Ухвала

від 19.09.2022 по справі 400/4245/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

20 вересня 2022 р. № 400/4245/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши у письмовому проваджені матеріали заяви про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:Приватного підприємства "АГРОЛІДЕР ГРУП ", Французький бульвар, 60Б, кв. 389, м. Одеса, Одеська область, 65009,

до відповідача:Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, вул.Дружби народів, 48, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000,

про:заява про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «АГРОЛІДЕР ГРУП» (далі позивач) до Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.04.2022 № 97 «Про демонтаж рекламних конструкцій, які розміщені приватним підприємством «Агролідер Груп» на території міста Южноукраїнська».

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням передбачається демонтаж одинадцяти рекламних конструкцій (білбордів), як належать позивачу та розташовані на території м. Южноукраїнська. Підставою прийняття такого рішення відповідача була наявна заборгованість позивача з оплати за місце розташування рекламних засобів. Вказана заборгованість на день подання позову сплачена, незважаючи на тяжкий фінансовий стан підприємства та фактичне невикористання конструкцій через введення воєнного стану в Україні. При цьому позивач не отримував оскаржуване рішення відповідача, а дізнався про нього з відкритих джерел.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення відповідача від 06.04.2022 № 97 «Про демонтаж рекламних конструкцій, які розміщені приватним підприємством «Агролідер Груп» на території міста Южноукраїнська» (далі Рішення № 97) до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що під час розгляду справи в суді Комунальне підприємство «Служба комунального господарства» на виконання оскаржуваного рішення може здійснити демонтаж рекламних конструкцій позивача. Це призведе до того, що позивач змушений буде в подальшому в разі задоволення своїх позовних вимог заново встановлювати ці конструкції, на що будуть витрачатися додаткові кошти. Також можливо, що після демонтажу та неякісного його проведення неможливо буде повторно використовувати конструкції з рекламною метою. При цьому під час їх демонтажу не виключено їх пошкодження та пошкодження фундаменту, що буде досить складно відновити для гарантування їх подальшого безпечного використання. Так само комунальним підприємством буде понесено витрати на демонтаж конструкцій, які в подальшому за вимогами цього підприємства можуть стягуватися з позивача.

Тому він просить вжити заходи забезпечення позову, а саме: зупинити дію оскаржуваного рішення.

Розглядаючи матеріали заяви про забезпечення позову суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною другою статті 154 КАС України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Таким чином, зазначеними нормами визначено загальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а саме: без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні. Лише у випадку необхідності подання пояснень або додаткових доказів суд на власний розсуд може призначити розгляд заяви про забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні.

Перевіривши обґрунтованість мотивів заяви про забезпечення адміністративного позову, доказів, поданих із заявою, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні.

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частина перша статті 151 КАС України визначає, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними і співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 14 «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ» підкреслено, що забезпеченню адміністративний позов підлягає лише за умови, якщо захист прав та інтересів осіб буде ускладнено або унеможливлено до прийняття рішення по суті позовних вимог.

Така позиція цілком кореспондується з правовою позицією, викладеною в абзаці 5 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011, відповідно до якої «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову».

Проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтовує подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення з таких підстав.

Предметом спору (тобто матеріально-правовим об`єктом, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (пункт 5.16 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18) у цій справі є акт індивідуальної дії відповідача, а саме: його рішення від 06.04.2022 № 97 «Про демонтаж рекламних конструкцій, які розміщені приватним підприємством «Агролідер Груп» на території міста Южноукраїнська».

Пунктом 3 Рішення № 97 власнику рекламних конструкцій встановлено строк добровільного демонтажу рекламних конструкцій та відновлення благоустрою земельних ділянок 15 календарних днів з моменту отримання вимоги про самовільне (добровільне) проведення демонтажу рекламних конструкцій.

Відповідно до пункту 4 Рішення № 97 у разі невиконання власником вимоги про добровільний демонтаж у строк, визначений в п. 3 цього рішення, балансоутримувачу території: комунальному підприємству «Служба комунального господарства» в місячний термін з дня прийняття цього рішення демонтувати рекламні конструкції, визначених в Переліку до цього рішення, за рахунок бюджету громади з наступним відшкодуванням власником рекламних конструкцій всіх видатків по демонтажу, транспортуванню та зберіганню рекламних конструкцій (з можливістю залучення субпідрядних організацій).

Отже, у період розгляду цієї справи може бути проведений демонтаж відповідних рекламних конструкцій за рахунок бюджетних коштів Южноукраїнської міської територіальної громади з наступним відшкодуванням позивачем всіх видатків з демонтажу, транспортуванню та зберіганню рекламних конструкцій. При цьому в разі задоволення позову позивач змушений буде знову встановлювати ці конструкції за власні кошти, тобто для відновлення порушеного права ним буде понесено додаткові витрати.

Суд також встановив, що в разі відмови у задоволенні позову, відповідно до договорів від 24.06.2019 № 1, від 24.06.2019 № 2 та від 23.01.2020 № 1, укладених між позивачем та відповідачем, позивач зобов`язаний буде оплатити відповідачу за використання місць для розміщення об`єктів зовнішньої реклами за весь період користування цим місцем до демонтажу вказаних конструкцій.

З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що такий захід забезпечення позову, про який просить позивач, є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами. Він спрямований виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та не має на меті вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 156, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Приватного підприємства «АГРОЛІДЕР ГРУП» про забезпечення позову повністю.

2. Зупинити дію рішення Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 06.04.2022 № 97 «Про демонтаж рекламних конструкцій, які розміщені приватним підприємством «Агролідер Груп» на території міста Южноукраїнська» до набрання законної сили судовим рішення у справі № 400/4245/22.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Ухвала є обов`язковою для виконання і набирає законної сили з 20.09.2022.

5. Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

6. Примірники ухвали про забезпечення позову негайно направити учасникам справи.

7. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Г.Ярощук