27.02.2019 № 2019/п/ОО/226, з листом № 52-02/2250, в якому просив вплинути на відповідача у даній справі для вирішення ситуації, яка склалась, для виконання своїх гарантійних зобов`язань.

Місцевий господарський суд зазначив, що поштова накладна, яка додана позивачем, не містить доказів її отримання адресатом - виробником товару, зазначеним в договорі.

14.05.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо заміни товару, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення. Вказана вимога отримана відповідачем 19.05.2021.

26.08.2021 позивач звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою від 26.08.2021 № 52-16/741, в якій позивач повідомив про односторонню відмову від договору від 27.02.2019 № 2019/п/ОО/226 та повернення грошових коштів, сплачених за поставлений товар в розмірі 26 104 373,67 грн, та вивезення неякісного товару, поставленого за вищевказаним договором, в кількості 4 шт. Повідомлення-вимога отримана відповідачем 31.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 5002605591567.

Вказані вище обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Також, до позовної зави позивачем долучено висновок експерта від 29.09.2021 № ED-1725-6/1839.21, наданий судовим експертом Цепою Ю.В. на бланку ТОВ «Судова незалежна експертиза України», згідно з яким:

- невідповідностей в технічних характеристиках, зазначених в технічному описі, інструкції з монтажу та технічному обслуговуванні та паспортах, по спірному у даній справі товару, не виявлено;

- у 4-х ножових засувок, що були поставлені згідно з договором, наявний недолік у вигляді відсутності повного змикання втулок у відкритому положенні засувки, що не відповідає інформації про продукцію, наданої виробником, та не відповідає вимогам, що пред`являються до неї в процесі експлуатації, призводить до виникнення пошкоджень елементів засувок;

- причиною виникнення недоліку такого товару у вигляді неповного змикання втулок у відкритому положенні засувки є налаштування механізму підняття шиберу (електроприводу);

- недолік такого товару є істотним;

- подальша експлуатація товару за наявності виявленого недоліку неможлива, оскільки призводить до подальшого пошкодження елементів засувок та може призвести до аварійних ситуацій на ділянці пульпопроводу, де вони будуть встановлені;

- проведення ремонту товару для усунення недоліку та його наслідків, можливе;

- перераховано можливі дії (заміна шиберів; заміна втулок; відновлення лакофарбового покриття корпусу та фіксуючих фланців; профілактика вторинного ущільнення; регулювання механізму підняття шиберу (електроприводу) з метою забезпечення підняття шиберу за межі площі змикання втулок).

Відповідачем також надано висновок судового експерта Зєлєніна Є.В., який є експертом ТОВ "Київський експертно-дослідницький центр", в якому зазначено наступне:

- станом на 12.03.2021 дійсні товарні характеристики, а саме параметри монтажу приводів на клапанах ножових засувок, які зафіксовано актом огляду стану запірної арматури від 12.03.2021, не відповідають параметрам монтажу, а саме серійним номерам приводів, що були встановлені заводом-виробником, що були поставлені на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору;

- причиною виникнення недоліку товару у вигляді неповного змикання втулок є налаштування механізму підняття шиберу (електроприводу), які не дозволяють підняти його на достатню висоту, що потенційно могло стати наслідком невиконання настанов з монтажу та проведення пусконалагоджувальних робіт;

- недолік товару робить недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, однак оскільки недолік у вигляді неповного змикання втулок у відкритому положенні є наслідком неправильного налаштування механізму підняття шиберу (електроприводу), наявні підстави вважати, що на етапі пусконалагоджувальних робіт цей недолік не міг вважатись істотним, оскільки для його усунення вимагав перевірки перед пуском виконання всіх налаштувань та вимог, відповідно потенційно міг бути усунений шляхом додаткових налаштувань підняття шиберу (електроприводу на достатню висоту).

Щодо висновку експерта, наданого позивачем, місцевий господарський суд зазначив наступне.

Згідно з частинами 5, 6 статті 69 ГПК України експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 викликано судового експерта Цепу Ю.В. для надання пояснень.

У своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні 03.02.2022, судовий експерт зазначила, що вона не відвідувала територію товариства позивача, де знаходилось обладнання при проведенні експертизи, та особисто не обстежувала об`єкти дослідження, а працювала з документами, наданими їй, натомість на території позивача огляд об`єктів проводив спеціаліст Герц І.В.

Водночас частина висновку експерта ґрунтується саме на огляді об`єкта (поставленого відповідачем позивачу товару, щодо якого у позивача є вимоги про його неякісність).

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи, що судовим експертом передоручено певну частину проведення експертизи іншій особі - спеціалісту Герцу І.В., суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги наданий позивачем висновок експертизи як беззаперечний доказ, з чим також погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.

Відповідно до пояснень третьої особи, недоліки в роботі поставленого позивачем товару виникли саме у зв`язку з тим, що такий товар при його монтажі не був належним чином налаштовано, проте вказане не свідчить про неякісність поставленого товару.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (частина 6 вищевказаної статті).

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 268 ГК України встановлено, що якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з частиною 5 статті 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Частиною 6 статті 269 ГК України передбачено, що постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

За приписами статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

При цьому, згідно з частинами 1, 3 статті 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

За умовами пункту 2.4.2 договору гарантійний строк на товар складає 18 календарних місяців, наступних за датою підписання акта приймання-передачі та документів, передбачених пунктом 6.3 вказаного договору, або 12 календарних місяців, наступних за датою введення такого товару в експлуатацію, передбачених пунктом 2.6.1 вказаного строку, в залежності від того, який з вказаних періодів часу настане раніше.

Як встановлено судом першої інстанції, товар, за яким позивачем заявляються вимоги щодо невідповідності його якості, був поставлений відповідачем 23.10.2019, що підтверджується актом прийому-передачі товару та документів.

Разом із тим, у пункті 2.6 договору сторонами погоджено, що істотними умовами дії передбачених цим договором гарантійних зобов`язань постачальника є дотримання покупцем правил монтажу та виконання пусконалагоджувальних робіт по відношенню до товару, які встановлені виробником товару.

За умовами пункту 2.6.1 договору, по завершенню монтажу товару покупець запрошує постачальника та представника виробника товару для перевірки дотримання покупцем правил, та у випадку відсутності зауважень з їх сторони - в їх присутності вводить товар в експлуатацію, що підтверджується актом вводу товару в експлуатацію, складеному в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках - по одному для кожної зі сторін та для представника виробника товару, що мають однакову юридичну силу, підписаних сторонами та представником виробника товару та скріплених їх печатками.

Відповідно до пункту 2.6.2 договору, усі виявлені порушення покупцем правил фіксуються у відповідному акті, що складений в письмовому вигляді в трьох оригінальних примірниках - по одному для кожної сторони та для виробника товару.

Згідно з пунктом 2.6.3 договору, після усунення покупцем порушень, зафіксованих в акті про виявлені порушення правил, покупець повторно запрошує постачальника та представника виробника товару для перевірки дотримання правил в порядку пунктів 2.6.1-2.6.3 договору.

У тому випадку, якщо виявлені представником виробника товару порушення покупцем правил не можуть бути усунені, передбачені договором гарантійні зобов`язання покупця припиняються в момент виявлення таких порушень (пункт 2.6.4 договору).

Водночас, за твердженнями позивача, монтаж поставленого товару здійснено третіми особами 17.08.2020, проте без залучення відповідача та виробника такого товару або його представника, тобто в порушення умов пункту 2.6.1 договору щодо підписання акта введення такого товару в експлуатацію.

Так, позивач зазначив, що на такий товар розповсюджується гарантійний строк усунення недоліків. Відповідач щодо цього заперечував та вказав, що монтаж поставленого ним товару позивачем здійснено без залучення його спеціалістів та без підписання трьохстороннього акта про введення в експлуатацію, передбаченого умовами пункту 2.6.1 договору, а також з порушенням інструкції щодо монтажу товару, що, у свою чергу, призвело до недоліків в роботі поставленого товару.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем під час розгляду даної справи не доведено, що монтаж такого товару здійснювався третіми особами відповідно до інструкції та правил, встановлених виробником такого товару, крім того, позивачем не доведено, що такий товар, поставлений відповідачем, був неякісним, оскільки сам по собі факт існування недоліків в роботі товару не свідчить про його неякісність за умови, що його монтаж здійснювався без залучення відповідача, що суперечить пункту 2.5.1 договору та висновку виробника такого товару щодо причин виникнення дефектів.

Крім цього, позивачем не вказано, де такий товар знаходився в період часу з моменту його поставки відповідачем (23.10.2019) до моменту його монтажу (17.08.2020), а також не доведено, що товар, який був поставлений відповідачем, не відповідав вимогам щодо якості такого товару на момент передачі такого товару позивачу, позаяк на поставлений товар відповідачем було надано сертифікат відповідності.

Також, позивач посилався на те, що акт приймання-передачі такого товару було підписано ним без зауважень через те, що виявлення недоліку неможливо було здійснити під час його візуального огляду.

Разом із тим, місцевий господарський суд зазначив, що про недоліки в роботі поставленого товару при його монтажі та пусконалагоджувальних роботах позивачу було відомо, у тому числі про некоректну роботу вказаного товару по електроніці, що підтверджується, зокрема, листом позивача до відповідача від 19.08.2020 № 52-09/177.

Проте, доказів складання трьохстороннього акта згідно з пунктом 2.6.1 договору, позивачем під час розгляду даної справи не надано, як і доказів того, що позивач звертався до відповідача для складання актів виявлених недоліків та отримання висновку виробника такого товару відповідно до пункту 2.5.1 договору.

Місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не зупинено використання такого товару, а продовжувалась його експлуатація, зокрема, згідно з паспортами на поставлений товар виведення такого товару з експлуатації відбувалось, а саме: ножова засувка заводський номер 1102-1909-045592 - 28.12.2020, термін експлуатації при цьому 1124 годин; ножова засувка заводський номер 1102-1909-045593 - 28.12.2020, термін експлуатації при цьому 1214 годин; ножева засувка заводський номер 1102-1909-045642 - 04.01.2021, термін експлуатації при цьому 824 годин; ножева засувка заводський номер 1102-1909-045643 - 04.01.2021 термін експлуатації при цьому 712 годин.

Крім того, згідно з пунктом. 2.6 договору істотними умовами дії передбачених цим договором гарантійних зобов`язань постачальника є дотримання покупцем правил монтажу та виконання пусконалагоджувальних робіт по відношенню до товару, які встановлені виробником товару.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено дотримання третіми особами правил монтажу та виконання пусконалагоджувальних робіт, при тому що недоліки в роботі вказаного товару були саме при його монтажі та пусконалагоджувальних роботах та позивачу було відомо про такі недоліки.

При цьому, місцевим господарським судом обґрунтовано не взято до уваги твердження позивача про те, що такий товар є готовим до використання, оскільки монтаж та пусконалагоджувальні роботи товару є складовими процесу введення такого товару в експлуатацію та підписання між сторонами саме в трьохсторонньому порядку, як це погоджено умовами договору, відповідного акта, саме за відсутності зауважень зі сторони постачальника та виробника товару (його представника) та істотними умовами дії гарантійних зобов`язань, зокрема, постачальника, з чим погоджується судова колегія.

Щодо односторонньої відмови позивача від договору купівлі-продажу, суд першої інстанції вірно вказав про те, що під час розгляду даної справи не встановлено, що право на таку відмову у позивача передбачено договором, зокрема, укладеним договором в редакції протоколу розбіжностей сторонами погоджено порядок виявлення дефектів та недоліків в роботі товару, проте позивачем не надано доказів дотримання такого порядку.

Також позивачем не доведено, що при спільних оглядах товару як до, так і після його демонтажу, сторонами складались спільні акти виявлених дефектів, враховуючи, що відповідач в листах, адресованих позивачу, не заперечував факт огляду такого товару, зокрема, 15.12.2020, 27.02.2021, 19.02.2021 та 12.03.2021, проте зазначав, що ніяких актів між ними на місці не складалось.

Щодо актів про відмову від підписання, місцевий господарський суд вірно зазначив, що такі документи складені виключно представниками позивача, тобто вони є односторонніми та не можуть бути прийняті в якості беззаперечних доказів відмови відповідача від підписання актів виявлених дефектів за наявності заперечень відповідача щодо цього, викладених в його листах, з чим також погоджується судова колегія.

Отже, враховуючи, що позивачем під час розгляду даної справи не доведено факту поставки йому відповідачем товару неналежної якості станом на момент передачі такого товару, існування недоліків в його роботі саме після проведення монтажу та пусконалагоджувальних роботах, про що було відомо позивачу, проте за відсутності звернення до відповідача (як постачальника) та виробника такого товару щодо виявлення недоліків в його роботі, відповідно до узгодженого сторонами в договорі порядку виявлення дефектів та недоліків в роботі товару, подальша експлуатація такого товару з недоліками спричинила його подальше руйнування, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження позивача про поставку відповідачем товару, який не відповідав вимогам по якості, є необґрунтованим, а відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів, сплачених за такий товар, такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо оскарження позивачем додаткового рішення від 06.09.2022, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

У заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відповідачем такий розмір визначено в розмірі 120 000,00 грн витрат на правничу допомогу, а також 78 000,00 грн витрат на проведення експертизи.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України ).

Частинами 1, 3 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У поданому до суду відзиві на позов відповідачем в попередньому (орієнтованому) розрахунку судових витрат зазначалось про понесення витрат на правничу допомогу, орієнтований розмір яких може становити 298 000,00 грн, докази чого будуть надані суду до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Так, до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 09.11.2021 №135/3/2021-ГП, укладений між ТОВ "Мастерпайп Україна" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Брант" (адвокатське об`єднання), за умовами якого замовник доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати оплатну правову допомогу замовнику в тих обсягах і на тих умовах, які визначені цим договором.

Згідно з пунктом 4.1 договору, врахувавши складність справи, кваліфікацію, досвід та завантаження адвокатського об`єднання та інші обставини, сторони дійшли згоди, що основна вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором становить 120 000,00 грн без ПДВ.

У пункті 4.1.1 договору сторони домовились, якщо за результатами участі адвокатського об`єднання в будь-яких процесах врегулювання/вирішення буде досягнуто умови у справі, що відповідають інтересам замовника (відмовлено в позові, припинено розгляд, зафіксовано погоджені клієнтом домовленості з позивачем тощо) замовник сплачує адвокатському об`єднанню винагороду в розмірі 100 000,00 грн без ПДВ, протягом 3-ох банківських днів з моменту досягнення таких умов.

Відповідно до пункту 4.2 договору оплата основної вартості правової допомоги за цим договором здійснюється замовником в наступному порядку:

- протягом 3-ох банківських днів з моменту підписання договору замовник здійснює на користь адвокатського об`єднання перший авансовий платіж в розмірі 60 000,00 грн без ПДВ;

- замовник здійснює остаточний розрахунок в розмірі 60 000,00 грн без ПДВ протягом 3-ох банківських днів з моменту винесення рішення суду першої інстанції та/або припинення судового розгляду справи з незалежних від адвокатського об`єднання підстав.

Відповідно до звіту про надану правову допомогу (доданого до заяви про ухвалення додаткового рішення) загальна вартість виконаних робіт становить 120 000,00 грн.

За звітом адвокатського об`єднання, у ході представництва інтересів замовника, витрачено 55,82 час/год, зокрема:

- правовий аналіз позовної заяви АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з додатками, консультування клієнта (11,67);

- аналіз ухвали Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 про відкриття провадження, консультування клієнта (0,33);

- консультування клієнта щодо замовлення експертизи, формулювання питань (2,25);

- аналіз висновку експерта від 29.11.2021, обговорення з клієнтом (3,33);

- аналіз заяв свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (0,83);

- правовий аналіз вихідних даних та інших документів наданих клієнтом по справі (інструкції обладнання, листування тощо). Підготовка відзиву на позовну заяву, подання відзиву (7,50);

- підготовка до участі та участь в підготовчому судовому засіданні Господарського суду міста Києва 02.12.2021 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,50);

- підготовка заяви про залучення ТОВ "Емерсон" у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, подання її до суду (0,50);

- аналіз документів по ТОВ "Аума технології автоматизації", підготовка клопотання про долучення доказів, подання його до суду (0,75);

- підготовка до участі та участь в підготовчому судовому засіданні Господарського суду міста Києва 21.12.2021 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,67);

- правовий аналіз відповіді на відзив, заяви про виклик експерта позивача, відповідей позивача на запитання у відзиві, консультування клієнта (2,67);

- підготовка заперечень на відповідь на відзив, подання їх до суду (2,83);

- підготовка до участі та участь в підготовчому судовому засіданні Господарського суду міста Києва 13.01.2022 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,50);

- аналіз пояснень третьої особи, доданих доказів (в т.ч. відео), консультування клієнта (2,00);

- підготовка до участі та участь в підготовчому судовому засіданні Господарського суду міста Києва 03.02.2022 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,58);

- підготовка заяви про недопустимість доказу (висновку експерта позивача), подання до суду (1,83);

- підготовка до участі та участь в підготовчому судовому засіданні Господарського суду міста Києва 15.02.2022 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,50);

- аналіз клопотання третьої особи про долучення доказів, консультування клієнта (0,33);

- аналіз заяви свідка ОСОБА_3 , консультування клієнта (0,42);

- підготовка і подання клопотання про відкладення розгляду через воєнний стан (0,25);

- аналіз заперечень позивача проти заяви про недопустимість доказів (1,00);

- підготовка і подання заяви про участь в засіданні в режимі відеоконференції (0,25);

- підготовка до участі та участь в підготовчому судовому засіданні Господарського суду міста Києва 31.05.2022 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,33);

- аналіз ухвали від 31.05.2022 про закриття підготовчого провадження, інформування клієнта (0,33);

- підготовка і подання заяви про участь в засіданні в режимі відеоконференції (0,25);

- підготовка до участі та участь в судовому засіданні Господарського суду міста Києва 30.06.2022 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,50);

- підготовка до участі та участь в судовому засіданні Господарського суду міста Києва 12.07.2022 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,67);

- підготовка промови для виступу в судових дебатах (0,83);

- підготовка до участі та участь в судовому засіданні Господарського суду міста Києва 21.07.2022 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,25);

- підготовка до участі та участь в судовому засіданні Господарського суду міста Києва 04.08.2022 по справі, консультування клієнта про поточний стан справи (1,67);

- підготовка заяви про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат відповідача (0,50).

Крім того, на підтвердження понесення заявлених до стягнення витрат відповідачем надано суду:

- рахунок від 09.11.2021 № 135/3/2021-ГП-01 на суму 60 000,00 грн та виписку з банківського рахунку адвокатського об`єднання про оплату вказаного рахунку, а також рахунок від 05.07.2022 № 135/3/2021-ГП-02 на суму 60 000,00 грн;

- акт від 05.08.2022 № 135/3/2021-ГП-01 про надання правової допомоги на суму 120 000,00 грн, складений між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Брант";

- ордер від 30.11.2021 серії КС № 758875, виданий адвокату Адвокатського об`єднання "Брант" Буняку Ю.І. на підставі вищевказаного договору.

