Постанова від 06.09.2022 по справі 910/8311/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/8311/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

учасників справи:

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

представників учасників справи:

ОСОБА_5 - не з`явився,

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім Прирічна 5" - не з`явився,

ОСОБА_6 - не з`явився,

ОСОБА_7 - не з`явився,

ОСОБА_8 - не з`явився,

ОСОБА_9 - не з`явився,

ОСОБА_10 - не з`явився,

ОСОБА_11 - не з`явився,

ОСОБА_12 - не з`явився,

ОСОБА_13 - не з`явився,

ОСОБА_14 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 (суддя Павленко Є.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (колегія суддів: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В., Демидова А.М.)

у справі за позовом ОСОБА_5

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім Прирічна 5" (далі - ОСББ)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) ОСОБА_6 ,

2) ОСОБА_7 ,

3) ОСОБА_1 ,

4) ОСОБА_2 ,

5) ОСОБА_8 ,

6) ОСОБА_9 ,

7) ОСОБА_10 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_11 ,

2) ОСОБА_12 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_13 ,

5) ОСОБА_14 ,

6) ОСОБА_4

про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації юридичної особи.

Суть спору

1. Як зазначає ОСОБА_5 , вона є співвласницею квартири АДРЕСА_1 . Співвласники цього будинку у липні 2016 року провели установчі збори та створили ОСББ.

2. ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСББ, у якому просила визнати недійсним рішення установчих зборів та скасувати державну реєстрацію ОСББ.

3. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним рішення установчих зборів без змін, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації - скасував, провадження у справі в цій частині закрив.

4. ОСОБА_5 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

6. З 07.07.2016 по 22.07.2016 відбулись установчі збори ОСББ, оформлені протоколом №1, в яких взяли участь співвласники (власники квартир та нежитлових приміщень) багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

7. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становила 1 765 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 47 085,36 кв. м. У зборах взяли участь особисто та / або через представників власники квартир та / або нежитлових приміщень будинку - 134 особи, яким належать квартири та / або нежитлові приміщення загальною площею 3 213 кв. м, проголосували на установчих зборах - 125 осіб, яким належать квартири та / або нежитлові приміщення загальною площею 3 049 кв. м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та / або через представників власники квартир та / або нежитлових приміщень будинку - 581 особа, яким належать квартири та / або нежитлові приміщення загальною площею 27 120,2 кв. м.

8. До порядку денного установчих зборів були включені такі питання: обрання голови, секретаря та лічильної комісії зборів; створення ОСББ, затвердження його назви; затвердження статуту ОСББ; вибори правління ОСББ; вибори ревізійної комісії ОСББ; прийняття рішень про обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників згідно з Законом "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; надання повноважень щодо підписання протоколу та інших документів установчих зборів ОСББ, статуту ОСББ та державної реєстрації ОСББ.

9. За результатами проведення установчих зборів ухвалені рішення:

- обрано головою установчих зборів власника квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_15 , секретарем установчих зборів обрано власника квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_3 (голосували "за" - 29 896,4 голосів, "проти" - 0 голосів, "утримались" - 273,3 голосів);

- вирішено створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердити його назву - "Наш дім Прирічна 5" ("за" - 29 962,1 голосів, "проти" - 103 голосів, "утримались" - 104,6 голосів);

- затверджено статут ОСББ ("за" - 29 839,6 голосів, "проти" - 135,4 голосів, "утримались" - 194,7 голосів);

- обрано правління ОСББ у кількості 5 осіб: голову правління, власника квартири АДРЕСА_3 , - ОСОБА_15 , власника квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_16 , власника квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_3 , власника квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_17 , власника квартири АДРЕСА_7 - ОСОБА_12 ("за" - 28 731,8 голосів, "проти" - 103 голосів, "утримались" - 334,9 голосів);

- обрано склад ревізійної комісії ОСББ у кількості 3 осіб: голову ревізійної комісії власника квартири АДРЕСА_8 - ОСОБА_11 , власника квартири АДРЕСА_9 - ОСОБА_18 , власника квартири АДРЕСА_10 - ОСОБА_19 ("за" - 29 725,5 голосів, "проти" - 35 голосів, "утримались" - 409,2 голосів);

- вирішено уповноважити ОСОБА_15 підготувати, підписати та подати всі необхідні документи для державної реєстрації ОСББ ("за" - 29 839,6 голосів, "проти" - 52,5 голосів, "утримались" - 277,6 голосів).

10. За прийняття рішень, які були винесені на порядок денний вказаних зборів, було віддано від 29 725,5 до 29 962,1 голосів, що дорівнює 63,13% - 63,63% від загальної їх кількості.

Короткий зміст позовних вимог

11. ОСОБА_5 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСББ про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації юридичної особи.

12. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням норм ст.6 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон "Про ОСББ") та ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

13. ОСОБА_5 зазначає, що було відсутнє повідомлення співвласників в установлених законодавством порядку та формі про проведення установчих зборів зі створення ОСББ, внаслідок чого співвласники були позбавлені права на участь в установчих зборах, а також можливості прийняття рішень про створення і подальшу діяльність ОСББ.

14. Позивачка посилається на недостовірність деяких листків письмового опитування (далі - ЛПО) як таких, що підписані особами, які померли чи не досягли повноліття. Зазначає, що не підписувала ЛПО на ім`я ОСОБА_20 (колишнє прізвище позивачки ОСОБА_5 ), цей лист був підписаний невстановленою особою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

15. Господарський суд міста Києва рішенням від 24.12.2020 відмовив у задоволенні позовних вимог.

16. Рішення Господарського суду міста Києва обґрунтоване, зокрема, таким:

- позивачка має довести, що її права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються відповідачем, а тому потребують захисту, тоді як вона не надала жодних доказів, які підтверджують її право власності на квартиру АДРЕСА_1 , якою вона володіє спільно з двома її доньками на підставі договору купівлі-продажу;

- загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 складає - 47 085,36 кв. м; за змістом протоколу №1 вбачається, що за прийняття рішень, які були винесені на порядок денний установчих зборів ОСББ, було віддано від 29 725,5 до 29 962,1 голосів, що дорівнює 63,13% - 63,63% від загальної їх кількості;

- реалізація або здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників; позивачка має лише 0,0013% від загальної кількості голосів; отже, її голоси не могли суттєво вплинути на результат голосування;

- відхиляються послання позивачки на недостовірність листів опитування, в яких зазначено інформацію про осіб, які, за твердженням позивачки, померли до дати призначення установчих зборів, оскільки загальна площа вказаних квартир дорівнює 364,4 кв. м, що складає 0,77 % від загальної кількості голосів;

- надані позивачкою копії свідоцтв про народження на ім`я ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_23 (неповнолітні, які підписали листи письмового опитування), не беруться судом до уваги, оскільки ОСОБА_5 не довела в установленому законом порядку, що саме ці особи є власниками квартир у спірному будинку;

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, вказували на те, що вони не підписували ЛПО від свого імені, які були враховані під час проведення установчих зборів ОСББ; ці особи вважають, що оспорюваними рішеннями порушено їх права та інтереси, проте вони з відповідними окремими позовами щодо захисту своїх прав до суду не зверталися, не уповноважували ОСОБА_5 на захист їх інтересів в межах цього спору;

- позовна вимога про скасування державної реєстрації ОСББ має похідний характер від основної вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів вказаного об`єднання, що не підлягає задоволенню, а тому задоволенню не підлягає;

- оскільки заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на недоведеність порушених прав позивачки, підстави для застосування позовної давності відсутні.

17. Північний апеляційний господарський суд постановою від 15.09.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 скасував у частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ, провадження у справі в цій частині закрив, в іншій частині рішення залишив без змін.

18. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована, зокрема, таким:

- позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом; такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19); звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору;

- позивачка не довела обставин недотримання ініціативною групою ОСББ порядку (способу) повідомлення про проведення установчих зборів, порушення прав / інтересів самим фактом створення ОСББ, а також правомірності та законності свого інтересу у ліквідації юридичної особи - ОСББ, не обґрунтувала співмірності балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ;

- рішення установчих зборів в частині обрання голови та секретаря зборів, створення ОСББ та затвердження його статуту, найменування та місцезнаходження, виборів правління, обрання особи, уповноваженої на проведення дій щодо реєстрації об`єднання, безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ як юридичної особи, а вимоги позивача про визнання недійсним рішення спрямовані на припинення ОСББ а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивачКИ (подібний висновок міститься у п.5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20).

- ні рішення установчих зборів, ні статут, ні існування юридичної особи ОСББ не порушує прав або правомірних інтересів позивачки, яка, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, що вказує на відсутність підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, оформленого протоколом №1, з огляду на неповідомлення позивачки про їх проведення (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20);

- за змістом позовних вимог між ОСОБА_5 та іншими співвласниками багатоквартирного будинку, які прийняли рішення створити ОСББ, виник конфлікт щодо реалізації позивачкою права на управління спільним майном, який позивачка прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі;

- створення ОСББ жодним чином не позбавляє позивачку можливості реалізувати своє право в управлінні будинком, натомість ліквідація ОСББ призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано на його створення (посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.06.2021 у справі №910/9672/20);

- відхиляються посилання позивачки на необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ч.4 ст.6 Закону "Про ОСББ", викладених у постановах від 18.04.2018 у справі № 4904/2796/17, від 18.09.2108 у справі №916/782/17, оскільки, у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду; при вирішенні цього спору враховується остання правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20;

- фактів порушення норм законодавства державним реєстратором Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Цукренко І.М. та уповноваженою установчими зборами особою - ОСОБА_15 не встановлено, підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

19. 10.11.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_5 , в якій позивачка просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 скасувати, а в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

20. Крім того, скаржниця просить постановити окрему ухвалу щодо порушення норм матеріального та процесуального права, допущених судом першої та апеляційної інстанції при ухваленні ними рішень; порушення вимог законодавства уповноваженою особою ОСОБА_15 щодо внесення завідомо неправдивих відомостей під час подання документів для проведення державної реєстрації ОСББ; недоліків при виконанні посадових обов`язків, допущених у процесі проведення державної реєстрації юридичної особи (ОСББ) державним реєстратором Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Цукренко І.М., та направити ухвалу відповідним посадовим особам, які повинні усунути виявлені судом недоліки та порушення і запобігти їх повторенню.

21. Скаржниця як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 2, 3, 4 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначає, зокрема, таке:

- суди попередніх інстанцій не врахували постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19 (п.7.33), від 31.08.2021 у справі №925/753/20, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19 щодо застосування ст.6 Закону "Про ОСББ" стосовно належного повідомлення усіх співвласників багатоквартирного будинку про проведення установчих зборів, оскільки документ, яким усі співвласники були повідомлені про збори, не містить інформації про те, якою ініціативною групою скликаються збори, місце, дату, час проведення та проект порядку денного, а також не зазначена дата підписання документу, що не дозволяє визначити, чи дотриманий 14-денний строк до дати проведення зборів (також посилається на необхідність відступу від висновків, що містяться у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, 31.08.2021 у справі №925/753/20);

- рішення установчих зборів від 07.07.2016 є неприйнятими, адже приймались кількістю співвласників (125 + 581 = 706), яка менша від половини загальної кількості (1765 / 2 = 883), як того вимагає Закон "Про ОСББ"; на установчих зборах голосували особи, які не є співвласниками квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11 - померлі на дату проведення зборів, НОМЕР_15 - неприватизоване приміщення, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14 - неповнолітні та малолітні; багато співвласників, які голосували, володіли лише частинами квартир, а не цілою (неправомірним є врахування площі квартири, якщо голосував лише певний член родини, а квартира належить на праві сумісної власності також іншим особам);

- 445 листків письмового опитування (далі - ЛПО) з 581 містять надруковані персональні дані, що суперечить вимогам абзаців 4 та 8 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону "Про захист персональних даних"; такі ЛПО не прошнуровані, не пронумеровані та не додані до протоколу №1 у вигляді додатків; ЛПО з надрукованими персональними даними, а не вписаними власноручно самим співвласником, на яких стоять лише "закарлючки" (підписи співвласників), створює неймовірно високу вірогідність підробки ЛПО, та використання їх для викривлення результатів голосування (посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо обов`язкового власноручного заповнення ЛПО та одночасно на неврахування п.78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17);

- суди передніх інстанцій помилково вважали, що позивачка не довела своє право власності на квартиру АДРЕСА_1 (не надала суду жодного доказу, який би підтверджував цей факт) і через це відмовили у захисті її прав як співвласника ОСББ;

- суди першої та апеляційної інстанцій встановлювали обставини щодо проведення установчих зборів лише за змістом протоколу №1 і не дослідили надані скаржницею докази - додатки 4 та 20 до позовної заяви (сам протокол №1 установчих зборів від 07.07.2016 та Аналітичну довідку), які доводять, що голосування на установчих зборах та письмовому опитуванні до них відбулось за кількості, яка менше половини від загальної кількості усіх співвласників, додаток 8 до позовної заяви (постанови апеляційної та касаційної інстанцій у цивільній справі), що доводить право власності позивачки на квартиру АДРЕСА_11 у спірному будинку, додаток 16 до позовної заяви (Відомість), яка доводить неналежне повідомлення усіх співвласників, зокрема, позивачки та інших учасників справи на стороні позивачки, про проведення установчих зборів ОСББ;

- суди попередніх інстанцій встановлювали обставини щодо кількості голосів на установчих зборах ОСББ на підставі недопустимих в розумінні ст.77 ГПК доказів; додані до протоколу 445 ЛПО надруковані, а не власноруч заповнені, тому оформлені з порушенням абзаців 4, 5, 8 ч.8 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а відтак є недопустимими доказами, при цьому докази того, що співвласникам, які голосували "за" прийняття вказаних рішень, дійсно належить зазначена кількість голосів відсутні;

- суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, стверджує, що суди незаконно не залучили ОСОБА_15 за заявою ОСОБА_6 ;

- судова практика, застосована у постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у цій справі №910/8311/20, є непослідовною та суперечливою, оскільки Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.09.2021 у справі №925/839/20 (у складі колегії суддів, практично аналогічній до складу у цій справі та з правовідносинами, які є тотожними до правовідносин у справі, що переглядається), ухвалив протилежне рішення визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформлені відповідним протоколом, на підставі яких була здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ''НІКАГ";

- суд апеляційної інстанції надав відповідь не на всі доводи скаржниці, наведені апеляційній скарзі та інших процесуальних документах; мотивувальна частина постанови не містить мотивів прийняття аргументів, які є предметом доказування у справі та переліку доказів, якими відповідач спростовує наявність наданих позивачкою доказів щодо незаконності прийняття рішень установчими зборами ОСББ;

- мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції не містить мотивів відхилення аргументів щодо вирішення питання про призначення експертизи та висновків щодо порушення судом першої інстанції ст.182 ГПК; відмова суду щодо проведення експертизи внаслідок відсутності правових підстав для її проведення є необґрунтованою, адже не дозволила об`єктивно дослідити обставини порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_15 , яка власним підписом у ЛПО засвідчила підпис невідомої особи від імені скаржниці.

22. ОСОБА_5 разом із касаційною скаргою подала до Верховного Суду заяву про відмову від похідної частини позовних вимог щодо скасування державної реєстрації юридичної особи ОСББ.

23. 25.01.2022 на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСББ на касаційну скаргу, в якому, зокрема, зазначено таке:

- оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду містить посилання на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19; це спростовує доводи скаржниці про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, наведених у вказаній постанові;

- суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання позивачки на необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ч.4 ст.6 Закону "Про ОСББ", викладених у постановах від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 18.09.2108 у справі №916/782/17;

- при вирішенні цього судового спору суд апеляційної інстанції врахував останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20;

- скаржниця не надала належних та допустимих доказів, які б у сукупності беззаперечно свідчили про те, що в установчих зборах ОСББ брали участь менше ніж 50% співвласників багатоквартирного будинку (з врахуванням площі житлових / нежитлових приміщень) - для створення ОСББ, обрання управителя та уповноважених осіб;

- подані скаржницею клопотання не відповідають вимогам статей 69, 81 ГПК;

- ОСОБА_5 у позовній заяві не заперечує проти того, що вона поставила свій підпис у відомості про отримання повідомлення щодо проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_2 , які проводились у 2016 році; остання могла довідатись про порушення свого права з моменту державної реєстрації юридичної особи, а саме, 12.09.2016, тобто позивачка пропустила трирічний строк позовної давності;

- скаржниця просить задовольнити її право щодо відмови від частини позовних вимог стосовно скасування державної реєстрації юридичної особи (ОСББ), однак суд апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог щодо скасування державної реєстрації юридичної особи ухвалив рішення про закриття провадження у справі в цій частині.

Рух касаційної скарги

24. Верховний Суд у складі колегії суддів: Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І. ухвалою від 22.12.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/8311/20.

25. Верховний Суд ухвалою від 27.01.2022 зупинив касаційне провадження у справі №910/8311/20 за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/5179/20.

26. Верховний Суд ухвалою від 17.02.2022 поновив провадження у справі №910/8311/20 за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020.

27. У зв`язку із воєнною агресією проти України наказом Голови Верховного Суду від 02.03.2022 №29/0/8-22 у Верховному Суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду.

28. У зв`язку з перебуванням головуючого судді Мамалуя О.О. в увільненні від роботи у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8311/20 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2022.

29. Верховний Суд ухвалою від 18.07.2022 прийняв справу до провадження, розгляд касаційної скарги ОСОБА_5 призначив у відкритому судовому засіданні на 27.07.2022. Верховний Суд оголосив перерву до 03.08.2022 та надалі до 07.09.2022.

30. 02.08.2022 скаржниця подала до Верховного Суду заяву про розгляд справи без її участі у зв`язку з перебуванням поза межами України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо відмови від частини позовних вимог

31. ОСОБА_5 разом із касаційною скаргою подала до Верховного Суду заяву про відмову від похідної частини позовних вимог щодо скасування державної реєстрації юридичної особи ОСББ.

32. Заява про відмову від частини позовних вимог підписана ОСОБА_5 особисто, що є процесуальним правом позивачки.

33. У вказаній заяві позивачка зазначає, що п.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19 змінено підстави позову, а саме, обставини, на яких ґрунтувалась похідна частина позовних вимог в частині неможливості скасування державної реєстрації ОСББ шляхом скасування запису в реєстрі.

34. Додатково ОСОБА_5 вказує, що відмова від зазначеної частини позовних вимог дасть змогу довести її бажання неухильно дотримуватись засад верховенства права, визначених Конституцією України, законами України та ГПК для захисту порушених прав та покласти край необґрунтованим звинуваченням у її намаганнях припинити існування юридичної особи.

35. У відзиві на касаційну скаргу ОСББ надало заперечення на вказану заяву та зазначило, що суд апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог щодо скасування державної реєстрації юридичної особи ухвалив рішення про закриття провадження у справі в цій частині.

36. Верховний Суд вважає, що заява ОСОБА_5 про відмову від похідної частини позовних вимог щодо скасування державної реєстрації юридичної особи ОСББ підлягає задоволенню з огляду на таке.

37. Відповідно до ст.307 ГПК у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу; якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

38. Згідно з частинами 1, 2, 3 та 5 ст.191 ГПК позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

39. Аналіз приписів ст.191 ГПК дозволяє дійти висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №925/2151/14).

40. Згідно зі ст.14 ГПК одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог (ухвали Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №916/3844/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

41. Відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства (ухвали Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №927/739/17, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

42. Тобто право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, в тому числі у суді касаційної інстанції, гарантується (п.4.1.2 ухвали Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №924/830/19, п.20 ухвали Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

43. Відповідно до п.4 ч.1 та ч.3 ст.231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

44. Пунктом 6 ст.308 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

45. Враховуючи зазначене, дотримуючись принципу диспозитивності, Верховний Суд приймає відмову ОСОБА_5 від похідної частини позовних вимог щодо скасування державної реєстрації юридичної особи (ОСББ), визнає нечинними рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації юридичної особи і закриває провадження у справі №910/8311/20 в цій частині.

46. З огляду на це, доводи скаржниці в касаційній скарзі, що стосуються скасування державної реєстрації ОСББ, розгляду не підлягають.

Щодо визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ

47. ОСОБА_5 в касаційній скарзі зазначає, що рішення установчих зборів ОСББ, оформлене протоколом №1, має бути визнано недійсним, зокрема, через відсутність належного повідомлення усіх співвласників про проведення установчих зборів та недостатню кількість голосів для його прийняття (кількість співвласників, які приймали рішення, менша половини їх загальної кількості).

48. ОСББ у відзиві на касаційну скаргу вказало, що позивачка була обізнана про проведення установчих зборів співвласників щодо створення ОСББ та могла брати в них участь; вона не надала доказів, які б свідчили, що в установчих зборах ОСББ брали участь менше, ніж 50% голосів усіх співвласників.

49. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що ані рішення установчих зборів, ані статут, ані існування юридичної особи ОСББ не порушує прав або правомірних інтересів позивачки, створення ОСББ жодним чином не позбавляє її можливості реалізувати своє право на управління будинком.

50. Верховний Суд погоджується з такими висновками, викладеними у касаційній скарзі.

51. Порушення, про які стверджує скаржниця, стосуються питань процедури скликання та проведення установчих зборів, а також письмового опитування.

(І) Щодо неналежного повідомлення позивачки про збори

52. ОСОБА_5 стверджує, що документ, яким усі співвласники були повідомлені про збори, не містить інформації про те, якою ініціативною групою скликаються збори, місце, дату, час проведення та проект порядку денного, а також не зазначена дата підписання документу, що не дає можливості визначити, чи дотриманий 14-денний строк до дати проведення зборів.

53. Вважає, що суд апеляційної інстанції застосував ст. 6 Закону "Про ОСББ" без врахування висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, адже у постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19 Велика Палата Верховного Суду відступила лише від висновків, що стосувалися такого способу захисту як скасування державної реєстрації, та не відступала від інших висновків, викладених в постанові від 18.04.2018 у справі №904/2796/17. У цій постанові зокрема вказано:

"68. Згідно зі статтею 6 згаданого Закону, об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

69. Частиною четвертою статті 6 згаданого вище Закону встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

70. Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом)".

54. Скаржниця посилається також на постанову Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19.

55. Скаржниця стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили надані нею докази (зокрема, додаток 16 до позовної заяви).

56. Як встановили суди, саме повідомлення співвласників про збори відбулося Втім, ОСББ не надало доказів повідомлення позивачки про установчі збори відповідно до вимог ч.4 ст.6 Закону "Про ОСББ".

57. Так, встановлено, що позивачка надала копію відомості про отримання співвласниками повідомлення про проведення установчих зборів ОСББ, де вказані підписи, номери квартир та прізвища мешканців, які отримали відповідне повідомлення, прізвище позивачки серед наведеного переліку відсутнє. Разом з тим, позивачка зазначає, що повідомлені таким чином були не всі співвласники, відомості про направлення іншим мешканцям, в тому числі ОСОБА_5 , листів поштою не надані. При цьому суди не встановили, а ОСББ не довів зворотнього.

58. Отже, Верховний Суд погоджується з доводами позивачки про те, що факти, встановлені судами попередніх інстанцій, свідчать про те, що її не було належним чином повідомлено повідомлення про проведення установчих зборів (повідомлення не було складене та вручене відповідно до вимог ч.4 ст.6 Закону "Про ОСББ").

(ІІ) Щодо відсутності передбаченої законом кількості голосів для ухвалення оскаржуваних рішень

59. Скаржниця стверджує, що рішення установчих зборів від 07.07.2016 є неприйнятими, адже приймались кількістю співвласників (125 + 581 = 706), яка менша від половини загальної кількості (1765 / 2 = 883), як того вимагає Закон "Про ОСББ".

60. Вважає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні рішень щодо застосування частин 7, 9-12 ст.6 Закону "Про ОСББ" не врахували висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19 (п.7.33).

61. Скаржниця звертає увагу на такі висновки цієї постанови:

"7.33. Згідно зі статтею 6 Закону № 2866-III об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

<…>

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та / або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут".

62. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржниці.

63. У п.7.33 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду відсутні висновки щодо застосування норми права, а міститься лише цитування норм закону.

64. Дійсно, згідно з ч.1 ст.6 Закону "Про ОСББ" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). На установчих зборах кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

65. Втім, позивачка помилково рахує кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, від загальної кількості членів ОСББ, а не від загальної кількості голосів, належних всіх членам ОСББ, яка в свою чергу визначається площею належних їм приміщень.

66. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 складає - 47 085,36 кв. м; що становить 47 085,36 голосів; за змістом протоколу №1 вбачається, що за прийняття рішень, які були винесені на порядок денний вказаних зборів, було віддано від 29 725,5 до 29 962,1 голосів, що становить 63,13% - 63,63% від загальної їх кількості.

67. Такі висновки повністю відповідають вимогам закону і не суперечать правовим висновкам, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду, на яку посилається скаржниця.

68. Скаржниця також стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 31.08.2021 у справі №925/753/20, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, про те, що голосувати на установчих зборах можуть лише власники квартир. Вважає, що суди не оцінили надані нею докази того, що від певних квартир за ухвалення оскаржуваних рішень були подані голоси: а) померлих осіб (квартири НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11); б) неповнолітніх та малолітніх осіб (квартири НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14). Також були зараховані голоси від мешканця квартири, яка не була приватизована (квартира НОМЕР_15). На думку скаржниці, також не було враховано те, що багато співвласників, які голосували, володіли лише частками у квартирі, а не цілою квартирою (тобто неправомірним є врахування площі квартири, якщо голосував лише певний член родини, а квартира належить на праві власності також іншим співвласникам).

69. Скаржниця вважає, що суди не дослідили надані нею докази (зокрема, додатки 4, 9, 14 до позовної заяви, відповідь з Київського міського БТІ, визнану представником відповідача в судовому засіданні 24.12.2020).

70. Верховний Суд не погоджується з доводами скаржниці про те, що суди не оцінили докази, через що дійшли помилкових висновків про те, що оспорювані рішення ухвалені більшістю співвласників.

71. Так, суди попередніх інстанцій відхилили послання позивачки на недостовірність ЛПО, в яких зазначено інформацію про осіб, які, за твердженням позивачки, померли до дати призначення установчих зборів, як на підставу для скасування оскаржуваних рішень, оскільки загальна площа вказаних квартир дорівнює 364,4 кв. м, що складає лише 0,77 % від загальної кількості голосів.

72. Суд першої інстанції також зазначив, що надані позивачкою копії свідоцтв про народження на ім`я ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_23 , не беруться судом до уваги, оскільки ОСОБА_5 не довела у встановленому законом порядку, що саме ці особи є власниками квартир у спірному будинку.

73. Суди відхили посилання позивачки на те, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, вказували, що вони не підписували листки письмового опитування, які були враховані під час проведення установчих зборів відповідача. Суди вказали, що ці особи також є співвласниками, але не оскаржили ухвалені рішення в судовому порядку. Якщо вони вважали як співвласники, що оспорюваними рішеннями порушено їх права та інтереси, вони мали б звернутися з відповідними позовами щодо захисту своїх прав до суду. Позивачка не може захищати їх права та законні інтереси у цьому спорі, так як вона не є їх представником.

74. Щодо порушення прав співвласників певної квартири (голосування від їх імені), то так само позивачка не наділена повноваженнями представляти їх у цьому спорі. Співвласники квартир, що перебувають у спільній частковій власності, замість яких проголосували інші співвласники, як стверджує позивачка, мають можливість самостійно оскаржити рішення установчих зборів, якщо вважатимуть, що їх права на управління об`єктом спільної часткової власності порушені.

75. Отже, Верховний Суд вважає, що позивачка не довела того, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені в постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19, а доводи позивачки спрямовані переважно на переоцінку Верховним Судом доказів, досліджених та оцінених судами попередніх інстанцій, що є неможливим в силу приписів ст.300 ГПК.

76. Верховний Суд також відхиляє посилання скаржниці на помилкове врахування судом апеляційної інстанції висновків, що містяться у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20, адже у цих справах висновки були зроблені, виходячи із того, що за оскаржувані рішення голосували співвласники, які у сукупності володіли більш як 50% голосів. Крім того, вказує, що від висновків про відмову у задоволенні позову, які містяться в цих справах, треба відступити - і позов задовольнити.

77. По-перше, як встановили суди попередніх інстанцій у цій справі, за оскаржуване ОСОБА_5 рішення проголосували співвласники, які у сукупності володіли більш як 50% голосів, тобто неподібність відносин, на яку вказує скаржниця, не підтвердилася.

78. По-друге, Верховний Суд звертає увагу, що скаржниця змішує два поняття "результат вирішення спору" - висновок суду щодо задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог, який міститься у резолютивній частині судового рішення), та "правовий висновок щодо застосування норми права", який міститься в мотивувальній частині, вважаючи що у справах, на які послався суд апеляційної інстанції, суди правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог, проте у цій справі - мали б задовольнити.

79. Таким чином, скаржниця не вказала у касаційній скарзі, від якого саме висновку щодо застосування якої норми права, який застосували суди попередніх інстанцій, вона вважає за потрібне відступити.

80. Отже, Верховний Суд відхиляє твердження скаржниці про необхідність відступу від висновків, що містяться у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, 31.08.2021 у справі №925/753/20 як необґрунтоване.

(ІІІ) Щодо листків письмового опитування (ЛПО)

81. Скаржниця стверджує, що 445 ЛПО з 581 містять надруковані персональні дані, що суперечить вимогам абзаців 4 та 8 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону "Про захист персональних даних". Крім того, ЛПО не прошнуровані, не пронумеровані та не додані до протоколу №1 у вигляді додатків. Вважає, що ЛПО з надрукованими персональними даними, а не вписаними власноручно самим співвласником, на яких стоять лише "закарлючки" (підписи співвласників), створює неймовірно високу вірогідність підробки ЛПО, та використання їх для викривлення результатів голосування.

82. Зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо обов`язкового власноручного заповнення листків персонального опитування та просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. На її думку, заповнення ЛПО ініціаторами створення ОСББ, а не співвласниками власноруч, порушує також норми закону щодо дозволу на обробку та використання персональних даних.

83. Також скаржниця посилається на неврахування судами попередніх інстанцій п.78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, де зазначено, що "суди попередніх інстанцій установили, що відповіді не надали доказів того, що листки письмового опитування 36 співвласників були прошнуровані та додані до протоколу установчих зборів ОСББ від 15 грудня 2017 року №1"

84. Верховний Суд відхиляє посилання скаржниці на порушення приписів Закону "Про захист персональних даних".

85. Відповідно до ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право: брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

86. Надаючи право кожному співвласнику ініціювати створення ОСББ, закон не може заборонити йому мати доступ до персональних даних інших співвласників. Отже, чинне законодавство, що регулює порядок створення та діяльності ОСББ, встановлює, що кожен зі співвласників може законно володіти інформацією про інших співвласників і використовувати її для управлінням спільним майном та, зокрема, для створення ОСББ. Тому включення таких персональних даних ініціативною групою до ЛПО та надання їх для підписання самим співвласникам не є порушенням норм закону.

87. Також Верховний Суд відхиляє посилання скаржниці на п.78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, оскільки у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду не наводила висновків про визнання недійсним рішень установчих зборів лише через порушення вимог абз.8 ч.8 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" щодо прошнурування листків опитування.

88. Водночас встановлені судами факти дійсно свідчать про порушення приписів ч.8 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" щодо оформлення ЛПО.

89. Відповідно до абз.4 ч.8 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

90. Відповідно до абз.8 ч.8 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

91. Крім того, Верховний Суд відхиляє твердження позивачки про наявність підстав для передачі такої справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

92. Відповідно до ч.5 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

93. Під час передачі справ як таких, що містять виключну правову проблему, на розгляд Великої Палати Верховного Суду, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) та неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики. Кількісний критерій ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. За якісним критерієм виключна правова проблема полягає, зокрема, у відсутності сталої судової практики, необхідності застосування інституту аналогії, необхідності здійснення судового тлумачення норм закону. За своєю правовою природою виключна правова проблема має зачіпати фундаментальні (конституційні, конвенційні) права та свободи (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 175/3057/17-к, постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 15.05.2022 у справі 910/6685/21 тощо).

94. Однак ОСОБА_5 жодним чином не обґрунтувала підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (зокрема, не зазначила, у чому саме полягає виключна правова проблема (відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) та неефективність правового регулювання відповідних відносин, чи існує неоднакова (суперечлива) судова практика тощо). Натомість скаржниця зазначала про відсутність висновку Верховного Суду із зазначеного питання.

95. Також Верховний Суд звертає увагу, що скаржниця не заявляла такої вимоги в прохальній частині касаційної скарги, окремого клопотання з цього питання скаржниця також не подавала.

(IV) Щодо балансу інтересів

96. Встановлені Верховним Судом порушення про підготовці та проведенні установчих зборів ОСББ не є безумовними підставами для скасування рішень установчих зборів, отже суд у кожному конкретному випадку має оцінити характер порушення, його наслідки для голосування, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників у ОСББ.

97. Суди попередніх інстанцій вказали, що скаржниця володіє лише 0,0013% від загальної кількості голосів і результат її голосування у будь-якому разі не міг вплинути на прийняті більшістю рішення (зокрема, суди встановили, що за ці рішення проголосували більше 63% співвласників).

98. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що скаржниця не обґрунтувала співмірності балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ.

99. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачкою способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників.

100. Верховний Суд наголошує, що створення ОСББ жодним чином не позбавляє скаржницю можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком. Натомість визнання недійсним рішень установчих зборів, оформлених протоколом №1, призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано саме на створення ОСББ, затвердження його статуту, обрання його органів тощо.

101. Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів щодо створення ОСББ безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ як юридичної особи, а вимоги позивачки про визнання недійсним цих рішень тісно пов`язані саме з вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ, незважаючи на те, що позивачка відмовилася від цієї вимоги, а отже, не можуть бути задоволені (схожій за змістом висновок міститься у пункті 5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20).

102. Верховний Суд звертає увагу, що серед усіх 1 765 співвласників з позовом про визнання недійсними рішень установчих зборів звернулася лише ОСОБА_5 . З позовами не зверталися ті власники квартир, які, на думку скаржниці, не підписували листи опитування, не зверталися й інші співвласники будинку, які, як стверджує позивачка, були неналежним чином повідомлені про збори.

103. У матеріалах справи є лише заяви третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , про те, що вони не підписували листки письмового опитування від свого імені, які були враховані під час проведення установчих зборів ОСББ, а тому оспорюваними рішеннями установчих зборів порушено їх права та інтереси. Втім, суди дійшли правильного висновку, що такі особи мали би звернутися з позовом від свого імені для захисту своїх прав, чого вони не зробили.

Щодо права власності скаржниці на квартиру

104. ОСОБА_5 стверджує, що суди передніх інстанцій помилково вважали, що вона не довела своє право власності на квартиру (не надала суду жодного доказу, який би підтверджував цей факт) і через це відмовили у захисті її прав як співвласника ОСББ.

105. Скаржниця звертає увагу, що відповідач визнавав факт належності квартири позивачці та її право на участь у створення і управлінні ОСББ як співвласника.

106. Також скаржниця посилається на неврахування судами попередніх інстанцій доказу - додатку 14 до позовної заяви (лист БТІ від 21.06.2016 №8055, в якому міститься перелік співвласників, в якому ОСОБА_20 (попереднє прізвище позивачки) є співвласницею квартири

АДРЕСА_12 . Крім того, зазначає, що вона надала рішення судів у цивільній справі №756/16624/17, які підтверджують факт володіння квартирою (додаток 8 до позовної заяви).

108. Відповідно до ч.1 ст.75 ГПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

109. Суди попередніх інстанцій не встановили того, що ОСББ заперечував або спростовував факт володіння позивачкою квартирою АДРЕСА_1 .

110. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що позивачка не довела належність їй квартири АДРЕСА_1 .

Щодо порушених прав та інтересів скаржниці та ефективного способу їх захисту

111. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 дійшла висновку, що установчі збори є різновидом загальних зборів співвласників, до повноважень яких законодавцем віднесено прийняття усіх рішень з питань управління багатоквартирним будинком.

112. Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами проведення установчих зборів прийняті такі рішення: обрано голову та секретаря установчих зборів, вирішено створити ОСББ, затверджено назву та статут, обрано правління ОСББ та склад ревізійної комісії, уповноважено ОСОБА_15 підготувати, підписати та подати всі необхідні документи для державної реєстрації ОСББ.

113. Таким чином, всі рішення, які були прийняті на установчих зборах, стосувалися лише питань створення ОСББ як юридичної особи, інші питання не вирішувалися.

114. 12.09.2016 було проведено державну реєстрацію ОСББ як юридичної особи, що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

115. Таким чином, на час перегляду цієї справи Верховним Судом ОСББ існує більш як 6 років.

116. Верховний Суд звертає увагу, що ОСОБА_5 просить визнати недійсним рішення установчих зборів, оформлене протоколом №1. При цьому позивачка аргументує порушення своїх прав лише порушеннями процедури скликання та проведення зборів.

117. Визнання недійсними рішень установчих зборів вже не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивачки у цій справі та фактично буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ, що є недопустимим, адже неможливо провести нові установчі збори. Таке визнання недійсними оскаржуваних рішень призведе до суттєвої правової невизначеності в діяльності ОСББ за період з дати створення ОСББ і до дати ухвалення відповідного судового рішення. Крім того, ОСББ буде змушене затвердити новий статут, обрати нове правління. У разі, якщо ОСОБА_5 вважає, що її права порушуються положеннями статуту ОСББ, вона не позбавлена права на його оскарження.

