Ухвала

від 20.09.2022 по справі 381/2697/22

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email

inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кп/381/362/22

381/2697/22

У Х В А Л А

20 вересня 2022 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111310000698 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 надійшов до Фастівського міськрайонного суду Київської області 13 вересня 2022 року.

Ухвалою від 13 вересня 2022 року було призначено підготовче судове засідання, в якому підлягають вирішенню ряд питань відповідно до вимог ст. 314, 315 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, представник потерпілої, обвинувачений, його захисник, висловили думки про можливість призначення судового розгляду.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта з таких підстав.

Так, кримінальне провадження підсудне Фастівському міськрайонному суду Київської області. Підстав для закриття кримінального провадження або для його зупинення, не вбачається. Також не вбачається підстав для повернення обвинувального акта прокурору.

Представником потерпілої адвокатом ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 до початку судового розгляду подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень частин 1, 4, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого; форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Положенням ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено обов`язок позивача долучити до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим чинне законодавство не передбачає підстав для звільнення цивільного позивача від сплати судового збору при його зверненні до суду з вимогами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Таким чином, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, представник потерпілої, заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, не додав до позовної заяви доказів, що підтверджують сплату ним судового збору, розмір якого визначається згідно Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали шляхом надання доказів належної сплати судового збору за позовною вимогою про відшкодування моральної шкоди.

Крім того, прокурор звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою строком на 2 місяці, строк дії якого спливає 22 вересня 2022 року, посилаючись на ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1ст.177 КПК України.

Захисник заперечував проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи необґрунтованість прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1ст.177 КПК України. Також просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Представник потерпілої підтримав прокурора.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлене прокурором клопотання, дійшов висновку про наступне.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року відносно ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.09.2022.

При цьому слідчим суддею була встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1ст.177 КПК України.

Разом з тим, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Обґрунтовуючи необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор посилається на ряд наявних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не можливо застосувати жоден із більш м`ких запобіжних заходів, а саме:

-згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності;

-згідно п.3 ч.1 ст.177 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки проживає з ними в одному населеному пункті, з більшістю з яких підтримує негативні стосунки і може помститися за свідчення, які надали свідки;

-згідно п.5 ч.1 ст.177 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що свідчить той факт, що на момент вчинення даного тяжкого злочину, він вже знаходився під слідством за підозрою у вчиненні ряду інших тяжких злочинів.

Метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на стадії судового розгляду, згідно з вимогами ст.178 КПК України суд оцінює суспільну небезпечність та тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а обвинувачується останній у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, при обранні відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведено відповідно до ст.194 КПК України наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, та недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам, оскільки обвинувачений, знаходячись на волі, може перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, так як він не працює, не має постійного джерела існування, також, знаходячись на волі, може незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Крім цього, на даний час, у обвинуваченого немає зареєстрованого місця проживання, а за адресою місця проживання в АДРЕСА_1 він проживає без реєстрації.

У зв`язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, то він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1ст.177 КПК України.

Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені ще не розпочатий, у зв`язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК, не допитані обвинувачений, потерпіла, свідки, а відповідно до ч. 4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому суд також погоджується з тим, що продовжує існувати і ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що запобігти зазначеним ризикам більш м`яким запобіжним заходом а ніж тримання під вартою не є можливим.

Посилання сторони захисту на той факт, що ОСОБА_5 має позитивні характеристики, здійснював свій громадський обов`язок по захисту країни, не підтверджені належним чином, а наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, в свою чергу, не спростована.

Будь-яких обставин, які б унеможливлювали подальше утримування ОСОБА_5 під вартою суду не надано, скарг та заперечень щодо перебування саме під цим запобіжним заходом від нього не надходило. Даних, що стан здоров`я ОСОБА_5 не дозволяє його утримувати під вартою, у суду немає.

При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_5 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий, потерпіла та свідки ще не допитані, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 та запобігти вищевикладеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Згідно п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави у вказаному кримінальному провадженні, оскільки злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , спричинив загибель людини.

Керуючись ст. 176, 177,178,183, 186, 193, 194,199, 314-315,370-372 КПК, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111310000698 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні на 11 жовтня 2022 року 14 год. 00 хв.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні, за участю прокурора, обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника, потерпілої, яких викликати в судове засідання.

Позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення вказаних в ухвалі недоліків до зазначеного терміну, позовна заява буде вважатися неподаною і йому повернута, та що згідно ч.7 ст.128 КПК України потерпілий має право пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинcтва.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 21 листопада 2022 року включно.

Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обчислювати з 23.09.2022 року до 21.11.2022 року, включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

В інший частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1