Також на підтвердження витрат на проведення експертизи в розмірі 78 000,00 грн відповідачем надано суду рахунок-фактуру від 18.11.2021 № 18112021/1 на суму 78 000,00 грн, а також платіжне доручення від 19.11.2021 № 4763 на суму 78 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частин 2-4 статті 127 ГПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Заперечуючи проти покладення на позивача заявлених відповідачем витрат, позивачем зазначається, що назва договору та ордеру, на підставі якого виданий такий ордер, відрізняються, також у звіті про надану правову допомогу вказано, що остання надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Мікро Тронік", а не відповідачу у даній справі.

Позивач вказує, що дана справа не є складною, а відповідно витрати на послуги адвоката в розмірі 120 000,00 грн є завищеними та підлягають зменшенню.

Стосовно витрат на проведення експертизи позивач стверджує, що такі витрати були понесені за ініціативою відповідача, що не було пов`язано з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, відтак, на переконання позивача, зазначене є підставою, яка доводить відсутність підстав для покладення таких витрат на позивача.

Водночас, відповідачем 22.08.2022 подані додаткові пояснення щодо окремих питань, в яких відповідачем серед іншого визнано технічну описку в звіті про надану правову допомогу від 05.08.2022, а саме в зазначенні товариства, якому надавалась така допомога, водночас, відповідач вказує, що згідно зі змістом такого звіту є очевидним, що правова допомога надавалась саме відповідачу у даній справі.

Крім того, відповідачем надано докази оплати рахунку від 05.07.2022 № 135/3/2021-ГП-02 на суму 60 000,00 грн.

Так, під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем надано суду першої інстанції рахунки на загальну суму 120 000,00 грн, а також докази оплати такої суми за надання правової допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у пункті 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункті 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

У той же час, у пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 120 000,00 грн, який погоджений сторонами в договорі від 09.11.2021 № 135/3/2021-ГП, є завищеним, у зв`язку з чим вважав за доцільне обмежити розмір таких витрат до 80 000,00 грн з огляду на наступне.

Вищевказаним договором визначено фіксовану вартість оплати гонорару та погоджено її в сумі 120 000,00 грн. Разом із тим, станом на момент укладення такого договору (09.11.2021) вказана сума не була пропорційною, оскільки фактично у відповідача на той час могли бути лише копія позовної заяви та ухвала суду про відкриття провадження у справі, тобто адвокатське об`єднання могло станом на момент укладення договору надати консультацію клієнту та розпочати процес підготовки для написання відзиву на позов, а також запланувати можливу кількість участі в судових засіданнях.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, визначення таких витрат в розмірі 120 000,00 грн є завищеним та не пропорційним.

Враховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 80 000,00 грн.

Крім того, зважаючи, що відповідачем не доведено факту того, що понесення витрат на проведення експертизи у даній справі в розмірі 78 000,00 грн було фактичним та неминучим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у покладенні таких витрат на позивача у даній справі.

Доводи апелянта про ненадання доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками позивачу, відхиляються колегією суддів з огляду на те, що вищенаведені документи були подані до суду в електронній формі, а саме електронних копіях, що додатково є винятком, який в силу частини 9 статті 80 ГПК України дозволяє брати суду їх до уваги, без доказів надсилання копій іншим учасникам справи.

Слід також зазначити, що представнику позивача було надано доступ до заяви відповідача про розподіл судових витрат та всіх додатків до неї в системі "Електронний суд" з 09.08.2022. Крім того, обставини отримання представником позивача відповідних документів в системі «Електронний суд» підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 19295 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29).

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що при винесенні оскаржуваних рішень були неповно з`ясовані обставини справи, наявна невідповідність викладених в них висновків фактичним обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21 відповідають фактичним обставинам справи, не суперечать чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/17680/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

4. Справу № 910/17680/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.03.2023.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.М. Гаврилюк

Є.Ю. Пономаренко