Постанова

від 19.09.2022 по справі 291/1321/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 291/1321/17

адміністративне провадження № К/9901/53847/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 (колегія у складі суддів Франовської К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)

у справі № 291/1321/17

за позовом ОСОБА_1

до Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

третя особа Державне підприємство "Попільнянське лісове господарство"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчиняти певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" в якому, просив:

- скасувати розпорядження заступника начальника управління № 30-а від 13.10.2016 про відмову в призначені пенсії за вислугу років;

- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років періоди роботи лісорубом з 02.09.1991 по 12.08.1997, з 29.10.1997 по 05.01.2009, з 07.10.2014 по 30.09.2016 та призначити пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 07.10.2016.

2. Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 04.01.2018 позов задоволено.

3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 04.01.2018 скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 20.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2018 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за трудовою книжкою ОСОБА_1 з 03.02.1984 по 02.02.1991 працював вальником лісу в Ліспромгоспі №3; з 02.09.1991 по 12.08.1997 - бензопильщиком в Попільнянському лісовому господарстві (зроблено виправлення - вальником лісу); з 29.10.1997 по 05.01.2009 бензопильщиком в Попільнянському держлісгоспі (зроблено виправлення - вальником лісу); з 07.10.2014 по 30.09.2016 - лісорубом в ДП "Коростишівський лісгосп АПК".

7. Оскільки у трудовій книжці позивача були виправлення, а така посада як бензопильщик відсутня у Національному класифікаторі професій, позивач звернувся з ДП "Попільнянське лісове господарство" із заявою про приведення записів у відповідність та надання уточнюючої довідки.

8. Наказом Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" № 108-к від 29.08.2016 "Про внесення змін до наказів від 01.10.1991 № 2-к; від 01.08.1997 №140; від 13.10.1997 № 151; від 31.12.2008 № 227", з метою приведення у відповідність найменування посади ОСОБА_1 до Національних класифікаторів професій ДК 00.3:95 та ДК 003:2005, що були чинні у періоди його роботи, внесено наступні зміни:

- пункт 14 наказу № 2-к від 01.10.1991 викладено в такій редакції: "Зарахувати ОСОБА_1 на посаду лісоруба в Ружинське лісництво з 01.10.1991 року";

- пункт 14 наказу №140 від 01.08.1997 року викласти в такій редакції: "Звільнити ОСОБА_1 , лісоруба Ружинського лісництва з 12.08.1997 року, виплатити компенсацію за невикористану відпустку за 25 робочих днів";

- пункт 13 наказу № 151 від 13.10.1997 року викласти в такій редакції: "Зарахувати ОСОБА_1 лісорубом Ружинського лісництва з 29.10.1997 року";

- пункт 2.4 наказу №227 від 31.12.2008 року викласти в такій редакції: " ОСОБА_1 , лісоруба Ружинського лісництва за згодою сторін ст.36 п.1 КЗпП України від 05.01.2009 року.

9. Вказаним наказом Інспектору з кадрів ОСОБА_2 наказано внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 , на виконання якого такі зміни були внесені (записи 28-31 у трудовій книжці ОСОБА_1 ).

10. Також для підтвердження внесених змін до трудової книжки, Державним підприємством "Попільнянське лісове господарство" було видано довідку уточнюючу особливий характер роботи, або умови праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 29.08.2016 № 550, в якій зазначено, що ОСОБА_1 у спірні періоди працював повний робочий день в Ружинському лісництві лісорубом в технологічному процесі ДП "Попільнянське лісове господарство"(раніше Бердичівський лісгосп).

11. 07.10.2016 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, вважаючи, що робота, яку він виконував за своєю професією у спірні періоди, дає право на призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

12. Андрушівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 13.10.2016 №1550/02-03 повідомило позивача відмову у призначені пенсії, посилаючись на те, що під час позапланової перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії, проведеної 19.04.2016, було встановлено, що професія позивача в особових рахунках та наказах була зазначена як бензопильщик, а така професія відсутня у Списку професій та посад, що дають право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992.

13. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що має необхідний, як загальний, так і спеціальний стаж роботи на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «в» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій. Оскільки трудова книжка позивача містила виправлення, було перевірено первинні документи підприємства та встановлено, що в наказах про відпустки та книгах нарахування заробітної плати зазначена посада «бензопильщик», яка не відповідає Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарчих роботах, підсочці лісу та лісосплавні, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (затверджений постановою КМ України від 12.10.1992 № 583).

16. Третя особа визнала позов, посилаючись, зокрема, на те, що для оформлення пенсії за вислугу років 29.08.2016 за № 550 ОСОБА_1 було надано довідку, уточнюючу особливий характер роботи або умови праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має необхідний, як загальний, так і спеціальний стаж роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «в» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки у трудовій книжці були виправлення, разом із заявою про призначення пенсії до Пенсійного фонду також було надано довідку, уточнюючу особливий характер роботи або умов праці для призначення пенсії на пільгових умовах № 550 від 29.08.2016, видану ДП «Попільнянське лісове господарство», що є правонаступником Попільнянського державного лісогосподарського підприємства, у якій зазначено, що у періоди роботи з 02.09.1991 по 12.08.1997 та з 29.10.1997 позивач дійсно працював лісорубом повний робочий день.

18. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначені пенсії за вислугу років на підставі п."в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що трудова книжка позивача містила виправлення. Перевіркою первинних документів підприємства встановлено, що у наказах та особових рахунках з 1991 по 2009 професія ОСОБА_1 значиться - "бензопильщик", яка не передбачена Списком професій і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583.

Крім того, внесення до трудової книжки позивача виправлення здійснено в порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

20. Скаржник зазначає про те, що оскільки посада «бензопильщик» відсутня у Національному класифікаторі професій, він звернувся до ДП «Попільнянське лісове господарство» із заявою про приведення записів у відповідність та надання уточнюючої довідки.

За результатами її розгляду видано наказ № 108-к від 29.08.2016, згідно якого було внесено ДП «Попільнянське лісове господарство» зміни до наказів від 01.10.1991 № 2-к, від 01.08.1997 № 140, від 13.10.1997 № 151, від 31.12.2008 № 227 та приведено у відповідність його посаду до Національних класифікаторів професій.

21. Крім цього, на підтвердження змін відповідно до наказу № 108-к, ДП «Попільнянське лісове господарство» видано довідку, уточнюючу особливий характер роботи або умови праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 29.08.2016 № 550, в якій зазначено, що у спірні періоди позивач працював повний робочий день в Ружинському лісництві лісорубом в технологічному процесі ДП «Попільнянське лісове господарство».

22. На думку позивача, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та він має необхідний, як загальний, так і спеціальний стаж роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «в» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

23. У відзиві відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

25. Відповідно до п. «в» ст. 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за Списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається КМ України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

26. За Списком професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМ України від 12.10.1992 № 583, до таких професій відносяться: робітники, зокрема, лісоруби.

27. Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМ України.

28. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 № 637, визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

29. Відповідно до п 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

30. За приписами п. 20 Порядку № 637 установлено, що у тих випадках, коли: у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, у яких має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, найменування списків, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

31. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення відповідно до ст. 55 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки).

32. Подібна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 17.10.2019 у справі № 348/2249/16-а.

33. Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

34. Згідно з пунктом 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

35. Відповідно до пункту 2.8 Інструкції якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

36. Згідно з пунктом 2.9 Інструкції виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

37. Отже, аналізуючи наведені норми права, колегія дійшла висновку, що підприємство (правонаступник), яке зробило неправильний або неточний запис у трудовій книжці працівника, має право вносити виправлені відомості у порядку, передбаченому Інструкцією.

38. Правонаступником підприємства було видано Наказ про внесення змін у запис трудової книжки, згідно якого внесено зміни із визнанням недійсними попередніх та видано уточнюючу довідку від 29.08.2016 № 550, в якій зазначено, що ОСОБА_1 у спірні періоди працював повний робочий день в Ружинському лісництві лісорубом. Проте, судом апеляційної інстанції не мотивовано, що внесені на підставі зазначених документів виправлення здійснено в порушення вимог Інструкції.

39. Зважаючи на вище наведене, Суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

40. Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

41. Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

42. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

43. Відповідно до квитанції № 43 від 13.06.2018 позивач сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі суми 1280,00 гривень.

44. Отже, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у розмірі суми 1280,00 гривень.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 291/1321/17 скасувати.

Залишити в силі постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року у справі № 291/1321/17.

Стягнути з Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40381604) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб