Рішення
від 13.09.2022 по справі 640/26619/21
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 год. 30 хв.

14 вересня 2022 року м. Київ № 640/26619/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., при секретарі судового засідання Абрамчук А.С.,

за участі представників сторін згідно з протоколом судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за первісним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" про застосування заходів реагування та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач за первісним позовом) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" (далі - відповідач за первісним позовом або ТОВ «Еллада»), у якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" (код ЄДРПОУ 30304523) за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.06.2021 № 266.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що посадовою особою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада", розташованого за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, за результатами якої складений акт від 16.06.2021 № 266, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. У зв`язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем за первісним позовом подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області фактично перевірка не здійснювалася, оскільки реалізацію заходу зведено до короткої зустрічі службових осіб з представниками ТОВ «Еллада» у кабінеті для перемовин на другому поверсі приміщення за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, відтак, наполягає на тому, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 16.06.2021 № 266, про допущення ТОВ "Еллада" порушень вимог законодавства у сфері техногенної пожежі є надуманими не відповідають дійсності. Крім того, за твердженням відповідача, він не є тим суб`єктом господарювання, який має відповідати за виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки під час експлуатації приміщень за адресою: Вишгородський район, с. Лебедівка, вул. Соборна, 2а. Також відповідач вважає необґрунтованим звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з даним позовом до суду про застосування заходів реагування відносно ТОВ «Еллада» без попереднього винесення припису про усунення порушень.

09.11.2021 до суду надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" (далі - позивач за зустрічним позовом) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - відповідач-1 за зустрічним позовом), Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - відповідач-2 за зустрічним позовом), в якому останній просить суд:

- визнати протиправними дії головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Учень В.М., провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Сергієнка Ю.А. та провідного інспектора відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Ніколаєнка Ю.А. по складанню Акту № 266 від 16.06.2021 та зобов`язати скласти акт про неможливість здійснення заходу державного нагляду (контролю) у зв`язку з нездійсненням ТОВ "ЕЛЛАДА" господарської діяльності за адресою: Вишгородський район, с. Лебедівка, Соборна, 2а.

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2011, укладеного між ТОВ "Еллада" та Дочірнім підприємством "Бест Альтернатива" нежитлові приміщення загальною площею 1557,6 кв.м., які розташовані в с. Лебедівка Вишгородського району за адресою: вул. Леніна (Соборна), 2 передано у тимчасове оплачуване користування ДП «Бест Альтернатива». Враховуючи наведене позивач за зустрічним позовом стверджує, що фактично за вищевказаною адресою ТОВ "Еллада" свою господарську діяльність не здійснює, вказаний об`єкт здається в оренду, а тому саме на орендаря - Дочірнє підприємство "Бест Альтернатива" чинними договорами покладено обов`язок та відповідальність за дотриманням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Також наполягає на тому, що висновки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не відповідають дійсності.

У своєму відзиві на зустрічну позовну заяву представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області посилався на необґрунтованість зустрічного позову та стверджував про наявність встановлених порушень.

Вишгородське районне управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області правом подати заперечення проти зустрічних позовних вимог не скористалося.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2021 прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" в адміністративній справі № 640/26619/21 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії та відкрито провадження за зустрічним позовом.

Вказаною ухвалою суду об`єднано вимоги зустрічного позову з первісним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" про застосування заходів реагування, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 задоволено частково клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» про виклик свідків посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада», які були присутні під час проведення планової перевірки - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; у задоволенні клопотання про виклик спеціаліста відмовлено.

У судовому засіданні 16.02.2022 допитано у якості свідків посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада», які були присутні під час проведення планової перевірки - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 15.08.2022 допитано у якості свідка провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 .

У судовому засіданні 14.09.2022 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еллада" як юридична особа зареєстроване 01.02.1999 (номер запису: 1 074 120 0000 020051), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид діяльності 68.20 Надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна, серед видів діяльності визначено також: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

01.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллада" (Орендодавець) та Дочірнім підприємством "Бест Альтернатива" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.05.2011 б/н, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове оплачуване користування нежитлові приміщення загальною площею 1557,6 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 . Об`єкт оренди є власністю орендодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відповідно до витягу №29876562 від 06.05.2011 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер №33249919 від 06.05.2011.

Відповідно до акту здачі-приймання нежитлових приміщень від 01.05.2011 представник ТОВ "Еллада" Ковальов А.І. передав, а представник ДП "Бест Альтернатива" Аверкін В.В. прийняв в належному технічному стані нежитлові приміщення, загальною площею 1557,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

У додатковій угоді до договору оренди від 01.05.2011 б/н сторони погодили наступні умови: орендар зобов`язаний здійснювати усі визначені законодавством заходи та несе відповідність за стан дотримання правил і норм пожежної безпеки, цивільного захисту та техногенної безпеки. Орендар приймає у користування приміщення, обладнане протипожежною сигналізацією та захистом від блискавки, зобов`язаний забезпечити своєчасне обслуговування протипожежної сигналізації у відповідності до регламентних робіт за нормативами.

Додатковою угодою №7 до договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2011, датованої 20.12.2019, строк дії договору визначений до 31.12.2021 включно.

Копіями платіжних доручень підтверджено перерахування ДП "Бест Альтернатива" на рахунок ТОВ "Еллада" орендної плати у 2020-2021 роках згідно з договором оренди від 01.12.2018.

З матеріалів справи установлено, що з 10.06.2021 по 16.06.2021 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області № 648 від 01.06.2021, посвідчення про проведення державного заходу державного нагляду (контролю) від 01.06.2021 № 3989, посадовими особами Головного управління ДСНС України у Київській області було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада", розташованого за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а.

За результатами перевірки складений акт від 16.06.2021 № 266 (далі - акт перевірки) у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) пункту 22 Розділу II ППБУ - зовнішнє пожежогасіння не виконано від пожежних гідрантів встановлених на кільцевій водопровідній мережі з будівництвом насосної станції (табл. 4 ДБН В.2.5-74:2013);

2) пункту 22 Розділу II ППБУ - в об`ємі сходових клітин не виконано світлові прорізі (вікна), що відчиняються площею не менше 1,2 м (пункт 7.3.26 ДБН В 1.1-7- 2016);

3) пункту 22 Розділу II ППБУ - ширину коридорів на третьому поверсі не виконано згідно норм (пункт 7.3.7 ДБН В 1.1-7- 2016);

4) пункту 22 Розділу II ППБУ - не виконано монтаж насосів підвищувачів внутрішнього протипожежного водопостачання (пункт 14.1 ДБН В.2.5-64:2012);

5) пункту 22 Розділу II ППБУ - відсутній 2-й евакуаційний вихід з 2-го поверху безпосередньо назовні (пункт 7.2.4 ДБН В 1.1-7- 2016);

6) пункту 22 Розділу II ППБУ - для підйому на покрівлю ззовні не встановлено пожежну драбину типу ПІ (пункт 8.9 ДБН В 1.1-7- 2016);

7) пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - на вхідних дверях до приміщень виробничого та складського призначення не позначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної безпеки;

8) пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - не представлені розрахунки категорій щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих та складських приміщень (із врахуванням зміни виробничого процесу) відповідно до вимог ДСТУ БВ.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежно та пожежною небезпекою";

9) пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) на шляхах евакуації з другого поверху до сходової клітини адміністративної виробничої будівлі менше 0.8 метра, що являється порушенням пункту 7.2.7 ДБН В. 1.1-7:2016;

10) пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) одного з полотен дверей на шляхах евакуації на першому поверсі зі сходової клітини адміністративної виробничої будівлі менше 0.8 метра, що являється порушенням пункту 7.2.7 ДБН В. 1.1-7:2016;

11) пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

12) пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - захист будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки, і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано;

13) пункту 1.4 глави 1 розділу IV ППБУ - передавання тривожних сповіщень системи пожежної сигналізації не виведено на пульт пожежного спостерігання (пункт п. 7.2.24 ДБН В 2.5- 56:2014);

14) підпункту 2 Пункту 2.2 Глави 2 Розділу V ППБУ - кожен пожежний кран- комплект не укомплектований кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів;

15) підпункт 4 Пункту 2.1 Глави 2 Розділу V ППБУ - для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу 1 раз на рік не проводиться випробування на тиск та витрату води з оформленням акта;

16) Наказу МВС ВІД 05.11.2018 №879 ПТБ - не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності відповідно до розділу III пункту 7 наказу МНС № 140;

17) статті 66 КЦЗУ пункт 10 статті 4; стаття 11 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - не надано доступ до фасувального цеху адміністративно-виробничої будівлі для здійснення перевірки (суб`єкт, який здійснює діяльність в даних приміщеннях ДП "Бест Альтернатива");

18) статті 66 КЦЗУ пункт 10 статті 4; стаття 11 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - не надано доступ до муко-мольного цеху адміністративно-будівлі для здійснення перевірки (суб`єкт, який здійснює діяльність в даних приміщеннях ДП "Бест Альтернатива").

З огляду на встановлені порушення, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" (код ЄДРПОУ 30304523) за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.06.2021 № 266.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.

Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять":

- пожежа - це неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі. Небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища;

- протипожежні вимоги - це інженерно-технічні обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння. Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів;

- пожежобезпека об`єкта - стан об`єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей;

- правила пожежної безпеки - комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об`єкта.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - Правила), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Так, Головне управління ДСНС України у Київській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

З наведених норм суд дійшов висновку, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Стосовно вимог зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" про визнання протиправними дії головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Учень В.М., провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Сергієнка Ю.А. та провідного інспектора відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Ніколаєнка Ю.А. по складанню Акту № 266 від 16.06.2021 та зобов`язати скласти акт про неможливість здійснення заходу державного нагляду (контролю) у зв`язку з нездійсненням ТОВ "ЕЛЛАДА" господарської діяльності за адресою: Вишгородський район, с. Лебедівка, Соборна, 2а, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Як було установлено судом вище, з 10.06.2021 по 16.06.2021 посадовими особами Головного управління ДСНС України у Київській області було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада", розташованого за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а.

Планова перевірка ТОВ "Еллада" проведена на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області № 648 від 01.06.2021 та посвідчення про проведення державного заходу державного нагляду (контролю) від 01.06.2021 № 3989.

За результатами перевірки складений акт від 16.06.2021 № 266, у якому зафіксовані порушення ТОВ "Еллада" правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Свої вимоги за зустрічним позовом Товариство обмеженою відповідальністю «Еллада» обґрунтувало тим, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області протиправно складено акт від 16.06.2021 № 266 з огляду на те, що саме на ДП "Бест Альтернатива", яке орендує у ТОВ "Еллада" нежитлові приміщення за адресою: Вишгородський район, с. Лебедівка, вул. Леніна (Соборна), 2-А покладаються всі обов`язки забезпечення пожежної та техногенної безпеки в орендованому приміщенні.

Оцінюючи наведені доводи позивача за зустрічним позовом, суд виходить з наступного.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.06.2021 у справі № 640/16673/19, питання розподілу обов`язків із забезпечення пожежної безпеки в інших спорудах, які покладаються на власників або орендарів згідно договорів найму, впливає на господарські правовідносини між суб`єктами цивільних правовідносин та не можуть виключати реалізацію дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

При цьому, саме за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди відповідно до пункту 6 Розділу І ППБУ.

Натомість, договірний обов`язок сторін зазначений у Договорі оренди нежитлового приміщення від 01.05.2011 б/н щодо утримання об`єкта оренди у відповідності до правил протипожежної безпеки є більш вузьким поняттям та не є тотожним поняттю "забезпечення пожежної безпеки" відповідно до частини шостої статті 55 Кодексу цивільного захисту України.

Суд зазначає, що підпунктами 2.1.2 - 2.1.3 договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2011 б/н на орендаря покладений обов`язок дотримуватись санітарних, протипожежних та інших обов`язкових вимог при експлуатації орендованого майна та нести повну відповідальність за дотримуванням цих норм та правил; утримувати орендоване майно в належному технічному стані, за власний рахунок проводити поточний ремонт об`єкту оренди, для недопущення погіршення його стану.

Згідно з додатковою угодою до договору оренди від 01.05.2011 б/н орендар зобов`язаний здійснювати усі визначені законодавством заходи та несе відповідність за стан дотримання правил і норм пожежної безпеки, цивільного захисту та техногенної безпеки, а також орендар приймає у користування приміщення, обладнане протипожежною сигналізацією та захистом від блискавки, зобов`язаний забезпечити своєчасне обслуговування протипожежної сигналізації у відповідності до регламентних робіт за нормативами.

Водночас вказані обов`язки кореспондуються з правами орендодавця контролювати наявність, стан та ефективність використання приміщень, переданих в оренду (підпункт 2.4.1 Договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2011 б/н).

У зв`язку з наведеними обставинами, суд відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада", що лише орендар - Дочірнє підприємство "Бест Альтернатива" має нести відповідальність за порушення законодавства у сфері законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Подібний висновок вже був висловлений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 804/3214/18 та в постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №640/21249/18.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того суд зауважує, що згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що встановлені у цій справі обставини не дають підстав стверджувати те, що відповідачами допущено протиправні дії при складанні акту перевірки від 16.06.2021 № 266, оскільки незважаючи на наявність цивільно-правової угоди, саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Еллада" відповідно до норм чинного законодавства, є відповідальною особою за дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки у зв`язку з чим, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" не підлягає задоволенню.

Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, позивачем в ході перевірки були виявлені численні порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллада" вимог техногенної та пожежної безпеки. Так, в акті перевірки від 16.06.2021 № 266 вказано про виявлення 18 окремих порушень.

Щодо порушення пункту 22 Розділу II ППБУ - зовнішнє пожежогасіння не виконано від пожежних гідрантів встановлених на кільцевій водопровідній мережі з будівництвом насосної станції (табл. 4 ДБН В.2.5-74:2013).

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 22 Розділу II ППБУ - в об`ємі сходових клітин не виконано світлові прорізі (вікна), що відчиняються площею не менше 1,2 м (пункт 7.3.26 ДБН В 1.1-7- 2016).

Згідно з пунктом 7.3.26 ДБН В 1.1-7- 2016 площа вікон у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 має бути не менше ніж 1,2 м2, сходових кліток типів Н1, Н2, НЗ - як правило, не менше 1,2 м2. Такі вікна слід передбачати на кожному поверсі будинку. Вікна сходових кліток типів СК1, Н1, НЗ слід обладнувати пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 22 Розділу II ППБУ - ширину коридорів на третьому поверсі не виконано згідно норм (пункт 7.3.7 ДБН В 1.1-7- 2016).

Згідно з пунктом 7.3.7 ДБН В 1.1-7- 2016, за наявності дверей, що відчиняються з приміщень у коридори поверхів (крім поверхів житлових будинків), ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати такою, що дорівнює ширині коридора, яку зменшено:

а) на половину ширини найширшого дверного полотна - при розташуванні дверей з одного боку коридора;

б) на ширину найширшого дверного полотна - при розташуванні дверей з двох боків коридора.

Відчинення дверей, що ведуть до сходової клітки (крім сходової клітки житлових будинків), не повинно зменшувати (перекривати) ширину евакуаційного шляху сходовою кліткою більше ніж на 0,2 м.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 22 Розділу II ППБУ - не виконано монтаж насосів підвищувачів внутрішнього протипожежного водопостачання (пункт 14.1 ДБН В.2.5-64:2012).

Згідно з пунктом 14.1 ДБН В.2.5-64:2012 при постійній або періодичній нестачі тиску в системі зовнішнього водопостачання для забезпечення водою систем внутрішнього холодного водопроводу (в тому числі протипожежного), а також для підтримки примусової циркуляції в централізованій системі гарячого водопостачання будинків, будівель, споруд потрібно передбачати улаштування насосних установок.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 22 Розділу II ППБУ - відсутній 2-й евакуаційний вихід з 2-го поверху безпосередньо назовні (пункт 7.2.4 ДБН В 1.1-7-2016).

Згідно з пунктом 7.2.4 ДБН В 1.1-7- 2016 із будинку, з кожного поверху, протипожежного відсіку, приміщення, а також з частини поверху, відокремленої суцільними стінами (перегородками), слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів по самостійних (окремих) шляхах евакуації, які ведуть назовні, крім випадків, обумовлених у НД.

Допускається передбачати один евакуаційний вихід із:

а) приміщення з одночасним перебуванням не більше ніж 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м;

б) приміщення площею не більше ніж 300 м2, розташоване у цокольному, підвальному, підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у ньому, не перевищує 5 осіб. При кількості людей від 6 до 15 слід передбачати додатковий вихід через люк з розмірами не менше ніж 0,6 м х 0,8 м з вертикальними металевими сходами (скобами) або через вікно з розмірами не менше ніж 0,75 м х 1,5 м та з пристосуванням для виходу по металевих сходах (скобах). Зазначені металеві сходи (скоби) повинні мати такі параметри: ширина - не менше ніж 0,45 м, відстань між східцями по вертикалі - не більше ніж 0,3 м, нижня сходинка на висоті не більше ніж 0,5 м від рівня підлоги або нижньої поверхні приямка, відстань від сходів до стіни, до якої вони кріпляться, - не менше ніж 0,3 м;

в) цокольного, підвального, підземного поверхів площею не більше ніж 300 м2 та призначених для одночасного перебування не більше ніж 5 людей. При кількості людей від 6 до 15 з поверху повинен передбачатися додатковий вихід відповідно до підпункту б) цього пункту.

Заперечуючи проти наявності вказаного порушення відповідач за первісним позовом посилається на акт заміру відстані від найвіддаленішої точки підлоги приміщення на 2-му поверсі адміністративно-виробничої будівлі за адресою вул. Соборна, 2 від 05.11.2021, згідно з яким здійснено замір відстані від найвіддаленішої точки підлоги приміщення на 2-му поверсі адміністративно-виробничої будівлі до дверей виходу з поверху, відстань складає 13 метрів.

Водночас, суд критично оцінює наведені доводи відповідача за первісним позовом, оскільки зміст акту від 05.11.2021 не містить відомостей саме двох евакуаційних виходів на 2-му поверсі адміністративно-виробничої будівлі та те, що ці виходи по самостійних (окремих) шляхах евакуації, ведуть назовні.

Щодо порушення пункту 22 Розділу II ППБУ - для підйому на покрівлю ззовні не встановлено пожежну драбину типу ПІ (пункт 8.9 ДБН В 1.1-7- 2016).

Згідно з пунктом 8.9 ДБН В 1.1-7- 2016 для підйому на висоту від 10 м до 20 м та у місцях перепаду висот покрівель від 1 м до 20 м слід застосовувати зовнішні пожежні драбини типу П1, а для підйому на висоту більше 20 м та у місцях перепаду висот більше 20 м - зовнішні пожежні драбини типу П2.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - на вхідних дверях до приміщень виробничого та складського призначення не позначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - не представлені розрахунки категорій щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих та складських приміщень (із врахуванням зміни виробничого процесу) відповідно до вимог ДСТУ БВ.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежно та пожежною небезпекою".

Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) на шляхах евакуації з другого поверху до сходової клітини адміністративної виробничої будівлі менше 0.8 метра, що являється порушенням пункту 7.2.7 ДБН В. 1.1-7:2016.

Відповідно до пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Згідно з пунктом 7.2.7 ДБН В 1.1-7- 2016 висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не менша за 2,0 м, а ширина - 0,8 м. У разі влаштування на шляхах евакуації двостулкових дверей ширина у просвіті одного з полотен повинна бути не менша ніж 0,8 м, крім випадків, обумовлених у НД.

Ширина зовнішніх дверей сходових кліток і дверей, що ведуть зі сходових кліток до вестибюля, а також з вестибюля назовні, повинна бути не менша за нормовану (розрахункову) ширину сходових маршів, але не менша за ширину маршів, встановлену в 7.3.13 цих Норм.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) одного з полотен дверей на шляхах евакуації на першому поверсі зі сходової клітини адміністративної виробничої будівлі менше 0.8 метра, що являється порушенням пункту 7.2.7 ДБН В. 1.1-7:2016.

Відповідно до пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Згідно з пунктом 7.2.7 ДБН В 1.1-7- 2016 висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не менша за 2,0 м, а ширина - 0,8 м. У разі влаштування на шляхах евакуації двостулкових дверей ширина у просвіті одного з полотен повинна бути не менша ніж 0,8 м, крім випадків, обумовлених у НД.

Ширина зовнішніх дверей сходових кліток і дверей, що ведуть зі сходових кліток до вестибюля, а також з вестибюля назовні, повинна бути не менша за нормовану (розрахункову) ширину сходових маршів, але не менша за ширину маршів, встановлену в 7.3.13 цих Норм.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням.

Згідно з пунктом 2.31 глави 2 розділу III ППБУ сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - захист будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки, і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано.

Згідно з пунктом 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Відповідно до підпунктів 9.3.1-9.3.3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" пристрої блискавкозахисту будівель, споруд і зовнішніх установок об`єктів експлуатуються відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і вказівок, зазначених в 9.3.2-9.3.11. Задачею експлуатації пристроїв блискавкозахисту об`єктів є підтримання їх у стані необхідної справності і надійності.

Для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту щорічно перед початком грозового сезону провадиться перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту.

Перевірки провадяться також після установлення системи блискавкозахисту, після внесення будь-яких змін у систему блискавкозахисту, після будь-яких пошкоджень об`єкта, що захищається. Кожна перевірка провадиться відповідно до робочої програми.

На спростування наявності вказаного порушення відповідач за первісним позовом вказує на те, що згідно з додатковою угодою до договору оренди від 01.05.2011 приміщення, передане у користування орендодавцем ТОВ "Еллада" орендарю ДП "Бест Альтернатива" обладнане захистом від блискавки.

Водночас, відповідачем за первісним позовом не надано суду належних доказів перевірки вказаних установок на предмет їх надійності та справності відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" починаючи з 2012 року.

Щодо порушення пункту 1.4 глави 1 розділу IV ППБУ - передавання тривожних сповіщень системи пожежної сигналізації не виведено на пульт пожежного спостерігання (пункт п. 7.2.24 ДБН В 2.5- 56:2014).

Згідно з пунктом п. 7.2.24 ДБН В 2.5-56:2014 ППКП, як правило, належить встановлювати в передбаченому для цього приміщенні пожежного поста. Це приміщення слід обладнувати пожежними сповіщувачами. В обґрунтованих випадках допускається встановлення приладів приймально-контрольних пожежних у приміщеннях без постійного чергування персоналу за умови передавання тривожних сповіщень на пульти пожежного спостерігання. У цих приміщеннях слід передбачити заходи, що запобігають доступу сторонніх осіб до ППКП.

У разі встановлення ППКП у приміщенні без постійного перебування чергового персоналу значення температури і вологості повітря повинні відповідати вимогам технічної документації на прилади та обладнання СПС, а освітленість цього приміщення повинна відповідати вимогам 5.10 цих будівельних норм.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення підпункту 2 Пункту 2.2 Глави 2 Розділу V ППБУ - кожен пожежний кран-комплект не укомплектований кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів.

Згідно з підпунктом 2 Пункту 2.2 Глави 2 Розділу V ППБУ система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам, зокрема: кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

На спростування наведеного порушення відповідач за первісним позовом долучив до матеріалів справи копію довідки від 01.11.2021 та копію акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, якими підтверджується наявність з 04.05.2021 одинадцять кнопок дистанційного запуску пожежних насосів, якими є два насоси, розташовані на території та у будівлі за адресами: вул. Соборна, 1-О та вул. Соборна,2а.

Щодо порушення підпункт 4 Пункту 2.1 Глави 2 Розділу V ППБУ - для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу 1 раз на рік не проводиться випробування на тиск та витрату води з оформленням акта.

Згідно з підпунктом 4 Пункту 2.1 Глави 2 Розділу V ППБУ для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення Наказу МВС від 05.11.2018 №879 ПТБ - не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності відповідно до розділу III пункту 7 наказу МНС № 140.

Відповідно до пункту 7 наказу МНС 16.08.2005 № 140 ідентифікації підлягають усі об`єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об`єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення статті 66 КЦЗУ пункт 10 статті 4; стаття 11 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - не надано доступ до фасувального цеху адміністративно-виробничої будівлі для здійснення перевірки (суб`єкт, який здійснює діяльність в даних приміщеннях ДП "Бест Альтернатива").

Відповідно до пункту 10 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів відсутності або усунення зафіксованого актом перевірки порушення.

Щодо порушення статті 66 КЦЗУ пункт 10 статті 4; стаття 11 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - не надано доступ до муко-мольного цеху адміністративно-будівлі для здійснення перевірки (суб`єкт, який здійснює діяльність в даних приміщеннях ДП "Бест Альтернатива").

Відповідно до пункту 10 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідач за первісним позовом заперечив наявність вказаного порушення, зазначивши, що ТОВ "Еллада" не має інформації про наявність мукомольного цеху в адміністративно-виробничій будівлі за адресою вул. Соборна, 2а с. Лебедівка.

