Рішення

від 07.08.2022 по справі 925/409/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року м. Черкаси Cправа № 925/409/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Лікарня імені братів М.С. і О.С Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні позивача - Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади, про стягнення збитків.

Секретар судового засідання Клочков А.І.

Представники учасників справи:

позивач не з`явився;

відповідач Коханій О.В., адвокат;

третя особа - Плосконос Ю.В.

Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.

16.05.2022 Комунальне некомерційне підприємство "Лікарня імені братів М.С. і О.С Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (ідентифікаційний код 02005496, адреса місцезнаходження: 20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Миколи Амосова, 10) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма"</a> (ідентифікаційний код 38843422, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 21) про стягнення 149134,12 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, яка могла бути реально отримана за договором оренди комунального майна Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади №6, укладеним 23.07.2021 за результатами проведення аукціону. У позові позивач просив стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір в розмірі 2481 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що між сторонами укладено договір оренди комунального майна №1/1 від 02.03.2015. Об`єктом оренди є частина нежитлового приміщення площею 26,23 м2 на першому поверсі районної поліклініки за адресою вул. Соборна, 58, м. Шпола. Строк оренди, з урахуванням продовження сторонами строку дії договору, - до 31.03.2021.

25.02.2021 у зв`язку зі зміною власника орендованого майна договір оренди припинено. Відповідач на вимогу позивача майно з оренди не повернув.

23.07.2021 за результатами електронного аукціону позивач уклав договір оренди з ТОВ „ВІТАМІНКА-ЮВ, об`єктом якого є те саме приміщення, що було передано в оренду відповідачу.

09.08.2021 позивач встановив, що відповідач не звільнив приміщення та продовжує користуватися ним.

Дії відповідача щодо неповернення майна з оренди позивач вважає неправомірними. Дії відповідач стали причиною позбавлення позивача можливості отримати прибуток у вигляді орендної плати. Неотримання орендної плати позивач кваліфікує як упущену вигоду, стягнення якої становить предмет позову позивача.

Ухвалою від 17.05.2022 суддя залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк та спосіб для усунення недоліків шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху документів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, якими є оригінал опису вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція).

26.05.2022 позивач подав до суду клопотання про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі, до якого додав докази що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

30.05.2022 суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №925/409/22, вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив її до розгляду у підготовчому засіданні на 07.06.2022 об 11 год. 30 хв.

Ухвалу суду від 30.05.2022 про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи: позивачу - рекомендованим листом; відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, який вручено відповідачу 01.06.2022, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 57 том 1).

30.05.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма"</a> бути поінформованим про розгляд справи № 925/409/22 за його участю оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 54 том 1).

06.06.2022 представник відповідача адвокат Коханій О.В. подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та про відкладення підготовчого засідання на іншу дату (а. с. 58 том 1).

07.06.2022 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У підготовче засідання 07.06.2022 представники позивача та відповідача не з`явились.

07.06.2022 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 29.06.2022 о 10 год. 30 хв.

Ухвалу суду від 07.06.2022 про відкладення підготовчого засідання надіслано учасникам справи: позивачу рекомендованим листом, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, який вручено відповідачу 13.06.2022, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 109 том 1).

07.06.2022 та 09.06.2022 заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Коваль Д.П. подав до суду клопотання про залучення третьої особи, у якій просив залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Шполянську міську раду ОТГ (а. с. 68-87 том 1).

13.06.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а. с. 88-108 том 1), у якому просив відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти позову, відповідач ствердив, що договір оренди між позивачем та ТОВ „ВІТАМІНКА-ЮВ є чинним, його умови не містять застереження що орендна плата не сплачується якщо приміщення не звільнене чи відносно нього тривають судові спори. Позивачу як власнику та орендодавцеві майна ніщо не заважало допустити та надати ТОВ „ВІТАМІНКА-ЮВ в користування приміщення й отримувати орендну плату. На думку відповідача належним способом захисту позивача є звернення з позовом до ТОВ „ВІТАМІНКА-ЮВ про стягнення орендних платежів, а до відповідача з підстав ч. 2 ст. 785 ЦК України.

14.06.2022 представник відповідача адвокат Коханій О.В. подав до суду клопотання про долучення доказів, до якого додав докази направлення відзиву позивачу (а.с. 110-112 том 1).

