Постанова

від 18.09.2022 по справі 927/1083/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2022 р. Справа№ 927/1083/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2021

у справі № 927/1083/21 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Ніжинської міської ради Чернігівської області

до ОСОБА_1

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 17 048, 70 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ніжинська міська рада Чернігівської області звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 17048,70 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач у період з 06.06.2018 до 31.12.2020 не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку загальною площею 0,0250 га з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 у м. Ніжині, а тому за твердженням позивача, в зазначений період часу використовував зазначену земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачував орендної плати, тобто за рахунок позивача безпідставно зберіг у себе майно (кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою).

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2021 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на рахунок: Ніжинське УК/м.Ніжин/24062200, код 37716092, Казначейство України (ЕАП), р/р UА278999980000031411611025005) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 17 031,24 грн. Стягувач: Ніжинська міська рада Чернігівської області. У решті позовних вимог у частині стягнення 17,46 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати відмовлено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Ніжинської міської ради 2267,68 грн судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2021 по справі № 927/1083/21 та ухвалити нове, яким зменшити з відповідача стягнення до 4736, 18 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зокрема, на думку відповідача, у позивача були відсутні правові підстави для зміни коефіцієнта функціонального використання цієї земельної ділянки, оскільки з моменту державної реєстрації речового права на земельну ділянку коефіцієнт було визначено за цільове призначення за кодом "03.07", що зумовило застосування коефіцієнта функціонального використання "2,5" згідно з додатком 1 до Порядку № 489, а не із розрахунку 9 %, який за твердженням відповідача, безпідставно був йому визначений не на підставі чинного законодавча, а на підставі Положення про плату на землю, яке затверджене рішенням Ніжинської міської ради від 08.07.2015 № 6-66/2015.

За таких обставин, відповідач просить суд зменшити стягнення до 4736,18 грн.

Також, відповідач посилався на те, що він має право на пільгу щодо сплати земельного податку на земельну ділянку.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що він під час здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2021 у справі № 927/1083/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1083/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2021 у справі № 927/1083/21 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2021 у справі № 927/1083/21. Вирішено апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Ніжинська міська рада Чернігівської області є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0250 га, з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 та з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі майстерні (03.07).

Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035, площею 0,0250 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , здійснено відділом у м. Ніжині Міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжині Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 14.03.2013.

08.04.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №642374 про право комунальної власності Ніжинської міської ради на земельну ділянку площею 0,0250 га, з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035, цільове призначення - комерційне використання.

На зазначеній земельній ділянці комунальної власності розташована нежитлова будівля - "гараж" за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частинах на праві приватної спільної часткової власності.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 29.07.2013 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право приватної власності на 1/2 частки нежитлової будівлі "гараж" за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.01.2008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 108613674104; номер запису про право власності: 1709988) та за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстровано право приватної власності на 1/2 частки нежитлової будівлі "гараж" за адресою: АДРЕСА_1 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.01.2008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 108613674104; номер запису про право власності: 1875723) (а.с.16 з оборотом).

Також, з матеріалів справи вбачається, 05.06.2013 між Ніжинською міською радою (орендодавець) та підприємцем Войцеховській - Шкор О.І. (орендар) було укладено договір оренди землі (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі майстерні, що використовується для ремонту автотранспортної техніки (землі громадської забудови) на підставі рішення сорокової сесії шостого скликання від 30.05.2013 у АДРЕСА_1 .

В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 загальною площею 0,0250 га, у тому числі 0,0171 га - капітальна забудова, 0.0079 га - під проїздами, проходами та площадками (п. 2 договору).

Згідно з п.8 договору його укладено на 5 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права 02.07.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право 1501239 - право оренди земельної ділянки площею 0,025 га з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 за ОСОБА_1 . Строк дії речового права до 05.06.2018 (а.с.23 зворот).

Як зазначає позивач, зазначений договір оренди землі від 05.06.2013 не поновлювався, строк дії договору закінчився 05.06.2018.

За твердженням позивача, станом на 31.12.2020 договір оренди землі на земельну ділянку площею 0,0250 га, кадастровий номер якої 7410400000:03:023:0035 між Ніжинською міською радою, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для обслуговування належного їм на праві приватної власності (по 1/2 частки) нерухомого майна не укладено та відповідне право не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до ч. 3 ст. 3, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з листом Ніжинського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області №1849/9/25-01-51-05 від 28.05.2020 за період 2017-2020 роки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) орендну плату не сплачували за жодну земельну ділянку у м. Ніжині.

За доводами позивача, відповідач у період часу з 06.06.2018 до 31.12.2020 не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку загальною площею 0,0250 га з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 у м. Ніжині, а тому у зазначений період часу використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачував орендну плату.

Таким чином, відповідач за рахунок Ніжинської міської ради безпідставно зберіг у себе майно (кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою) і відповідно до положень ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодовувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від використання цього майна.

Крім цього, позивач наголосив на тому, що відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, тому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Отже, за твердженням позивача, відповідач не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно - грошові кошти у вигляді орендної плати.

Таким чином, розмір збільшеного доходу відповідача у період з 06.06.2018 до 31.12.2020 у зв`язку з використанням земельної ділянки Ніжинської міської ради без достатньої правової підстави є розміром плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, що встановлена Ніжинською міською радою.

Виходячи з викладеного, розмір доходу відповідачем у період з 06.06.2018 до 31.12.2020 розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Рішенням Ніжинської міської ради 69 сесії 6 скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків" затверджено Положення про плату за землю (а.с.25-29).

Рішенням Ніжинської міської ради 49 сесії VII скликання від 28.12.2018 №4-49/2018 внесено зміни до Положення про плату за землю (додаток 4 до рішення 69 сесії Ніжинської міської ради 6 скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків" (а.с.30-35).

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по м. Ніжину за 2017-2018, 2019-2020 роки з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 (площею 250 м2) місце розташування земельної ділянки: м. Ніжин, вул. Пржевальського, 7/2, площею 0,0250 га, з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (а.с.36-37).

Ніжинською міською радою здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0250 га кадастровий номер 7410400000:03:023:0035 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі майстерні (03.07) №01.1-15/1167 від 02.06.2021. Розрахунок з додатками рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення направлено відповідачу.

Відповідно до листа фінансового управління Ніжинської міської ради №484 від 24.09.2021 від відповідача сплата земельного податку / орендна плата протягом періоду 2018-2020 роки відсутня.

У позовній заяві позивач зазначив, що частина позовних вимог, викладених у цій позовній заяві, стосується стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками за період, що виходить за межі строку позовної давності, а саме фактичне користування земельною ділянкою у спірному періоді.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2021 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на рахунок: Ніжинське УК/м.Ніжин/24062200, код 37716092, Казначейство України (ЕАП), р/р UА278999980000031411611025005) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 17 031,24 грн. Стягувач: Ніжинська міська рада Чернігівської області. У решті позовних вимог у частині стягнення 17,46 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати відмовлено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Ніжинської міської ради 2267,68 грн судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Предметом позову у цій справи є позовні вимоги про стягнення коштів за користування земельною ділянкою. Позов мотивовано фактичним користуванням земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

За змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з вимогами ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Тобто об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав. Близька за змістом правова позиція, викладена у пункті 7.27 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, пункті 6.8 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Ніжинська міська рада Чернігівської області є власником земельної ділянки за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Пржевальського, 7/2, площею 0,0250 га, з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі майстерні (03.07), державну реєстрацію якої здійснено Відділом у м. Ніжині Міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжині Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 14.03.2013 та 08.04.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №642374 про право комунальної власності Ніжинської міської ради на зазначену земельну ділянку, цільове призначення - комерційне використання.

Судом першої інстанції встановлено, що на зазначеній земельній ділянці комунальної власності розташована нежитлова будівля - "гараж" за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Пржевальського, 7/2, яка належить відповідачу та ОСОБА_3 у рівних частинах на праві приватної спільної часткової власності.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 29.07.2013 за відповідачем зареєстровано право приватної власності на 1/2 частки нежитлової будівлі "гараж" за адресою: АДРЕСА_1 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.01.2008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 108613674104; номер запису про право власності: 1709988) та за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на 1/2 частки нежитлової будівлі "гараж" за адресою: АДРЕСА_1 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.01.2008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 108613674104; номер запису про право власності: 1875723). Зазначений факт відповідачем не заперечується.

Місцевим господарським судом встановлено, 05.06.2013 між Ніжинською міською радою (орендодавець, позивач) та підприємцем Войцеховською - Шкор О.І. (орендар, відповідачем) було укладено договір оренди землі, за умовами якого відповідачці в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 загальною площею 0,0250 га, у тому числі 0,0171 га - капітальна забудова, 0.0079 га - під проїздами, проходами та площадками, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі майстерні, що використовується для ремонту автотранспортної техніки (землі громадської забудови) строком на 5 років, про що 02.07.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право 1501239 - право оренди земельної ділянки площею 0,025 га з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 за відповідачем; строк дії речового права до 05.06.2018.

За доводами позивача, які не спростовано відповідачем, строк дії спірного договору оренди землі закінчився 05.06.2018 та не поновлювався.

У позовній заяві, позивач просив стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 17048,70 грн. за період з 06.06.2018 до 31.12.2020 з огляду на те, що у зазначений період часу відповідач використовував спірну земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачував орендної плати за її користування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що позивачем правомірно нараховано відповідачу, пропорційно частці у власності нежитлової будівлі "гараж" (1/2) орендну плату за період користування земельною ділянкою площею 0,0250 га, кадастровий номер 7410400000:03:023:0035: з 06.06.2018 по 31.12.2018 - 4268,31 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 6390,20 грн.

Таким, чином, у зв`язку з допущеною позивачем арифметичною помилкою, за період користування з 01.01.2020 - по 31.12.2020 орендна плата підлягає нарахуванню в розмірі 6372,73 грн. Загальну суму безпідставно збережених коштів складає 17031,24 грн, яка правомірно задоволена судом першої інстанції.

Твердження відповідача про те, що позивачем для розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати використовувався безпідставний відсоток 9, який визначений виключно для суб`єктів господарювання, що займаються торговою діяльністю, колегією суддів відхиляється, з огляду на таке.

У п. 5.4. розділу 5 Положення про плату за землю, яке затверджене рішенням Ніжинської міської ради від 08.07.2015 № 6-59-2015 (зі змінами), врегульовані єдині відсотки плати за землю у договорах оренди землі з фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами.

Згідно інформації з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.04.2020 №НВ-7417319662020, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка від 02.11.2020 № 230605892) земельна ділянка з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 14.03.2013 та має цільове призначення "03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

Таким чином, з огляду на цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:03:023:0035, на якій розміщено об`єкт нерухомого майна, 1/2 частки, що належить відповідачу, позивачем було правомірно застосовано для розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати відсоток 9.

У апеляційній скарзі відповідач просить суд зменшити стягнення до 4736,18 грн, оскільки при здійсненні даного розрахунку відповідач керувався Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 та при обрахунку суми застосував коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - 2,5 %.

Судова колегія вважає необґрунтованим вищезгаданий контррозрахунок відповідача на суму 4736,18 грн, оскільки зазначений Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 не може бути застосований про розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати земельної ділянки, оскільки він передбачений для визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, за змістом ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" вбачається, що єдиним належним і допустими доказом нормативної грошової оцінки земельної ділянки є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до долучених до матеріалів справи, витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0250 га, кадастровий номер якої 7410400000:03:023:0035, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: у 2018 році - 165 649,48 грн; у 2019 році та 2020 році - 142 004,32 грн.

Згідно підпункту г), пункту 5.4.3 розділу V "Ставки плати за землю" Положення про плату за землю, що затверджене рішенням Ніжинської міської ради від 28.12.2018 - п. 5.4.3.7 Положення), розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у догові оренди між орендодавцем (власником) і орендарем з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на рівні 9 % нормативної грошової оцінки.

З огляду на зазначене, розмір доходу відповідача у за спірний період за користування земельною ділянкою площею 0,0250 га, кадастровий номер якої 7410400000:03:023:0035 склав 17 031,24 грн (34 062,47 грн *1/2 частки у власності об`єкта нерухомого майна, що розташований на вищезазначеній земельній ділянці).

Посилання відповідача на те, що він має право на пільгу щодо сплати земельного податку на земельну ділянку, яка використовується для розміщення об`єкта нерухомого майна на підставі п. 5.2., п. 6.1.1 Положення про плату за землю, яке затверджене рішенням Ніжинської міської ради від 08.07.2015 № 6-59/2015 (зі змінами), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "оренда плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є оренда плата (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19.

З огляду на вищенаведене, відповідач не є платником земельного податку, а отже на нього не поширюється положення пільг зі сплати земельного податку, що викладені у п. 3.3.1 вищевказаного Положення.

Інші наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

В свою чергу, наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права та матеріального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.12.2021 у справі № 927/1083/21 - без змін.

Матеріали справи № 927/1083/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко