Постанова

від 14.05.2018 по справі 291/1321/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 291/1321/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від "04" січня 2018 р. (судове рішення ухвалене суддею Митюк О.В. в селищі Ружин), у справі за позовом ОСОБА_2 до Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа- Державне підприємство "Попільнянське лісове господарство" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчиняти певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив скасувати розпорядження заступника начальника управління № 30-а від 13.10.2016 року про відмову в призначені пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років періоди роботи лісорубом з 02.09.1991 року по 12.08.1997 року, з 29.10.1997 по 05.01.2009 року, з 07.10.2014 по 30.09.2016 року та призначити пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 07.10.2016 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що робота на даній посаді дає право на пенсію за вислугу років, а тому він 07.10.2016 р. звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами для призначення йому пенсії. Проте, відповідач листом від 13.10.2016 р. № 1550/02-03 повідомив його про відмову у призначенні пенсії за вислугу років. Вважає таке рішення відповідача незаконним, та таким, що порушує його права.

Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 04.01.2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасованоти розпорядження заступника начальника Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №30-а від 13.10.2016 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2

Зобов'язано Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи лісорубом з 02.09.1991 року по 12.08.1997 року, з 29.10.1997 року по 05.01.2009 року, з 07.10.2014 року по 30.09.2016 року та призначити ОСОБА_2 пенсію, відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 07 жовтня 2016 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 1280 грн. в рахунок відшкодування понесених ним судових витрат.

Не погоджуючись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову. Зазначає, що позивачем пропущено строки звернення до суду. Крім того, посилається на те, що у трудовій книжці позивача було зазначено, що у спірні періоди він працював на посаді бензопильщика. Зазначає, що зміни в трудову книжку про те, що у спірні періоди позивач працював вальником лісу, внесені з порушенням вимог діючого законодавства, а тому позивачу спірні періоди правомірно не було враховано при обчислені пільгової пенсії.

Сторони в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 07.10.2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, вважаючи, що робота, яку він виконував за своєю професією у спірні періоди, дає право на призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Андрушівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 13.10.2016 р. № 1550/02-03, повідомило позивача про рішення щодо відмови у призначені пенсії, посилаючись на те, що під час позапланової перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії, проведеної 19.04.2016 року, було встановлено, що професія позивача в особових рахунках та наказах була зазначена як бензопильщик, а така професія відсутня у Списку професій та посад, що дають право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 року.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивач набув права на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому задовольнив позов.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та її інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на призначення пенсії за вислугу років мають право чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі роботи 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на посади затверджених Кабінетом Міністрів України.

У Списку професій та посад, що дають право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 р. значиться посада звальник лісу та лісоруб.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановок Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі-Порядок) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії трудової книжки ОСОБА_2, він з 03.02.1984 по 02.02.1991 рік (запис 4-5) працював вальником лісу в Ліспромгоспі №3; з 02.09.1991 по 12.08.1997 року - бензопильщиком в Попільнянському лісовому господарстві (запис 8-9, зроблено виправлення- вальником лісу); з 29.10.1997 по 05.01.2009 року бензопильщиком в Попільнянському держлісгоспі (зроблено виправлення - вальником лісу); з 07.10.2014 по 30.09.2016 року - лісорубом в ДП "Коростишівський лісгосп АПК".

Оскільки у трудовій книжці позивача мали місце виправлення, а така посада як бензопильщик відсутня у Національному класифікаторі професій, то позивач звернувся з ДП "Попільнянське лісове господарство" із заявою про приведення записів у відповідність та надання уточнюючої довідки.

Наказом Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" № 108-к від 29.08.2016 року "Про внесення змін до наказів від 01.10.1991 року № 2-к; від 01.08.1997 року №140; від 13.10.1997 року № 151; від 31.12.2008 року № 227", з метою приведення у відповідність найменування посади ОСОБА_2 до Національних класифікаторів професій ДК 00.3:95 та ДК 003:2005, що були чинні у періоди його роботи, внесено наступні зміни:

- пункт 14 наказу № 2-к від 01.10.1991 викладено в такій редакції: "Зарахувати ОСОБА_2 на посаду лісоруба в Ружинське лісництво з 01.10.1991 року";

- пункт 14 наказу №140 від 01.08.1997 року викласти в такій редакції: "Звільнити ОСОБА_2, лісоруба Ружинського лісництва з 12.08.1997 року, виплатити компенсацію за невикористану відпустку за 25 робочих днів";

-пункт 13 наказу № 151 від 13.10.1997 року викласти в такій редакції: "Зарахувати ОСОБА_2 лісорубом Ружинського лісництва з 29.10.1997 року";

-пункт 2.4 наказу №227 від 31.12.2008 року викласти в такій редакції: "ОСОБА_2, лісоруба Ружинського лісництва за згодою сторін ст.36 п.1 КЗпП України від 05.01.2009 року.

Вказаним наказом Інспектору з кадрів ОСОБА_3 наказано внести зміни до трудової книжки ОСОБА_2

Згідно записів 28-31 у трудовій книжці ОСОБА_2, у трудову книжку ОСОБА_2 зміни були внесені.

Для підтвердження внесених змін до трудової книжки, Державним підприємством "Попільнянське лісове господарство" було видано довідку уточнюючу особливий характер роботи, або умови праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 29.08.2016 року № 550, в якій зазначено, що ОСОБА_2 у спірні періоди працював повний робочий день в Ружинському лісництві лісорубом в технологічному процесі ДП "Попільнянське лісове господарство"(раніше Бердичівський лісгосп).

Враховуючи зміни, які були внесені до трудової книжки позивача та надану Державним підприємством "Попільнянське лісове господарство" довідку від 29.08.2016 року № 550, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивач має необхідний, як загальний, так і спеціальний стаж роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "в" ст. 55 Закону України " Про пенсійне забезпечення".

Тому, суд першої інстанції зазначив у судовому рішені, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що внесення до трудової книжки позивача виправлення здійснено в порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

Відповідно до п. 2.9 Інструкції, виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення внесених раніше записів.

Як вбачається з наказу Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" № 108-к від 29.08.2016 року, підставою його видання є лише доповідна інспектора з кадрів від 29.08.2016 року.

У зв'язку з тим, що трудова книжка позивача містила виправлення, то відповідачем було здійснено перевірку первинних документів підприємства.

Згідно копії акту перевірки Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.04.2016 № 16, у наказах та особових рахунках з 1991 по 2009 професія ОСОБА_2 значиться - "бензопильщик".

Однак, Список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготовельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарчих роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583 посади "бензопильщик" не містить.

Таким чином, відповідач, відмовляючи позивачу у призначені пенсії за вислугу років на підставі п."в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, а тому дійшов помилкових висновків про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким ОСОБА_2 у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити, рішення Ружинського районного суду Житомирської області від "04" січня 2018 р. скасувати, ухвалити нове.

ОСОБА_2 у позові до Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про скасування розпорядження, зобов'язання призначити пенсію - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повне судове рішення складено "18" травня 2018 р.