Ухвала

від 14.09.2022 по справі 741/741/21

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 741/741/21

Номер провадження 4-с/741/3/22

УХВАЛА

про залишення скарги без руху

15 вересня 2022 року м. Носівка

Суддя Носівськогорайонного судуЧернігівської областіКрупина А.О.,вивчивши матеріалискарги управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу Носівськомурайоні Чернігівськоїобласті,особа,дії тарішення якоїоскаржуються відділупримусового виконаннярішень управліннязабезпечення примусовоговиконання рішеньу Чернігівськійобласті Північно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Суми)на діїта рішеннядержавного виконавцяу справіза позовомакціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філіїГоловного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

09 вересня 2022 року управління Державної казначейської служби України у Носівському районі Чернігівської області звернулося до Носівського районного суду Чернігівської області з вказаною скаргою.

У скарзі порушено питання про скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленька Андрія Миколайовича:

-про відкриття виконавчого провадження від 18.08.2022 ВП № 69657105;

-про стягнення виконавчого збору від 18.08.2022 ВП № 69657105 в сумі 26000 грн.;

-про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.08.2022 ВП № 69657105 в сумі 258,36 грн., які були одержані управлінням 01 вересня 2022 року.

В обгрунтування скарги зазначається, що рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2021 року зобов`язано управління Державної казначейської служби України в Носівському районі Чернігівської області повернути АТ «Державний ощадний банк України» в особі Головного управління по м. Києву та Київській областісплачений в Головному управлінні по АТ «Ощадбанк» за реквізитами: рахунок отримувачаUA798999980313191206000025645, отримувач коштівГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, кодкласифікації доходів бюджету22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ)37972475, судовий збір у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. відповідно до меморіального ордеру № 4534359711 від 04 червня 2021 року.

Однак, на думку скаржника, управління взагалі не є тим органом, який здійснює повернення судового збору з державного бюджету, а при винесенні оскаржуваних постанов державним виконавцем не враховано норми діючих нормативно-правових актів, які регулюють питання повернення коштів з державного бюджету.

Одночасно, у скарзі порушено питання про звільнення управління Державної казначейської служби України у Носівському районі Чернігівської області від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до закінчення режиму воєнного стану, оскільки видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на національну безпеку, оборону та здійснення заходів, пов`язаних з запровадженням режиму воєнного стану на території України.

Вивчивши скаргу у частині вимог про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, дослідивши надані документи, суддя приходить до висновку, що зазначена скаргу підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням нормЦПК України.

Так, згідно з ч. 1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до пункту 13 постанови № 6 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7 лютого 2014 року, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 35 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті ст. 185 ЦПК України. За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, із змінами (надалі Закон 3674).

Разом зцим,відповідно достатей 1та 2Закону 3674 за подання скарг до суду на всій території України справляється судовий збір, платниками якого є, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які звертаються до суду.

Зі змісту статті 5 Закону 3674 убачається, що до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, юридичні особи, які оскаржують дії та рішення державного виконавця щодо винесення оскаржуваних постанов, не включені. Частина 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється, в якому відсутній такий вид звернення як скарга на дії державного виконавця.

При цьому, положеннями ст. 452 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

У постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року, прийнятій у справі №660/612/16-цроз`яснено, що у розділі VII ЦПК України та Законі України «Про судовий збір» не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС позивачем, який є стягувачем. Таким чином, оскільки в даному випадку мова йде про правовідносини, які виникли між скаржником (боржником) та державним виконавцем, а не про правовідносини, які склалися між сторонами за рішенням суду в справі № 741/741/21, що виконується, скаржник при зверненні до суду із скаргою, мав сплатити судовий збір за ставкою, як за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Згідно з ст. 8 Закону 3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2)позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, суд враховує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судовий збір, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Оскільки, позивач є бюджетною установою, а спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владної управлінської функції по поверненню судового збору з Державного бюджету, наведене зумовлює висновок про відсутність, передбаченихст. 8 Закону №3674та ч. 1ст. 136 ЦПК України, підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону № 3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2ст. 4 Закону №3674встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту прохальної частини скарги, скаржником заявлено вимоги про визнання протиправною та скасування постанов про стягнення виконавчого збору в сумі 26000 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 258,36 грн., у зв`язку з чим скарга у цій частині має майновий характер, а також скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, що має не майновий характер. Тому, в даному випадку, належною сплатою судового збору при поданні до суду скарги за дві вимоги майнового характеру вважається сплата судового збору в розмірах 2481 грн. (26000 грн. х 1,5 %, але не менше 2481 грн.); 2481 грн. (258,36 грн. х 1,5 %, але не менше 2481 грн.), та однієї вимоги немайнового характеру 2481 грн.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Відповідно дост. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст.175, 177, 185, 260, 448-450 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу управління Державної казначейської служби України у Носівському районі Чернігівської області, особа, дії та рішення якої оскаржуються відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на дії та рішення державного виконавця у справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філіїГоловного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.

Надати скаржникові строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали про залишення скарги без руху.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, скарга буде вважатися неподаною та буде повернута скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Анатолій КРУПИНА