Ухвала

від 12.09.2022 по справі 2-2047/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 2-2047/12

провадження № 4-с/752/26/22

УХВАЛА

13.09.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу № 2-2047/13 (номер провадження 4-с/752/26/22) за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконними виконавчих дій головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яковенко Тетяни Ігорівни по винесенню постанови від 04.02.2019 року про арешт майна боржника та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2019 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яковенко Тетяни Ігорівни, в якій просив суд: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яковенко Тетяни Ігорівни по винесенню постанови від 04.02.2019 року про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 58156018, та скасувати постанову від 04.02.2019 року про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 58156018.

В обґрунтування вимог скарги зазначено, що ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження № 58156018, скаржнику стало відомо про винесення головним державним виконавцем Яковенко Т.І. постанови від 23.01.2019 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2047/12, виданого 23.10.2012 року Голосіївським районним судом м. Києва. Крім того, в рамках зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову від 04.02.2019 року про арешт майна боржника. Однак, скаржником було подано до суду заяву про визнання зазначеного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. З огляду на те, що судом може бути прийнято рішення про визнання зазначеного листа таким, що не підлягає виконанню, а тому наявні підстави для визнання незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника та її скасування.

Сторони в судове засідання не з`явились. Судом про розгляд скарги повідомлялись належним чином, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2012 року, позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 198044,91 грн., судовий збір в сумі 1700,00 грн., та витрати ІТЗ в сумі 120,00 грн., а всього суму в розмірі 199864,91 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.05.2012 року, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2012 року, було залишено без змін.

13.10.2012 року на виконання зазначеного рішення судом було видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яковенко Т.І. від 23.01.2019 року, було відкрито виконавче провадження № 58156018 з примусового виконання зазначеного виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яковенко Т.І. від 04.02.2019 року, в рамках виконавчого провадження № 58156018 було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 .

В липні 2019 року ОСОБА_2 було подано до суду заяву про визнання зазначеного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування вимог скарги зазначено про те, що скаржником було подано до суду заяву про визнання зазначеного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та судом може бути прийнято рішення про визнання зазначеного листа таким, що не підлягає виконанню, а тому наявні підстави для визнання незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника та її скасування

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність вимог скарги, суд приймає до уваги те, що статтею 124 Конституції України,визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, єЗакон України «Про виконавче провадження».

Частина 2статті 19 Конституції Українивстановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження на примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах у межах повноважень та у спосіб, визначеними цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогозаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогозаконупідлягають примусовому виконанню.

Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Державний виконавецьзобов`язанийвикористовувати наданійому права,відповідно дозакону іне допускатиу своїйдіяльності порушенняправ тазаконних інтересівфізичних іюридичних осіб.

Згідност. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Встановлено, що добровільно боржником скаржником у справі, - по виконавчому провадженню за рішеннями суду про стягнення заборгованості, - не виконане, та доказів зворотному матеріали справи не містять.

Згіднозі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

З наявної в матеріалах справи копії виконавчого листа вбачається, що, останній, містив необхідні реквізити, встановлені законом, та державним виконавцем було правомірно здійснені заходи щодо належного виконання рішення суду, а саме: відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа та накладено арешт на майно боржника з метою належного виконання рішення суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.04.2021 року, заяву відповідача ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у даній справі було залишено без задоволення.

Посилання скаржника на неправомірність дій державного виконавця під час винесення постанови про накладення арешту, не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, та повністю спростовуються наявними у справі доказами.

Окремо слід звернути увагу на те, що на час розгляду справи скаржником не надано суду доказів на підтвердження вчасного та належного виконання рішення суду про стягнення заборгованості, як і не надано доказів вжиття заходів щодо його виконання.

Суд вважає, що в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого судом, - державним виконавцем в повній мірі дотримано вимогзаконута доказів на підтвердження дій або рішень, які б поза розумним сумнівом свідчили про невідповідність нормам чинного законодавства, стороною скаржника не надано, а судом в ході розгляду справи не встановлено.

Доводи скаржника, які наведені в скарзі, на думку суду, не є достатніми для того, щоб постанова державного виконавця про накладення арешту на майно боржника була визнана неправомірною та була скасована.

Окремо слід звернути увагу сторони скаржника на те, що згідно з положеннямист. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, у спосіб та в порядку, встановленому Законом.

Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови та порядок виконання рішень, ухвал судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувачі і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведені виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими цим Законом.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в межах вимогЗакону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3ст. 451 ЦПК України,якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що твердження скаржника щодо неправомірності дій та рішення державного виконавця не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, останнім, при винесенні постанови про арешт майна були дотримані вимогиЗакону України «Про виконавче провадження», а тому суд вважає, що скарга є безпідставною та недоведеною, а відтак в її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 13, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними виконавчих дій головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Яковенко Тетяни Ігорівни по винесенню постанови від 04.02.2019 року про арешт майна боржника та скасування постанови, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через 15 днів з дня її проголошення, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя Н.П. Чередніченко