Ухвала

від 19.09.2022 по справі 916/759/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/759/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, позивач, скаржник)

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022

у справі № 916/759/16

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ФДМУ

до: 1) Приватного підприємства "Готельний комплекс "Курорт Еліт"; 2) Малого підприємства "Аліса",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Затоківської селищної ради,

про витребування майна з чужого володіння та його звільнення,

ВСТАНОВИВ:

ФДМУ 06.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16; направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області. Також, скаржником до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 916/759/16 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/759/16 ухвалена 09.02.2022, повний текст її виготовлений 10.02.2022, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 02.03.2022.

Судом встановлено, що 11.07.2022 ФДМУ вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16.

Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2022 касаційну скаргу ФДМУ у справі № 916/759/16 залишено без руху; надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн та доказів отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2022 касаційну скаргу ФДМУ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16 повернуто на підставі статей 174, 292 ГПК України.

Копію ухвали Верховного Суду від 19.08.2022 про повернення касаційної скарги отримано ФДМУ - 25.08.2022, що підтверджується випискою з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань за трек - кодом № 0101617518164.

Водночас, ФДМУ 06.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) повторно звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16.

Таким чином, касаційні скарги подано з пропуском встановленого ГПК України строку на касаційне оскарження, скаржник подав первісну касаційну скаргу майже через чотири місяців з дня закінчення строку на касаційне оскарження, а повторну касаційну скаргу після її повернення подано через 12 днів з дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 19.08.2022.

В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване наступними доводами:

- введення воєнного стану в Україні є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження;

- з метою забезпечення безпеки представників Фонду в умовах воєнної агресії російської федерації проти України, ФДМУ було видано наказ від 01.03.2022 № ВС-1 «Про встановлення простою апарату Фонду державного майна України», яким встановлено простій апарату фонду з 01.03.2022 до стабілізації ситуації в Україні та припинення обставин, що викликали простій;

- наказом ФДМУ від 15.05.2022 № 478 «Про організацію роботи апарату та регіональних відділень Фонду державного майна України» припинено з 23.05.2022 простій апарату Фонду, оголошений наказом Фонду від 01.03.2022 № ВС-1 «Про встановлення простою апарату Фонду державного майна України» ;

- у юридичному департаменті ФДМУ мобілізованими є 2 працівники відділу претензійно-позовної роботи Управління представництва інтересів ФДМУ, які продовжують захищати державу, серед яких і є працівник, який був закріплений та відповідальний за справу № 916/759/16, та який здійснював написання процесуальних документів у даній справі та брав участь у судових засіданнях;

- у зв`язку з небезпекою для життя, відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, викликаними воєнним станом, працівники ФДМУ не завжди мають можливість для швидкої підготовки процесуальних документів у судових справах.

Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Саме лише посилання скаржника на введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку.

Додана до матеріалів касаційної скарги копія наказу ФДМУ від 15.05.2022 № 478 «Про організацію роботи апарату та регіональних відділень Фонду державного майна України» згідно з якого: припинено з 23 травня 2022 року простій апарату ФДМУ, оголошений наказом Фонду від 01.03.2022 № ВС-1 «Про встановлення простою апарату Фонду державного майна України», та режим дистанційної роботи, оголошений наказом ФДМУ з кадрових питань (особового складу) від 15.04.2022 № 183к «Про запровадження дистанційної роботи»; працівникам ФДМУ, яким було встановлено простій, приступити до виконання обов`язків відповідно до займаної посади з 23 травня 2022 року, не підтверджує наявності особливих та непереборних обставин неможливості звернутися до суду з касаційною скаргою з достатнім поспіхом, оскільки касаційну скаргу вперше подано 11.07.2022, тобто через 48 днів після припинення простію апарату ФДМУ.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

Разом з тим, доводи скаржника проте, що у юридичному департаменті ФДМУ мобілізованими є 2 працівники відділу претензійно-позовної роботи Управління представництва інтересів ФДМУ, серед яких і є працівник, який був закріплений та відповідальний за справу № 916/759/16, та який здійснював написання процесуальних документів у даній справі та брав участь у судових засіданнях, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому не беруться судом до уваги.

Також, скаржником не надано доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строків на касаційне оскарження у справі.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Отже, доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах встановленого строку або з достатнім поспіхом, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили зверненню з касаційною скаргою в передбачені процесуальним законодавством строки скаржником до матеріалів касаційної скарги не надано.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України", суд зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо поновлення строку на касаційне оскарження після повернення первісної касаційної скарги у зв`язку з її недоліками, колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 292 ГПК України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Приписами частини другої статті 174 ГПК України встановлено строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви (касаційної скарги) без руху.

Положенням частини восьмої статті 174 ГПК України передбачено, що повернення позовної заяви (у даному випадку касаційної скарги) не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина 2 статті 114 ГПК України).

Виходячи з наведеного, у разі подання повторної касаційної скарги після усунення недоліків, така скарга повинна бути подана також в межах встановленого законом 10-ти денного строку для усунення недоліків з дня вручення ухвали про повернення касаційної скарги, оскільки іншого строку на усунення недоліків Господарським процесуальним кодексом України не встановлено.

Як зазначено вище, копію ухвали Верховного Суду від 19.08.2022 про повернення касаційної скарги отримано ФДМУ - 25.08.2022, що підтверджується випискою з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань за трек - кодом № 0101617518164. Проте, касаційну скаргу після усунення недоліків повторно (вдруге) подано - 06.09.2022, тобто через 12-ть днів з дня вручення копії ухвали, що перевищує десятиденний строк, встановлений у частині другій статті 174 ГПК України для усунення недоліків.

Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної касаційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються касаційний господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання касаційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

При цьому, критерій "невідкладності" означає усунення недоліків первісної касаційної скарги одразу після отримання ухвали про повернення первісної скарги.

До того ж, усунення недоліків касаційної скарги потребує менше часу ніж на підготовку подачі касаційної скарги.

Разом з тим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що не може бути виправданим подання касаційної скарги через 12-днів з дати вручення ухвали від 19.08.2022 про повернення первісної касаційної скарги без належного обґрунтування неможливості звернутися із касаційної скаргою невідкладно протягом розумного строку.

Доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості подання першої касаційної скарги у відповідності до вимог статті 290 ГПК України, а також усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили їх усунути до касаційної скарги не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.

Окрім цього, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Одеської області від 30.06.2021, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022, у справі № 916/759/16 закрито провадження за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Малого підприємства "Аліса" та Приватного підприємства "Готельний комплекс "Курорт Еліт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Затоківської селищної ради про витребування майна з чужого володіння та його звільнення.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

На обґрунтування своєї правової позиції ФДМУ у поданій касаційній скарзі зазначає, що оскаржує судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Водночас оскаржувана ухвала суду першої інстанції, після її перегляду в апеляційному порядку належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Наведена вище скаржником у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) підпадає під дію положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, після її перегляду в апеляційному порядку, ФДМУ не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України у разі оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України, а також касаційна скарга не містить належного обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд також звертає увагу на обраний предмет касаційного оскарження.

Також звертає увагу на структуру статті 287 ГПК України, яка складається з підпунктів, частин, абзаців.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.

Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу враховуючи вищевикладені недоліки.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга ФДМУ підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів;

2) касаційної скарги в новій редакції із конкретним зазначенням судового рішення суду апеляційної інстанції, яке є предметом касаційного оскарження та урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;

3) докази надіслання копій матеріалів усунених недоліків іншим учасникам даної справи.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16 - залишити без руху.

2. Надати Фонду державного майна України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016.

3. Роз`яснити Фонду державного майна України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий

Суддя І. Берднік

Суддя В. Зуєв