Рішення

від 07.09.2022 по справі 908/3553/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/178/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2022 Справа № 908/3553/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/3553/21

за позовом: Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (юридична адреса: вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, поштова адреса: вул. Покровська, буд. 106, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоком (вул. Червона, буд. 22, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 30506091)

про стягнення 15151,70 грн. пені

за участю представників:

від позивача: Наливайко І.А.,адвокат, довіреність № 330 від 22.12.2021

від відповідача: Подниннік К.С., довіреність № 008 від 04.01.2022

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоком про стягнення пені в сумі 15151,70 грн. за договором № 04082019 з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики від 01.08.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3553/21 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/178/21. Судове засідання призначено на 24.12.2021.

21.12.2021 ТОВ Радіоком, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, поданий відзив на позовну заяву (вих. № 505 від 17.12.2021), в якому останній просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності щодо основних вимог за договором з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики № 04082019 від 01.08.2019, та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розгляд справи відкладався на 24.01.2022 та на 07.02.2022, про що судом винесено відповідні ухвали.

Ухвалою від 07.02.2022 визначено справу № 908/3553/21 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, відкрито підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 02.03.2022.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2022 справа № 908/3553/21, у зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, відкладено розгляд справи, дата та час підготовчого судового засідання не визначена.

Ухвалою суду від 12.07.2022 призначено підготовче судове засідання на 29.08.2022 хв.

10.08.2022 ППТ Запоріжжяобленерго подана до суду відповідь на відзив № 60-60/3 від 08.08.2022 (вх. № 9258/08-08/22 від 10.08.2022).

Також, Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго подана до суду заява про зміну предмету позову від 08.08.2022 № 60-60/2, у якій останній просить суд прийняти заяву про зміну предмету позову, позовні вимоги задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Радіоком на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго штраф у сумі 2479,74 грн. та пеню в сумі 12671,96 грн. за договором № 04082019 з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики від 01.08.2019. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2270,00 грн. судового збору.

В обґрунтування заяви про зміну предмету спору позивач зазначив, що в описовій частині позову було допущено описку та зазначено: Згідно бухгалтерської довідки № 70-01/149 від 02.03.2021 пеня за серпень 2020 року за Договором складає 2479,74 грн.. Повідомляє, що позивачем разом з доданими документами до позовної заяви надано бухгалтерську довідку № 70-01/149 від 02.03.2021, де зазначено, що за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 згідно Договору нараховано штраф у розмірі 1479,74 грн., тому у описовій частині позову повинно бути зазначено штраф за серпень 2020 року замість пені за серпень 2020 року. Вказує, що внаслідок допущення описки, позивачем помилково у описовій та прохальній частині позову зазначено вимогу про стягнення пені за період з 01.08.2020 по 31.01.2021 (включно), замість стягнення штрафу за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 та пені за період з 01.09.2020 по 31.01.2021.

Ухвалою суду від 29.08.2022 закрито підготовче провадження у справі № 908/3553/21, розпочати розгляд справи по суті 29.08.2022, задоволена заява позивача про зміну предмету спору. В судовому засіданні оголошено перерву до 08. 09.2022.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 08.09.2022 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), які мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 11, 15, 216, 230, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629 ЦК України, ст., ст. 173, 175, 230, 232 ГК України та заявлені з наступних підстав: між ПАТ Запоріжжяобленерго та ТОВ РАДІОКОМ був укладений договір від 01.08.2019 № 04082019 з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики, за умовами якого відповідач замовляє та оплачує, а позивач надає право доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій. Згідно п. 1.3 Договору строк розміщення технічних засобів комунікацій на опорах по вітряних ліній закінчився 31.07.2020. В той же час, відповідач станом на 01.08.2020 розмістив гехнічні засоби телекомунікацій на 51 опорі з загальної кількості, зазначеної у п. 1.4 Договору (з 273 опор). Станом на 31.01.2021 технічні засоби телекомунікації у обсязі, зазначеному у договорі, не були розміщені. У червні 2021 відповідачем було розміщено технічні засоби телекомунікації на 107 опорах з 273 опор. Внаслідок порушення строку розміщення технічних засобів телекомунікації на опорах, позивачем було нараховано штраф у розмірі 2479,74 грн. за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 на підставі п. 4.9 договору та пеню у розмірі у розмірі 12671,96 грн. за період з вересня 2020 року по січень 2021 року (включно). Просить суд позов задовольнити.

Відповідач свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

В засіданні 08.08.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

01.08.2019 між Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (Власник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ (Замовник, відповідач у справі) укладено Договір з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики № 04082019 (далі за текстом Договір), за умовами якого Замовник замовляє та оплачує, а Власник надає право доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій у відповідності до погодженої Власником проектної документації на доступ, розробленої згідно технічних умов на доступ № 8/18 від 07.09.2018. (п. 1.1 Договору)

Відповідно до п. 1.2 Договору перелік елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики (надалі опор повітряних ліній об`єкта електроенергетики), наданих для доступу, наведений в Додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору строк розміщення технічних засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній складає 12 місяців з дати підписання Договору обома сторонами.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що протягом першого місяця після підписання даного Договору Замовник розміщує технічні засоби телекомунікацїй на 273 опорах.

В пункті 2.1 Договору сторонами погоджено, що вартість доступу за цим Договором (розмір щомісячної плати) становить 3049,41 грн., в т.ч. ПДВ 508,24 грн. за місяць користування. Розрахунок розміру щомісячної плати для кожного об`єкта електроенергетики наданого для доступу відповідно до Додатку № 1 та визначення вартості доступу за цим Договором наведено в Додатку № 2. Розмір плати за перший (базовий) місяць надання доступу визначається виходячи з кількості опор, що зазначена в п. 1.4 Договору.

Пунктом 4.9 Договору сторони узгодили, що у разі порушення строку розміщення технічних засобів телекомунікацій на об`єктах електроенергетики, встановленого в п. 1.3 Договору, Замовник сплачує власнику штраф в розмірі щомісячної плати, зазначеної в п. 2.1 Договору, помноженої на кількість об`єктів електроенергетики, передбачених в п. 1.2 Договору,на яких не були розміщені технічні засоби телекомунікації. У разі якщо Замовник після спливу строку розміщення технічних засобів телекомунікацій на об`єктах електроенергетики, встановленого у п. 1.3. Договору, протягом 30 календарних днів не розмістить технічні засоби телекомунікації на об`єктах електроенергетики, що зазначені у додатку 1 до цього договору, відповідач сплачує власнику пеню у розмірі 3,34 % від розміру плати за доступ до одного об`єкта електроенергетики помноженої на кількість об`єктів електроенергетики, на яких не були розміщені технічні засоби телекомунікації, за кожний день прострочки, за весь час до моменту виконання Замовником цього зобов`язання або до моменту припинення дії договору в залежності від того, яка подія наступить раніше, за наступною формулою:

Р = А х В х С х 3,34 %, де:

Р розмір пені; А розмір плати за доступ до одного об`єкта електроенергетики, зазначений у п. 2.1 цього Договору; В кількість днів прострочки; С кількість об`єктів електроенергетики, на яких не були розміщені технічні засоби телекомунікацій.

За умовами п. 7.1 Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і дії впродовж 1 року, а в частині розрахунків до повного його виконання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо за 4 місяця до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору сторонами були погоджені Додаток № 1 Перелік елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики, наданих для доступу і Додаток № 2 Розрахунок розміру щомісячної плати.

Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що у зв`язку із тим, що згідно п. 1.3 Договору строк розміщення технічних засобів комунікацій на опорах закінчився 31.07.2020, а відповідач станом на 01.08.2020 розмістив технічні засоби телекомунікацій на 51 опорі з загальної кількості, зазначеної у п. 1.4 Договору (з 273 опор), що підтверджується «Актами приемки строительства ВОЛС по опорам ВЛ» від 25.07.2020 та від 25.08.2020, підписаними обома сторонами Договору, станом на 31.01.2021 технічні засоби телекомунікації у повному обсязі не були розміщені, що підтверджується «Актом приемки строительства ВОЛС по опорам ВЛ» від 24.12.2020, підписаним обома сторонами Договору, і тільки у червні 2021 відповідачем було розміщено технічні засоби телекомунікації на 107 опорах з 273 опор, що підтверджується «Актом приемки строительства ВОЛС по опорам ВЛ» від 25.06.2021, то позивачем, на підставі п. 4.9 Договору нарахована відповідачу штраф у розмірі 2479,74 грн. за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 та з вересня 2020 року по січень 2021 року (включно) нарахована пеня у розмірі 12671,96 грн. Всього сума неустойки (штрафу, пені) складає 15151,70 грн.

В обґрунтування розрахунку штрафу, пені за кожний окремий місяць спірного періоду позивачем до матеріалів справи надано відповідні бухгалтерські довідки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності, а також вказує на те, що на виконання умов Договору заздалегідь, а саме: 09.06.2020 ТОВ «РадіоКом» направило листа вих. № 107 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо продовження строку розміщення технічних засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору до 01 грудня 2020 року. Жодної відповіді на наш лист не отримано. Тому, 02.07.2020 відповідач направив позивачу листа вих. № 125 щодо переукладення Договору у зв`язку з приведенням у відповідність договору до фактично розміщених технічних засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній, але відповіді на цей лист не отримано. Отже, на думку відповідача, усі можливі заходи для належного виконання зобов`язання ним виконано. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст., ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді штрафу і пені за порушення строків розміщення відповідачем технічних засобів телекомунікацій на об`єктах електроенергетики передбачена у п. 4.9 Договору, про що зазначалося вище.

Позивач зазначає, що згідно п. 1.3 Договору строк розміщення технічних засобів комунікацій на опорах закінчився 31.07.2020. В той же час, відповідач не розмістив технічні засоби телекомунікацій у повному обсязі.

Відповідачем належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, ці факти не спростовані.

Доводи відповідача стовно того, що він звертався до позивача з листом від 09.06.2020 №107 щодо продовження строку розміщення засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній шляхом укладення додаткової угоди до договору до 01.12.2020 , листом від 02.07.2020 №125 щодо переукладення договорусудом відхиляються як безпідставні, оскільки належних доказів оформлення сторонами відповідних змін до Договору відповідачем суду не надано.

При цьому судом враховується, що нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 ст. 179 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальний порядок змін та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 ГК України.

Зокрема, вказаною нормою закону визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. (ч., ч. 2, 3 с. 188 ГК України)

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога до відповідача про стягнення штрафу та пені за порушення умов Договору щодо розміщення засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній об`єктів електроенергетики.

Відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Статтями 256-258 ЦК України передбачено строки у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Приписами ч.ч. 1, 5 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності, що має наслідком відмову в задоволенні позову відповідно до ст. 267 ЦК України.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» з 12 березня на усій території України установлено карантин. На засіданні Уряду 25.03.2020 запроваджено режим надзвичайної ситуації по всій території України на 30 днів, всі карантинні обмеження також подовжені на 30 днів до 24 квітня 2020. В подальшому дію карантину постійно продовжували, про що свідчить низька прийнятих постанов Кабінету Міністрів України. Наразі карантин продовжено до 31.08.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 630.

Згідно Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)». який набрав чинності 02.04.2020, розділ Прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257. 258, 362, 559, 681, 728, 786. 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Враховуючи зазначене, строки позовної давності продовжено до завершення строку дії карантину, який діє починаючи з 12.03.2020 та наразі триває.

Таким чином, оскільки річний строк позовної давності щодо стягнення неустойки у розмірі 15151.70 грн. припав на час дії карантину на території України, цей строк станом на час звернення позивача із позовом, який надійшов до суду 07.12.2021, не закінчився та є продовженим на строк дії такого карантину.

Вищевказане підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 25.08.2021 у справі №914/1560/20, від 06.05.2021 у справі №903/323/20.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не враховані судом при вирішенні даного спору та не знайшли свого підтвердження фактичними обставинами справи.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ штрафу у розмірі 2479,74 грн. за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 та 12671,96 грн. пені за період з вересня 2020 року по січень 2021 року (включно) за договором з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики № 04082019 від 01.08.2019 задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ, м. Запоріжжя про стягнення 2479,74 грн штрафу та 12671,96 грн. пені за договором з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики № 04082019 від 01.08.2019 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ, (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 22, ідентифікаційний код юридичної особи 30506091) на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; поштова адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 106, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926, на п/р ПАТ Запоріжжяобленерго IBAN № НОМЕР_1 в АТ МетаБанк, МФО 313582) 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн 74 коп. штрафу, 12671 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн 96 коп. пені та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.09.2022.

СуддяТ.А. Азізбекян