Постанова

від 09.08.2007 по справі 9/148/06-10/191/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/148/06-10/191/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.08.07                                                                                               Справа №9/148/06-10/191/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мірошниченко М.В.  , Хуторной В.М.

при секретарі Соколова А.А.

за участю представників:

позивача - Стинича М.М., дов. №283 від 29.11.2006р.

відповідача - Нетребка В.В., керівника

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу  ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких  міських електричних мереж, м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2007року

у справі № 9/148/06 -10/191/07

за позовом  ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких  міських електричних мереж,  

м.Запоріжжя

до ТОВ. „Новое время”, м.Запоріжжя

про стягнення суми          

                                  Установив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.05.2007р. у задоволенні позовних вимог ВАТ „Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких  міських електричних мереж, м. Запоріжжя (далі – ВАТ „Запоріжжяобленерго”) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новое время” відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, просить його скасувати та прийняти нове рішення.

У поданій апеляційній скарзі заявник вказує на те, що рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду, що викладені в рішенні, є упередженими та надуманими і не ґрунтуються на законі. Просить рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити, стягнувши з відповідача 2.625,94грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що заборгованість за спожиту електричну енергію ним оплачена, а також звертає увагу на те, що позивачем пропущений строк позовної давності. Просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та відповідача підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

За розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №2317 від 09.08.2007р. справу №9/148/06-10/191/07 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача),

Мірошниченка М.В. та Хуторного В.М.

Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2001р. між позивачем та відповідачем  укладений договір на користування електричною енергією за №5486, відповідно до якого позивач-енергопостачальна організація зобов'язалася здійснювати поставку електричної енергії за врегульованими тарифами, а відповідач-споживач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за використану електричну енергію (а.с.7).

Пунктом 4.2 вказаного договору встановлено, що споживач щомісячно до 14-ї години другого робочого дня, наступного за звітним місяцем (розрахунковим періодом), направляє свого представника до відділу збуту для надання звіту (рапорту) про спожиту електроенергію (активної та реактивної) за розрахунковий період, документів на підтвердження оплати за спожиту електроенергію за розрахунковий період, та отримання платіжних документів для оплати електроенергії у наступному звітному періоді. Сума оплати визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному періоді з урахуванням кредитового сальдо за попередній розрахунковий період.

Остаточний розрахунок за електропостачання та потужність, оплата за споживання та генерацію реактивної енергії, розраховані за наданим відповідно з пунктом 4.2 рапортом, а також інші платежі (пеня, плата за перевищення договірних показників електричної енергії та потужностей та ін.) за розрахунковий період здійснюється за платіжною вимогою-дорученням, які надсилаються споживачеві енергопостачальною організацією (пункт 4.3).

Відповідно до пункту 4.4 договору споживач зобов'язаний здійснити оплату у п'ятиденний строк після дати, вказаної у платіжній вимозі-дорученні.

Отримання електричної енергії відповідачем не заперечується, що також підтверджується актом від 10.12.2003 року, з якого вбачається, що споживач - ТОВ. „Новое время” відключений від електропостачання саме 10.12.2003р. (а.с.125).

Матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що споживачем на порушення положень укладеного договору (п. 4.2, 4.3) рапорти про кількість спожитої електричної енергії у січні та лютому 2003 року до енергопостачальної організації не подавались.

Пунктом 7.25 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996року за №28 (у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002року №928) встановлено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовим  обсягом споживання електричної енергії до отримання показань розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю  струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Отже, на підставі вказаного положення енергопостачальником (позивачем) було самостійно здійснено розрахунок вартості спожитої ТОВ.„Новое время” електричної енергії за січень та лютий 2003року, яка склала – 2.603,06грн.

За період з березня по грудень 2003року споживачем енергопостачальній організації надавались рапорти про спожиту електричну енергію, загальна кількість спожитої енергії за вказаний період складає - 7903кВ.г вартістю - 1.658,52грн, що підтверджується актами звіряння про споживання електричної енергії за цей період (а.с.23-27).

Станом на січень 2003року споживач мав переплату енергопостачальній організації

у розмірі 493,66грн., а 12.01.2004року ним на рахунок позивача було перераховано 1.141,98грн. з зазначенням платежу - „заборгованість за договором №5486 від 22.03.2001р.”

Таким чином, споживачем за період з січня по грудень 2003року за договором №5486 від 22.03.2001року було спожито електричної енергії на суму 4.261,58грн. Враховуючи переплату та здійснений відповідачем платіж сума заборгованості відповідача перед позивачем складає - 2.625,94грн.

Колегія суддів вважає, що споживачем порушені договірні зобов'язання в частині оплати спожитої електроенергії.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв   ділового обороту або інших вимог,  що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і у Господарському кодексі України (стаття 193).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення основного боргу за договором №5486 від 22.03.2001р. у сумі 2.625,94грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку позивачем пропущений строк позовної давності, враховуючи наступне.

Як вже зазначалось вище та встановлено договором, споживач зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію самостійно або за вимогою енергопостачальної організації. Оскільки у січні та лютому 2003року рапорти відповідачем до енергопостачальника надані не були, то останній у цьому разі самостійно визначив кількість спожитої енергії, та на підставі пункту 4.3 договору має право направити споживачеві вимогу-доручення, яке повинно бути  оплачено споживачем протягом 5-ти днів після дати, вказаної у цьому платіжному документі (пункт 4.4).

До матеріалів справи долучена належно засвідчена копія супровідного листа від 07.05.2007року, яким позивач направляє відповідачеві платіжну вимогу-доручення за №8413 (а.с.116-117) на суму 2.625,94грн. та просить оплатити її протягом п'яти днів з дати вказаної у платіжному документі, при цьому вимога-доручення містить дату - 07.05.2007р. Факт надсилання платіжної вимоги підтверджується описом вкладення в цінний лист (а.с.118). Однак відповідачем вказана вимога оплачена не була.

Колегія суддів звертає увагу на те, що під позовною давністю слід розуміти строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Договором сторони погодили, що кінцеві розрахунки за отриману електричну енергію здійснюються на підставі виставленого енергопостачальною організацією платіжного документу (вимога-доручення, п.4.3 договору), але договором не встановлений термін надсилання цього платіжного документу, що вказує на те, що позивач має право направити вимогу у будь-який час.

У даному разі строк позовної давності починає перебіг наступного дня після спливу

п'ятиденного строку від дати вказаної у вимозі-дорученні.

Отже, місцевий господарський суд помилково пов'язує початок перебігу строку позовної давності  з моментом отримання споживачем електричної енергії, а саме, з лютим 2003року, оскільки право вимоги оплати за кінцевим розрахунком у енергопостачальної організації настає лише після спливу п'ятиденного строку від дати, зазначеної у вимозі-дорученні, тобто, після того, як відповідач порушить зобов'язання по сплаті отриманої

електричної енергії за платіжною вимогою.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є

обґрунтованими, строк позовної давності не сплив, вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області - скасуванню.

Позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені документально, що спростовують доводи та заперечення відповідача.

У зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на нього.

Керуючись статтями 101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                                                      Постановив:

          Апеляційну скаргу ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких  міських електричних мереж, м.Запоріжжя, задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2007року у справі №9/148/06-10/191/07 - скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Новое время”, м.Запоріжжя, на користь Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких  міських електричних мереж, м.Запоріжжя, 2.625грн.94коп. основного боргу, 153грн. державного мита за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанціях,  118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Мірошниченко М.В.  Хуторной В.М.