Рішення

від 29.08.2022 по справі 925/679/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року,м. Черкаси справа № 925/679/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБП Ріал Естейт", м.Полтава, вул.Зіньківська, 6

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кевлар-Групп", м.Черкаси, бул.Шевченка, 419, кв.13

про стягнення 7454,98 грн,

без участі представників сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБП Ріал Естейт" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кевлар-Групп" про стягнення 7454,98 грн заборгованості за договором суборенди нерухомого майна від 03.11.2017 №2017-02/68.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою суду від 15.07.2022 відкрито провадження у справі; призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 11.08.2022.

27.07.2022 за вх.№8416/22 до суду надійшов відзив відповідача від 25.07.2022 із заявою про застосування строків позовної давності з доказами направлення позивачеві. Відповідач категорично заперечив вимоги та просить застосувати строк позовної давності, оскільки відносини з позивачем припинені ще в 2018 році.

11.08.2022 за вх.№9134/22 до суду надійшла заява представника позивача від 11.08.2022 про відкладення судового засідання, мотивована неможливістю явки з огляду на сімейні обставини.

Ухвалою суду від 11.08.2022 клопотання позивача задоволено, розгляд справи відкладено на 30.08.2022. Прибуття представників сторін в засідання обов`язковим не визнавалось.

До дня судового засідання від учасників справи надійшли:

від позивача додаткові пояснення від 09.08.2022 №25100-002576 від 09.08.2022 (вх.суду №9241/22 від 15.08.2022) з оригіналами договору суборенди нерухомого майна від 03.11.2017 №2017-02/68 та додаткової угоди №1 до нього та акта прийому-передачі об`єкта оренди від 01.01.2018, а також копіями договору оренди від 01.11.2017 №01-2017, рахунку на оплату від 10.02.2020 №1151, листів-вимог від 01.10.2018, від 27.02.2019, від 18.05.2020 та від 27.02.2019, листа про припинення суборендних відносин та передачу приміщення за договором нерухомого майна від 03.11.2017 №2017-02/68. Відповіді на відзив чи пропозицій по врегулюванню спору від позивача не надійшло;

від відповідача клопотання від 26.08.2022 №9941/22 від 31.08.2022 з копією акту про знищення документів, внесених до Національного архівного фонду, від 01.02.2022 (щодо вилучення та знищення первинних документів, щодо яких пройшов строк зберігання).

Учасники справи (позивач та відповідач) були належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, однак участі повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.

Явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

За результатами судового розгляду відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України приєднано до матеріалів справи вступну та регулятивну частину рішення без їх проголошення.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

01.11.2017 між Спільним українсько-білоруським підприємством "Укртехносинтез" (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ" (орендар з договором, позивач у справі) укладено договір оренди №01-2017, за умовами якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято у строкове платне користування нежитлові приміщення майнового комплексу, загальною площею 23343 кв.м, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Ушинського,40. Приміщення передано орендарю для підприємницької діяльності, в тому числі для передачі окремих частин об`єкту в суборенду. Договором надано орендарю право на укладення договорів суборенди окремих частин об`єкту без отримання додаткової згоди орендодавця (п.1.2).

01.11.2017 між Спільним українсько-білоруським підприємством "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБП Ріал Естейт" (орендар за договором, позивач у справі) складено акт прийому-передачі об`єкта оренди (додаток №1 до договору оренди від 01.11.2017 №01-2017) нежитлових приміщень майнового комплексу, загальною площею 493,8 кв.м, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Ушинського,40.

03.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБП Ріал Естейт" (орендар за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кевлар-Групп" (суборендар за договором, відповідач у справі) укладено договір суборенди нерухомого майна №2017-02/68 (далі договір суборенди, а.с.7-13) за умовами якого: орендар передає, а суборендар приймає, у відповідності до умов даного договору, у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення за номером 10, площею 27,1 кв.м, що знаходиться на другому поверсі в корпусі "Д" будівлі складу "Д, Д'" (далі за текстом будівля) за адресою: м.Київ, вул.Ушинського,40 (далі за текстом об`єкт суборенди) (п.1.1); передачі в суборенду об`єкта суборенди оформляється актом прийому-передачі, що є невід`ємною частиною даного договору (п.1.4); об`єкт суборенди, що передається в суборенду суборендарю, знаходиться у строковому платному окристуванні орендаря у відповідності до договору оренди між орендарем та Спільним Українсько-білоруським підприємством "Укртехносинтез" (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) (далі за текстом орендодавець) ( п.1.8); орендар зобов`язаний: передати суборендарю об`єкт суборенди в суборендне користування на умовах та в строки, передбачені даним договором і не ухилятись від підписання актів, які передбачені умовами даного договору (п.2.1.1); належним чином виконувати всі умови даного договору (п.2.1.2); у випадку закінчення строку дії даного договору або його дострокового припинення/розірвання, прийняти від суборендаря об`єкт суборенди у відповідності з умовами даного договору (п.2.1.7); орендар має право: отримувати від суборендаря щомісячно суборендну плату та інші платежі у відповідності з умовами даного договору (п.2.2.2); вимагати від суборендаря дотримання й виконання умов даного договору (п.2.2.6); на дострокове припинення договору у випадках та порядку, передбачених даним договором (п.2.2.9); суборендар зобов`язаний: розпочати цільове використання об`єкта суборенди з дати підписання сторонами акту прийому-передачі суб`єкта оренди (п.2.3.2); своєчасно та в повному обсязі сплачувати суборендну плату, компенсацію комунальних, інших платежів, передбачених даним договором у відповідності з умовами даного договору (п.2.3.3); при припиненні договору з будь-яких підстав даного договору повернути орендарю об`єкт суборенди у станоі, в якому від його одержав з урахуванням нормального зносу (п.2.3.9); суборендар має право на дострокове припинення (розірвання) договору у випадках, передбачених даним договором (п.2.4.5); даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє до 31 жовтня 2020 року включно (п.3.1); строк суборенди у відповідності до умов цього договору починається з дати підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкта суборенди (в суборендне користування) і закінчується датою підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) об`єкта суборенди (п.3.2); орендар передає суборендарю, а суборендар приймає в користування об`єкт суборенди 01 січня 2018 року. Акт прийому-передачі об`єкта суборенди є додатком №1 до даного договору (п.3.2.1); акт прийому-передачі (повернення) об`єкта суборенди від суборендаря до орендаря у зв`язку із закінченням (достроковим припиненням) дії договору, повинен бути підписаний сторонами в останній день дії даного договору суборенди. Обов`язок по підготовці акту прийому-передачі (повернення) об`єкта суборенди покладається на суборендаря (п.3.2.2); суборендар зобов`язаний вносити суборендну плату за користування об`єктом суборенди в розмірах та в строки, обумовлені даним договором (п.5.1); розмір суборендної плати за один календарний місяць (з 1 числа поточного календарного місяця до останнього числа поточного календарного місяця) за користування всім об`єктом суборенди становить 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп) на місяць за весь об`єкт суборенди, в тому числі ПДВ 250,00 грн (п.5.1); суборендна плата нараховується суборендарю та сплачується ним з 01 січня 2018 року. Після закінчення кожного календарного місяця, в якому надавались послуги з суборенди об`єкта суборенди, сторони складають акт про наданні послуги з суборенди об`єкта суборенди. Щомісячно суборендна плат коригується на коефіцієнт інфляції на підставі даних органів статистики, але не може бути меншою, ніж зазначені в п.5.5. В суму суборендної плати не входить вартість комунальних послуг. Додатково суборендар здійснює компенсацію вартості комунальних послуг на умовах цього договору (п.5.3); суборендна плата сплачується суборендарем орендарю в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендаря щомісячно. Оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати в строк не пізніше 20-го (двадцятого) числа поточного місяці за наступний місяць суборенди на підставі рахунку, що був виставлений орендарем. У разі відсутності у суборендаря рахунку на оплату суборендної плати за будь-якими причинами суборендар зобов`язаний сплатити суборендну плату у зазначений в цьому пункті термін на підставі цього договору в чинному розмірі суборендної плати. Датою нарахування доходу орендаря є останнє число місяця (п.5.4); суборендар, крім платежів з суборенди, повинен компенсувати орендарю витрати на комунальні послуги (електроенергію, водопостачання, водовідведення, тепло) шляхом 100% попередньої оплати в розмірі вартості фактичних спожитих послуг за попередній місяць на підставі рахунку, наданого орендарем (п.5.9); суборендар перераховує кошти в рахунок витрат за комунальні послуги в строк, встановлений п.5.4 даного договору /.../ (п.5.10); сторони погодили, що рахунки-фактури, акти про надання послуг, акти звірки взаєморозрахунків та інші документи, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього договору, надаються сторонами в електронному вигляді з використанням програми МЕДОК, БЕСТ ЗВІТ чи ін. програми, як офіційні та ті, що мають юридичну силу (п.5.11); останнім днем сплати платежів є дата підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об`єкта суборенди орендарю (п.5.18); даний договір може бути припинений достроково за взаємною письмовою згодою сторін (п.9.2); одностороннє розірвання договору можливе тільки за обставинами та в порядку, передбаченому даним договором та діючим законодавством України (п.9.3); при розірванні (припиненні) даного договору суборендар зобов`язаний провести повний розрахунок з орендарем відповідно до умов даного договору. Суборендар зобов`язаний оплатити суборендну плату, вартість витрат на утримання об`єкта суборенди та вартість спожитих комунальних послуг за весь фактичний час використання об`єкта суборенди до моменту його передачі (повернення) орендарю незалежно від строку дії даного договору. /.../ (п.9.7); за невиконання чи неналежне виконання даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством і цим договором (п.10.1).

01.01.2018 між Спільним українсько-білоруським підприємством "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБП Ріал Естейт" (орендар за договором, позивач у справі) складено акт прийому-передачі об`єкта оренди (додаток №2 до договору оренди від 01.11.2017 №01-2017) нежитлових приміщень майнового комплексу, загальною площею 22849,2 кв.м, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Ушинського,40.

01.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБП Ріал Естейт" (орендар за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кевлар-Групп" (суборендар за договором, відповідач у справі) складено акт прийому-передачі об`єкта суборенди (а.с.14) - нежитлового приміщення за номером 10, площею 27,1 кв.м, що знаходиться на другому поверсі в корпусі "Д" будівлі складу "Д, Д'" (далі за текстом будівля) за адресою: м.Київ, вул.Ушинського,40.

30.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБП Ріал Естейт" (орендар за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кевлар-Групп" (суборендар за договором, відповідач у справі) укладено додаткову угоду №1 до договору суборенди (а.с.15), якою зокрема, внесено зміни до п.5.2 та збільшено розмір суборендної плати за один календарний місяць до 1630,00 грн.

У період з 01.01.2018 до 17.10.2018 відповідач використовував об`єкт суборенди відповідно до умов договору суборенди.

Позивач вказує, що на виконання умов договору ним було виставлено відповідачу рахунки (без доказів у справу про направлення рахунків відповідачу) (а.с.16-18):

від 30.06.2018 №115 на суму 3603,27 грн на відшкодування витрат на утримання приміщень;

від 31.07.2018 №2017-02/68_Км_2579 на суму 1820,09 грн на відшкодування витрат на утримання приміщень за липень 2018 року;

від 17.10.2018 №2017-02/68_Ар_3470 на суму 893,87 грн за послуги з оренди приміщень за жовтень 2018 року;

від 10.02.2020 №1151 на суму 1286,73 грн на доплату за послуги з оренди приміщень.

За твердженням позивача відповідач взятих на себе зобов`язань за договором не виконав, рахунки не оплатив, загальна заборгованість становить 7454,98 грн.

01.10.2018 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №25/00-012295 про сплату заборгованості станом на 01.10.2018 з суборендної плати у розмірі 6020,00 грн, пені за прострочення платежів з суборендної плати у розмірі 1206,37 грн, заборгованості з комунальних платежів у розмірі 6317,23 грн.

05.10.2018 позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення №25/00-012789 про припинення суборендних відносин (дострокове розірвання договору) та передачу приміщення за договором суборенди нерухомого майна від 03.11.2017 №2017-02/68.

Позивач у позовній заяві вказує 17.10.2018 датою припинення дії договору суборенди, що відповідачем також не заперечується. Відсутність акту прийому-передачі об`єкта із суборенди пояснює неповерненням відповідачем направленого на його адресу для підписання примірника.

27.02.2019 позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу №25/00-002074 про підписання та повернення на адресу позивача раніше направлених (без дати та реквізитів поштового відправлення позивачем, без доказів направлення вказаних документів на адресу відповідача) примірників угоди про розірвання договору суборенди від 14.09.2018, акту прийому-передачі об`єкта суборенди від 17.10.2018, та повідомленням, що у разі невчинення вказаних дій договір буде вважатися нерозірваним та таким, що діє до 31.10.2020.

27.02.2019 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №25/00-002050 про сплату заборгованості станом на 27.02.2019 з суборендної плати у розмірі 1286,73 грн, пені за прострочення платежів з суборендної плати у розмірі 200,91 грн, заборгованості з комунальних платежів у розмірі 6317,23 грн.

10.02.2020 позивачем виставлено відповідачу рахунок від 10.02.2020 №1151 на суму 1286,73 грн на доплату за послуги з оренди приміщень (при цьому докази направлення рахунку відповідачу у справі відсутні).

18.05.2020 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №25/00-004402 про сплату заборгованості станом на 05.05.2020 з суборендної плати та комунальних платежів у розмірі 7454,98 грн.

Заборгованість у загальному розмірі 7454,98 грн. відповідачем не погашена.

Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБП Ріал Естейт" до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кевлар-Групп" за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості за договором суборенди від 03.11.2017 №2017-02/68, яка є предметом судового розгляду.

Відповідач вимоги заперечив та вказує на пропуск позивачем строку позовної давності. Просить в позові відмовити.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до приписів ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами, з присвоєнням коду та внесенням даних в ЄДРПОУ.

Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст.4, 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами виникли та до 17.10.2018 існували договірні змішані відносини оплатного надання в суборенду нежитлового приміщення на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору №2017-02/68 від 03.11.2017 нежитлове приміщення №10 загальною площею 27,1 м2 на другому поверсі корпусу "Д" будівлі складу "Д,Д'" в м. Київ, вул. Ушинського, 40.

Суд не оцінює суть взаємовідносин сторін по суборенді нежитлового приміщення, оскільки дія договору припинена, майно повернуто орендодавцеві і спору в цій частині немає, що підтвердив позивач у позовній заяві.

Пунктом 9.7 договору суборенди від 03.11.2017 №2017-02/68 передбачено зобов`язання сторін провести повний розрахунок з Орендодавцем за весь фактичний час оренди, до моменту повернення майна орендодавцю.

Спірний Договір припинено 17.10.2018. Тобто з 18.10.2018 у позивача було наявне право вимоги до відповідача про відшкодування заборгованості. Позивач звернувся із позовом в суд лише 12.07.2022 (відтиск поштового штемпеля на описі вкладення в цінний лист, а.с. 39-40).

Стосовно застосування строку позовної давності до спірних відносин за заявою ТОВ "Кевлар-Групп".

Відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності до спірних відносин, оскільки договір суборенди приміщення від 03.11.2017 №2017-02/68 припинив свою дію 17.10.2018 і позивач про це достеменно обізнаний.

Виходячи з умов п. 9.7 Договору, та вимог абз. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України, з 17 жовтня 2018 року настав строк виконання зобов`язання для відповідача та з 18 жовтня 2018 року почався перебіг строку позовної давності та право вимоги для позивача.

Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

У частині 1 статті 258 Цивільного кодексу України зазначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

У статті 260 Цивільного кодексу України зазначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Виставлення позивачем рахунку відповідачеві на доплату за послуги з оренди приміщення рахунок №1151 від 10.02.2020 на суму 1286,73 грн не змінює строки перебігу позовної давності.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання (частини 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Строк позовної давності сплинув 17.10.2021.

Позивач не заявляв клопотань про поновлення пропущеного строку позовної давності чи про захист порушеного права внаслідок сплину строку позовної давності. Строк позовної давності може бути застосований судом за умови порушення права позивача у спірних правовідносинах, що доведено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, суд задовольняє клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до спірних відносин, в тому числі і з мотивів порушеного права заявника з 18.10.2018, що є підставою відмови в позові.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" ("Chapman vs. the United Kingdom"), заява №27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

У пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.

Суд вважає, що позивачем не доведено поважності пропуску позивачем строку позовної давності.

У суду відсутні правові підстави для задоволення позову, тому у задоволенні позову належить відмовити повністю з мотивів пропуску позивачем строку позовної давності.

З огляду на відмову у позові судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБП Ріал Естейт" (м.Полтава, вул.Зіньківська, 6, код ЄДРПОУ 32766311, номер рахунку в банку невідомий)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кевлар-Групп" (м.Черкаси, бул.Шевченка, 419, кв.13, код ЄДРПОУ 38595119, номер рахунку в банку невідомий)

про стягнення 7454,98 грн - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 06.09.2022.

Суддя Г.М. Скиба