Як зазначив відповідач за первісним позовом, згідно з п. 1.5. договору, укладеного 01.05.2011 з ДП "Бест Альтернатива", приміщення передається для розміщення фасувального цеху. Про відкриття го виробництва орендар має інформувати TOB "Еллада".

Відповідно до листа від 22.06.2021 №774 ТОВ "Бест Альтернатива" повідомило про відсутність мукомольного цеху в орендованих підприємством приміщеннях по вул. Соборна, 2а в с. Лебедівка.

Крім того, за проектом № 58-10 реконструкції та розширення існуючої будівлі недобудованої котельні під фасувальний цех в с. Лебедівка Вишгородського району по вул. Леніна (Соборна, 2а) передбачалися будівельні роботи на спорудження фасувального цеху.

Беручи до уваги наведене, суд підсумовує, що відповідачем не доведено відсутність або повне усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час планової перевірки.

Що стосуються посилання відповідача за первісним позовом на фотоматеріали, долучені до матеріалів справи під час розгляду справи по суті, які, на думку представника ТОВ «Еллада», об`єктивно підтверджують відсутність порушень з боку підприємства під час проведення перевірки, то суд зазначає, що ці засоби доказування не свідчать про повну відсутність на момент проведення перевірки порушень, зазначених в акті перевірки.

Зокрема, надані ТОВ «Еллада» фотографії не відповідають ознакам достовірності та належного доказу, оскільки відсутні докази відношення їх до спірних обставин справи, докази щодо суб`єкта та дати їх виготовлення.

Суд також оцінює критично посилання відповідача за первісним позовом на наявність схвальних експертних висновків службових осіб управління нормативно-правової роботи та ліцензування ГУ МНС України в Київській обл. від 04.03.2010 та від 04.03.2010 та експертний висновок Головного управління МНС в Київській області від 20.10.2005 на підтвердження відсутності порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, оскільки такі не є обставинами, що спростовують відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на момент проведення перевірки.

З приводу тверджень відповідача за первісним позовом про те, що посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області фактично перевірка не здійснювалася, оскільки реалізацію заходу зведено до короткої зустрічі службових осіб з представниками ТОВ «Еллада» у кабінеті для перемовин на другому поверсі приміщення за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, судом установлено наступне.

У судовому засіданні 16.02.2022 судом допитано у якості свідка представника ТОВ «Еллада» ОСОБА_1 за довіреністю, який повідомив, що захід контролю відбувся 15.06.2021 у переговорній кімнаті для зустрічі за адресою Київська обл., Вишгородський р-н., с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а. Під час проведення заходу свідок повідомив, що на даному об`єкті ТОВ «Еллада» господарську діяльність не здійснює, приміщення перебуває у оренді, на підтвердження чого було надано копію договору оренди. Закінчилась перевірка тим, що посадовими особами органу контролю було призначено представникам ТОВ «Еллада» прибути до Вишгородського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області. Перевірка тривала у межах години, за результатами чого посадові особи покинули територію підприємства. Свідок зазначив, що 16.06.2021 у приміщенні Вишгородського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області отримав копію акта перевірки від 16.06.2021 № 266, на який пізніше були надіслані заперечення. Також вказав, що посадові особи Головного управління ДСНС приміщення не оглядали, заміри об`єктів, устаткувань не здійснювали, фотофіксація не здійснювалась.

Також допитаний у судовому засіданні 16.02.2022 у якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що працює у ТОВ «Еллада» на посаді електрика, на території підприємства перевірка відбулася 15.06.2021. Після прибуття посадові особи ГУ ДСНС України у Київській області пройшли до кімнати для нарад, де їм були надані документи щодо перебування приміщення у оренді та технічного стану приміщення. Перевірки тривала упродовж години, після чого було повідомлено про необхідність прибуття наступного дня до Вишгородського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області. Згодом посадові особи органу державного нагляду (контролю) покинули територію підприємства.

Допитаний у судовому засіданні 15.08.2022 провідний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області лейтенанта служби цивільного захисту Сергієнка Ю.А., зазначив, що 15.06.2021 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області № 648 від 01.06.2021 та разом з ОСОБА_4 та представником Головного управління ДНСН у Київській області Ніколаєнко Юрієм Анатолійовичем прибув за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, де їх зустрів представник ТОВ «Еллада» Поборський О.В., та провів до кабінету, розташованому на другому поверсі приміщення, де знаходився представник за довіреністю ТОВ «Еллада» Юшин І.В. Як зазначив свідок, оскільки перевірка на вказаному об`єкті проводилася не вперше, зокрема у 2019 році відносно ТОВ «Еллада» було винесено припис, посадовими особами ГУ ДСНС України в першу чергу здійснювалась перевірка вимог попереднього припису від 29.07.2019 №222, зокрема, задавалися питання щодо виконання вимог припису та проставлялася відповідна відмітка про їх виконання на підставі наданих ТОВ «Еллада» документів. Свідок зауважив, що представники ТОВ «Еллада» у ході бесіди повідомили, що частина приміщень здаються в оренду, на підтвердження чого було надано копію договору оренди та інші документи. Свідок вказав, що за фактом узгодження всіх питань, вони вийшли з кабінету, пройшлись другим поверхом, після спустилися на перший поверх, пройшлись так само, вийшли з адміністративної будівлі та пройшлись по території. Зауважив, що на третій поверх будівлі їх не допустили з огляду на необхідність проходження медичного огляду, про що була зроблена відповідна відмітка у акті перевірки.

На запитання представника відповідача за первісним позовом чи використовувались під час перевірки засоби вимірювання пояснив, що особисто він при собі не мав засобів вимірювання, натомість представник Головного управління Ніколаєнко Ю.А. використовував рулетку, зокрема при виході з другого поверху на сходову клітину замірював ширину дверей, так само при виході зі сходової клітини двері на перший поверх, у присутності представників підприємства, про що зроблено відмітку в акті про порушення.

Щодо першого порушення, наведеного в акті перевірки, зазначив, що гідрантів у ході перевірки не бачив. При цьому пояснив, що вказане порушення пропонувалося до виконання, ще з того моменту коли об`єкт вводився в експлуатацію (у 2009 році), зокрема представники Головного управління ще тоді вимагали забезпечити об`єкт запасами води, і про це порушення зазначалося у акті перевірки від 2014 року, 2019 року і 2021 року. Також вказав, що під час перевірки виконання вимог припису від 2019 року, на перше запитання про забезпечення об`єкта водою уповноважені представники відповідача за первісним позовом ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) відповіли категорично, ніхто не повідомив про наявність території підприємства гідрантів.

Крім того, свідок зазначив, що в акті перевірки було зазначено представниками ТОВ «Еллада» про долучення зауважень до акта перевірки окремим документом, натомість такі заперечення до Вишгородського районного управління Головного управління ДСНС у Київській області не надходили.

Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

При цьому, суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Суд вважає, що наявність наведених вище порушень вимог пожежної та техногенної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.

Вище зазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією.

Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено і у ст. 27 Конституції України.

Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників товариства існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" (код ЄДРПОУ 30304523) за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.06.2021 № 266.

При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі № 826/1024/18.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2020 у справі № 320/1539/19 зазначив, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Що стосується посилання відповідача за первісним позовом на те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Київській області звернулось до суду із позовом про застосування заходів реагування передчасно, позаяк на підставі акту перевірки від 16.06.2021 № 266 не було складено припису, то такі не приймаються судом до уваги з огляду на те, що відповідно до положень частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" право на винесення припису щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) надано органу державного нагляду (контролю), як допоміжний захід одночасно зі зверненням з позовом до адміністративного суду у разі необхідності вжиття інших заходів реагування крім подання відповідного позову.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю. У свою чергу, позовні вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем за первісним позовом під час розгляду справи не здійснювалось.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" про застосування заходів реагування задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" (код ЄДРПОУ 30304523) за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.06.2021 № 266.

3. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - (ідентифікаційний код 38537963, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8).

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада" (ідентифікаційний код 30304523, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 13).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 19.09.2022.

Суддя Т.П. Балась

Дата ухвалення рішення13.09.2022
Оприлюднено22.09.2022
Номер документу106334238
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

Судовий реєстр по справі —640/26619/21

Ухвала від 09.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кашпур О.В.

Ухвала від 08.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кашпур О.В.

Ухвала від 07.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кашпур О.В.

Постанова від 13.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Постанова від 13.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 31.05.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 31.05.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 06.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 02.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 02.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні