Ухвала

від 18.09.2022 по справі 160/12540/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/12540/21

Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №160/12540/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКА ПАЛЯНИЦЯ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКА ПАЛЯНИЦЯ" задоволено.

Відповідач Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

1. Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимогам наведеної норми права скаржником не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору. Разом з тим, відповідач заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на дію воєнного стану в Україні та відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800.

Вирішуючи подане скаржником клопотання суд виходить із наступного.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду.

Суд виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися

достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Головне управління ДПС у Сумській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою.

З огляду на зазначене вище, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає.

Щодо ставки судового збору.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2021 №00015690901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20037,60 грн.

Наведене свідчить, що заявлений позов має майновий характер, ціна якого становить 20037,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 рік становить 2270 грн.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (на рівні мінімального розміру, оскільки 1,5% від 20037,60 становить 300,56, що є менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021).

Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у відповідності до п.п.2, п.3, ч.2, ст.4 Закону України "Про судовий збір" становить 3405,00грн. (2270*150%).

2. Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення суду ухвалено в порядку письмового провадження 27.09.2021. Апеляційна скарга ГУ ДПС у Сумській області подана поштою 11.08.2022, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.

Скаржником в апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник посилається на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст оскаржуваного рішення суду був складений 27.09.2021, проте такий ГУ ДПС так і не отриманий. Скаржник зауважує, що факт неотримання судового рішення та запровадження воєнного стану в Україні позбавляло можливості відповідача подати апеляційну скаргу у строк, встановлений КАС України.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши аргументи заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з огляду на таке.

Стосовно аргументів скаржника щодо неотримання ним копії оскаржуваного судового рішення, що, як пояснює скаржник, перешкоджало звернутися йому до суду з апеляційною скаргою у встановлені законом строки.

З приводу таких аргументів суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що за приписами ч.1 ст.295 КАС України, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення (у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, що має місце у спірному випадку) починається з дня складання повного судового рішення, а не з дати вручення його копії стороні.

Статтею 2 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Дата складання повного тексту в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції по даній справі не зазначена. Натомість, суд бере до уваги, що згідно з інформацією, яка наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, повний текст даного судового рішення оприлюднено в Реєстрі 28.10.2021 (надісланий судом 26.10.2021). При цьому, в матеріалах наявна розписка про вручення копії даного рішення суду представнику позивача 28.10.2021.

Наведене свідчить, що принаймні станом 26.10.2021 повний текст судового рішення вже був виготовлений.

Більш того, як вважає відповідач та зазначає у заяві про поновлення строку, повний текст оскаржуваного рішення суду був складений вже 27.09.2021.

Відповідно до статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Таким чином, із текстом рішення, яке оскаржується, відповідач мав змогу ознайомитися з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту його оприлюднення, тобто з 28.10.2021.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з дати оприлюднення оскаржуваного судового рішення в ЄДРСР 28.10.2021 у відповідача виникла можливість ознайомитися з його змістом, мотивами прийняття, та, як наслідок, у разі незгоди, оскаржити його в апеляційною порядку.

При цьому, аргументи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, дають підстави вважати, що відповідач ознайомився з тестом оскаржуваного рішення суду саме в ЄДРСР. Проте, коли це сталося, відповідач не зазначає.

Разом з тим, з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 11.08.2022, тобто після спливу більше дев`яти місяців від дня оприлюднення оскаржуваного судового рішення в ЄДРСР.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, зазначені у заяві причини пропуску строку щодо неотримання відповідачем повного тексту оскаржуваного судового рішення, в зіставленні з відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення, з інформацією про дату його оприлюднення в ЄДРСР і час, що сплинув з цієї дати до дня подання апеляційної скарги, дають підстави вважати їх неповажними і непереконливими для поновлення строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З приводу посилань скаржника на дію воєнного стану в Україні суд зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Водночас відповідач не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі, враховуючи, що строк на апеляційне оскарження судового рішення, що визначений ч.1 ст.295 КАС України, закінчився ще в 2021 році, тобто до запровадження 24.02.2022 на території України воєнного стану.

Таким чином, наведені скаржником в заяві аргументи не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

За вказаних обставин, скаржнику слід вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків шляхом направлення на адресу апеляційного суду:

- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;

- документу про сплату судового збору у розмірі 3405,00 грн., сплаченого за реквізитами:

Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.169, ч.ч. 2,3 ст.298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №160/12540/21 відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №160/12540/21 залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили 19.09.2022 та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачЯ.В. Семененко