Рішення

від 18.09.2022 по справі 920/26/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

19.09.2022м. СумиСправа № 920/26/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області заяву представника відповідача про надання доказів на підтвердження розміру та розподілу судових витрат у справі № 920/26/22

за позовом: Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств Роменської міської ради (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Залізнична, 125, код ЄДРПОУ 03352857)

до відповідача: Приватного підприємства Еліпс (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Гетьмана Мазепи, 15, код ЄДРПОУ 21106292)

про визнання недійсним договору та повернення нерухомого майна,

представники учасників справи:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 06.09.2022 суд ухвалив у позові відмовити.

08.09.2022 до суду надійшла заява представника Приватного підприємства Еліпс про надання доказів на підтвердження розміру та розподілу судових витрат, в якій просить суд включити до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, стягнути їх з позивача на користь відповідача.

Ухвалою від 09.09.2022 суд призначив розгляд заяви в судове засідання на 19.09.2022.

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 5000,00 грн.

Після ухвалення рішення у справі представник відповідача подав заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд включити до судових витрат витрати на професійну правничу допомогу та стягнути їх з позивача на користь відповідача у повному обсязі.

У відповідності до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частинами 1, 3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

04.02.2022 між Фізичною особою-підприємцем Садиковим Василем Васильовичем (адвокат - виконавець) та Приватним підприємством «Еліпс» (замовник) укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 22/02-01 (далі договір), згідно умов якого замовник в порядку та на умовах визначених цим договором доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги з представництва та правової (правничої) допомоги, в обсязі та на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість та об`єм послуг виконавця, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) у кожному конкретному випадку визначається сторонами в додатках та додаткових угодах до цього договору.

Оплата здійснюється на підставі складеного та підписаного сторонами акту виконаних робіт протягом 20 календарних днів від дати підписання акту, або в інший узгоджений сторонами термін, про що сторони підписують додаткову угоду до цього договору або зазначають в акті виконаних робіт (п. 4.4. договору).

Згідно додатку № 1 до договору № 22/02-01 від 04.02.2022 вартість послуг (розмір гонорару) виконавця із представництва інтересів замовника у справі № 920/26/22 у суді першої інстанції є фіксованою та становить 5000,00 грн.

06.09.2022 між сторонами складено та підписано акт наданих послуг по договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 22/02-01 від 04.02.2022, відповідно до п. 2 якого загальна вартість наданих послуг (гонорару) складає 5000,00 грн.

Підписанням акту відповідач підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень договору, не має претензій до адвоката стосовно повноти та якості отриманих від нього послуг, а також зобов`язаний сплатити адвокату винагороду (гонорар) та відшкодувати понесені адвокатом витрати.

Суд зауважує, що у абз. 3 пункту 6.5 постанови Об `єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Також суд враховує те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Дослідивши вищезгадані документи, суд визнає обґрунтованою, співмірною, враховуючи обсяг наданих послуг та витрачений адвокатом час та підтвердженою належними та достатніми доказами суму судових витрат у розмірі 5000,00 грн, а отже заява представника відповідача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств Роменської міської ради (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Залізнична, 125, код ЄДРПОУ 03352857) на користь Приватного підприємства Еліпс (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Гетьмана Мазепи, 15, код ЄДРПОУ 21106292) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн 00 коп. (п`ять тисяч гривень).

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Додаткове рішення складено та підписано 19.09.2022.

СуддяВ.В. Яковенко