Постанова

від 27.08.2007 по справі 8/28

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/28

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.08.2007  року                                                                      Справа № 8/28

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                               Журавльова Л.І.

                                        Лазненко Л.Л.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.05.2007. Розпорядженнями від 23.05.2007 та 06.07.2007 склад судової колегії змінено.

За клопотанням позивача здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

при секретарі

судового засідання                    Шабадаш Д.С.

за участю представників сторін

від позивача                              не прибув

від  відповідача                    не прибув

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю

                                        „Виробничо-комерційна фірма „Злата”,

м. Луганськ

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         12.04.2007

у справі                               № 8/28 (суддя Середа А.П.)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства „Алчевське

автотранспортне підприємство 10967”,

м. Алчевськ

до відповідача                    Товариства з обмеженою відповідальністю

„Виробничо-комерційна фірма „Злата”,

м. Луганськ

про                                         стягнення 11395 грн. 33 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.04.07 у справі № 8/28 (суддя Середа А.П.) задоволено повністю позов Відкритого акціонерного товариства «Алчевське автотранспортне підприємство 10967»(далі ВАТ «Алчевське АТП 10967») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Злата», м. Луганськ (далі ТОВ «ВКФ «Злата») про  стягнення збитків в сумі 11395 грн. 33 коп. завданих відповідачем користуванням земельної ділянки.

Рішення господарського суду з посиланням на норми статті 210, частини 1 статті 509, статтей 525, 526, 610, 614, 623 Цивільного кодексу України, статей 120, 125, 126 Земельного кодексу  України, статті 2 Закону України «Про плату за землю»мотивоване обґрунтованістю заявлених вимог.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань, викладених в підпункті 3.3.4 пункту 3  договору купівлі-продажу від 01.03.05 за реєстром № 646, а також вимог щодо обов'язкової державної реєстрації зазначеного договору купівлі-продажу, що призвело до спричинення позивачу збитків у заявленій сумі.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем не доведено відсутності його вини у спричиненні позивачу збитків.

ТОВ «ВКФ «Злата», відповідач у справі, не погодився з прийнятим місцевим господарським судом рішенням, вважає його безпідставним та незаконним, а тому просить Луганський апеляційний господарський суд скасувати його та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування   доводів апеляційної скарги вказує наступне.

При розгляді справи були порушені норми процесуального права.  Позивач –ВАТ „Алчевське АТП 10967” раніше звертався до третейського суду при асоціації „Правосуддя” з позовом про стягнення збитків з ТОВ „ВКФ „Злата”. Рішенням третейського суду від 05.07.2006, яке було залучено до справи №8/28, позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Стаття 51 Закону України „Про третейські суди” передбачає підстави оскарження рішення третейського суду, проте позивач не мав таких підстав і тому в порядку, передбаченому законодавством України, а саме Законом України „Про третейські суди” рішення оскаржене не було. Таким чином, рішення третейськього суду від 05.07.2006 є законним та чинним.

Відповідач не приймав на себе конкретних зобов”язань, які визначали б строки та порядок оформлення документів на земельну ділянку та зобов”язань по сплаті або відшкодуванню земельного податку.

Крім того, ТОВ „ВКФ „Злата” вважає, що позивач спричинив собі збитки своєю ж бездіяльністю. Статті 141, 142 Земельного кодексу України передбачають підстави припинення права користування земельною ділянкою, одною з яких є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Оскільки позивач продав об”єкти нерухомості, розміщені на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Алчевськ, вул. Північна, 1 він має право звернутися з заявою до власника земельної ділянки про добровільну відмову від користування земельною ділянкою. При припиненні права користування земельною ділянкою позивач припинив би сплачувати за неї земельний податок. Проте, судом при розгляду справи не були затребувані докази звернення позивача до власника земельної ділянки з відповідною заявою.

Скаржник вважає незаконним та необґрунтованим розрахунок позивача належної до сплати суми земельного податку та зазначив, оскільки він не має документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, то відсутні підстави для сплати орендної плати за земельну ділянку у вигляді земельного податку.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду Луганської області від 12.04.07 у даній справі законними та обґрунтованим, а тому просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Сторони не скористалися правом участі в судовому засіданні, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

Між сторонами за позовом 01.03.05 укладено договір купівлі-продажу частки майнового комплексу, згідно пункту 1.1 якого «продавець», позивач у справі, зобов'язався передати 6/100 часток майнового комплексу у власність «покупця», відповідача у справі, а «покупець»у свою чергу зобов'язався прийняти ці 6/100 частки майнового комплексу та сплатити за них грошову суму (а.с. 7). Зазначене нерухоме майно за умовами пункту 1.2 договору розміщене на змельній ділянці площею 3,8140 га, що надана для обслуговування виробничих будівель.

У пункті 3.3.4 договору сторони передбачили обов'язок Покупця:  згідно до статтей 120, 125 та 126 Земельного кодексу України отримати  у відповідних державних органах документ, що посвідчить право на земельну ділянку, на якій розташований Предмет договору, після нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації.

Цей договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області Чигвінцевою Л.В. 01.03.05 року, за реєстром №646.          

Посвідчувальний напис на договорі містить припис наступного змісту:

“У відповідності до статті 210 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) цей договір підлягає державній реєстрації”.

До договору подано витяг про реєстрацію в державному  реєстрі правочинів, який сформований нотаріусом Чигвінцевою Л.В., відповідно до якого 01.03.05 здійснена реєстрація правочину –зазначеного договору купівлі-продажу, реєстраційний  номер 486454 (а.с. 9).

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею            № 1210000088 від 13.05.1994 для обслуговування виробничих  будівель автоколон № 3 і № 4 по вул. Північна, 1 згідно рішення виконкому Алчевської міської ради народних депутатів від 05.05.94 № 311 позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 3,8140га згідно з планом землекористування.                              З урахуванням змін у землекористуванні, площа земельної ділянки, якою користується позивач складає 3,3688 га (а.с. 119-120).

Позивач сплачує земельний  податок за користування земельною ділянкою, що підтверджується платіжними дорученнями залученими до матеріалів справи (а.с. 10-46).

Оскільки відповідач в порушення умов п. 3.3.4 вищезазначеного договору не отримав документ, що посвідчує його право землекористування, позивач сплачує земельний податок в тому числі за земельну ділянку, якою користується відповідач  на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно плану розмежування земельної ділянки на вул. Північна, 1 (а.с. 49), наданому позивачем, на підставі переходу прав власності на будівлі та споруди відповідачу  пропонується передати в оренду земельну ділянку  № 1 площею 0,8850 га та земельну ділянку №6 площею  0,8989га, всього 1,7839га.

Згідно розрахунку позивача (а.с.60-61) за період з 01.03.05 по 01.07.06 (10 місяців 2005 року та 7 місяців 2006 року) ним сплачено податок на землю площею 1,7839га, в сумі 11428 грн. 56 коп., який на думку позивача відповідач повинен йому відшкодувати.

11.01.07 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача збитків станом на 20.07.2006 в сумі                      11395 грн. 33 коп.

Під час розгляду справи місцевим господарським  судом відповідач проти заявленого позову заперечував, посилаючись на незаконність та необґрунтованість заявлених вимог.

На обґрунтування заперечень вказав, що він не має можливості самостійно незалежно від інших співвласників  нерухомого майна оформити  право користування земельною ділянкою через відсутність узгодження меж земельної ділянки по вул. Північна, 1 та зазначив, що позивач вже звертався з аналогічними вимогами в третейський суд при асоціації «Правосуддя», який рішенням від 05.07.06 відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач надав копію рішення третейського суду від 05.07.06 у справі №6/1-2006, яким відмовлено у задоволенні позову ВАТ «Алчевське АТП 10967»до ТОВ «ВКФ «Злата»про відшкодування шкоди в сумі 8964 грн. 92 коп., спричиненої відповідачем за час користування земельною ділянкою з 01.03.05 по 01.04.06 (а.с. 88-90).

Позивач з доводами відповідача не погодився (а.с. 116)

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.04.07 у справі                 № 8/28 позов задоволено повністю.

Відповідно до статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, повторно розглядає справу у повному обсязі.

Під час розгляду апеляційної скарги судовою колегією крім матеріалів справи досліджені надані позивачем докази, а саме:

- рішення Алчевської міської ради № 3/22 від 29.06.06, з якого вбачається, що за заявою позивача припинено його право постійного користування земельною ділянкою по вул.Північна, 1, в частині 3,2699 га;

- рішення третейського суду при асоціації „Правосуддя” від 05.07.2006 у справі № 6/1-2006, яким відмовлено у задоволенні позову ВАТ „Алчевське АТП –10967” до ТОВ „ВКФ „Злата” про відшкодування шкоди в сумі 8964 грн. 92 коп., спричиненої відповідачем за час користування земельною ділянкою з 01.03.05 по 01.04.06;

- довідку Алчевської ОДПІ від 23.08.07 про відсутність заборгованості позивача по земельному податку за 2005-2006 роки.

Також досліджено інформацію від 22.08.07 № 28433/10 Алчевської ОДПІ, надану на виконання ухвали апеляційного господарського суду від 30.07.07.

Перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку встановлених місцевим господарським судом фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору купівлі-продажу частки майнового комплексу від 21.03.2005 року, за умовами якого відповідач придбав у позивача 6/100 часток майнового комплексу, що розміщений на земельній ділянці площею 3,8140 га, наданій позивачу для обслуговування виробничих будівель.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею            № 1210000088 від 13.05.1994 для обслуговування виробничих  будівель автоколон № 3 і № 4 по вул. Північна, 1 згідно рішення виконкому Алчевської міської ради народних  депутатів  від  05.05.94  №  311  позивачу  надано у постійне користування

земельну ділянку площею 3,8140га згідно з планом землекористування.                              З урахуванням змін у землекористуванні, з 29.06.06 площа земельної ділянки, якою користується позивач складає 0,6422 га (а.с. 119-120), з них по вул.Північна, 1 –0,989га.

          Спір між сторонами за позовом виник в результаті невиконання відповідачем зобов”язань щодо оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розміщені придбані об”єкти нерухомості за вищевказаним договором.

          Відповідно до пункту 1 статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди.

          Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтями 123, 124 Земельного кодексу України та статтею 16 Закону України „Про оренду землі”.

          Відповідно до зазначених норм юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки, має звернутися з відповідним клопотанням до повноважного органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, додавши до цього відповідні матеріали, передбачені статтею 151 Земельного кодексу України. В свою чергу, повноважний орган державної влади розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

          Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки та користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

          Тобто, виходячи із зазначеного, право ініціювати одержання земельної ділянки у користування надано юридичній особі, а розглянути це питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов”язаний відповідний повноважний державний орган.

          Матеріалами справи доведено, що відповідач з 01.03.05 користується придбаними за вищевказаним договором купівлі-продажу будівлями, з цього часу земельна ділянка, на якій розташовані вказані будівлі, знаходиться у фактичному користуванні відповідача, але ж документ, що посвідчує право використання земельної ділянки відповідач не одержав, і не здійснює плату за користування земельною ділянкою.

          Відповідно до статті 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

          Позивач на підставі акту постійного землекористування здійснював плату за користування землею площею 3,3688 га по вул.Північна, 1 у м.Алчевську у вигляді земельного податку, в тому числі і за земельну ділянку, яку фактично використовує відповідач, що завдало йому збитків.

          Місцевий господарський суд, задовольняючи позов дійшов висновку, що позивачем сплачено земельного податку за період з 01.03.05 по 20.07.06 в сумі 11395 грн. 33 коп., а значить  і сума завданих збитків становить 11395 грн. 33 коп.

          Проте, суд не звернув уваги на подане відповідачем рішення третейського суду при асоціації „Правосуддя” від 05.07.06, яким відмовлено у задоволенні позову ВАТ „Алчевське АТП –10967” до ТОВ „ВКФ „Злата” про відшкодування шкоди в сумі 8964 грн. 92 коп., спричиненої відповідачем за час користування земельною ділянкою  по  вул.Північна, 1 у м.Алчевську з 01.03.05 по 01.04.06 та не надав оцінки зазначеній обставині.

          Вказане рішення третейського суду не оскаржено, набрало законної сила та свідчить, що третейський суд при асоціації „Правосуддя” в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, що й за даним позовом, про той же предмет –відшкодування шкоди в сумі 8684 грн. 92 коп. за користування земельною ділянкою з 01.03.05 по 01.04.06, з тих же підстав.

          Відповідно до вимог пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами про  той  же предмет  і з тих же підстав.

          Отже, в частині стягнення сплаченого позивачем земельного податку за період з 01.03.05 по 01.04.06 в сумі 8684 грн. 92 коп. провадження у справі слід припинити.

          Таким чином, предметом розгляду залишається стягнення шкоди, що складається із суми сплаченого позивачем земельного податку за користування відповідачем земельною ділянкою за період з 01.04.06 по 29.06.06 (дата рішення Алчевської міської ради № 3/22, яким за заявою позивача припинено право постійного користування земельною ділянкою по вул.Північна, 1 у м.Алчевську в частині 3,2699 га, в тому числі і за договором купівлі-продажу від 01.03.05).

          Згідно плану розмежування земельної ділянки по вул.Північна, 1 (а.с.48, т.І), підписаного головним архітектором та головним землевпорядником площа земельної ділянки, що пропонується передати ТОВ „ВКФ „Злата” відповідачу в справі на підставі переходу прав власності на будівлі та споруди складає 1,7839 га.

          Перевіряючи правильність розрахунку заявленої до стягнення суми, судовою колегією встановлено, що позивач не врахував тієї обставини, що з 29.06.06 припинено право його постійного землекористування на частину земельної ділянки по вул.Північна, 1 площею 3,2699 га, в тому числі згідно договору купівлі-продажу частки майнового комплексу нотаріально посвідченим 01.03.05, а тому безпідставно включив до розрахунку заявленої суми липень 2006 року, також необгрунтовано  врахував податок на додану вартість, на що не звернув уваги суд першої інстанції.

          З урахуванням інформації Алчевської ОДПІ від 22.08.07 № 28433/10 щодо суми земельного податку по земельній ділянці, розташованій за адресою: вул.Північна, 1 у м.Алчевську , площа земельної ділянки з 01.01.06 до 28.06.06 дорівнює 33688 м2, грошова оцінка, після індексації на 1,035, складає 38,45 грн./м2, сума земельного податку за цей період складає  6404 грн. 56 коп., судовою колегією здійснено розрахунок земельного податку за період з 01.04.06 по 29.06.06 по земельній ділянці площею1,7839 га по вул.Північна, 1, яку фактично використовує відповідач у справі, сума якого складає 1676 грн. 66 коп.

          Матеріалами справи доведено та підтверджено Алчевською ОДПІ, що позивач сплатив земельний податок у повному обсязі за період з 01.01.06 по 01.07.06, в тому числі і за земельну ділянку, якою користується відповідач.

          Обов”язок відповідача здійснювати плату за користування земельною ділянкою встановлений Законом України „Про плату за землю” та статтею 206 Земельного кодексу України.

          За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що відповідач повинен відшкодувати сплачені позивачем у період з 01.04.06 по 29.06.06 земельний податок в сумі 1676 грн. 66 коп., оскільки відповідач фактично використовував земельну ділянку площею 1,7839га, на якій розташовані будівлі, придбані ним за договором купівлі-продажу від 01.06.05.

          Отже, суд першої інстанції неправомірно стягнув з відповідача заявлену суму позову у повному  обсязі.

Враховуючи те, що відповідно до роз”яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 „Про судове рішення” зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про  встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржуване рішення вказаним вимогам не відповідає.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду від 12.04.07 у справі № 8/28 скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача збитків у сумі 1676 грн. 66 коп., витрати по державному миту в сумі 16 грн. 77 коп. та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 17 грн. 36 коп. пропорційно задоволеним вимогам. В частині стягнення 8684 грн. 92 коп. провадження у справі слід припинити. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою в сумі 48 грн. 50 коп. покладається на позивача пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги.

У судовому засіданні відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини. Повний текст постанови буде виготовлено протягом п”яти днів.

Керуючись ст.ст. 47, 49, п.2 ст.80, ст.ст.99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Злата”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2007 у справі № 8/28 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2007 у справ №8/28 скасувати.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Злата”, вул.К.Маркса, 5, м.Луганськ, ід.код 32691498, на користь Відкритого акціонерного товариства „Алчевське автотранспортне підприємство 10967”, вул.Кірова, 136, м.Алчевськ Луганської області, ід.код 03115941, збитки в сумі 1676 грн. 67 коп., витрати по державному миту в сумі 16 грн. 77 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 17 грн. 36 коп. та витрати по державному миту за апеляційною скаргою в сумі 48 грн. 59 коп.

5. В частині стягнення 8684 грн. 92 коп. провадження у справі припинити.

6. В решті вимог відмовити.

7. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                             Р.Є. Якушенко

          Суддя                                                                                Л.І.Журавльова

          Суддя                                                                                Л.Л.Лазненко

Надруковано 5 прим.:

1- до справи,

2- позивачу,

3- відповідачу,

4- до наряду,

5- ГСЛО

Внесено