Ухвала

від 18.09.2022 по справі 160/5370/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 160/5370/21

адміністративне провадження № К/990/23021/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2022 року у справі №160/5370/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "РК-Дніпро" про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "РК-Дніпро", у якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівель та споруд (автоцентру, мотосалону та СТО, мийки, насосної), за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Дружби, 3А Приватного підприємства "РК-Дніпро" (код ЄДРПОУ 32702331) до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівель та споруд (автоцентру, мотосалону та СТО, мийки, насосної), за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Дружби, 3А Приватного підприємства "РК-Дніпро" (код ЄДРПОУ 32702331) до повного усунення порушень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено:

- застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівель та споруд (автоцентру, мотосалону та СТО, мийки, насосної), за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Дружби, 3А Приватного підприємства "РК-Дніпро" (код ЄДРПОУ 32702331), до повного усунення порушень;

- встановлено у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання, шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівель та споруд (автоцентру, мотосалону та СТО, мийки, насосної), за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Дружби, 3А Приватного підприємства "РК - Дніпро" (код ЄДРПОУ 32702331), до повного усунення порушень.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року у справі № 160/5370/21 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням апеляційної інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 22 серпня 2022 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2022 року у справі №160/5370/21, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги й додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що її належить повернути скаржнику з таких підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/4506/19, від 27 червня 2019 року у справі №640/4246/19, від 4 червня 2019 року у справі №809/443/16, від 31 липня 2019 року у справі №2040/6351/18, від 8 лютого 2021 року у справі №280/1667/19, від 4 серпня 2022 року у справі №804/461/17, від 23 червня 2021 року у справі №640/16673/19, від 26 червня 2019 року у справі №2240/2768/18, від 23 червня 2021 року у справі №640/16673/19,від 13 серпня 2019 року у справі №2340/2816/18, від 8 лютого 2021 року у справі №280/1667/19. Однак, в порушення вимог цього пункту, чітко не вказує, які саме норми права судом апеляційної інстанції було застосовано без урахування таких висновків.

Так, пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду на яку посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Однак, скаржник, посилаючись на постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/4506/19, від 27 червня 2019 року у справі №640/4246/19, від 4 червня 2019 року у справі №809/443/16, від 31 липня 2019 року у справі №2040/6351/18, від 8 лютого 2021 року у справі №280/1667/19, від 4 серпня 2022 року у справі №804/461/17, від 23 червня 2021 року у справі №640/16673/19, від 26 червня 2019 року у справі №2240/2768/18, від 23 червня 2021 року у справі №640/16673/19,від 13 серпня 2019 року у справі №2340/2816/18, від 8 лютого 2021 року у справі №280/1667/19 не обґрунтував, що ці постанови ухвалені у справі за подібними відносинами із цією справою.

Суд вказує, що рішення у справах: №640/4506/19, №640/4246/19, №809/443/16, №2040/6351/18, №280/1667/19, №804/461/17, №640/16673/19, №2240/2768/18, №640/16673/19, №2340/2816/18, №280/1667/19 були прийняті Верховним Судом за зовсім іншими фактичними обставинами.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстави касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, у частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2022 року у справі №160/5370/21.

Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв`язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н.М. (наказ від 30 серпня 2022 року №129-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2022 року у справі №160/5370/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "РК-Дніпро" про застосування заходів реагування повернути особі, яка її подала.

2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

3. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

………………………….

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду