Ухвала

від 18.09.2022 по справі 2-647/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/754/232/22

Справа № 2-647/10

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2022 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Якименко А.І.

за участю приватного виконавця Лановенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подане поданняприватний виконавецьмотивує тим,що навиконанні уприватного виконавцявиконавчого округуміста Києвазнаходиться виконавчепровадження №59922638з виконаннявиконавчого листа,що виданий31.10.2011Деснянським районнимсудом м.Києвапо справі№ 2-647/10,про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 89893,36грн. 10.05.2022 Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва замінено стягувача ПАТ «Універсал Банк» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». 27.07.2022 приватним виконавцем на адресу реєстрації боржниці рекомендованим листом направлено виклик, відповідно до якого зобов`язано боржницю з`явитися до виконавця та надати відомості. Згідно акту приватного виконавця від 04.08.2022, боржниця до приватного виконавця не з`явилась, декларацію про майновий стан та доходи не надала. У зв`язку з цим приватний виконавець просить задовольнити подання та встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.09.2022 від приватного виконавця Лановенко Л.О. до суду надійшла заява про підтримання подання та прохання суд задовольнити вимоги подання.

Частинами 1, 2, 3 статті 441 ЦПК Українипередбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновку що підстави для задоволення подання відсутні.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404?VIII (з наступними змінами та доповненнями), під час здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду з вимогою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи чи керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 6 Закону України«Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»№ 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Згідно із частин 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6цьогоЗакону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Водночас, відповідно до ст.33КонституціїУкраїни кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661?IV (з останніми змінами та доповненнями), на Державну прикордонну службу України, відповідно до визначених законом завдань, покладається обов`язок із запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України (в тому числі за дорученням правоохоронних органів) постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду/виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» передбачаються юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а саме за ухилення від їх виконання. Факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Для застосування вказаного заходу державному виконавцю необхідно довести наявність умисних дій боржника, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, розглядаючи таку категорію справ, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Відповідно до роз`яснень Верховного суду України від 01.02.2013, викладених у «Судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», законом передбачаються юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися та бути об`єктивно наявним і вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли у нього є всі реальні можливості виконати цей обов`язок (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм чинного законодавства України дає підстав стверджувати, що необхідною умовою для застосування до боржників тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту їх навмисного ухилення від виконання зобов`язань за рішенням суду.

Слід зазначити, що у поданні приватного виконавцем не вказано доказів того, що боржниця має намір виїхати за межі України або робить це з метою ухилення від виконання судового рішення. Наявність лише самого зобов`язання не наділяє правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

До того ж згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Отже слід зазначити, що саме приватний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Однак суду не надано доказів належного отримання боржником виклику приватного виконавця. Зокрема, надано лише один виклик державного виконавця датований 27.07.2022 № 3034, проте без доказів його направлення та отримання боржником.

Відповідно до імперативних вимог Цивільного процесуального кодексу Україниособа, яка звертається в суд із позовом, заявою, скаргою чи поданням зобов`язана не тільки викласти всі обставини на підтвердження своїх вимог, але й зазначити відповідні докази на їх підтвердження.

Подання не може ґрунтуватися на припущеннях. Матеріали подання не містять посилання на докази ухилення боржника від виконання рішення суду.

Крім того судом не встановлено, що ОСОБА_1 має реальніможливості виконатиобов`язокпокладений нанеї рішеннямсуду,але свідомо ухиляється від такого виконання, та не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення і потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку будь-яка особа при зверненні до суду із заявою, скаргою чи поданням повинна дотримуватися норм процесуального законодавства.

Отже, слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»,Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», статтею 441 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Узадоволенніподання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.09.2022.

Суддя В.В. Бабко