21.06.2022 та 24.06.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив (а. с. 113-114, 151 -157 том 1). У відповіді на відзив позивач ствердив, що єдиною і достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати прибуток є неправомірні дії відповідача. Всупереч неодноразовим законним вимогам позивача відповідач відмовився звільнити орендоване приміщення від майна (медичні препарати). У зв`язку з перебуванням майна відповідача у приміщенні позивача ТОВ „ВІТАМІНКА-ЮВ не мало можливості використовувати приміщення, а позивач отримувати дохід від оренди.

21.06.2022 та 24.06.2022 позивач подав до суду клопотання про залучення третьої особи, у якому просив залучити до участі у справі Шполянську міську раду ОТГ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Обґрунтовуючи клопотання, позивач вказав, що Шполянська міська рада ОТГ є власником орендованого майна, а тому рішення у справі може вплинути на її права і обов`язки як власника майна. (а.с. 115-150 том 1).

29.06.2022 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу, у якому просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. (а.с. 158-159 том 1).

29.06.2022 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких ствердив, що позивач у відповіді на відзив не спростував доводів відповідача, у зв`язку з чим позов не підлягає до задоволення. Просив провести підготовче засідання без участі представника відповідача, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. (а.с. 160-164 том 1).

29.06.2022 відповідач подав до суду заперечення на клопотання позивача про залучення третьої особи Шполяської міської ради ОТГ. Заперечуючи проти клопотання позивача ствердив, що ні статут позивача, ні закон не обмежує управителя бути позивачем у справі та самостійно здійснювати дії щодо предмету спору у відносинах з іншими особами. (а.с. 165-167 том 1).

У судове підготовче судове засідання 29.06.2022 сторони не з`явилися.

29.06.2022 суд ухвалою відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.07.2022 о 10 год. 00 хв. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Шполянську міську раду об`єднаної територіальної громади. (а.с. 169-174 том 1).

13.07.2022 та 15.07.2022 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Шполянська міська рада ОТГ подала до суду пояснення щодо позову, у яких позов та обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, підтримала та просила суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у вигляді упущеної вигоди. (а.с. 177-184, 206-220 том 1).

13.07.2022 відповідач подав до суду клопотання, у якому просив відкласти розгляд справи та продовжити строк підготовчого провадження. (а.с. 187-189 том 1).

У підготовче судове засідання 13.07.2022 з`явилась представник третьої особи Плосконос Ю.В. В судове засідання від позивача з`явилась Кучерук Ю.В., проте не надала суду документів, що підтверджують повноваження представника учасника господарського процесу, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

13.07.2022 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 21.07.2022 о 10 год. 00 хв.

19.07.2022 відповідач подав до суду додаткові пояснення у справі, у яких заперечив твердження третьої особи у пояснення щодо позову про те, що у період з 23.07.2021-31.12.2021 відповідач не здійснював сплати орендної плати за користування майном. Вказав що до відзиву відповідач долучив докази сплати орендної плати за серпень 2021 та компенсацію земельного податку. Спір про сплату орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.06.2021 між сторонами відсутній. (а.с. 222-229 том 1).

20.07.2022 та 22.07.2022 третя особа Шполянська міська рада ОТГ подала до суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника; клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, до якого долучила акт приймання-передачі орендованого приміщення від 30.12.2021; додаткові пояснення у яких заперечила проти тверджень відповідача про сплату орендної плати у серпні 2021 року, оскільки договір припинився 25.02.2021. (а.с. 230-244 том 1, а.с. 2-25 том 2).

21.07.2022 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

У судове засідання 21.07.2022 учасники справи не з`явилися.

21.07.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.07.2022 о 12 год 00 хв.

25.07.2022 представник відповідача адвокат Коханій О.В. подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. (а.с. 26-28 том 2).

25.07.2022 суд ухвалою клопотання представника відповідача адвоката Коханія О.В. задовольнив, ухвалив провести судове засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника відповідача адвоката Коханія О.В.

26.07.2022 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу, у якому просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. (а.с. 33-34 том 2).

У судове засідання 27.07.2022 з`явилась представник третьої особи Плосконос Ю.В. У судовому засіданні у режимі відеоконференції взяв участь представник відповідач адвокат Коханій О.В..

У судовому засіданні 27.07.2022 суд ухвалив оголосити перерву до 11 год. 30 хв. 03.08.2022.

29.07.2022 представник відповідача адвокат Коханій О.В. подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. (а.с. 42-44 том 2).

29.07.2022 суд ухвалою клопотання представника відповідача адвоката Коханія О.В. задовольнив, ухвалив провести судове засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника відповідача адвоката Коханія О.В.

02.08.2022 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу, у якому просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. (а.с. 50-51 том 2).

У судове засідання 03.08.2022 з`явилась представник третьої особи Плосконос Ю.В. представник відповідач адвокат Коханій О.В.

У судовому засіданні 03.08.2022 суд ухвалив оголосити перерву до 12 год. 00 хв. 08.08.2022.

04.08.2022 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу, у якому просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. (а.с. 58-59 том 2).

У судове засідання 08.08.2022 з`явилась представник третьої особи Плосконос Ю.В. представник відповідач адвокат Коханій О.В.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Отже, суд ухвалив розглянути справу без участі позивача.

08.08.2022 суд завершив розгляд справи по суті. У судовому засіданні 08.08.2022 керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/408/22.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

1.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення 149134,12 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, яка могла бути реально отримана за договором оренди комунального майна Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади №6, укладеним 23.07.2021 за результатами проведення аукціону.

Підставами позову є обставини, якими позивач доводить користування відповідачем приміщенням комунальної власності за відсутності правових підстав; не сплати коштів за користування приміщенням; перешкоджання відповідачем у здійсненні господарської діяльності переможцем аукціону та що внаслідок неправомірних дій відповідача із не звільнення орендованого приміщення позивачу завдано збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, предметом доказування у справі є обставини виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання; обставини та підстави припинення зобов`язання; правовідносини, що виникли між сторонами після припинення зобов`язання; укладення договору оренди за результатами аукціону; обставини заподіяння позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди та їх розмір; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

2.Обставини, які не підлягають доказуванню.

2.1. Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи зміст заяв та письмових пояснень сторін суд визнає встановленими обставини виникнення між позивачем та відповідачем господарського зобов`язання на підставі договору оренди нерухомого майна.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

2.2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.11.2012 у справі № 925/1143/21, яке набрало законної сили 13.12.2021, за участі сторін, які берують участь у цій справі, встановлено обставини, які входять до предмету доказування у даній справі.

Предметом позову у справі 925/1143/21 були немайнові вимоги відповідач у цій справі про визнання недійсними результатів аукціону з передачі в оренду частини нерухомого комунального майна площею 26,23 м2 на І-му поверсі нежитлової будівлі по вул. Соборна, 58, м. Шпола, Черкаська область, лот № 6 оформлених Протоколом електронного аукціону LLE001-UA-20210702-19666 від 26.07.2021; визнання недійсним Договору № 6 оренди комунального майна Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, за результатами проведеного аукціону від 23.07.2021, що укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (код 02005496) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітамінка - ЮВ" (код 36775314).

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено та встановлено, що між позивачем ТОВ «НАТ-ФАРМА» та Шполянською ЦРЛ ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків укладено договір оренди комунального майна №1/1 від 02.03.2015. За Договором в оренду позивачу передано частину нежитлового приміщення, площею 26.23 м2, на першому поверсі районної поліклініки, за адресою вул. Соборна 58, м. Шпола. Додатковою угодою № 5 від 19.02.2020 р. (а.с. 16), строк дії договору продовжено до 01.03.2021. Додатковою угодою б/н від 28.01.2021 р., назву орендодавця змінено на Комунальне некомерційне підприємство «Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади.

02.07.2021 Комунальне некомерційне підприємство «Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади оголосило аукціон на право оренди частини нежитлової будівлі по вул. Соборна, 58, м. Шпола, Черкаська область площею 26,23 м2, І поверху.

Мінекономіки рішенням від 03.08.2021 встановило наявність порушення порядку організації проведення аукціону LLE001-UА-20210702-19666 з боку організатора - порушено п. 55 та 145 Порядку в частині відсутності в оголошенні про проведення аукціону інформації, що аукціон оголошений на право продовження договору оренди і чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди.

В електронному аукціоні LLE001-UА-20210702-19666 взяли участь чотири учасника: ТОВ "НАТ-ФАРМА"; ТОВ "ВІТАМІНКА-ЮВ"; Черкаське обласне комунальне підприємство "Фармація"; ТОВ "ФАРМАЦІЯ ЧЕРКАЩИНИ".

Переможцем електронного аукціону визнано ТОВ "ВІТАМІНКА-ЮВ", з яким укладено договір оренди комунального майна Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, від 23.07.2021 та підписано акт приймання -передачі приміщення.

23.10.2020 Шполянською міською радою ОТГ Черкаської області прийнято рішення № 61-5/VIII про прийняття у комунальну власність Шполянської міської ради ОТГ закладу охорони здоров`я - прийняти безоплатно з 01.01.2021 з комунальної власності Шполянської районної ради Черкаської області у комунальну власність Шполянської міської ради ОТГ Комунальне некомерційне підприємство "Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків" Шполянської районної ради.

Рішенням від 09.02.2021 № 4-11/ІХ (а.с. 73) змінено назву лікарні на Комунальне некомерційного підприємства "Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади.

25.02.2021Шполянська міська рада ОТГ зареєструвала право власності на комплекс будівель поліклініки за адресою Черкаська область м. Шпола, вул. Соборна, 58.

Відповідно до частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

2.3. 18.01.2021 Господарський суд Черкаської області ухвалою закрив провадження у справі № 925/1239/21 за позовом Комунального некомерційного підприємства "Лікарня імені братів М.С. та О.С. Коломійченків" Шполянської міської ради ОТГ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма"</a>, за участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамінка-ЮВ", Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про зобов`язання звільнення та повернення нежитлового приміщення. У цій справі Комунальне некомерційне підприємство "Лікарня імені братів М.С. та О.С. Коломійченків" Шполянської міської ради ОТГ, звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма"</a> та просило зобов`язати відповідача звільнити приміщення площею 26,23 кв.м., що знаходиться на першому поверсі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: вул. Соборна, 58, м. Шпола, Черкаської області з одночасним поверненням цього нежитлового приміщення позивачу за актом приймання-передачі у зв`язку з припиненням дії укладеного сторонами договору оренди комунального майна № 1/1 від 02.03.2015 року.

У справі 925/1239/21 суд установив, що 30.12.2021 року ТОВ „Нат-Фарма у присутності представників позивача, Шполянської міської ради ОТГ, муніципальної варти звільнило приміщення площею 26,23 кв.м., що знаходиться на першому поверсі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: вул. Соборна, 58, м. Шпола, Черкаської області від майна та продукції Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма"</a>, та повернуло спірне приміщення позивачу.

2.4. 21.12.2021 Господарський суд Черкаської області у справі № 925/1266/21 ухвалою прийняв відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма"</a> від позову до Комунального некомерційного підприємства "Лікарня імені братів М.С. та О.С. Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про визнання договору оренди комунального майна № 1/1 від 02.03.2015 року продовженим на той самий строк, на який він був укладений - на один рік до 01.03.2022 року. Провадження у справі № 925/1266/21 - закрив.

У справі № 925/1266/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма"</a> звернулося з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Лікарня імені братів М.С. та О.С. Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (далі відповідач), про визнання договору оренди комунального майна № 1/1 від 02.03.2015 року продовженим на той самий строк, на який він був укладений - на один рік до 01.03.2022 року.

3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

02.03.2015 Комунальне некомерційне підприємство "Лікарня імені братів М.С. і О.С Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма"</a> (орендар) уклали договір оренди комунального майна № 1/1. Відповідно до умов договору оренди (п.1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 26,23 кв.м., яке знаходиться на балансі Шполянської ЦРЛ та розташоване в районній поліклініці та першому поверсі під аптечний пункт для роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначання (а. с. 6 том 1).

Відповідно до пункту 9.7 договору оренди дія договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; зміни власника орендованого майна; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін або рішенням суду; достроково при порушенні умов договору.

02.03.2015 сторони склали акт прийому-передачі в оренду приміщення будинку по вулиці Леніна № 58 (Додаток до договору оренди № 1/1) (а. с. 8 том 1).

09.02.2021 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди комунального майна № 1/1 від 02.03.2015 про зміну найменування орендодавця (а. с. 9 том 1).

19.02.2020 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди комунального майна № 1/1 від 02.03.2015, якою виклали пункт 9.1. договору у новій редакції та погодили. що договір діє з 02.03.2020 по 01.03.2021 (а. с. 10 том 1).

23.07.2021 позивач (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітамінка-ЮВ" (орендар) уклали договір оренди комунального майна Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, за результатами проведення аукціону № 6.(а. с. 11 - 13 том 1).

Відповідно до умов договору оренди №6 (п.1.1) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначено майно комунальної вланості Шполянскої міської ради ОТГ, балансоутримувачем майна є Комунальне некомерційне підприємство "Лікарня імені братів М.С. і О.С Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, частина нежитлової будівлі, площею 26,23 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі, розміщена за адресою: вул. Соборна, 58, м. Шпола, Черкаської області. Майно передається в оренду з метою розміщення аптечного пункту для роздрібної торгівлі товарами медичного призначення (п. 1.2).

Відповідно до пункту 2.1. договору оренди № 6 орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання цього договору та акта приймання передачі.

23.07.2021 позивач (орендодавець) передав, а ТОВ „Вітамінка-ЮВ" (орендар) прийняло частину нежитлової будівлі, площею 26,23 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі, розміщена за адресою: вул. Соборна, 58, про що сторони склали Додаток № 1 до договору оренди приміщення № 6 - акт приймання-передачі приміщення до договору оренди приміщення, що належить до комунальної власності Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, за результатами проведення аукціону № LLE001-UA-20210702-19666 (а. с. 14 том 1).

23.07.2021 відбувся аукціон організований Комунальним некомерційним підприємством "Лікарня імені братів М.С. і О.С Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, про що складено протокол про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20210702-19666 (а. с. 15 том 1). Учасниками аукціону були ТОВ „Вітамінка-ЮВ, Черкаське обласне комунальне підприємство „Фармація, ТОВ „Нат-Фарма, ТОВ „Фармація Черкащини. Переможцем аукціону визнано ТОВ „Вітамінка-ЮВ.

09.08.2021 комісією у складі представників Шполянської міської об`єднаної територіальної громади складено акт огляду приміщень по вул. Соборна, 58, м. Шпола (а. с. 17 том 1). За результати огляду комісія встановила, що у ТОВ „Нат-Фарма відсутні правові підстави для перебування аптечного пункту в приміщенні поліклінічного відділення, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 58, м. Шпола, аптека надалі продовжує займати дане приміщення.

22.06.2021 листом за вих. № 107/04-07 позивач повідомив відповідачу про припинення терміну дії договору оренди на підставі пункту 9.7 договору у зв`язку зі зміною власника орендованого майна. Оренда комунального майна буде проводитися через аукціон (а. с. 18 том 1).

29.07.2021 листом за вих. № 147/04-07 позивач повідомив відповідачу про проведення аукціону з передачі в оренду частини нежитлової будівлі по вул. Соборна, 58, м. Шпола, площею 26,23 кв.м та просив звільнити приміщення і відшкодувати кошти за комунальні послуги та оренду комунального майна до 04.08.2021 (а. с. 19 том 1).

29.07.2021 листом за вих. № 149/04-07 позивач надіслав відповідачу у додаток до листа від 29.07.2021 вих. № 147/04-07:

-рахунок на оплату відшкодування комунальних послуг за липень 2021 року;

-акт приймання-передачі наданих послуг за липень 2021 року;

-рахунок на оплату відшкодування комунальних послуг за 01.08.2021 -04.08.2021;

-акт приймання-передачі наданих послуг за 01.08.2021- 04.08.2021;

-рахунок оренди приміщення з 01.08.2021- 04.08.2021;

-акт приймання-передачі наданих послуг по оренді з 01.08.2021- 04.08.2021;

-акт прийому-передачі орендованого приміщення будівлі по вул. Соборна, 58 від орендаря орендодавцю (а. с. 20-29 том 1).

31.08.2021 листом за вих. № 514/01-21 позивач повідомив відповідачу про проведення 02.09.2021 примусового звільнення орендованого нежитлового приміщення, опису майна, яке знаходиться у приміщенні та рекомендовано направити представників ТОВ "Нат-Фарма" для участі у звільненні приміщення (а. с. 30 том 1).

11.08.2021 вих. № 166/04-07 звернувся до начальника відділу поліцейської діяльності № 2 Звенигородського районного ВП ГУНП в Черкаській області із заявою про злочин та просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове слідство по даному факту (а. с. 31 том 1).

30.12.2021 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою вих. № 753/01-2, та вимагав перерахувати 148208, 23 грн, з яких 59283,29 грн на рахунок Шполянської міської ради ОТГ та 88924,94 грн на рахунок Комунального некомерційного підприємства "Лікарня імені братів М.С. і О.С Коломійченків" Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади по розрахункам за не отримання коштів від іншого орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамінка-ЮВ, тобто потенційного прибутку в сумі 148208, 23 грн (а. с. 32 том 1).

13.08.2021 позивач листом за вих. № 259 звернувся до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, до КНП "Шполянська багатопрофільна лікарня імені братів М.С. і О.С Коломійченків" та вимагав не чинити ТОВ "Нат-Фарма" перешкод у здійсненні господарської діяльності з реалізації лікарських засобів у орендованому приміщенні та до 17.08.2021 розпломбувати та зняти замок із дверей орендованого приміщення (а. с. 33-34 том 1).

До клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шполянської міської ОТГ (а.с. 77-78, 145-146 том 1) позивач долучив витяг з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію права власності, з якого суд установив, що 25.02.2021 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності Шполянської міської ради ОТГ на об`єкт нерухомого майна: комплекс, поліклініка, що знаходиться за адресою: м. Шпола, вул. Соборна, 58.

До відзиву на позовну заяву від 13.06.2022 відповідач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

На підставі платіжних доручень № 1765 від 17.06.2021 на суму 236,53 грн, № 1746 від 01.06.2021 на суму 716,00 грн, № 1658 від 24.03.2021 на суму 792,11 грн, № 1633 від 04.03.2021 на суму 155,20 грн, № 1853 від 20.08.2021 на суму 300,00 грн, № 1814 від 21.07.2021 на суму 250,00 грн, № 1634 від 04.03.2021 на суму 459,17 грн, № 1819 від 23.07.2021 на суму 519,97 грн, № 1766 від 17.06.2021 на суму 2246,41 грн, № 1635 від 04.03.2021 на суму 995,33 грн, № 1550 від 24.12.2020 на суму 227,18 грн (а. с. 92-103 том 1) відповідач за період з грудня 2020 рок по серпень 2021 сплачував орендну плату за користування об`єктом оренди, компенсацію комунальних послуг та земельного подаку.

18.10.2021 позивач листом вих. № 630/01-21 звернувся до відповідача, у якому повідомив, що вимоги відповідача надати доступ до приміщення можуть бути задоволені лише після ухвалення судом рішень, які набрали законної сили, у справах № 925/1143/21, 925/1239/21, 925/1266/21 (а. с. 104 том 1);

01.10.2021 адвокат Коханій О.В. від імені та в інтересах відповідача звернувся до позивача та третьої особи Шполянської міської ради з вимогою поновити порушені права відповідача шляхом відновлення електропостачання до орендованого приміщення і не чинити перешкод у доступі та користуванні приміщенням (а. с. 105-106 том 1);

До заперечення (на відповідь на відзив) від 29.06.2022 відповідач подав лист від 18.08.2021 № 01-20/2135 Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат-Фарма, у якому позивач повідомив відповідачу про те, що 19.08.2021 буде проведено примусове переміщення майна відповідача з приміщення аптеки (а. с. 160-163 том 1).

20.07.2022 третя особа Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади подала до суду копію акту-приймання передачі орендованого приміщення будівлі, по вул. Соборна, № 58, зі змісту якого суд установив, що 30.12.2021 року відповідач повернув позивачу об`єкт оренди, про що сторони склали акт. (а.с. 233 том 1, а.с. 24 том 2).

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема такими засобами як письмові докази.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

На підставі поданих учасниками справи доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані учасниками справи докази суд визнає належними.

Суд не встановив, що докази подані учасниками справи, отримані з порушенням закону. Тому подані учасниками справи докази суд визнає допустимими.

Подані учасниками справи докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані учасниками справи, достовірними.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими такі обставини:

- між сторонами виникли майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди комунального майна № 1/1 від 02.03.2015;

- позивач є балансоутримувачем нерухомого майна;

- 25.02.2021 проведено державну реєстрацію права комунальної власності Черкаської міської ради на об`єкт нерухомого майна, й, зокрема, об`єкт оренди;

- 25.02.2021 дію договору оренди комунального майна № 1/1 від 02.03.2015 припинено на підставі пункту 9.7 договору оренди - у зв`язку зі зміною власника орендованого майна;

- відповідач продовжував користуватися орендованим майном після припинення договору оренди, сплачував орендну плату, компенсацію вартості комунальних послуг та земельного податку;

- позивач приймав орендну плату, компенсацію вартості комунальних послуг та земельного податку та висловив заперечень проти користування майном;

- 22.06.2021 позивач повідомив відповідачу про припинення договору оренди у зв`язку зі зміною власника майна;

- 29.07.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити орендоване майно;

- 23.07.2021 позивач та ТОВ „Вітамінка-ЮВ уклали договір оренди комунального майна Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, за результатами проведення аукціону № 6;

- 23.07.2021 на підставі акту приймання-передачі позивач передав, а ТОВ „Вітамінка-ЮВ прийняло об`єкт оренди у строкове платне користування;

- об`єкти оренди за договором оренди комунального майна № 1/1 від 02.03.2015 та договором оренди комунального майна Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади за результатами проведення аукціону № 6 - тотожні: частина нежитлової будівлі, площею 26,23 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі, розміщена за адресою: вул. Соборна, 58, м. Шпола, Черкаської області;

- позивач обмежив відповідачу доступ до об`єкта оренди, змінивши замок та відключивши електропостачання;

- 30.12.2021 відповідач повернув об`єкт оренди позивачу на підставі акту приймання-передачі.

- За взаємною згодою сторін договір оренди нерухомого майна, укладений між позивачем та ТОВ „Вітамінка-ЮВ, розірвано.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі, враховуючи обставин, які не підлягають доказуванню, оскільки не заперечуються сторонами та встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, враховуючи наявність чітких та переконливих доказів, а також вірогідність доказів поданих сторонами на підтвердження обставин, які є предметом доказування у справі, суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору оренди, припинення зобов`язання у зв`язку зі зміною власника майна, виникнення між сторонами правовідносин, пов`язаних з фактичним використанням об`єкта оренди після припинення договору оренди, укладення позивачем нового договору оренди за результатами аукціону у період після припинення попереднього договору оренди та до повернення майна з оренди.

Обставини завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди суд визнає недоведеними.

Докази подані відповідачем на підтвердження обставин обмеження позивачем доступу до об`єкта оренди суд визнає більш вірогідними, ніж докази подані позивачем на спростування цієї обставини.

5.Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, невизнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

Причиною виникнення спору є неотримання позивачем орендної плати за користування нерухомим майном на підставі укладеного договору оренди.

Передумовою виникнення спору є укладення позивачем нового договору оренди майна до повернення цього майна з оренди за попереднім договором оренди.

На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди. Відповідач належним чином виконував зобов`язання упродовж дії договору оренди. Під час дії договору змінився власник орендованого майна.

У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору внаслідок зміни власника майна договір оренди припинився.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Позивач не повідомив відповідача своєчасно у розумний строк про зміну власника майна, не вимагав повернення майна та/або сплати неустойки.

Після припинення договору оренди сторони продовжували виконувати зобов`язання, встановлені договором оренди.

Відносини з фактичного користування майном без укладення договору користування майном (оренди), за своїм змістом є кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідач без достатньої правової підстави після припинення договору оренди продовжував користуватися майном, сплачуючи позивачу за користування нерухомим майном.

Позивач повідомив відповідачу про припинення договору оренди та вимагав повернути майно з оренди. Відповідач повернув об`єкт оренди позивачу. До повернення майна з оренди, позивач уклав новий договір оренди того самого майна.

Суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок неповернення майна з оренди. Правовим наслідком порушення відповідачем зобов`язання є виникнення у позивача права вимагати повернення майна та сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм майна за час прострочення. Неотримання позивачем доходу за користування майном є наслідком несвоєчасного повідомлення наймача про зміну власника майна та припинення договору оренди, укладення договору оренди майна, яке займав відповідач, до повернення цього майна з оренди.

Отже, вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди суд визнає необґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є неналежним та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Позивач у цій справі прагне захистити своє право на отримання орендної плати за користування майном, обґрунтовуючи свої вимоги неправомірними діями відповідача, які полягають у неповерненні майна з оренди.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Отже, належним способом захисту права позивача на отримання плати за користування майном є звернення з майновим позовом до наймача про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що під час розгляду справи, суд має керуватись принципом jura novit curia («суд знає закон»). При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 02.07.2019 року у справі №48/340 (провадження №12-14звг19), від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

На переконання суду між сторонами виникли відносини з фактичного користування майном без укладення договору користування майном. Такі відносини між сторонами тривали упродовж 6 місяців після припинення договору оренди.

Суд дійшов висновку про виникнення між сторонами кондикційного зобов`язання внаслідок збереження майна без достатньої правової підстави. Відповідач сплачував позивачу за користування майном, а позивач приймав виконання зобов`язання.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 року у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Аргументи сторін:

Підставою позову до відповідача позивач вказав обставини завданння йому збитків у вигляді упущеної вигоди.

Обґрунтовуючи зміст порушеного права та предмет майнових вимог до відповідача позивач вважав, що продовження користування відповідачем орендованим майном є підставою виникнення між сторонами деліктного зобов`язання із завдання відповідачем збитків позивачу у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу) від використання майна.

Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема положеннями Глави 3 "Захист цивільних прав та інтересів" Розділу І "Основні положення" Книги першої "Загальні положення", Глави 51 "Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання" Розділу І "Загальні положення про зобов`язання" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України та Главою 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Розділу V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання" Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною першою статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За приписами частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною 2 статі 224, частиною 1 статі 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності. Застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності. (такі висновки викладені у пункті 46 постанови Верховного Суду від 30.09.2021 у справі 922/3928/20).

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі 922/3928/20).

Відповідно до статі 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Отже для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (такі висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

На переконання суду позивач не довів, що сплата орендної плати ТОВ „ВІТАМІНКА-ЮВ перебувала у прямому причиновому зв`язку з діями відповідача. Суд установив, що позивач у серпні 2021 обмежив відповідачу доступ до орендованого приміщення. З цього часу відповідач не використовував приміщення для діяльності аптеки. Суд установив, що у приміщенні зберігалися медичні препарати, що належать відповідачу. Позивач не обґрунтував та не довів неможливість використання приміщення ТОВ „ВІТАМІНКА-ЮВ через наявність в приміщенні майна відповідача. Позивач не обґрунтував та не довів факту звернення ТОВ „ВІТАМІНКА-ЮВ до позивача через неможливість користування орендованим майном. За таких обставин суд не встановив факту завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди, причинного зв`язку між поведінкою відповідача і фактом завдання позивачу збитків. Неотримання доходу позивачем стало наслідком з-поміж іншого дій позивача, які полягали в укладенні нового договору оренди майна до повернення майна з оренди за договором, дію якого припинено.

Відповідно до частини 3 статті 226 Господарського кодексу України сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

На переконання суду неотримання позивачем орендної плати за користування майном є наслідком дій позивача. Укладення договору оренди майна, яке займає інша особа, поза межами розумного сумніву, свідчить про не вчинення позивачем дій здатних запобігти виникненню збитків.

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Мотивом застосування вказаних норм права є висновок суду про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини найму (оренди) майна.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції закону від 10.04.1992 № 2269-XII) у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що у разі відчуження власником об`єкта договір оренди припиняється.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у редакції закону від 3 жовтня 2019 року № 157-IX, який введено в дію з 01.02.2020 у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором.

Внаслідок зміни власника майна договір оренди, укладений між сторонами, припинився.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Мотивом застосування вказаних норм прав є висновок суду про порушення відповідачем зобов`язання, зокрема неповернення майна з оренди після припинення договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частини 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. (частина 1 статті 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Належним способом захисту права позивача на отримання плати за користування майном є звернення до наймача з вимогою сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про припинення між сторонами зобов`язання на підставі договору оренди та виникнення між сторонами кондикційного зобов`язання внаслідок збереження майна без достатньої правової підстави.

7.Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Суд не застосував норми права, які регулюють підстави та порядок відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, з огляду не доведення позивача обставин виникнення та підстав для їх відшкодування.

8.Розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2481,00 грн, на підставі платіжного доручення №410 від 09 травня 2022 року (а.с. 4 том 1).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у позові суд відмовив, сплачений позивачем судовий збір до відшкодування йому за рахунок відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 19.09.2022.

Суддя А.І. Гладун