Ухвала

від 15.09.2022 по справі 487/6970/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 487/6970/20

провадження № 61-6947ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі за позовом Громадської організації «СТОП ШЛАМ», що діє в інтересах своїх 1279 асоційованих членів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про компенсацію моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Громадська організація «СТОП ШЛАМ» (далі - ГО «Стоп Шлам»), яка діє в інтересах 1 279 своїх асоційованих членів, звернулася із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - ТОВ «Миколаївський глиноземний завод») про стягнення 9 208 800 000 грн компенсації моральної шкоди, завданої її членам.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 26 травня

2021 року позов ГО «Стоп Шлам», що діє в інтересах своїх 1 279 асоційованих членів задоволено. Стягнуто з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» на користь ГО «Стоп Шлам» компенсацію моральної шкоди, яка заподіяна 1 279 асоційованим членам ГО «Стоп Шлам» в загальній сумі 9 208 800 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту, накладеного ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 листопада

2020 року в частині, залишеній без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 січня 2021 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 25 травня 2022 року касаційну скаргу ГО «Стоп Шлам» задоволено частково. Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року змінено, викладено її мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року змінено, викладено її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

25 липня 2022 року ОСОБА_1 , як особа, яка не була залучена до участі у справі, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2022 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

29 серпня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків.

Касаційна скарга на вищевказане судове рішення надійшла з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки про існування постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року заявнику стало відомо лише 18 липня 2022 року із Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого, звернувшись до керівництва ГО «СТОП ШЛАМ», він отримав повний текст вказаної постанови у паперовому вигляді. На підтвердження вказаного суду надано відповідні докази.

Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що наявні підстави для поновлення цього строку, оскільки причини його пропуску є поважними.

За частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 2 частини другої

статті 389 ЦПК України, зокрема, зазначає про неправильне застосування частин 1, 3 статті 38, статті 50 та частини 2 статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 9 Орхуської конвенції, пункту «с» статті 17, частин 4, 5 статті 33 Закону України «Про відходи», статтей 1, 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства» від 25 серпня 2010 року № 725, а також необхідність відступлення від застосування апеляційним судом висновків Верховного Суду про застосування норми права, що викладені у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі

№ 815/132/17, від 05 червня 2019 року у справі № 816/581/16 та

від 12 вересня 2019 року у справі № 440/3838/18.

Також заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, зазначає про:

- неправильне застосування пункту «є» статті 17, пункту «п» статті 23, пункту «и» статті 39 та частини 6 статті 33 Закону України «Про відходи» висновки про застосування якої Верховним Судом не зроблено, внаслідок чого допущено встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів;

- неправильне застосування статті 21, частин 3, 4 статті 33 Закону України «Про відходи» висновки про застосування якої Верховним Судом не зроблено, що вплинуло на повноту дослідження обставин справи.

Крім того, заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає про:

- порушення апеляційним судом пункту 1 частини першої статті 365, частини 4 статті 367 ЦПК України в частині порушення питання про права та обов`язки особи, залученої до участі у справі;

- порушення норм частин 1-3 статті 367 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України без урахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17,

від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 19 травня 2022 року у справі № 760/12553/16-ц, внаслідок чого необґрунтовано відхилено клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

- порушення норм статтей 78, 89, 229, 239 ЦПК України без урахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 495/1494/18,

від 10 листопада 2021 року у справі № 495/10983/17 у вигляді не дослідження низки явних у матеріалах справи доказів, що покладені в основу оскаржуваного рішення, а тому такі обставини вважаються встановленими на підставі недопустимих доказів.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Також заявник заявив клопотання про зупинення дії постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року та постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення дії вказаних постанов мотивоване тим, що ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» відповідно до загальновідомої інформації є підприємством, що пов`язане із російською федерацією як за ознаками структури власності, так і за спрямуванням мети свого виробництва - направленням готової продукції саме на територію російської федерації. Враховуючи недопустимість ухилення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» від відповідальності за свої діяння, можливість виведення ним ліквідного майна із метою недопущення звернення стягнення на нього, в тому числі в порядку виплати репарацій на користь держави України, із метою недопущення залишення невиконаними зобов`язань ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» щодо відшкодування заподіяної екологічної шкоди, скаржник вважає, що на час касаційного перегляду дія оскаржуваних судових рішень має бути обов`язково зупинена, із відновленням дії раніше вжитих у справі заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки ОСОБА_1 не навів обґрунтованих доводів щодо необхідності зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Заводського районного суду міста Миколаєва цивільну справу № 487/6970/20 за позовом Громадської організації «СТОП ШЛАМ», що діє в інтересах своїх 1279 асоційованих членів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про компенсацію моральної шкоди.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року та постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська