Ухвала

від 15.09.2022 по справі 640/12402/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12402/21

УХВАЛА

16 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Федотова І.В., Чаку Є.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ Партнер" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві та державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ Партнер" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 25 000,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 серпня 2022 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження судового рішення, до апеляційної скарги не додано докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано скаржником 10 серпня 2022 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції контролюючого органу на супровідному листі про направлення копії ухвали від 08 серпня 2022 року.

На виконання вимог даної ухвали апелянтом на адресу суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків та поновлення строку на апеляційне оскарження. Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення строку. Також апелянт зазначає, що звернення сторони з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено в ухвалі від 05 серпня 2022 року, додаткове рішення суду першої інстанції прийнято 03 листопада 2021 року, дата складання його повного тексту не зазначена. Водночас апелянтом не надано доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення. Проте апеляційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв`язку 26 липня 2022 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Посилання апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні з огляду на рекомендації Ради Суддів України від 02 березня 2022 року є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин оцінюється критично, оскільки будь-яких аргументів, що введення воєнного стану в Україні перешкоджали ГУ ДПС у м. Києві, тобто органу, який знаходиться у місті Києві, реалізувати своє право на апеляційне оскарження, відповідачем на наведено.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що воєнний стан введено в Україні з 24 лютого 2022 року, водночас оскаржуване рішення прийнято 03 листопада 2021 року, водночас апелянтом не виконано вимог ухвали суду від 05 серпня 2022 року щодо наданням доказів, що підтверджують дату отримання копії додаткового рішення суду від 03 листопада 2021 року у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29 січня 2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового судового рішення - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ Партнер" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді І.В. Федотов

Є.В. Чаку