118. Оскільки ані рішення установчих зборів, ані існування ОСББ не порушують прав або законних інтересів позивачки, яка, вказуючи у позовній заяві на їх порушення, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи шляхом скасування юридичної підстави створення ОСББ, відсутні підстави для визнання недійсним рішення установчих зборів щодо створення ОСББ, оформленого протоколом №1 (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20, про відступ від яких просила скаржниця, але не аргументувала підстави. Верховний Суд не вбачає підстав для такого відступу).

119. Так, Верховний Суд у постанові від 11.08.2021 у справі №922/2575/19 зазначив, що рішення установчих зборів про створення ОСББ та затвердження його статуту безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ як юридичної особи, а вимоги позивача визнати їх недійсними спрямовані на припинення ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача (подібний висновок міститься у п.5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20).З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Наш дім Прирічна 5", оформленого протоколом №1 від 22.07.2016.

Щодо недопустимості доказів

120. Скаржниця зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення на підставі недопустимих доказів (посилається на п.4 ч.2 ст.287 ГПК). Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій встановлювали обставини щодо кількості голосів на установчих зборах ОСББ на підставі недопустимих в розумінні ст.77 ГПК доказів. Також стверджує, що додані до протоколу 445 ЛПО надруковані, а не власноруч заповнені, тому оформлені з порушенням абзаців 4, 5, 8 ч.8 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а відтак є недопустимими доказами, при цьому докази того, що співвласникам, які голосували "за" прийняття вказаних рішень, дійсно належить зазначена кількість голосів відсутні.

121. Верховний Суд у цій постанові зазначав, що при оформленні 445 ЛПО дійсно мали місце порушення вимог ч.8 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (пункти 81-90 цієї постанови), разом з тим, саме по собі таке порушення не є підставою для визнання рішень установчих зборів ОСББ недійсними.

122. Скаржниця також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій встановлювали обставини щодо кількості голосів на установчих зборах ОСББ на підставі недопустимих в розумінні ст.77 ГПК доказів.

123. При цьому ОСОБА_5 , зазначаючи про недопустимість доказів, наполягала на тому, що суди попередніх інстанцій встановлювали обставини щодо проведення установчих зборів 07.07.2016 лише за змістом протоколу №1. Однак тут же скаржниця посилається на неврахування судами того ж протоколу №1, який був нею доданий до позовної заяви (додаток 4). Тому такий довід не враховується Верховним Судом як такий, що є суперечливим.

124. При цьому скаржниця не вказує чітко, які можливо інші докази, що були покладені в основу судових рішень, є недопустимими та у чому полягає така недопустимість відповідно до вимог ст.77 ГПК (з порушенням яких вимог закону такі докази були отримані або чому такі докази не можуть підтвердити встановлюваних судами обставин).

125. Зважаючи на це, Верховний Суд не враховує цей довід скаржниці.

Щодо ухвалення рішень про права, інтереси та (або) обов`язки інтереси осіб, що не були залучені до участі у справі

126. ОСОБА_5 у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Стверджує, що суд першої інстанції незаконно не залучив ОСОБА_15 за відповідною заявою ОСОБА_6 (посилається на п.8 ч.1 ст.310 ГПК).

127. Подаючи касаційну скаргу з підстав касаційного оскарження, передбачених п.8 ч.1 ст.310 ГПК, необхідно зазначити, що у цьому випадку судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків осіб, що не були залучені до участі у справі, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є така особа, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

128. Необхідно довести, що оскаржуване судове рішення ухвалено щодо прав, інтересів та (або) обов`язків такої особи і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що в скарзі має чітко зазначатися, в якій частині оскаржуваного судового рішення (в мотивувальній та / або резолютивній) прямо вказано про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, та про які саме.

129. Лише зазначення про те, що оскаржуване рішення може вплинути на права та /або інтереси, та / або обов`язки такої особи, або лише зазначення (констатування) того, що рішенням вирішено про її права та / або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для скасування судових рішень.

130. Однак скаржниця не зазначила, ні щодо яких прав та обов`язків ОСОБА_15 суди попередніх інстанцій ухвалювали рішення, а також в якій частині таких судових рішень зазначені права / обов`язки були визначені.

131. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що скаржниця не надала доказів того, що вона наділена повноваженнями представляти ОСОБА_15 у судах та замість неї вирішувати питання, чи порушені її права, інтереси або обов`язки у зв`язку з ухваленням оскаржуваних рішень у справі (аналогічний підхід у питанні застосування п.8 ч.1 ст.310 ГПК наведений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 923/965/1 та від 07.07.2022 у справі №914/853/21).

132. Крім того, ч.1 ст.50 ГПК передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

133. Тобто для того, щоб особа була залучена як третя особа, відповідні заява або клопотання мають бути подані до суду до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання.

134. З рішення суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_6 , яка подавала заяву про залучення ОСОБА_15 , була залучена як третя особа на стороні позивача 08.10.2020, тобто до першого судового засідання. Відповідно, заява ОСОБА_6 про залучення ОСОБА_15 могла бути подана під час розгляду справи по суті, тобто з порушенням ст.50 ГПК.

135. Тому Верховний Суд відхиляє цей довід скаржниці.

Щодо верховенства права (правової визначеності)

136. Скаржниця зазначає, що судова практика, застосована у постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у цій справі №910/8311/20, є непослідовною та суперечливою, оскільки Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.09.2021 у справі №925/839/20 (у складі колегії суддів, практично аналогічній до складу у цій справі та з правовідносинами, які є тотожними до правовідносин у справі, що переглядається), ухвалив протилежне рішення визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформлені відповідним протоколом, на підставі яких була здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ''НІКАГ".

137. Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

138. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч.3 ст.236 ГПК).

139. При цьому ч.4 ст.236 ГПК передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

140. Тобто ГПК передбачає, що суди повинні застосовувати відповідні норми матеріального та процесуального права з урахуванням саме висновків Верховного Суду, викладених у відповідних постановах, а не власних висновків, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій під час розгляду інших справ. Закон не пов`язує законність судового рішення із урахуванням висновків, наведених у постановах суду апеляційної інстанції (навіть якщо такі постанови ухвалювались практично ідентичною колегією суддів).

141. Скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оспорювану постанову у цій справі, посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №920/1245/20 та від 31.08.2021 у справі №925/753/20 щодо визнання недійсними рішень зборів, неправильне застосування яких Верховним Судом не було встановлено. Відтак у Верховного Суду відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції порушив вимогу щодо законності судових рішень як складову принципу верховенства права в розумінні ст.236 ГПК.

142. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції під час перегляду цієї справи не може оцінювати законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій у інших справах.

Щодо підробки документів та відмови суду у проведенні експертизи

143. Скаржниця зазначає, що мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції не містить мотивів відхилення аргументів щодо вирішення питання про призначення експертизи та висновків щодо порушення судом першої інстанції ст.182 ГПК. Відмова суду щодо проведення експертизи внаслідок відсутності правових підстав для її проведення є необґрунтованою, адже не дозволила об`єктивно дослідити обставини порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_15 , яка власним підписом у ЛПО засвідчила підпис невідомої особи від імені скаржниці.

144. Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

145. Однак скаржниця не обґрунтувала в клопотанні, поданому суду першої інстанції, для встановлення яких обставин необхідно провести експертизу. Так само необхідність проведення експертизи прямо не вбачалась із позовної заяви, в матеріалах справи відсутні відомості щодо подання скаржницею до суду першої інстанції додаткових пояснень щодо необхідності проведення почеркознавчої експертизи. При цьому доводи про те, що відповідні підписи за формою не відповідають оригіналу фактично з`явились лише в касаційній скарзі.

146. Крім того, суд першої інстанції врахував доводи ОСОБА_5 про те, що лист письмового опитування від її імені було підписано невстановленою особою, зокрема тому, що у листі зазначено її попереднє прізвище - ОСОБА_5 , яке вона змінила ще до виникнення спірних правовідносин. Відтак суди фактично вважали доведеним факт того, що позивачка не підписувала відповідних документів, а тому проведення почеркознавчої експертизи відповідно до ст.99 ГПК не було необхідним.

147. У зв`язку з цим Верховний Суд не враховує цей довід скаржниці.

Щодо порушень з боку державного реєстратора

148. Скаржниця зазначає, що державна реєстрація ОСББ була здійснена з порушенням вимог закону, оскільки до спірного протоколу №1 не було додано відповідних додатків.

149. Вказаний довід був наведений скаржницею в обґрунтування похідної частини позовних вимог стосовно скасування державної реєстрації ОСББ.

150. Однак, як вже зазначалося вище, ОСОБА_5 разом із касаційною скаргою подала до Верховного Суду заяву про відмову від похідної частини позовних вимог щодо скасування державної реєстрації ОСББ. Така заява була прийнята Верховним Судом.

151. У зв`язку з цим Верховний Суд не досліджує цей довід скаржниці.

Щодо постановлення окремої ухвали Верховного Суду

152. ОСОБА_5 у касаційній скарзі просить постановити окрему ухвалу щодо порушення норм матеріального та процесуального права, допущених судами першої і апеляційної інстанцій при ухваленні ними рішень; порушення вимог законодавства уповноваженою особою ОСОБА_15 щодо внесення завідомо неправдивих відомостей під час подання документів для проведення державної реєстрації ОСББ; недоліків при виконанні посадових обов`язків, допущених у процесі проведення державної реєстрації юридичної особи (ОСББ) державним реєстратором Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації Цукренко Іриною Миколаївною та направити ухвалу відповідним посадовим особам, які повинні усунути виявлені судом недоліки та порушення і запобігти їх повторенню.

153. Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для постановлення окремої ухвали суду з огляду на таке.

154. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (частини 1 та 2 ст.246 ГПК).

155. Верховний Суд не розглядає доводи скаржниці щодо постановлення окремої ухвали в частині недоліків при виконанні посадових обов`язків, допущених у процесі проведення державної реєстрації юридичної особи (ОСББ) державним реєстратором Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Цукренко Іриною Миколаївною, оскільки, як зазначалось, ОСОБА_5 подала заяву про відмову від похідної частини позовних вимог щодо скасування державної реєстрації ОСББ, а Верховний Суд її прийняв.

156. Щодо порушень вимог законодавства уповноваженою особою - ОСОБА_15 щодо внесення завідомо неправдивих відомостей під час подання документів для проведення державної реєстрації ОСББ Верховний Суд зазначає таке.

157. Подаючи документи для реєстрації ОСББ, ОСОБА_15 діяла відповідно до спірного протоколу №1, яким вона була обрана головою правління ОСББ, а також уповноважена установчими зборами на підготовку, підписання та подачу всіх необхідних документів для державної реєстрації ОСББ. Тобто вона діяла не як приватна, а уповноважена ОСББ на вчинення відповідних дій особа. При цьому дії ОСОБА_15 у такому випадку фактично є діями самого ОСББ, який є учасником цієї справи, а тому йому буде направлено постанову Верховного Суду, в якій надано оцінку як діям ОСББ у спірних правовідносинах, так і рішенням судів попередніх інстанцій. У зв`язку з цим ОСББ повинне врахувати зазначені висновки у подальшій роботі.

158. Окрема ухвала суду у розумінні положень ст.246 ГПК є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 дійшла висновку, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін. Отже, постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.За таких обставин Верховний Суд не вбачає необхідності у постановленні окремої ухвали і тому дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про винесення окремої ухвали.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

159. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

160. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

161. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Розподіл судових витрат

162. Згідно з ч.2 ст.130 ГПК у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Аналогічні положення містяться в ч.4 ст.7 Закону "Про судовий збір".

163. Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

164. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.10 ч.1 ст.5 Закону "Про судовий збір").

165. ОСОБА_5 разом із касаційною скаргою надала копію посвідчення серії НОМЕР_1 (категорії 1) учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, видане 27.12.2019.

166. Оскільки ОСОБА_5 віднесена до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, питання про повернення судового збору у зв`язку з відмовою від позовних вимог не вирішується.

167. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл інших судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 46, 130 191, 231, 234, 235, 300, 301, 302, 303, 307, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про передачу справи №910/8311/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

2. Заяву ОСОБА_5 про відмову від позову в частині вимоги про скасування державної реєстрації юридичної особи у справі №910/8311/20 задовольнити.

3. Прийняти відмову ОСОБА_5 від позову в частині вимоги про скасування державної реєстрації юридичної особи та закрити провадження у справі №910/8311/20 в цій частині.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі №910/8311/20 щодо вимоги про скасування державної реєстрації юридичної особи визнати нечинними.

5. Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

6. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі №910/8311/20 в частині вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко