Рішення

від 06.09.2022 по справі 924/262/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"07" вересня 2022 р. Справа № 924/262/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" м. Хмельницький

про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" м. Хмельницький в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Київ за договором банківського обслуговування б/н від 24.04.2013р., що виникли станом на 07.07.2022р. у загальному розмірі 134147грн. 51коп., з якої 10000грн. 00коп. заборгованості за кредитом, 30902грн. 39коп. заборгованості за відсотками, 6350грн 00коп. боргу по комісії, 86895грн. 12коп. боргу по пені

За участю представників учасників справи:

від позивача: Мельник В.М. згідно Свідоцтва серія ВЛ№1032 від 11.05.2018р. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Чернюк В.В. ліквідатор ТОВ "Адвіс-Компресор"

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

07.09.2022р. в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

11.05.2022р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" м. Хмельницький про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" м. Хмельницький в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Київ за договором банківського обслуговування від 24.04.2013р., що виникли станом на 20.07.2021р. у загальному розмірі 124346грн. 50коп., з якої 10000грн. 00коп. заборгованості за кредитом, 30902грн. 39коп. заборгованості за відсотками, 6350грн 00коп. боргу по комісії, 77094грн. 11коп. боргу по пені.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач ухиляється від визнання кредиторських грошових вимог та внесення їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2022р. позовну заяву передано для судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 16.05.2022р. позовну заяву залишено без руху, встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 2481грн. 00коп.; а також доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення).

31.05.2022р. від заявника, в межах встановленого судом строку, надійшла заява (вх.№05-22/2764/22) про усунення недоліків, відповідно до якої, усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 16.05.2022р.

У зв`язку із перебуванням судді Кочергіної В.О. у відпустці в період з 30.05.2022р. по 10.06.2022р. включно, заяву про усунення недоліків отримано суддею 13.06.2022р.

Ухвалою суду від 13.06.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/262/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11год. 00хв. 05.07.2022р.

01.07.2022р. на електронну адресу суду від ліквідатора ТОВ "Адвіс-Компресор" надійшов відзив на позов (вх.№05-22/3369/22) із запереченнями. У відзиві ліквідатор зазначає про те, що 12.04.2022р. ТОВ "Адвіс-Компресор" отримано від АТ КБ "Приватбанк" заяву без зазначеного номеру та дати з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 124346грн. 50коп. В обгрунтування вимог заявник посилався на те, що вказана заборгованість виникла у зв`язку із невиконанням зобов`язань за договором №б/н від 24.04.2013р. Крім заяви з кредиторськими вимогами заявник додав лише копію довіреності представника АТ КБ "Приватбанк", жодних інших документів заявником надано не було. 15.04.2022р. ліквідатором ТОВ "Адвіс-Компресор" було розглянуто вказану заяву та відмовлено заявнику у задоволенні кредиторських вимог, результати розгляду оформлено Рішенням №2 від 15.04.2022р. Своє рішення ліквідатор аргументував тим, що заявником не надано жодного документу, на які посилався заявник та які б могли підтвердити розмір заборгованості. Крім того, ліквідатором було встановлено, що заява з кредиторськими вимогами подана після спливу строків для заявлення кредиторських вимог. Рішення №2 від 15.04.2022р. направлене заявнику 15.04.2022р., що підтверджується накладною №2902600419626 та фіскальним чеком від 15.04.2022р. Згідно відомостей сайту ДППЗ "Укрпошта" лист із трек-номером 2902600419626 вручено представнику за довіреністю у м. Дніпро - 18.04.2022р. У відзиві ліквідатор зазначає, що належним чином виконав покладений на нього обов`язок щодо розгляду кредиторських вимог розглянувши таку вимогу в найкоротший строк, про що було повідомлено заявника. Рішення ліквідатора грунтувалось на всебічному та повному досліджені наявних та наданих матеріалів та є правомірним. До відзиву додано додаткові докази в підтвердження викладених обставин та заперечень, а також докази надсилання відзиву на адресу позивача.

01.07.2022р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№05-18/1243/22) про проведення усіх судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи " EasyCon".

У зв`язку із неявкою представників учасників справи, ухвалою суду від 05.07.2022р. відкладено підготовче засідання у даній справі на 10:30год. 20.07.2022р. Цією ж ухвалою зобов`язано позивача до 20.07.2022р. подати суду докази звернення до ТОВ "Адвіс-Компресор" м. Хмельницький із заявою з кредиторськими вимогами Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Київ за договором банківського обслуговування від 24.04.2013р., що виникли станом на 20.07.2021р. у загальному розмірі 124346грн. 50коп.

15.07.2022р. позивачем подано заяву (вх.№05-08/1391/22) про збільшення позовних вимог, згідно якого позивач збільшує позовні вимоги та просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" м. Хмельницький в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Київ за договором банківського обслуговування б/н від 24.04.2013р., що виникли станом на 07.07.2022р. у загальному розмірі 134147грн. 51коп., з якої 10000грн. 00коп. заборгованості за кредитом, 30902грн. 39коп. заборгованості за відсотками, 6350грн 00коп. боргу по комісії, 86895грн. 12коп. боргу по пені. До заяви додано докази її надсилання на адресу відповідача.

Також, 15.07.2022р. представником позивача надіслано до суду заяву (вх.№05-22/3619/22) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із поданою заявою про збільшення позовних вимог.

20.07.2022р. від представника позивача надійшла заява (вх.№05-08/1435/22) про продовження строку підготовчого провадження у даній справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 20.07.2022р. прийнято заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за заявою представника позивача, а також відкладено підготовче засідання у справі на 14:30год. 02.08.2022р.

02.08.2022р. в підготовчому засіданні оголошено перерву на 11год. 40хв. 18.08.2022р. із занесенням до протоколу судового засідання. Представник позивача був присутній в режимі відеоконференції, відповідач повідомлений ухвалою суду від 02.08.2022р.

11.08.2022р. на адресу суду через службу діловодства від ліквідатора ТОВ "Адвіс-Компресор" надійшла заява (вх.№05-22/4180/22) про застосування строків позовної давності. В обгрунтування поданої заяви зазначає про те, що заява з кредиторськими вимогами надіслана ліквідатору через 4,5 роки після внесення до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей щодо припинення юридичної особи (внесено 11.10.2017 за номером 16731100008006407). На підставі наведеного, ліквідатор просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

18.08.2022р. в підготовчому засіданні оголошено перерву на 10год. 30хв. 29.08.2022р. із занесенням до протоколу судового засідання. Представник позивача був присутній в режимі відеоконференції, відповідач повідомлений ухвалою суду від 18.08.2022р.

26.08.2022р. на електронну адресу суду представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2022р., надіслано копію заяви з кредиторськими вимогами до ТОВ "Адвіс-Компресор" на суму 124346грн. 50коп.

Ухвалою суду від 29.08.2022р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 14:30год. 07.09.2022р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2022р. (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Ліквідатор ТОВ "Адвіс-Компресор" в судовому засіданні 07.09.2022р. (в режимі відеоконференції) проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у його задоволенні, у зв`язку із пропущеним строком позовної давності.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, висловлені в судовому засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

24.04.2013р. товариством з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" м. Хмельницький було підписано заяву про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 , карткового рахунку НОМЕР_2 (а.с.88, а.с.180).

У заяві зазначено, що підписавши цю заяву ТОВ "Адвіс-Компресор" погоджується із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом відповідач приєднується і зобов`язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанка - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів чи додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банка (www.pb.ua чи Інтернет-/SMS-ресурс, вказаний банком).

Позивачем до матеріалів справи додано Витяг з Наказу №СП-2010-817 від 22.07.2010р. про затвердження Умов та Правил надання банківських послуг.

Умов та Правил надання банківських послуг в редакції на момент підписання заяви про відкриття рахунку матеріали справи не містять.

Відповідно до банківської виписки по рахунку ТОВ "Адвіс-Компресор" НОМЕР_3, 23.09.2013р. - кредитні кошти в сумі 10000грн. винесено на прострочку по договору б/н від 26.04.2013р.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором № б/н від 24.04.2013р. станом на 20.07.2021р. заборгованість ТОВ "Адвіс-Компресор" становить 124346грн. 50коп., з яких 10000грн. 00коп. - залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 30902грн. 39коп. заборгованість за відсотками, 6350грн 00коп. борг по комісії, 77094грн. 11коп. борг по пені.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвіс-Компресор" (код ЄДРПОУ 36271787) перебуває в стані припинення з 11.10.2017р., про що внесено запис про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації (номер запису 16731100008006407).

Позивач надіслав ТОВ "Адвіс-Компресор" заяву (вих.№20190301РВ0000000291 від 11.03.2019р.) з кредиторськими вимогами з проханням визнати грошові вимоги у сумі 124346грн. 50коп., включити їх до проміжного ліквідаційного балансу і оплатити зазначену суму заборгованості на поточний рахунок ПАТ КБ "Приватбанк", а також письмово повідомити про результати розгляду заяви.

Надсилання заяви підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 23.11.2020р., які знаходяться в матеріалах справи.

15.04.2022р. ліквідатором ТОВ "Адвіс-Компресор" було розглянуто вказану заяву та відмовлено заявнику у задоволенні кредиторських вимог, оскільки заявником не надано жодного документу, які б підтверджували розмір заборгованості. Результати розгляду оформлено Рішенням №2 від 15.04.2022р.

Рішення надіслано АТ КБ "Приватбанк" - 15.04.2022р., що підтверджується копіями поштової накладної №2902600419626 та фіскального чеку від 15.04.2022р., які знаходяться в матеріалах справи.

Позивач вважаючи, що відповідач в добровільному порядку не виконав свого обов`язку щодо повернення кредитних коштів та сплати інших платежів передбачених умовами договору, а також ухилився від розгляду кредиторських вимог банку, звернувся з позовом про зобов`язання відповідача визнати та включити заявлені суми до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою суду від 20.07.2022р. прийнято подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог , які станом на 07.07.2022р. складають 134147грн. 51коп., з яких 10000грн. 00коп. заборгованості за кредитом, 30902грн. 39коп. заборгованості за відсотками, 6350грн 00коп. боргу по комісії, 86895грн. 12коп. боргу по пені.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач отримав від позивача у позику кошти та не виконав свого обов`язку щодо повернення коштів у сумі 10000грн. 00коп., у зв`язку з чим, банк згідно наданої виписки, 23.09.2013р. переніс вказані кошти на прострочену заборгованість.

За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У зв`язку із неповерненням коштів в добровільному порядку, позивачем пред`явлено позовні вимоги про визнання та включення до ліквідаційного балансу відповідача боргу в сумі 134147грн. 51коп. станом на 07.07.2022р., а саме 10000грн. 00коп. - основного боргу, 30902грн. 39коп. заборгованості за відсотками, 6350грн 00коп. боргу по комісії, 86895грн. 12коп. боргу по пені (з урахуванням поданої представником позивача заяви про збільшення позовних вимог вх.№05-08/1391/22 від 15.07.2022р., яка ухвалою суду від 20.07.2022р. судом прийнята).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З аналізу зазначених приписів чинного законодавства слідує, що у разі укладення кредитного договору плата за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договором (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як свідчать матеріали справи, в заяві відповідача про відкриття поточного рахунку від 24.04.2013р. процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.

Крім того, у вищезгаданій заяві відсутні умови про сплату комісії банку, а також встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та їх визначеного розміру.

Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитом та комісії, у тому числі їх розміру і порядку нарахування, позивач посилався на Умови та Правила надання банківських послуг та відповідно до яких встановлено відсотки за користування кредитом на рівні 36% та 56% залежно від періоду користування кредитом (абз. 2 п. 3.2.2.2 Умов).

Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення пені, у тому числі їх розміру і порядку нарахування, позивач посилався на Умови та Правила надання банківських послуг відповідно до яких встановлено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу).

Однак, суд зазначає, що матеріали справи не містять Умов та Правил надання банківських послуг, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, що позбавляє суд встановити на яких саме умовах відповідач приєднався до Договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17.

Одночасно, за змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (24.04.2013року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (15 липня 2022 року).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у поданій заяві від 24.04.2013р. домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з приписами процесуального закону (ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України), обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень.

Посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

З огляду на відсутність доказів, які б свідчили про погодження сторонами в письмовій формі ціни договору, яка встановлена у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії за користування кредитом, а також відповідальності (штрафу, пені), заявлені до визнання суми 30902грн. 39коп. заборгованості за відсотками, 6350грн 00коп. боргу по комісії, 86895грн. 12коп. боргу по пені є не обгрунтованими та не підтвердженими.

Враховуючи вищевикладені висновки та обставини справи, суд зазначає про обґрунтованість заявлених до визнання та включення до проміжного ліквідбалансу 10000грн. 00коп. заборгованості по поверненню отриманих коштів.

У відповідності до чинного законодавства, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (ч. 1 ст. 104 ЦК України).

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (ч.ч. 3- 6 ст. 105 ЦК України).

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 8 ст. 111 ЦК України).

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч. 3 ст. 112 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 1 ст. 1 ГПК України).

При цьому норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Отже, такі дії ліквідаційної комісії як ухилення від розгляду вимог кредитора можуть бути оскаржені кредитором до суду шляхом подання відповідного позову.

Із змісту наведених вище обставин та приписів законодавства вбачається, що позивач звертався із заявою (вих.№20190301РВ0000000291 від 11.03.2019р.) до ліквідаційної комісії відповідача з кредиторськими вимогами.

15.04.2022р. ліквідатором ТОВ "Адвіс-Компресор" було розглянуто вказану заяву та відмовлено заявнику у задоволенні кредиторських вимог, оскільки заявником не надано жодного документу, які б підтверджували розмір заборгованості. Результати розгляду оформлено Рішенням №2 від 15.04.2022р. Надсилання рішення позивачу підтверджується поштовою накладною №2902600419626 та фіскальним чеком від 15.04.2022р.

Проаналізувавши заявлені позивачем до визнання та включення до ліквідаційного балансу суми, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд визнав обгрунтованою суму 10000грн. отриманих та неповернутих відповідачем коштів.

11.08.2022р. ліквідатором ТОВ "Адвіс-Компресор" подано до суду заяву (вх.№05-22/4180/22) про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п. 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз`яснено, що у зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за Договором б/н від 24.04.2013р. та виписок по банківському рахунку, отриману відповідачем у позику суму 10000грн. 00коп., перенесено в розділ простроченої заборгованості - 23.09.2013р., тобто з цієї дати позивач був обізнаний про порушення його права на повернення отриманих відповідачем у позику коштів.

11.10.2017р. за номером 16731100008006407 внесено відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо припинення юридичної особи ТОВ "Адвіс-Компресор".

Як стверджується матеріалами справи та не заперечується ліквідатором ТОВ "Адвіс-Компресор", позивач звернувся до ліквідатора із заявою з кредиторськими вимогами у сумі 124346грн. 50коп., з якої 10000грн. 00коп. заборгованості за кредитом, 37252грн. 39коп. заборгованості за відсотками та 81271грн. 81коп. пені. Відповідач отримав від позивача заяву з кредиторськими вимогами - 12.04.2022р.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення №2 від 15.04.2022р. за результатами розгляду вимоги кредитора АТ Комерційний банк "Приватбанк", заявнику було відмовлено у задоволенні кредиторських вимог у сумі 124346грн. 50коп.

При цьому, в рішенні зазначено про те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, строк, визначений для заявлення кредиторами своїх вимог становить до 25.12.2017р.

Зважаючи на дату виникнення заборгованості 23.09.2013р., враховуючи строк, визначений для заявлення кредиторами своїх вимог - до 25.12.2017р., суд приходить до висновку, що станом на 25.12.2017р. позивачем пропущено строк позовної давності щодо звернення до відповідача із заявою з кредиторськими вимогами на суму 10000грн., що є підставою для відмови у позові в цій частині.

В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню по причині їх необгрунтованості та непідтвердженості належними та допустимими доказами.

У зв`язку із відмовою у позові, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 19.09.2022р.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 3 примірники:

1-до справи (в паперовому),

2-позивачу АТ КБ "Приватбанк" (od300689nav@gmail.com на електронну адресу),

3- відповідачу ТОВ "Адвіс-Компресор" (на електронну пошту sud@privatbank.ua).